ДОЛЯ ІРАНСЬКИХ РЕФОРМ

Максим Череда 15 вересня 2000, 00:00

Читайте також

У 9-му номері «ДТ» було опубліковано статтю «Кінець іранської перебудови?», у якій аналізується подальша перспектива іранських реформ, розпочатих два роки тому президентом Мохаммадом Хатамі. Цю статтю не обійшли увагою в посольстві ІРІ в Україні, яке надіслало на ім’я головного редактора тижневика лист зі спростуванням окремо викладених у ній фактів.

Зокрема, у статті вказано, що Алі Акбар Мохташамі обійняв посаду голови меджлісу (парламенту) країни нового складу. А насправді він є головою парламентської фракції «Друге Хордада», а главою парламенту обрано Мехді Кяррубі. Автор вибачається перед читачами за допущену ним помилку, пов’язану з тим, що його ввів в оману один із впливових західних інформаційних центрів (який, до речі, уже прибрав цю інформацію зі свого веб-сайта).

А стосовно решти заперечень іранських дипломатів, то дозволю собі з ними не погодитися. Зокрема, посольство ІРІ в Україні наполягає на тому, що «іранській перебудові» нічого не загрожує, оскільки фракція, очолювана паном Мохташамі, виступає за реформи, а її члени є прихильниками президента. Не заперечую. Тим паче дивно, що реформатори обрали своїм керівником такого одіозного діяча. Інформацію про діяльність Мохташамі щодо експорту ісламської революції та його тісні зв’язки з різноманітними ісламістськими угрупованнями на кшталт «Хезболла» чи «Ісламського джихаду» посольство Ірану під сумнів не поставило. Пригадаємо й те, що через свою надмірну активність у цій сфері колишній президент Ірану акуратно вивів з владних структур країни нинішнього голову реформаторської фракції. Тож факт появи Мохташамі на чолі великої фракції реформаторів (котрі, як відомо, перемогли на останніх іранських парламентських виборах) у меджлісі не може сприяти втіленню в життя намірів Хатамі налагодити стосунки своєї країни з Заходом, передусім зі США. В офіційних колах Вашингтона ім’я цієї людини викликає різко негативну реакцію.

До того ж висновок про те, що іранські реформи зазнають краху, було зроблено не тільки на основі появи на перших ролях у меджлісі людини, котра має на Заході «славу» поплічника організацій, занесених у розряд терористичних. Значно небезпечніший для президента і його прибічників відвертий наступ їхніх опонентів на права людини та свободу слова в Ірані.

Місяця півтора тому іранський духовний лідер аятола Алі Хаменеї заблокував пропозицію парламентерів-реформаторів про послаблення обмежень для преси, що їх ухвалив попередній склад парламенту, перш ніж скласти свої повноваження. Власті заарештували ряд журналістів, а суди, де переважають налаштовані проти реформ Хатамі консерватори, закрили приблизно 20 газет. Відтоді реформаторських видань у країні не залишилося. Після цього у своєму телеінтерв’ю президент змушений був заявити, що його можливості як керівника держави обмежені й він не має права втручатися в регульовані ісламом процеси громадського життя. Хіба це не виглядає визнанням Хатамі своєї поразки в битві за свободу слова?

А останні сутички в місті Хорремабад між прихильниками президента і послідовниками жорсткої політики? Виглядають вони явною провокацією з боку ультраправих екстремістів, котрі не дозволили двом ліберальним лідерам виступити на мітингу студентів. Це призвело до студентських протестів і демонстрацій їхніх супротивників, а також до втручання спеціальних підрозділів поліції. Заворушення тривали дві доби, безліч їх учасників заарештували, до півсотні чоловік, зокрема поліцейських, дістали поранення. Пошкоджено банки, магазини й інші будинки міста. Багато спостерігачів розцінили ці сутички як спробу ортодоксів (і вельми успішну) закрити роти лібералам не лише в пресі, а й на вулиці.

На останні події в Ірані звертає увагу не тільки українська, а й західна преса. Зокрема відома французька газета Liberation у розпалі боротьби іранського духовенства з вільнодумною пресою назвала ці події «повзучим» державним переворотом. При цьому журналісти відзначали дивовижну апатію, з якою демократичний табір іранської політичної еліти поставився до цих дій.

А ось і свіжі новини. На прес-конференції у Нью-Йорку, проведеній Мохаммадом Хатамі під час Саміту Тисячоліття, він заявив, що іранський народ повинен визнати той факт, що уряд не може виконати всі вимоги щодо забезпечення економічної та політичної свободи. Президент відзначив, що коли народ цього не зрозуміє, то в найближчому майбутньому стане свідком різкого посилення в країні екстремізму як правого, так і лівого штибу.

Але найстрашніша загроза для іранських реформ ховається все-таки у сфері економіки. І про це наша газета писала окремо. Без кардинального розв’язання економічних проблем президент Ірану дуже швидко втратить підтримку в суспільстві, і масові виступи невдоволених своїм становищем іранців доведеться придушувати дедалі жорстокіше. (Елементарного браку питної води цього літа вистачило для того, щоб демонстранти, вийшовши на вулицю, зажадали відставки Хатамі.) А помітних успіхів на економічній ниві можна досягнути лише за допомогою західних інвестицій, які, у свою чергу, стануть доступними за умови проведення в країні політичних реформ. Отаке виходить замкнуте коло.

Доля іранських реформ непокоїть не тільки іранців, а й багато інших країн світу, зокрема й нашу. І не лише тому, що Іран є провідною державою в регіоні Перської затоки. Україна надзвичайно зацікавлена й у поставках іранських енергоносіїв, і в завоюванні великого іранського ринку. Ми теж утомилися щоразу, готуючи серйозні торговельні угоди з Тегераном, зважати на внутрішнє законодавство нашого стратегічного партнера США, яким передбачено низку санкцій проти країн і компаній, які співробітничають з Іраном у військовій, ядерній, ракетній і деяких інших сферах. Ми також зичимо Мохаммаду Хатамі усіляких гараздів та сподіваємося на поліпшення ситуації, проте це не означає, що ми прикрашатимемо реальний стан справ у його країні.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.55
EUR 28.89