ЗА ЩО БОРОЛИСЯ?

Хоча, звичайно, не можна не враховувати ймовірності того, що значною мірою на таку низьку оцінку чинного законодавства вплинули не так закони, покликані захищати права людини, як їхня реалізація. І що, незважаючи на те, що ці питання в анкетах було диференційовано, громадяни перенесли свою образу на самі закони.

Стосовно ситуації, яка склалася в сфері реального захисту прав людини в роки незалежності, то 51% респондентів вважає — вона погіршилася порівняно з тим же, безсумнівно, тоталітарним минулим. Приблизно третина гадає, що ситуація не змінилася. Тобто в цілому понад 80% респондентів дотримуються думки, що незалежність не принесла нічого позитивного громадянам України в галузі захисту їхніх прав. Понад десяти відсоткам узагалі важко було відповісти на це запитання. А оптимісти, котрі вважають, що ситуація з захистом прав поліпшилася, виявилися в меншості — їх лише 8%.

Отже, чи дотримуються сьогодні права людини в нашій країні? «Не дуже дотримуються» і «зовсім не дотримуються» вважають відповідно 44,8% і 31,1% опитаних. Тобто фактично три чверті респондентів відповіли на це запитання негативно.

Про ставлення громадян до тих, хто покликаний стояти на сторожі правопорядку й законності — окрема розмова. Як неодноразово й цілком справедливо зазначав міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко, головний показник діяльності правоохоронних органів — це зовсім не статистичні дані, а те, як оцінює цю роботу народ, його довіра органам, покликаним стояти на сторожі закону. Правда, більш- менш об’єктивно виміряти цю нематеріальну субстанцію непросто. Але коли грунтуватися на результатах цього опитування, можна дійти висновку, що з народною довірою до правоохоронних органів справи поганенькі. Міркуйте самі.

З особистого досвіду знає про порушення прав людини з боку співробітників правоохоронних органів п’ята частина опитаних. Близько 8% респондентів твердять, що також на особистому гіркому досвіді переконалися в тому, що представники правоохоронних органів застосовують катування.

До речі, на адресу засобів масової інформації нерідко лунають звинувачення в «роздуванні» окремих фактів, які упереджено характеризують співробітників правоохоронних органів, у «обвинувальному ухилі» по відношенню до правоохоронних органів, що формує відповідну суспільну думку. Отож, коли виходити з результатів проведеного опитування, велика частина респондентів поінформована про порушення прав людини правоохоронними органами зовсім не завдяки ЗМІ, а з розповідей знайомих і, на жаль, особистого досвіду.