Мерські ігри

vishnevoe.jpg
vishneve.kiev.ua

Читайте також

Дострокові вибори мера у Вишневому — подія значуща. Це один із перших актів волевиявлення після прийняття ВР нового закону про парламентські вибори. Тож видалася нагода перевірити оптимізм частини парламентської опозиції, яка підтримала нововведення, запевняючи спільноту у користі компромісу з владою, оскільки, мовляв, вади урядового законопроекту компенсуються тим, що опоненти «врахували 17 із 20 пропозицій» опозиціонерів. Для Вишневого вибори були не менш важливими, адже проходили вони після бурхливих подій. На сайті DT.UA розповідалося, як громада Вишневого, проявивши опір представникам влади, добилася того, що правоохоронці змушені були зайнятися корупційними оборудками. Результатом цих дій стало викриття групи високопоставлених злочинців, один із яких сів у в’язницю за хабар. Щоб добитися глибших розслідувань, громада під час чергових виборів висунула кандидатом у мери свого представника Миколу Ляшенка і обрала його міським головою. Та ні працювати на виборній посаді, ні продовжити розслідування Ляшенко і його команда не змогли. Районний статус сорокатисячного Вишневого давав багато можливостей як чиновникам Києво-Святошинської РДА, так і КОДА для того, щоб поставити на місце місцеву громаду і обраного нею голову. І вони ними скористалися.

«Регіонал» уже звучить не гордо

Спостерігачів здивувало рішення провладної більшості ВР про проведення у Вишневому дострокових виборів міського голови. На перший погляд, жодної потреби в такій складній і досить витратній компанії у ПР не було. Операція з переформатування міської влади, яку під час чергових виборів обрали не такою, як хотіла партія влади, була не складна. Відсторонення висуванця громади М.Ляшенка пройшло успішно. У взаєминах влади з новообраним депутатським корпусом метод батога і пряника теж дав вагомий ефект. Депутатська більшість, яку привів із собою новобраний міський голова, через місяць стала меншістю. Що невдовзі дозволило зробити з М.Ляшенка, якому навіть не дали почати працювати, корупціонера. Ну а потім, унаслідок висловлення йому недовіри «прирученою» конституційною депутатською більшістю, взагалі звільнити з посади і шляхом нескладних маніпуляцій призначити в.о. міського голови свою людину.

Секретар міськради Ілля Діков, який став виконувати обов’язки мера, добре утримував наведений «порядок» у міськраді і виконкомі, його робота не викликала нарікань начальства. Постає запитання: для чого партії влади затівати перевибори, коли для неї у Вишневому все складалося якнайкраще? Невже тільки для того, щоб за заслуги у боротьбі з опозиціонерами прибрати з назви посади Дікова приставку в.о. і зробити з нього легітимного міського голову?

Перебіг дострокових виборів у Вишневому та увага, якої вони удостоїлися, засвідчили, що йшлося про важливіші речі, ніж кар’єрні амбіції окремого прибічника регіоналів. Нові підходи до організації і забезпечення виборчого процесу, викликані стрімким падінням рейтингу партії влади, потребували дбайливого відпрацювання. І місто з активною громадою, що ефективно протистояла владі під час чергових виборів, було чи не найкращим полігоном для відпрацювання прийомів до наступних парламентських виборів.

Коригування виборчої стратегії регіоналів для майбутніх баталій проглядалося на всіх етапах проведення виборів у Вишневому. Якщо раніше засоби комунікацій насамперед намагалися донести до виборців, що кандидат на посаду — член ПР або підтримується нею, то менш ніж через рік підходи кардинально змінилися. На дострокових виборах у Вишневому приналежність до регіоналів не лише не рекламувалась, а приховувалася.

Коли під час другого етапу конференції Києво-Святошинської районної організації ПР Іллю Дікова висували й затверджували кандидатом на посаду міського голови Вишневого, видні регіонали відзначали його заслуги перед партією влади, але жодним словом не прохопилися про партійність кандидата. А голова КОДА Анатолій Присяжнюк, підтримуючи висуванця, зазначив, що «це відома в місті людина, хоч і не є членом нашої партії». Надалі наголошувати на безпартійності висуванця регіоналів стало правилом. Хоч І.Дікова висувала конкретна політична сила, на портретах, які заполонили місто, про це не було ані слова, його позиціювали виключно як «наш кандидат». І, мабуть, аби втовкмачити в голови виборцям, що в такої визначної особи немає і не може бути суперників, місто на кілька передвиборних тижнів стало галереєю одного портрета. Де б не був, куди б не йшов житель міста, скрізь бачив одне й те ж обличчя. Білбордами з портретом «нашого кандидата» була покрита вся територія. Дійшло до маразму. На одному з перехресть, на «п’ятачку» на кілька десятків квадратних метрів, розмістили одразу п’ять білбордів із портретами «нашого кандидата» й витягами з його передвиборних обіцянок. Картину доповнило місцеве рекламне агентство, виставивши на численних щитах одразу по кілька портретів усе тієї ж особи і стверджуючи, що це саме той «точний вибір», який мають зробити вишняни. Ні на на білбордах, ні на щитах місця для суперників Дікова не знайшлося.

