УКРАЇНА—ІРАН: ТІСНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО НА КОРОТКОМУ ПОВІДКУ

Поділитися
Що є Іран для України? Держава, котра першою в Азії визнала незалежність України й одразу ж відкрила своє посольство в Києві...
Ахмад Садег-Бонаб

Що є Іран для України? Держава, котра першою в Азії визнала незалежність України й одразу ж відкрила своє посольство в Києві. У економічному плані це країна, що володіє воістину велетенськими родовищами нафти й газу, яких Україна так гостро потребує. І навпаки, Іран — це неосяжний ринок збуту для України. Тут існує попит як на вироби українських машинобудівних підприємств, так і на продовольчу продукцію. Не відмовляться іранці і від співробітництва в сферах високих технологій, загальнопромислового та військово-технічного співробітництва. Всерйоз розглядаються пропозиції Києва щодо транзиту іранського газу в Європу територією України, хоча це, на думку аналітиків, і не найбільш економічно вигідний варіант. Прикро, звісно, що такий значний потенціал взаємовигідного співробітництва не повною мірою задіяний.

Однак час лікує. 2001 рік за рішенням 53-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН оголошено роком діалогу цивілізацій. Це, між іншим, ідея президента Ісламської Республіки Іран Саєда Мухаммада Хатамі. З іншого боку, політики вказують на можливу зміну настроїв у США стосовно Ірану. Оптимізм у цьому питанні пов’язаний із приходом до влади республіканців, у тому числі і за рахунок нафтових компаній, що не підтримують існуючу конфронтацію між двома країнами. Нарешті, Україна на весь голос заявила про свій курс на економізацію зовнішньої політики. І очевидна активізація відносин з IРІ, що відзначається з початку 2001 року, тому недвозначне підтвердження. Про конкретні досягнення українсько-іранського співробітництва і розповів «ДТ» Посол Ісламської Республіки Іран в Україні пан Ахмад
САДЕГ-БОНАБ.

— Пане посол, хотів би розпочати нашу бесіду з приємного факту, що ця зустріч відбувається напередодні святкування національного дня Ісламської Республіки Іран — 22-ї річниці ісламської революції, яка здійснилася 11 лютого 1979 року. Прийміть мої щирі вітання з цього приводу. Удвічі приємно, що цього тижня, 6—7 лютого, в Ірані перебувала з робочим візитом українська делегація на чолі з прем’єр-міністром Віктором Ющенком.

Дякую вам. Радий, що вам добре відомо про те, як 22 роки тому під керівництвом імама Хомейні здійснилася ісламська революція. Це була непроста перемога для народу Ірану. Багато громадян країни віддали своє життя заради великої перемоги. Завдяки їхньому подвигу й у пам’ять про нього сьогодні наш народ відзначає дату здобуття своєї незалежності. Тепер вільний народ сам управляє своєю державою, має власний уряд. Всі ці роки незалежності використано на становлення і зміцнення демократії в Ірані. Тепер народ сам визначає свою долю — створює власні закони і живе за ними. Йому нині не доводиться бідувати, як це було до революції, і терпіти грабіжницьке ставлення до його національних багатств, які вивозилися за межі країни антинародним режимом. Після революції вже було проведено понад 20 виборів різноманітних рівнів: президентських, у раду спостерігачів, парламентських, в уряд. Прийнято закон, за яким кожний громадянин країни, що досягнув 16-річного віку, має право брати участь у виборах. Це серйозне завоювання демократії, адже населення Ірану дуже молоде — близько 20 млн. із загальної 60-мільйонної кількості жителів є студентами і школярами.

— Чи вдалося за цей час відновити економіку країни й у чому суть нинішньої державної економічної політики?

— Повною мірою провести бажані перетворення в галузі економіки перешкоджала війна, нав’язана Ірану, котра забрала близько восьми років і завдала державі відчутних збитків і втрат. Однак п’ятирічний план уряду зміг створити умови для розвитку в різноманітних галузях економіки. Особливо — в галузі незалежного експорту нафти, а також самозабезпечення сільськогосподарською та промисловою продукцією.

— Чи вдалося послабити багаторічну політичну ізоляцію Тегерана, ініціатором якої став Вашингтон?

Гадаю, вам відомо, що завдяки зусиллям президента Ірану 2001 рік має стати роком діалогу між цивілізаціями й культурами. Ця ініціатива вітається світовим співтовариством, і ООН дала згоду на її перетворення в життя. Адже у своїй суті доктрина діалогу між цивілізаціями передбачає порозуміння, співробітництво й усунення напруженості. Але потрібно пам’ятати, що діалог цивілізацій, окрім розмови, передбачає ще й слухання. Так говорить президент Хатамі. Бо якщо немає слухача в істинному сенсі цього слова, то діалог не відбудеться.

— До речі, санкції проти Тегерана дуже вдарили і по Києву. Три роки минуло відтоді, як Україна була змушена відмовитися від участі в крупному проекті — розконсервації та будівництві Бушерської АЕС. Контракти, відповідно до яких Київ узяв на себе зобов’язання розробити й виготовити турбіни для атомної електростанції, були розірвані. За оцінками експертів, проект давав можливість Україні заробити близько 50 млн. дол. Як зараз виглядають справи на цьому об’єкті?

Відповідно до підписаного контракту зазначений проект виконується Російською Федерацією в рамках складеного графіка.

— Є відомості, що всупереч офіційній позиції Києва багато українських фахівців (конструктори, будівельники, атомники) все ж знайшли можливість і за посередництвом Російської Федерації, яка стала підрядчиком будівництва, змогли застосувати свої знання й уміння в роботах на Бушерській АЕС. Ви не могли б сказати, які українські фірми були задіяні там і скільки приблизно моїх співвітчизників змогли докласти свої сили на станції.

