ПОЛЮВАННЯ НА ШПИГУНІВ ПО- БЕЛГРАДСЬКИ

Михайло Соколовський 18 серпня 2000, 00:00

Читайте також

Отже, сербські власті почали нарешті судовий розгляд діяльності двох груп іноземців, арештованих протягом останнього місяця за обвинуваченням у шпигунстві, а також організації викрадення чи вбивства президента Югославії Слободана Мілошевича.

Британських поліцейських Едріана Прагнелла й Джона Йора та канадських будівельників Шона Гоуїнга й Лайема Холла арештували югославські військові 1 серпня в Чорногорії. Минулого понеділка вони постали перед військовим судом, якому як доказ були пред’явлені вибухові речовини, знайдені в їхньому автомобілі. Експерт з балістики заявив суду, що це устаткування можна використовувати як у гірничій справі, так і для підготовки терактів.

Проте самі затримані заперечують свою провину, стверджуючи, що на територію Югославії їздили просто відпочивати у свій вихідний день, а взагалі працюють у Косово як іноземні фахівці з відбудови зруйнованої провінції. Пояснення наявності вибухівки в автомобілі також є — один із арештованих канадців, котрий займається в Косово гірничими розробками, нібито просто забув викласти з машини знаряддя своєї праці.

Західна преса й представники міжнародних організацій, зокрема ОБСЄ, запевняють, що британці прибули до Косово для надання допомоги в підготовці місцевої поліції й відправлялися в Чорногорію без будь-якого злого задуму. Обвинувачення в шпигунстві, висунуті проти британців, називають абсурдними, лунають також вимоги негайно звільнити арештованих, що не заважає органам юстиції Югославії робити свою справу.

Наступним етапом у цьому процесі буде рішення військового прокурора про те, чи висувати проти затриманих обвинувачення, і коли так, то які саме. Адвокати захисту висловили задоволення ходом попередніх слухань, проте вони гадають, що остаточне рішення з цієї справи, напевно, буде політично мотивоване й залежатиме від волі президента Мілошевича.

Другу групу арештованих — голландців Годфріда де Ріє, Сандера Зейтсена, Йоргена ван Йєрселя і Баса ван Шайла — затримали на кордоні Чорногорії й Сербії без відповідних документів понад місяць тому. В югославських державних засобах масової інформації надто мусується інформація про те, що ці люди приїхали до Югославії з метою полювання на президента Слободана Мілошевича й інших політиків, визнаних міжнародним трибуналом винними в учиненні воєнних злочинів.

Белградське телебачення продемонструвало відеоплівку, на якій один з четвірки арештованих заявляє, що група планувала викрасти югославського керівника. У разі невдачі, сказав він, змовники нібито мали намір «обезголовити його».

За словами міністра інформації Югославії Горана Матіча, затримані намагалися одержати нагороду в 5 мільйонів доларів, обіцяну США за інформацію, здатну спричинити арешт будь-якого серба, обвинувачуваного в воєнних злочинах. Матіч заявив, що четвірку арештували на югославській території буквально напередодні початку зустрічі лідерів країн «великої вісімки» на Окінаві і що ці люди планували доставити Мілошевича — живим або мертвим — на саміт президентові США Біллу Клінтону. За словами міністра, голландці в’їхали в країну через Косово, де намагалися «приєднатися до голландського батальйону, а потім потрапити в Сербію, щоб убити Мілошевича чи здійснити інші терористичні акти».

Перші слухання в справі голландців відбулися у вівторок, цього ж дня доступ до обвинувачених вперше з моменту їхньої затримки одержали представники посольства Голландії в Белграді. Югославська влада, зважаючи на все, надає судовому розгляду особливого значення, розраховуючи зробити з нього черговий «процес століття». Про це говорить відвідання затриманих й особиста присутність на слуханнях міністра юстиції Сербії Драголюба Янковича.

Демонстративні привселюдні процеси над іноземними шпигунами були цілком звичним явищем за часів «холодної війни», причому практикувалися вони як у країнах соціалістичного блоку, так і на Заході. І ще в тридцяті роки величезну кількість «агентів імперіалізму» засудили в нашій колишній спільній батьківщині, причому переважній більшості з них інкримінували розробку планів замаху на життя вищих керівників «держави робітників і селян». Тому нинішні події в Белграді нікого не повинні дивувати. Югославія сьогодні фактично веде свою «холодну війну» проти США та їхніх союзників, а в режимі Слободана Мілошевича легко вгадуються риси й методи правління «вождя всіх часів і народів». Як же йому обійтися без підступів іноземних шпигунів?

У Сербії черговий сплеск шпигуноманії стався невдовзі після завершення бомбардувань Югославії влітку минулого року. У листопаді 1999-го власті арештували групу з п’яти чоловік, заявивши, що ті планували замах на президента Мілошевича. І ось знову нові підозрювані й нові процеси.

Цілком зрозуміло, югославська влада вестиме розслідування й судовий розгляд щодо арештованих досить довго. Вони потрібні Белграду для використання в пропагандистських цілях напередодні загальних виборів, намічених на 24 вересня. Зміцнення антизахідних настроїв вважають одним із головних козирів Слободана Мілошевича, для якого результат голосування зараз перетворився воістину на питання життя та смерті (причому не лише політичної).

А знемагаючі в камерах белградської в’язниці іноземці ідеально підходять для ілюстрації громадянам Сербії «щирих намірів» Заходу. Ті, котрим закидають шпигунство, уособлюють підступництво урядів західних держав, які на словах начебто бажають Югославській Федерації процвітання, а насправді засилають до неї своїх агентів для організації підривної роботи, саботажів і диверсій. Ну а обвинувачені в намірі викрасти Мілошевича потрібні Белграду для демонстрації наявності ворожих намірів щодо СРЮ не тільки в керівників цих країн, а й у «простих громадян», котрих пристрасть до наживи штовхає на будь-які злочини, аж до викрадення лідера іноземної держави.

Ні, я не хочу сказати, що США, Великобританія, Голландія й інші члени НАТО не планують і не проводять спеціальних операцій, зокрема й розвідувальних, проти Югославії. Проте ці держави мають досить можливостей і підготовленого особового складу, щоб уникнути таких елементарних помилок, яких припустилися британці й голландці (якби вони були справжніми агентами спецслужб). При цьому історія з замахом на життя югославського президента виглядає взагалі фантастичною, до того ж у белградського правосуддя є зізнання лише одного члена групи, що в будь-якому цивілізованому суді не може служити достатньою підставою для винесення обвинувального вироку.

Питання з британцями трохи складніше. Кілька тижнів тому в західній пресі з’явилися повідомлення про те, що представники Спеціальної служби ВПС Великобританії (SAS) беруть участь у підготовці особового складу чорногорської поліції, яка в разі виходу Чорногорії зі складу СРЮ могла б стати прообразом її збройних сил. Такими діями британці нібито намагаються першими «взяти опіку» над потенційно незалежною державою й «застовбити» собі нову зону для поширення впливу на Балкани. Офіційний Лондон не підтвердив, але й не спростував цю інформацію. Тому не виключено, що затримані в Чорногорії поліцейські мають якесь відношення до інструкторів з сил спеціального призначення.

Отже Белград використовував останні шпигунські скандали не тільки для посилення пропаганди на користь Мілошевича напередодні президентських виборів. Він продемонстрував, що продовжує досить ефективно контролювати чорногорську територію, тим самим застерігаючи Захід від надмірної активності щодо цієї республіки.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 25.90
EUR 27.56