ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПРОКУРОР: «Я ВАМ ФІКСУЮ ФАКТИ. АНАЛІЗ НАЗИВАЮ»

З виступу генерального прокурора Михайла Потебенька перед парламентом 10 січня 2001 року:

«Слідством також установлені факти неможливості проведення аудіозапису у кабінеті Президента, у тому числі й у спосіб, вказаний Мельниченком.

11 грудня 2000 року допитаний в якості свідка начальник Управління державної охорони України Шепель показав, що при існуючій системі охорони кабінета Президента України провести там аудіозапис його розмови неможливо, оскільки всі огляди та роботи в кабінеті проводяться у присутності працівників охорони, які здійснюють нагляд за тими, хто перебуває у кабінеті Президента. Коли Президент на робочому місці, то працівники охорони та технічного персоналу не мають туди доступу. У відсутності Президента приміщення перебуває під сигналізацією. У приймальній цілодобово знаходиться референт Президента України. Із свідчень 36 працівників Управління державної охорони та працівників адміністрації Президента України видно, що при існуючій системі охорони та проведення огляду і робіт у кабінеті Президента здійснити там аудіозаписи неможливо».

Ексклюзивне інтерв’ю дане заступником генерального прокурора Олексієм Баганцем оглядачеві радіо BBC Ростиславу Хотіну 7 лютого 2001 року:

- Як ви оцінюєте можливість прослуховування в кабінеті Президента і способи запису плівок?

- Те, що говорив Мельниченко про запис розмов з допомогою цифрового диктофона, й таким засобом, як він це заявив, то експерти дійшли висновку, що так записати неможливо. І тому ми й сьогодні стоїмо на тій позиції, що висновок експертизи плівок, оприлюднених Морозом, відповідає дійсності. Але в ході слідства під час проведених обшуків у помічника народного депутата Валентини Семенюк ми вилучили комп’ютерні диски, а також комп’ютер, із якого сьогодні продовжують розшифровувати записану там інформацію. Вже розшифровано близько 20 годин записів, які, на думку слідства, все-таки робили в кабінеті Президента. Тобто прослуховування було.

- Що в тих записах, які нібито українська Генпрокуратура знайшла нещодавно у квартирі помічника депутата парламенту?

- Доповіді керівників правоохоронних органів, є і зустрічі з працівниками правоохоронних органів, є зустрічі з народними депутатами. Але поки триває розшифровування, ми конкретно не можемо сказати, з ким саме велися розмови. Однак, виходячи з уже прослуханого нами, можна зробити висновок - я підкреслюю, що це висновок слідства: ми вважаємо, що прослуховування було в кабінеті Президента.

- Якщо розмови про Гонгадзе, які нібито велися в кабінеті Президента, були частково змонтовані, то який рівень цього монтажу? Рівень окремого слова, фрази, речення, абзацу чи всі розмови було взято «з повітря»?

- Це рівень окремих слів і фраз, але конкретніше нічого не можу сказати, бо ми ще не проводили експертних досліджень з цього приводу. Хоча перші допити вищих посадових осіб, проведені нами, свідчать, що існує ймовірність ведення таких розмов. Вони (посадові особи. - ProUA) теж пригадують, що такі розмови могли бути. Вони навіть допускають, що і прізвище Гонгадзе могло згадуватися, але не в такому ключі й не в такому ракурсі, як це подано на плівках, оприлюднених Морозом.

- Чи мала прокуратура можливість вивчати плівки, де Президент нібито розмовляв із главою ДПА чи з губернаторами і де, можливо, в окремих випадках говорилося про корупцію, зловживання владою, про не зовсім шляхетні дії щодо української судової системи?

- Я не хочу говорити чи коментувати що-небудь про корупцію. Єдине, що я можу вам сказати: мені особисто давали те, що опублікувала (якщо я не помиляюся) «Українська правда» в Інтернеті. Я почитав діалог Азарова з Президентом, і там Азаров розмовляє українською мовою. Це ж нісенітниця!

- Які будуть наступні кроки Генпрокуратури в цій справі?

- Ми як орган попереднього слідства вважаємо, що частина інформації в цих записах є державною таємницею. Тож роздруківки перших годин записів ми відіслали для проведення експертизи з приводу наявності в них державної таємниці. Тож не виключаємо, що доведеться говорити про розголошення державної таємниці.

- А що вважати державною таємницею, і чи можна до неї зарахувати все?

- Я не фахівець у цих питаннях. Але ми бачимо, що там є частина розмов, які, на нашу зі слідчим думку, можна вважати державною таємницею. Але я підкреслюю, що ми - не фахівці в цьому, тож і призначили експертизу.

- Чи немає ознак зловживання владою з боку Президента на плівках, уже прослуханих прокуратурою? Чи якихось корупційних натяків, спроможних викликати підозри з боку правоохоронних органів?

- Я не знаю, які там ще плівки оприлюднять зацікавлені сторони, тобто Мороз і його група, але я та слідчий, ознайомившись із уже розшифрованими протоколами, не побачили в діях ні Президента України, ні інших вищих посадових осіб ознак якогось злочину, зловживань і тим паче корупції. Такого там немає.

- Як Генпрокуратура збирається вчинити з майором Мельниченком?

- Наші плани поки що не змінилися. Моя санкція на його арешт чинна, оскільки він переховується від слідчих органів і СБУ, і МВС. Ми хочемо, аби вони його шукали й виконували нашу санкцію. Крім того, дуже ймовірно, що ми порушимо проти нього кримінальну справу за перевищення посадових повноважень, а саме за те, що він проводив незаконне прослуховування.

- Експертизу скандальних плівок нині проводять і за кордоном. Чи не опиниться українська прокуратура в делікатній ситуації, якщо закордонні експерти, маючи вищий технічний авторитет, визнають справжність плівок, тоді як українські фахівці все ще сумніватимуться?

- Експертиза призначається в рамках кримінальної справи. Справу порушено за злочином, скоєним на території України. Отже, і слідство проводиться тут. Наше процесуально-кримінальне законодавство не передбачає проведення експертизи якимись закордонними установами. Це головне, з чого ми виходимо. Тож для нашої справи будь-яка експертиза, проведена не в рамках кримінально-процесуального законодавства України, ніякого юридичного значення не має. Звісно, якщо нам надішлють ту експертизу, ми її вивчимо й долучимо до матеріалів кримінальної справи. Але вона не може бути доказом.

- Поки що прокуратура України досить скептично ставиться до можливості експертизи плівок, яку буде зроблено на Заході. Мовляв, це іноземні експерти, а в Україні є свої, і злочин було скоєно на території України. Але раніше, коли вивчалося тіло, знайдене в Таращі під Києвом, Генпрокуратура та правоохоронні органи України стверджували, що мають досить власних сил, щоб зробити експертизу та провести необхідні тести. Проте врешті-решт виявилося, що тіло вивчали російські експерти, котрі колись працювали над останками сім’ї Романових. Як це можна пояснити? Чому росіяни - менші іноземці, ніж, скажімо, експерти з Австрії, Голландії чи Німеччини?

- Ні кримінально-процесуальне законодавство України, ні закон України про судові експертизи, ні міжнародні правові європейські угоди про допомогу в кримінальних справах - усі вони не передбачають призначення органом попереднього слідства експертизи органами інших країн. Але в статті 23 Закону України про судові експертизи йдеться, що експертний орган України, якому доручено проведення експертизи, має право - з дозволу органу попереднього розслідування - залучити експертів іншої держави, - але для експертизи, яка проводиться нашими, нашими експертами... Це наші експерти! Наші проводять експертизу... Ще раз повторюю - наші!!! Вони просто залучають, скажімо, апаратуру іншої держави, фахівців якоїсь держави, яких у нас немає, у випадках, коли наші експерти не можуть відповісти на питання, поставлені слідством... Коли, приміром, за кордоном є методика, із якою ми згодні... Тож і тих (російських) експертів залучили з нашого дозволу.

- Протягом кількох останніх місяців у процесі розвитку касетного скандалу до Генеральної прокуратури України виникали претензії або висловлювалася критика на її адресу за непослідовність у «справі Гонгадзе» та щодо поспішності при оголошенні плівок фальшивими тощо. Сумніваються з приводу професіоналізму та послідовності української прокуратури Парламентська асамблея Ради Європи, Євросоюз, «Репортери без кордонів» та інші організації... Як пояснити цю критику?

- Ну, що вдієш, живемо в такий час, що нас критикують... Розумієте, головне, щоб критика була справедливою. До сьогодні, поки ми самі під час обшуку не знайшли записів, про які увесь час кричать... Спочатку говорили про 300 годин, потім про 200, потім про 30, тепер ось уже останні публікації читаю, йдеться про півтори години... Розумієте, нам же ніхто не дає записів! Ні слідча комісія Верховної Ради, ні Мельниченко. Звідки ми їх можемо взяти? Те, що нам передав Мороз, ми відразу ж віддали на дослідження - ми ж його самі не проводимо... Інститут, який їх проводить, підпорядкований Міністерству юстиції. Як тут можна говорити про необ’єктивне розслідування?

Новина агентства «Інтерфакс-Україна» за 10 січня: «Генпрокурор також повідомив, що розслідування «касетної справи» припинено, бо «ми довели, що запис, наданий Миколою Мельниченком - неправда, фальшивка». «У цьому сумнівів немає», - підкреслив він.

«Київ-Пост» за 7 грудня, стаття «Експерти заявляють, що плівки у справі Гонгадзе справжні»: «Дослідники з TNO, Голландського інституту прикладних наукових досліджень, який оцінював плівки, стверджують, що записи справжні, але вони не можуть сказати з упевненістю, чи справді це голоси Кучми та двох його помічників»

Від редакції. Коло замкнулося.