ЗВІЛЬНЕНІ У ЗАПАС: МІЖ ЗАКОНОМ І ПОСТАНОВОЮ

Валентина ЄВСЄЄВА, інформаційне агентство «ПРЕС-КІТ»

Під час зустрічі з журналістами «у бункері» міністр оборони України Олександр Кузьмук повідомив про майбутнє поетапне скорочення в армії. Це означає, що полк безробітних збільшиться, додаткове навантаження ляже на суди, у практиці яких, до речі, вже з’явилися позитивні рішення за позовами звільнених у запас офіцерів.

Річ у тім, що стаття 15 закону України «Про соціальний і правовий захист військових та членів їх сімей», а також постанова Кабміну № 12 від 8 січня 2000 року «Про внесення змін у постанову Кабміну від 17.07.1992 р. №393», підписана Віктором Ющенком, яка стосується порядку виплати матеріальної допомоги військовим, звільненим у запас, суперечливі. Закон гарантує військовим (крім «строковиків») при звільненні в запас у зв’язку з вислугою років, віком, за станом здоров’я, через скорочення штатів, іншими організаційними заходами й у випадку неможливості використання на службі виплату грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового утримання за кожний календарний рік служби.

Якщо, наприклад, офіцер виходить на пенсію, звільняючись після 20 років служби, то йому зобов’язані виплатити 10 місячних окладів. Але згадана постанова Кабміну № 12 від 8.01.2000 р. хоч і підтверджує цю позицію закону в основній частині, в одній з додаткових своїх частин наполягає на іншому: «Грошова допомога, передбачена цим пунктом, нараховується відповідно до посадового окладу на останній штатній посаді, яка обіймалась перед звільненням. Загальний розмір не повинен перевищувати п’яти місячних посадових окладів». Це означає, що наш офіцер, який звільняється після 20 років доблесної служби, отримає у два рази менше, а саме — п’ять посадових окладів. Слід зазначити, що постанова Кабміну — це підзаконний акт і він не має юридичної сили.

Військові ж фінансисти керуються постановою Кабміну. Свої дії вони пояснюють тим, що постановою КМ визначені ті самі розміри виплат, що й передбачені законом, але з обмеженням розміру грошової допомоги п’ятьма окладами.

Оскільки в ст. 9. закону обумовлено, що порядок і розмір грошового забезпечення встановлюється Кабміном, то, вважають вони, при визначенні розміру грошової допомоги військовим, які звільняються в запас, варто керуватися постановою Кабміну, а не законом.

Деякі військовослужбовці, «ошукані» під час звільнення державними чиновниками, звернулися з позовами до судів як фізичні особи. Дивовижно, але позови задовольняються і суди зобов’язують фінвідділи виплатити грошову допомогу в розмірі, передбаченому ст.15 закону.

Міг би дати роз’яснення з приводу цієї антизаконної постанови Кабміну Конституційний суд, але до нього мають доступ тільки певні особи та інстанції: Президент, група народних обранців у кількості 54 чоловік, Генпрокуратура, Верховний суд...

Ходять чутки, що «ініційована знизу» Генпрокуратура звернулася до КС за роз’ясненнями. Але час минає. Очікуваних роз’яснень, мабуть, не буде, як мінімум, до завершення обіцяного міністром оборони скорочення.

Коментар прес-служби Міністерства оборони України:

«Оскільки деякі положення постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року №393, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету міністрів України від 8 січня 2000 року №12, суперечать положенням статті 13 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і в зв’язку з цим обмежують права військових в отриманні грошової допомоги при звільненні та з огляду на велику кількість скарг військових з цього питання, Міністерство оборони України зробило запит у Кабінет міністрів за №148/у-134 від 15.03.2000 р. із проханням дати роз’яснення, яким нормативно-правовим документом необхідно керуватися при встановленні військовим, що звільняються з військової служби, розміру грошової допомоги.

Виконуючи доручення Кабінету міністрів України від 22.03.2000 р. №1029/13, Міністерство фінансів України дало відповідь, у якій говориться, що при призначенні військовим Збройних Сил України розміру грошової допомоги при звільненні необхідно керуватися даною постановою Кабінету міністрів України.

Твердження Мінфіну, що при нарахуванні грошової допомоги враховується тільки посадовий оклад за останньою посадою і загальний його розмір не повинен перевищувати п’яти посадових окладів, не лише помилкове, а й суперечить положенням згаданого закону.

У зв’язку з цим для врегулювання питання Міністерство оборони України звернулося до Генеральної прокуратури з проханням надати відповідні роз’яснення.

Генеральна прокуратура України в листі від 21 квітня 2000 року повідомила: «Генеральним прокурором України внесений протест на пункт 2 постанови Кабінету міністрів України від 8.01.2000 р. №12. Урядом України в задоволенні протесту відмовлено».

Виходячи з вищесказаного, приведення положень указаної раніше постанови у відповідність до закону України можливе лише шляхом звернення генерального прокурора України до Верховного суду України».