ТРАГІЧНИЙ РЕЙС «ПАМ’ЯТІ МЕРКУРІЯ» КРИМСЬКА ПРОКУРАТУРА ВВАЖАЄ, ЩО ТРАГЕДІЇ В МОРІ МОЖНА БУЛО Б УНИКНУТИ...

Як повідомив заступник прокурора Криму Володимир Ребров, кримська прокуратура порушила кримінальну справу за фактом аварії судна «Пам’ять Меркурія», який виконував рейс Стамбул — Євпаторія, і загибелі людей у Чорному морі. До Севастополя, після врятування людей попутними суднами, виїжджав прокурор Криму Олександр Доброрєз. Капітана судна Леоніда Пономаренка, який прибув на теплоході «Віктор Лебедєв» разом з групою врятованих пасажирів і членів команди, взято під варту. Вилучено документацію в сімферопольській туристичній фірмі «Сата» — власнику судна. Спеціальна слідча група кримської прокуратури веде розслідування обставин катастрофи...

Теплохід «Пам’ять Меркурія» збудовано в Польщі 1965 року. За призначенням, це гідрографічне судно. 1995 року його викупив у Чорноморського флоту сімферопольський підприємець Олександр Степаненко для фірми «Сата», переобладнавши для здійснення комерційних рейсів з Криму до Туреччини. Теплохід працював в основному на рейсі Стамбул — Євпаторія. Приписка — Севастопольський рибний порт. Розміри судна: довжина 54 метри, ширина 10 метрів, висота борта 5 метрів. Валова місткість 770 реєстрових тонн.

До цього трагічного рейсу — 26 січня 2001 року — судно вийшло зі Стамбульського порту й узяло курс на Крим. «Пам’ять Меркурія» здійснив понад 300 рейсів за цим маршрутом. Ка-пітан і команда, як і багато пасажирів, також співробітників фірми-власника «Сата» й фірми-орендаря «Алан-тур», не лише чудово знали одне одного, їх пов’язували і дружні стосунки. Ніщо не віщувало лиха, проте 28 січня 2001 року о 19 годині 20 хвилин до Державної інспекції портового нагляду Севастопольського морського порту надійшло повідомлення з судна «Віктор Лебедєв» (порт приписки Маріуполь), що в Чорному морі на відстані 150 кілометрів на південний захід від Севастополя виявлено рятувальний пліт з теплохода «Пам’ять Меркурія», де перебувало 14 чоловік, з яких вісім вже були мертвими.

Незабаром надійшли повідомлення і з інших суден: теплохід «Герої Севастополя» підібрав і допровадив до Севастополя 23 потерпілих з двох надувних плотів, теплохід «Омега» допровадив у Ялту трьох чоловік з одного плоту і шість трупів з перевернутої шлюпки. Підрозділи МНС України в Криму й Севастополі розпочали оперативний пошук і порятунок людей: у районі лиха весь день ходили галсами до дев’яти суден, було піднято пошуково-рятувальний літак АН-24 ВМС України, на якому особисто вилетів командуючий рятувальною авіацією ВМСУ генерал-майор Володимир Коваль з парашутистами-рятувальниками й аварійними човнами на борту, і вертоліт Чорноморського флоту. За даними МНС, невідома доля ще 14 осіб, досі не знайдено один пліт, на якому мали перебувати п’ятеро, про них ніхто нічого не знає. Серед зниклих безвісти — і син власника фірми «Сата» та власника теплохода Олександра Степаненка. Загалом урятовано 32 потерпілих і чотирнадцять знайдено мертвими. Майже дві доби вони провели у воді при температурі 6—8 градусів, без їжі та води. Теплий одяг залишився на борту, втім, він був непотрібен, навіть усе взуття, яке відразу ж промокло й лише тягнуло на дно, вони викинули за борт, на ноги натягли пластикові пакети. На шлюпки накочувалися хвилі, й увесь час доводилося вичерпувати з них воду. Майже в усіх солона морська вода роз’ї-ла шкіру, почалися дерматити, всі постраждали від переохолодження. Скільки загалом людей було на борту, досі не з’ясовано. За першою інформацією МНС, їх налічувалося 51 чоловік, потім стали надходити уточнення: за даними МНС — 52, за даними УНІАН — 54, і це, певне, одне з головних питань, яке має з’ясувати слідство, оскільки на борту «Пам’яті Меркурія», за певними даними, були незареєстровані пасажири.

Як повідомив заступник прокурора Криму Володимир Ребров, перші дані слідства наводять на висновок, що причиною трагедії в морі стало перевантаження судна тюками й баулами з товарами «човників», неправильне закріплення вантажу. За окремими повідомленнями, перевищення максимально можливого вантажу на теплоході становило майже 70 тонн. Унаслідок шторму незакріплений вантаж пересунувся на правий борт, судно дало сильний крен, зачерпнуло води й за 9 хвилин пішло на дно. Трапилося це 26 січня о 18 годині 52 хвилини. Два дні морський порт і фірма—власник судна не повідомляли про неприбуття «Пам’яті Меркурія» до порту призначення в призначений час. Це друга впродовж останніх 40 років після катастрофи «Новоросійська» велика аварія морського судна з багатьма людськими жертвами. Команда навіть не встигла подати сигнал SOS, радист, який висадився в шлюпку, весь час тримав у руках увімкненим маяк космічної системи порятунку КОСПАС-САПСАТ, проте підтвердження про те, що його сигнал було кимось прийнято, ще немає.

Хто знає практику «човникування» — туризму особливого виду, відомого у світі як «шоп-тури», який на пострадянському просторі став професією бага-тьох людей, — той може зрозуміти, що цей один з 300 комерційних рейсів був ЗВИЧАЙНИМ для «Пам’яті Меркурія» і звичайним для сотень тисяч рейсів інших теплоходів, так само, як і для літаків, і для автомобілів, і для автобусів! Вони ЗАВЖДИ перевантажені товаром, завжди перевантажені людьми, на них завжди порушується техніка безпеки. У рекламних проспектах багатьох турфірм часто обумовлюють безглуздя: «кількість вантажу не обмежується». Крім того, фахівці стверджують, що судно мало рухатися вздовж західного узбережжя, проте капітан повів його впоперек Чорного моря, найближчим маршрутом. І можна лише поспівчувати капітанові теплохода Леоніду Пономаренку, який знає, що 300 разів ці порушення минулись безкарно, і ось — цей фатальний рейс. А систематичні порушення, як правило, закінчуються страшною трагедією. Тепер капітанові загрожує позбавлення волі до 15 років за статтею 77 (частина 1) Кримінального кодексу України — за порушення безпеки руху, що спричинило людські жертви.

Тому, як вважають у Сімферопольській прокуратурі, катастрофи в Чорному морі могло й не бути. У зв’язку з цим затримано рейси інших теплоходів з Туреччини в Україну, перевіряють документацію практично всього «човникового» транспорту. На думку юристів, ситуацію ускладнили також відсутність у Криму організованої державної рятувальної служби, Морського рятувально-координаційного центру в Севастополі, приналежність гідрографічної служби та її устаткування не українським службам, а Чорноморському флоту й багато інших причин. Судно також не було застраховане, про страхування пасажирів і вантажу поки що даних немає.