Оскільки даний контракт підписано між Іраном і Російською Федерацією, то російська сторона як підрядчик самостійно приймала рішення про залучення фірм, організацій і фахівців. Відповідно цікаву для вас інформацію має лише Росія. Від себе тільки можу запевнити, що в рамках робіт, проведених на Бушерській АЕС, між Іраном й Україною жодних контрактів не підписано.

— Наприкінці січня Київ відвідав із дводенним візитом міністр закордонних справ Ірану пан Камаль Харразі, а минулого вівторка Іран відвідала українська делегація на чолі з прем’єр-міністром Віктором Ющенком. Зауважу, що в почті, який супроводжував прем’єра, були як вищі чини виконавчої влади, так і глави обласних адміністрацій, і представники ділових кіл України. Відбулися зустрічі офіційних осіб України з президентом Ірану С.Хатамі, першим віце-президентом Х.Хабібі, міністром торгівлі М.Шаріатмадарі. У зв’язку з цим хотілося б запитати: все це означає нову якість відносин між Києвом і Тегераном, чи це просто заходи в рамках проголошеного Україною курсу на економізацію зовнішньополітичної діяльності?

Дружні відносини між двома країнами почалися відразу ж після проголошення незалежності України. Ці відносини в галузі економіки, політики, культури розвивалися постійно. Останніми роками це особливо помітно. Проводилися спільні семінари, виставки художників, обмін культурними групами, у тому числі театральними. Створювалися також спільні комісії зі співробітництва, здійснювався обмін делегаціями на вищому рівні. Сюди можна віднести візит до Києва міністра закордонних справ Ірану доктора Харразі, а також відвідування Ірану прем’єр-міністром України Віктором Ющенком. До речі, днями вирушить з візитом до Ірану спікер українського парламенту пан Іван Плющ. Все це свідчить про стабільність і розвиток співробітництва між Іраном й Україною.

— Які напрями українсько-іранського співробітництва на сьогодні вважаються головними? Які могли б ще потрапити до їхнього числа, якби існуючі обмеження були зняті? До того ж з урахуванням можливостей військово-промислового комплексу України.

Між Іраном й Україною існують добрі відносини в різних галузях. На даний час 500 українців вивчають перську мову. Досягнуто згоди про те, щоб провести Дні культури в Тегерані й Києві. Одночасно здійснюється науково-технічне співробітництво, взаємодія в галузі промисловості, що дозволило налагодити спільне виробництво пасажирських літаків. Успішний проект в галузі літакобудування мотивував обидві сторони до ухвалення рішення про створення комісії, покликаної виробити напрями поглибленого співробітництва в даному напрямі. Паралельно налагоджуються міцні торговельні зв’язки. Йде дуже активне співробітництво в галузі енергетики. Є ще досить сфер для взаємовигідної взаємодії. Що ж до військово-технічної, то тут ми не співробітничаємо.

— Відомо, що Віктор Ющенко під час свого лютневого візиту мав підписати дві угоди. Перша з них — міжурядова торговельна угода. Друга — двостороння угода про створення українсько-іранського банку. Що передбачає торговельна угода?

— Угоду про торговельне співробітництво вже підписано. Зокрема, у зв’язку з його підписанням ухвалено створити сприятливі умови для розвитку бізнесу. Крім того, під час візиту було обговорено ряд важливих торговельно-економічних аспектів співробітництва.

— Які завдання постануть перед українсько-іранським банком? У зв’язку з чим виникла необхідність його створення?

— Стосовно створення спільного банку була ухвала запропонувати його для додаткового вивчення експертами. Хочу сказати, що під час свого візиту прем’єр України взяв участь у церемонії першого польоту Ан-140, виготовленого на підприємстві «Хеса» за українськими технологіями. Це найголовніший проект, утілений двома країнами.

— Україна потребує диверсифікації свого імпорту нафти й газу. Крім того, вона претендує на роль великої транзитної держави. На скільки реальні, на ваш погляд, плани використання транзитного потенціалу України для поставок іранських енергоносіїв у Європу? Що конкретно робиться в цьому напрямі?

— Іран має великі запаси газу — друге місце у світі. Питання про транспортування іранського газу різними маршрутами нині вивчається. Один із важливих маршрутів проходить через Україну. До речі, це питання теж обговорювалося під час візиту пана Ющенка в Іран.

— Чи не перешкодить цим планам поновлення діалогу щодо аналогічного проекту Іран—Туреччина—Європа, обговорюваний на початку 90-х і закритий через позицію США? Очевидно, що він вигідніший у фінансовому плані. Крім того, він прийнятний і для України — хоча через неї цей газопровід і не проходив би, але дозволяв би одержувати іранський газ шляхом «зворотного потоку».

— Вибір найзручнішої траси розглядають фахівці. Проте водночас треба враховувати, що маршрут має відповідати не тільки економічним критеріям, а й політичним реаліям. У цьому напрямі наші дружні країни тісно працюють.

— Чи поділяєте ви думку тих аналітиків, котрі вважають, що з приходом до влади президента Джорджа Буша політику США стосовно Ірану буде переглянуто, а торговельні й дипломатичні санкції — знято?

— Ми вже докладно виклали свою позицію щодо цієї країни. Якщо звернете увагу на відповіді й на висловлювання високопоставлених осіб Ірану, особливо його великого керманича, я думаю, ви дістанете відповідь на своє запитання...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі