Бої місцевого значення

Місцеві ради, як відомо, - це органи місцевого самоврядування, покликані працювати на благо місцевої громади. Проте сесії Хмельницької обласної ради дедалі більше нагадують поле бою, на якому протистоять дві ворожі сили.

«Брати тільки живими»?!

Сили нерівні: після місцевих виборів 2010 року регіонали спільно з «народниками» та «сильноукраїнцями» становлять більшість - 59 із 104 депутатів. Ця провладна більшість наче й не змінюється в числі. А ось опозиційна меншість від сесії до сесії тане, як сніг на сонці. І там, де розтануло, залишається болото. Тобто депутати, котрі від меншості відійшли, а до більшості не пристали.

Власне, це стосується не всіх опозиційних фракцій. «Фронт змін», скажімо, як пройшов у складі шести бійців, так ушістьох і сидить в опозиційних шанцях. Це найтихіша фракція в обласній раді: її практично не чути. Можливо, їх оглушили четверо «свободівців», чиї місця - по сусідству: жодна сесія не обходиться без їхніх заяв, запитів та пропозицій. Тим більше що дуже часто кількісно непредставницький депутатський корпус «Свободи» - це лише передовий загін численних пікетів та мітингів, які стоять на майдані перед входом до обласної ради.

Зменшується останнім часом мало не від сесії до сесії тільки фракція «Батьківщини» - друга за чисельністю в обласній раді. Починала вона фактично з 31 депутата, 21 із яких пройшов до ради за партійним списком, а решта - в мажоритарних округах за підтримки «Батьківщини». Минулої осені шестеро з них, переважно керівники бюджетних установ і бізнесмени, написали заяви про входження до позафракційної депутатської групи «Будуємо Хмельниччину разом», яку очолює голова облдержадміністрації, керівник обласної організації Партії регіонів Василь Ядуха. Та це наче не означало виходу з рідної фракції - так, свідчило про лояльність до влади, не більше. Хоча насправді зазначені депутати фактично перестали брати участь у роботі фракції: таке взаємне охолодження стосунків, коли одні не приходять, а інші й не запрошують. Проте наприкінці минулого року ці депутати - всупереч рішенню фракції бойкотувати сесію і не брати участі в голосуванні за «антисоціальний бюджет» - прийшли і за нього проголосували. Й були виключені з фракції - за зраду.

Тож дев’ята сесія обласної ради 15 березня розпочалася з інформації голови ради М.Дерикота про заяву виключених із фракції «Батьківщина», які обурені «приниженням їхньої гідності» і вимагають створення незалежної депутатської комісії з цього приводу. Також М.Дерикот зачитав заяву про вихід із фракції «Батьківщини» В.Лейві, власника Теофіпольського цукрового заводу, яку той написав напередодні. З порядку денного вилучили питання про дострокове припинення повноважень депутата обласної ради Н.Жолобок, заступника директора обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді (відповідно до поданої заяви), - бо вона теж написала напередодні іншу заяву, якою скасувала свою попередню заяву. А депутат І.Гуцул, головний лікар міської дитячої лікарні, тут-таки, на сесії, відкликав свою заяву про членство у фракції «Батьківщини» - адже пройшов він до обласної ради за мажоритарним округом.

- Ми не будемо делегувати свого депутата до створюваної комісії, - заявив керівник фракції «Батьківщини» Іван Гладуняк. - Вона нелегітимна. Ніхто не має права втручатись у внутрішні справи фракції. Щодо заяви Лейві - то чи не наслідок це тих «масок-шоу», що недавно відбулися на його підприємстві? А Жолобок - нам відомо про тиск на неї з боку першого заступника голови облдержадміністрації В.Гавришка, начальника управління соціального захисту населення С.Лукомської. Я був головою обласної ради попереднього скликання: там працювали різні фракції, але ніхто ні на кого не тиснув і ніхто нікуди не переходив. Адже це люди голосують за ту чи іншу політичну силу, а не керівництво області. Чого ви хочете - щоб Партія регіонів стала єдиною політичною силою, як КПРС? То згадайте, чим закінчила КПРС.