А що ж опозиція? Перевибори у Вишневому могли вийти за межі інтересів одного міста і стати своєрідним оглядом впливу та можливостей опозиційних сил напередодні парламентських перегонів. Тим паче що вони відбуватимуться за новим законом, який отримав суперечливі оцінки. Та й годилося б відпрацювати можливість використання тих 17 із 20 прийнятих на наполягання опозиціонерів пропозицій, нібито здатних завадити фальсифікаціям. Але цього не сталося. Схоже, лідери опозиції були настільки зайняті, що ні побувати в місті, віддаленому від столиці всього на кілька кілометрів, ні послати на вибори авторитетних спостерігачів не могли, як не могли домовитись у «верхах» про спільні дії місцевих організацій опозиційних партій. І якщо вже не склалося з висуненням єдиного кандидата в мери, то можна було б домовитися бодай про спільну протидію адмінресурсові, який влада з початку виборчого процесу застосовувала на повну силу. Рішення про спільну підтримку представника ВО «Свобода» В.Курбатова, який відсудив право реєстрації кандидатом у мери, опозиціонери прийняли занадто пізно, аби можна було сподіватися на успіх.

Методом батога і пряника

Найактивніша частина громади Вишневого залишилася без належної підтримки опозиції. Скориставшись цим, влада методом батога і пряника паралізувала діяльність громадського комітету і знайшла можливості для виведення з гри екс-мера М.Ляшенка, за яким раніше йшли люди. Губернатор Київщини ще під час висунення провладного кандидата в мери зазначив у своєму виступі перед однопартійцями, що «Ляшенко не такий уже й поганий чоловік», оскільки вирішив «більше не висувати кандидатуру на посаду міського голови Вишневого». Губернатор сказав правду. Один із авторів матеріалу зустрівся з Миколою Миколайовичем за тиждень до голосування. Той поспішав на нараду, яка мала відбутися в міськвиконкомі з участю губернатора. І йшов Ляшенко на неї вже як заступник голови Києво-Святошинської РДА. До речі, саме з цієї наради й розпочалася акція, що мала принести представникові регіоналів нові дивіденди. З’явилося повідомлення про… надання Вишневому статусу міста обласного підпорядкування. Насправді з’ясувалося, що з ініціативою виступив в.о. міського голови Вишневого, а губернатор його підтримав. Звісно, давно час сорокатисячному місту підвищити статус, тільки це не входить ні в компетенцію Присяжнюка, ні, тим більше, в компетенцію Дікова. Тож розтиражоване повідомлення є не новиною, а піаром. І не оригінальним. Бо під час виборчих баталій знаходилося чимало спритників, які не лише підвищували статус міста, а й приєднували його до Києва. Однак Вишневе залишається «районним» містом, — так чиновникам легше ним управляти.

Формування списків кандидатів — серцевина виборчого процесу. Саме тоді й використовується адмінресурс. Зазвичай цей механізм застосовують поступово і обережно. Одним небажаним для влади представникам створюють штучні перепони під час реєстрації, іншим намагаються під різними приводами відмовити зайняти місце у списках або й зняти з виборів. У Вишневому «зачистка» списків від небажаних для влади осіб відбувалася не просто, а дуже просто. І напрочуд оперативно. Трохи більше ніж за добу до закінчення часу подачі матеріалів міська виборча комісія відмовила в реєстрації кандидатами у мери одразу вісьмом представникам опозиційних сил, які мали найбільший вплив у Вишневому, — з «Фронту змін», «Батьківщини», «За Україну», «Європейська партія». Мотиви практично однакові — помилки при оформлення документів, порушення порядку висунення кандидатів. Підтримки в судах переважна більшість незареєстрованих не знайшла. І це стало вирішальним чинником у дальшому перебігу виборчого процесу. Дільничні виборчі комісії, структури, які ведуть облік і підрахунок голосів, формуються з осіб, запропонованих чинними кандидатами. Оскільки ж переважну більшість представників опозиції до реєстрації не допустили, то чиновники, використовуючи технічних кандидатів, отримали можливість формувати ці структури на власний розсуд.

