Батоги і пряники для Афін: рятуючи Грецію, Європа більше думає про себе

Поділитися
У європейців залишається всього кілька тижнів, щоб запобігти найгіршому сценарію для Греції та всієї зони євро і світового ринку.

У європейців залишається всього кілька тижнів, щоб запобігти найгіршому сценарію для Греції та всієї зони євро і світового ринку. Представники так званої трійки кредиторів - ЄС, МВФ і Європейського центробанку - обговорюють з Афінами подробиці умов чергового фінансового вливання. Їх, імовірно, здійснять до кінця жовтня, якщо грецька влада запевнить, що жорсткі заходи зі скорочення бюджетного дефіциту будуть виконані. Поки що, за даними переговірників, Афіни зволікають з викладом конкретних реформ, котрі, за деяким даними, стосуються бюджету вже майбутнього року. Судячи з усього,
2012-й стане четвертим поспіль роком рецесії для економіки країни - вона може впасти на 2,5%. Також відомо, що греки не спроможні виконати погоджені раніше з кредиторами параметри на поточний рік: дефіцит бюджету становитиме 8,5% ВВП замість 7,6%. Крім того, вони запізнюються з приватизацією і, можливо, не досягнуть цілей щодо збирання податків. Ось чому перш ніж виділити рятівні 8 млрд. євро, кредитори, аби не ризикувати, зажадали від Афін додаткові розрахунки на 2013-
2014 роки. Власних розрахунків можливих ризиків кредитори також іще не зробили, і від їхнього рішення залежатиме отримання Афінами суми в 109 млрд. євро до
2014 року, які Греції пообіцяли ще в липні. Поки що це питання відклали до середини листопада, тим самим намагаючись тримати грецьку владу під пресингом.

Самі кредитори переконані, що дефолту Греції допускати не слід, і, маючи достатньо фінансових коштів, докладають для цього максимум зусиль. Стало відомо, що сума в 109 млрд. євро може бути переглянута у бік збільшення, якщо в операції з порятунку Греції активнішу участь погодяться взяти приватні інвестори та банки. Можливість виключення Греції з єврозони малоймовірна. Проте всі наявні батоги і пряники кредитори використали для тиску на грецький уряд, спротив якого новим заходам стосовно урізання витрат було зломлено наприкінці вересня. І Афіни вже пообіцяли прискорити процес приватизації держсектору, підвищити прибутковий податок і податок на нерухомість, на 20% було урізано пенсії. Крім того, нині обговорюються заходи щодо створення «резерву робочої сили». Згідно із цим планом, 30 тисяч держслужбовців отримуватимуть 60% від нинішньої зарплати, а через рік будуть звільнені. За оцінками експертів, безробіття в Греції наступного року з нинішніх 17% зросте до понад 20%, що не залишає тисячам греків іншого вибору, крім як податися на заробітки в інші країни ЄС.

Такий стан речей загрожує додатковими ускладненнями і може збільшити системну кризу в єврозоні, що, як ми вже зазначили раніше («Європейська криза: ефект доміно в політиці та економіці», DT.UA №34 від 23.09.11), давно переросла грецькі кордони й загрожує «заразити» весь ЄС. Якщо відволіктися від проблем однієї тільки Греції, то сьогодні політики єврозони найбільше бояться, що Афінам, у разі неспроможності виконувати свої обіцянки, знадобиться в найближчі роки ще більша сума, а взяти гроші фактично немає звідки.

На думку європейських експертів, системна криза єврозони характеризується трьома чинниками. Це не тільки боргові проблеми Греції та ще ряду країн єврозони. Це також фінансова система, що опинилася перед загрозою банкрутства та нових масштабних втрат і, не встигнувши повністю позбутися «токсичних активів» докризового часу, після 2008 року акумулювала в собі держоблігації практично неплатоспроможних країн на десятки мільярдів євро. На довершення - це ще й криза інвестування, коли єврозона відчуває брак коштів закордонних інвесторів, які воліють сьогодні вкладати гроші в більш стабільні ринки Азії та Америки. Через це європейцям доводиться більшою мірою покладатися на самих себе.

Але навіть за такої ситуації, будучи в одному човні, вони забувають про горезвісний принцип солідарності і замість того, щоб підтримати Грецію спільно, більше думають, як убезпечити себе від грецьких проблем. В останні дні ряд європейських країн приховано або й явно готують план «B» - порятунок власних банків та інших фінансових установ, для яких негативний сценарій розвит­ку ситуації в Греції може призвести до величезних втрат. За підрахунками МВФ, європейським банкам буде потрібно до 200 млрд. євро рекапіталізації на випадок збільшення ризиків дефолту Греції.

Говорячи про бажання рекапіталізувати свої банки, європейські політики прагнуть домогтися від них більшої участі у подоланні кризи, зокрема змусити їх піти на більші списання за грецькими боргами. Це загрожує банкам істотними збитками. Саме їх і спробують компенсувати за рахунок нових уливань. Однак платники податків прохолодно ставляться до ідей рекапіталізації. У Німеччині, наприклад, цей захід не дав відчутних результатів для економіки після 2008 року, гроші банки притримували в себе. Цікаво, що й сьогодні важелів змусити фінансистів розщедритися в європейських політиків немає, тому вони просто хочуть домовитися.

Політики ЄС спробують притлумити протиріччя із цих питань у ході найближчого саміту, наміченого на 17-18 жовтня, для того щоб уже на зустрічах представників країн «великої двадцятки» у Каннах 3 листопада Євросоюз виступав з єдиною позицією і переконав партнерів, що має в розпорядженні інструменти для стримування кризи. Втім, викликає подив, що, кажучи про готовність підтримати фінансову систему єврозони, політики з меншим бажанням готові такі суми виділяти для порятунку Греції.

Повертаючись до Афін, слід зазначити, що, крім палких переговорів із кредиторами, влада країни 5 жовтня наразилася на масштабні протести, організовані профспілками. Загальнонаціо­нальний страйк намічено також на 19 жовтня.

За повідомленням Financial Times Deutschland, прем’єр Геор­гіос Папандреу вже кілька разів розглядав можливість відставки свого уряду через дедалі зростаю­чий тиск як з боку кредиторів, так і грецьких громадян. Хоча в Афі­нах інформацію про можливу відставку уряду відкидають, у правлячій партії ПАСОК зріє розкол, який може призвести до зриву всіх домовленостей з кредиторами, що напевне підвищить імовірність дефолту та може зробити без­глуздими всі антикризові бар’є­ри, які так ретельно вибудову­ються європейськими політиками.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі