Міністр АПК Микола Присяжнюк: «Спиртову галузь врятує тільки приватизація»

Виробництво спирту - одна з найприбутковіших і найбільш криміналізованих галузей української економіки. Для сільського господарства нашої країни ця галузь може бути міцним фундаментом, на якому будуються сотні тисяч високооплачуваних робочих місць, відроджуються села, інвестуються кошти і технології. Виробництво спирту - це бізнес, який саме в Україні є соціально орієнтованим. Однак усе це лише теорія. На практиці сільське господарство перебуває на дні й дотується державою, глибоко збиткова діяльність державного монополіста - концерну «Укрспирт», в експорті український спирт не займає скільки-небудь істотної частки. Галузь, яка б могла (з огляду на сприятливі природні умови) забезпечувати бюджетові багатомільярдні прибутки - не менші, ніж металургія та хімія, приносить одні борги, руйнування, розвал. Зрозуміло, збитки держави означають величезні прибутки окремих комерційних структур, а найбільше - кримінальних угруповань, які повністю контролюють продаж «лівої» горілки, зробленої з «лівого» спирту.

Кореспондент «Дзеркала тижня» побував на чотирьох найбільших оптових ринках Києва. І скрізь без жодних проблем можна придбати «ліву» горілку - хоч ящик, хоч цілу хуру, за ціною 10-12 гривень, тобто вдвічі нижче за МРВ - мінімальну роздрібну вартість, встановлену постановою Кабміну. Рішення уряду виконують тільки легальні алкогольні бренди. При цьому цікаво відзначити збіг: тоді як на кожному ринку під бандитським «дахом» торгують горілкою, легальні компанії-виробники потрапили під прес податкових перевірок. Проводяться виїмки документів, арешти майна на десятки мільйонів гривень - насамперед легально виробленої горілки, блокуються рахунки. Жодні зв’язки захиститися не допомагають. Навіть горілчаний гігант «Олімп», одним із власників якого є народний депутат від Партії регіонів Павло Климець, шанований у цій структурі політик, вхожий до будь-якого кабінету, - не може впоратися з валом претензій влади. Можливо, виробники горілки справді потребують такої пильної уваги правоохоронних органів. Припустімо, що всі порушення, які їм інкримінують, чиста правда. Але є велике запитання. Чому горілчана мафія, яка контролює нелегальний сегмент, не звертає жодної уваги на зусилля влади, спрямовані на підвищення зборів із підакцизних товарів? За словами керівників горілчаних компаній, останніми місяцями обороти «лівої» горілки, яка не оподатковується жодними податками, значно зросли, і на них припадає не менше 50% продажів на ринку горілки. Зрозуміло, нелегальне промислове виробництво та збут «лівої» горілки можливі тільки за умови повного зрощення мафії та правоохоронних органів - податкової, МВС, СБУ, а також підприємств «Укрспирту». Чому держава допускає, що кримінальні структури за підтримки правоохоронних органів захоплюють ринок для збуту своєї нелегальної продукції? І щоб зрозуміти масштаби цього кримінального бізнесу, не треба витрачати багато часу. Прем’єр-міністр Микола Азаров дуже вдало перевірив ціни на картоплю, особисто заїхавши на ринок. Шановний Микола Янович може послати помічника, скажімо, на Привокзальний ринок у центрі Києва, на Троєщинський, на «Юність» і без проблем купити хоч хуру, хоч десять хур «лівої» горілки, за яку бюджет не отримає ані копійки податків. Ми вважаємо, що М.Азаров справді не знає, що кримінал, по суті, захопив і фактично контролює ринок горілки. Бо повірити в те, що Микола Янович знає про проблему, але безсилий вплинути на високих покровителів мафії, ми не можемо. У нас же правова держава, стабільність і реформи...

«ДТ» вдалося отримати стислий коментар щодо проблеми відновлення контролю держави за ринком спирту і горілки в Україні в міністра аграрної промисловості Миколи Присяжнюка, якому безпосередньо підпорядковується державний концерн «Укрспирт» - монопольний виробник спирту.

- Миколо Володимировичу, як вирішити проблему наповнення бюджету, якщо держава не контролює велику частину обороту спирту в країні, а фінансово-господарська діяльність концерну «Укрспирт» - неефективна?

- Ситуація з «Укрспиртом» потребує комплексних рішень. 70% заборгованості зі зарплати в державних підприємствах, які належать до сфери управління Мінагрополітики, припадає на «Укрспирт». Оборот «лівого» спирту в країні, як і раніше, зберігається в значних обсягах. Безумовно, така ситуація абсолютно нестерпна. Я встановив для керівника «Укрспирту» Ігоря Сухоносова термін - до 15 листопада подати програму погашення боргів із зарплати, підвищення ефективності роботи та реформування галузі. Інакше він буде знятий із посади. У питанні оптимізації господарської діяльності для мене немає ні своїх, ні чужих, ні близьких. Не виключаю, що й сам подам у відставку, якщо завдання керівництва країни з наведення порядку та наповнення бюджету не будуть виконані.