Належну підготовку до голосування представники партії влади завершили, вдосконаливши такий випробуваний метод «запарювання мізків», як висунення так званих технічних кандидатів. Серед 18 зареєстрованих, внесених до списків кандидатів, можна було знайти цілу групу штатних працівників міськвиконкому і підлеглих йому комунальних підрозділів, тобто структур, якими вже понад дев’ять місяців керує в.о. мера Вишневого і кандидат на посаду мера в одній особі І.Діков. Були серед претендентів студенти і безробітні, частина яких не пов’язана з Вишневим ні місцем проживання, ні роботою. Потрапив до цих списків шофер, про якого відомо хіба те, що він, як написано в автобіографії, «возить керівника великого підприємства». Певна річ, такі кандидати можливості на особисту перемогу не мали. Вони знадобилися лише для того, щоб від їхнього імені призначати тих, хто рахуватиме голоси і забезпечить виграш виборів своєму представникові.

В очікуванні часу Х (тобто самого голосування і, головне, підрахунку голосів) члени дільничних комісій особливо не переймалися дотриманням закону. Вишняни, навіть якби хотіли ближче познайомитися з пропонованими для голосування кандидатурами, зробити б цього не змогли. За десять днів до голосування на жодній із 14 дільниць не було вивішено портретів і автобіографій кандидатів у мери. Згодом такі матеріали з’явилися, але не на всіх дільницях. Одну з дільниць розмістили в середній школі, в тісному кабінеті заступника директора з господарської частини. Стоси паперу з портретами й автобіографіями кандидатів лежали на столі неторкнутим тягарем. Чергова по дільниці Г.Бакуменко пояснила, що вона мала намір розвішати ці матеріали або в коридорі школи, або хоча б у кабінеті. Але зробити це їй не дозволили. Відвідувачі, які хочуть щось дізнатися про тих, за кого їм пропонують голосувати, змушені порпатись у паперах прямо на столі. На цих виборах надмірна цікавість не заохочується. Мовляв, коли хочете когось обрати, то дивіться на білборди, там усе сказано. Сказано, але лише про одного кандидата — І.Дікова. Та й з матеріалів, зібраних на виборчих дільницях, багато не дізнаєшся.

Хоча кандидатів у мери висувають політичні партії, і тільки вони, в більшості автобіографій кандидатів не вказуються ні партійність, ні навіть назва партії, котра удостоїла довір’я того чи іншого з них. Така невизначеність із партійною приналежністю дає широкі можливості для введення в оману виборців. Що у Вишневому й робили. Голова міської виборчої комісії В.Ніколаєнко, скажімо, не втомлювався повторювати, що жодної «зачистки» представників опозиції не було. До складу зареєстрованих кандидатів, на його думку, «потрапило чимало опозиціонерів». Може, до них він зараховує незнайомих вишнянам людей, котрі не пояснили виборцям, яка політсила виявила їм довіру? Чи не тому, що вона була на всіх одна?

Голова обласного відділення комітету виборців України Юрій Бут сказав кореспонденту DT.UA, що під час голосування майже на всіх виборчих дільницях Вишневого відбулися масові фальсифікації результатів. В урни вкидалися пачки вже заповнених бюлетенів. Їх було добре видно через прозорі стінки урн. Проінструктовані комітетом спостерігачі намагалися завадити беззаконню, але їх відтісняли від урн і столів, за якими вівся підрахунок голосів, на відстань п’яти-шести метрів, а тих, котрі намагалися підійти ближче, аби привернути увагу до дій із фальшування результатів голосування, брутально випроваджували з приміщень. Варто нагадати, що менше року тому таке коїлося в ряді міст і сіл Київщини під час чергових виборів в органи місцевого самоврядування. Відтоді найрізноманітніші схеми і методи фальсифікацій лише удосконалилися. Безкарність розбещує.

Невдоволення великої частини вишнівчан, які скерували листи в усі інстанції зі скаргами на грубі порушення під час підготовки до виборів і в процесі голосування, як і мітинг протесту, свята не зіпсували. У прикрашених до дня волевиявлення дільницях працювали буфети. А.Присяжнюк в особі виборця на камеру світився оптимізмом, а в центрі міста відбувався концерт ще одного видатного регіонала — М.Поплавського. Свято «демократії» триває?

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.33
EUR 28.60