Фракція «Батьківщини» вимагає відсадити від неї тепер уже не її членів. Вимога логічна. Керівництво обласної ради напевно муситиме її задовольнити. Та хоч би куди пересадили позафракційних депутатів, їхні місця, либонь, зяятимуть порожнечею - в буквальному значенні: більшість їх почала уникати сесій. Хіба, можливо, їх примусять подати заяви до Партії регіонів - а відтак приймуть і до її фракції? Хоча навряд. Найімовірніше, вони потрібні осібно, саме як «полонені» - фізичне підтвердження не просто переваги, а перемоги Партії регіонів над «Батьківщиною» на Хмельниччині.

Для перемоги все годиться?

Після кривавих мордобоїв останніх літ Верховну Раду вже нічим не здивувати. Провінція консервативніша. У Хмельницькій обласній раді ще не билися (тут і голосувати за себе й за «того хлопця» почали тільки регіонали - торік). Але, схоже, до виборів ще всіляке може трапитися. У кожному разі, остання сесія стала наче розвідкою перед боєм.

Знову ж таки, у наступ пішли «регіони». Керівник фракції Партії регіонів Михайло Войтюк, головний ідеолог обласної організації регіоналів, під час години для запитів виступив зі зверненням до прокуратури області та обласного управління СБУ з приводу організованої «Свободою» 30 січня, на честь річниці бою під Крутами, маніфестації зі смолоскипами. Стіни сесійної зали, більше звичні до периферійної стриманості, ще не чули таких визначень: «Чи можна спокійно дивитися на те, як тимошенниці, її москалі, турчинови, яценюки, гриценки, луценки, наливайченки, королевські, соболі, всілякі там огризки, інші запроданці та агенти впливу шахрайськи нівечать ментальність, етнос, традиції, культуру, свідомість та психіку людей, руйнують економіку, зневажають право, розтягнибокують Україну та українську націю? Вони намагаються частинами або цілком здати на поталу Заходу нині незалежну Україну. Під гаслами свободи і демократії слугують Уол-стріт, розпалюють інформаційні війни проти обраної народом влади». І все у такому ж дусі, знущально й провокативно.

Опозиція обурилась, але сесію не залишила. Голова облдержадміністрації Василь Ядуха, відсутній під час яскравого спічу соратника, також висловив невдоволення: мовляв, на засіданні фракції це не обговорювалося. Дивна самостійність у стані фракції, де без згоди Ядухи жодна рука не натисне на кнопку для голосування.

Втім, на цій сесії регіоналми таки отримали шанс адекватно відповісти на вигуки «Ганьба!», якими опозиція глушила потік свідомості М.Войтюка. У відповідь на заяву «Свободи» з приводу соціальних ініціатив президента Януковича депутати від Партії регіонів загупали об столи. Артпідготовка, не інакше.

Мовчали тільки «фронтовики» - втім, як завжди.

З правом голосу, без права на рішення?

Суто шумові ефекти чи й шарпання живої сили противника - все ж не основний результат сесійного протистояння влади й опозиції. Найбільша біда в тому, що опозиція у Хмельницькій обласній раді, як і їхні колеги з Верховної Ради, хоч і бере найактивнішу участь у процесі обговорення, та практично не впливає на прийняття рішень. Унікальним винятком цього разу стало тільки питання про реорганізацію симфонічного оркестру, яке таки відклали - хочеться сподіватися, назавжди. Та ще, можливо, набуде розвитку надзвичайно важлива пропозиція І.Гладуняка щодо формулювання вимог із боку області перед приватизацією «Хмельницькобленерго», яка має відбутися незабаром.

Решта ж пропозицій опозиційних депутатів, хоч би якими продуманими, резонними й корисними для краю вони були, зазвичай відкидаються відразу. І ніщо не віщує змін до виборів. Навпаки: з кожною сесією прохід між двома частинами сесійної зали, в якій праворуч розмістилися депутати від влади, а ліворуч - переважно опозиція, дедалі більше скидається на лінію фронту.