- У вересні Кабмін затвердив нову структуру управління «Укрспиртом», який буде перетворений на державне унітарне підприємство. Така форма реорганізації, вочевидь, не дозволить залучити інвестиції для модернізації виробництва і тільки законсервує тяжке становище спиртової галузі.

- Судіть самі - у 2009 році підприємства «Укрспирту» закуповували фуражне зерно в середньому по 1300 гривень за тонну, при тому що на ринку зерно цього класу продавалося в середньому по 700-800 гривень. 50% виробничих потужностей спиртових заводів здані в оренду комерційним структурам. Бізнес отримує прибутки, а держава - самі збитки. В Аграрному фонді ми виявили 200 тисяч тонн зіпсованого зерна, яке було цілком придатне для переробки на спирт, проте державні спиртзаводи, як самостійні суб’єкти господарювання, відмовилися від закупівлі цього зерна в держави навіть за низькими цінами. Тому для проведення реформи нам необхідно спочатку навести лад і відновити керованість галузі. Ми мусимо вичистити кліщів, які вчепилися у спиртову галузь. Тому реорганізація - тільки перший крок реформи, що має ліквідувати невигідні державі форми роботи.

- Нині фактично проблему централізації управління спиртовою галуззю вже вирішено. Що далі? Як держава зробить свою монополію на виробництво спирту прибутковою?

- Переконаний, що майбутнє спиртової промисловості - тільки в роздержавленні. Погляньмо правді у вічі, - на наші старі заводи інвестор не прийде. Хоч би як цинічно це звучало, єдиний спосіб врятувати спиртову галузь - приватизація. Виробництво має бути зосереджене в руках бізнесу. Держава повинна отримувати податки й виконувати контрольні функції у тісній взаємодії з асоціаціями виробників. Тому постанова Кабміну про реорганізацію «Укрспирту» - це перший крок до роздержавлення галузі.

Нашими найближчими завданнями мали стати підготовка законопроекту про умови приватизації підприємств спиртової галузі та законопроекту про регулювання продажу алкогольної продукції. Необхідно забезпечити квоти на поставку нашого спирту на ринки Євросоюзу. Слід провести аналіз та інвентаризацію реального стану спиртових заводів і визначити дві категорії. Перша - підприємства, які потрібно перепрофілювати для виробництва біопалива, і друга - підприємства, призначені для приватизації виробниками лікеро-горілчаної продукції. Я розпорядився, щоб усі плани з реформування галузі в обов’язковому порядку погоджувалися з галузевими асоціаціями. Ми повинні погоджувати дії держави та бізнесу в питаннях визначення стратегії приватизації спиртової промисловості.

На жаль, у Миколи Володимировича поки що не знайшлося часу на докладну відповідь на інші гострі запитання, які стосуються політики держави на ринку спирту. Сподіваємося, що невдовзі пан міністр зможе знайти час для інтерв’ю, згідно з домовленістю із «ДТ».

«ДТ» також звернулося по коментар щодо майбутнього «Укрспирту» до одного з експертів алкогольного ринку, які брали участь у розробці однієї з концепцій реформування концерну.

«Вирішувати проблему «Укрспирту» можна з погляду бізнесу і з погляду держави. З погляду держави, в Україні діє дуже вигідна схема - державна монополія на виробництво спирту. Гадаю, будь-якому громадянинові очевидно, що держмонополія на виробництво спирту в принципі не може бути збитковою. В «Укрспирту» є три проблеми - закупівля, виробництво та реалізація. Проте сама держмонополія на спирт проблемою не є, і її в жодному разі не можна скасовувати. Треба провести реорганізацію, зробити концерн «Укрспирт» самостійним суб’єктом господарювання і вирішити всі основні проблеми. Перше: призначити менеджерів, які не крадуть і роботу яких реально перевіряють усі компетентні органи (щоб не закуповувалася сировина за цінами, вищими за ринкові). Друге: залучити інвестиції та модернізувати виробництво - під держмонополію на спирт знайти кредити не є проблемою. Третє - побудувати єдину систему збуту, вийти на зовнішні ринки. Виробництво спирту може стати «золотою жилою», здатною дати державі величезні надходження від експорту, вирівняти наш платіжний баланс. Але ми живемо в Україні, країні парадоксів, і тому сподіватися, що держава, її перші особи зацікавляться розвитком надприбуткової спиртової галузі, не доводиться. Звісно, ні в президента, ні в прем’єра немає часу для аналізу цього питання. Держава не намагається думати й не здатна впливати на ситуацію. Тому в реформі «Укрспирту» візьме гору позиція бізнес-структур. Держава добровільно розлучиться зі своєю монополією, щоб цей потенціал використовували у своїх інтересах приватні компанії. Що ж, можливо, зважаючи на конкретну ситуацію, це оптимальний вихід. Хай краще галуззю керують бізнесмени, ніж корумповані чиновники. Але жаль, що держава, замість того, аби розумно розпоряджатися своїм потенціалом, приватизує саму себе частинами».

P. S. Найближчим часом «ДТ» ініціює проведення круглого столу про реорганізацію ринку спирту в Україні.