АСТРОНОМIЯ В УКРАЇНI: НА РУБЕЖі ТИСЯЧОЛіТЬ

Віра Годунова 30 червня 2000, 00:00

Читайте також

За кількістю астрономів на душу населення Україна посідає одне з перших місць у світі. Крім того, за індексом цитування робіт українських учених ця галузь науки впевнено випередила багато інших.

Це підкреслив у своїй промові на відкритті V з’їзду Української астрономічної асоціації (УАА) перший заступник міністра науки й освіти України академік НАН України Я.Яцків. З’їзд, приурочений 10-річчю створення УАА, відбувся першого дня роботи міжнародної конференції «Аstronomy in Ukraine — 2000 and beyond (Impact of International Cooperation)». Понад двісті учасників конференції — серед них відомі вчені з Німеччини, США, Польщі й інших країн — представили доповіді, які змальовують сучасний стан космічних досліджень у світі загалом і в Україні зокрема.

Як відзначив А.Коноваленко з Радіоастрономічного інституту НАН України — і це ж пролунало в багатьох інших доповідях, — Україна дуже багата на радіоастрономію країна. Справді, уже сам перелік радіотелескопів — а вони є в Сімеїзі, Євпаторії, Змієві, ще кількох населених пунктах і, ясна річ, найбільший у світі радіотелескоп декаметрового діапазону в Харкові свідчать про солідну базу для вивчення радіоінтерферометричними методами практично всього Всесвіту, починаючи з навколоземного космічного простору й закінчуючи такими віддаленими об’єктами, як радіогалактики та квазари.

Саме наявність в Україні значної кількості радіо- й оптичних телескопів привернула увагу авторів різноманітних глобальних проектів. Так, приміром, японські вчені (D.Nogami й ін.) запропонували українським колегам включитись у програму спостереження мережею телескопів т.зв. «непередбачуваних» космічних явищ, як, приміром: викиди гамма-випромінення, джерела рентгенівського випромінювання, що несподівано з’являються, нові та наднові зірки тощо. Скоординовані спостереження таких об’єктів у широкому хвильовому діапазоні дозволили б глибше проникнути у фізику цих явищ. Такі спостереження необхідно вести відразу ж після виявлення об’єктів, оскільки, по-перше, деякі явища можна спостерігати лише протягом кількох хвилин; по-друге, вивчення змін яскравості й особливостей спектра на ранній стадії розвитку феномена може дати більше інформації про «праотця» об’єкта. З точки зору розподілу телескопів по земній кулі розташування України з її можливостями спостереження дуже вдало вписується в проект моніторингу описаних явищ, оскільки при використанні устаткування Кримської астрофізичної обсерваторії можна було б заповнити розрив у мережі телескопів на захід від обсерваторій Японії і Китаю.

Крім того, під час роботи конференції між астрономічними установами України, Болгарії, Греції було підписано Протокол підтримки створення міжнародної мережі оптичних телескопів для дослідження мікромінливості зірок. Ці роботи планується вести під егідою Організації чорноморського економічного співробітництва (Black See Economic Cooperation).

На конференції представлено також теоретичні розробки українських астрономів про фізику космосу, еволюцію галактик, мінливі зірки. Водночас неабиякий інтерес викликали доповіді про результати спостережень на двометровому телескопі української високогірної обсерваторії Терскол (Північний Кавказ, висота 3100 м над рівнем моря), яка входить до складу Міжнародного центру астрономічних і медико-екологічних досліджень і де останнім часом активно ведуться дослідження в рамках міжнародної наукової кооперації. Зокрема відомий фахівець у царині дослідження малих тіл Сонячної системи професор К.Йоккерс з Інституту аерономії товариства Макса Планка (ФРН) прочитала узагальнюючу доповідь про результати п’ятирічного співробітництва вчених України, Німеччини й Болгарії з вивчення комет, астероїдів і супутників планет-велетнів. До найвагоміших досягнень інтернаціональної команди належать унікальні спостереження викиду хмари газу з комети Хейла-Боппа (серпень 1996 р.), виявлення іонів води у хвості комети Віртанена (березень 1997 р.), а також нині виконувані дослідження т.зв. «тору» супутника Юпітера Іо, який складається з іонізованої матерії (переважно сірки й кисню), що виділяється поверхнею супутника.

Підвищений інтерес викликала доповідь представника Годдардського центру космічних польотів NASA доктора Т.Костюка про місію космічного апарата Сassini, який стартував до Сатурна в жовтні 1997 року. Основна мета проекту — дослідження кілець Сатурна, його атмосфери й магнітосфери, а також його найбільшого супутника Титан і, зокрема, явищ вітру на цьому супутнику. Очікується, що апарат, оснащений комбінованим інфрачервоним спектрометром, досягне системи Сатурна 2004 р., а в грудні цього року — на початку наступного, пролітаючи неподалік Юпітера, дослідить його випромінення в інфрачервоному діапазоні. Ці дані планують порівняти з результатами наземних спостережень і даними, переданими апаратами Voyager у 1977-79 рр.

Представницький міжнародний форум, що завершив свою роботу 8 червня, проклав, за словами Я.Яцківа, мости наукової кооперації України зі США та країнами Європейського союзу, а також між молодшим і старшим поколіннями астрономів. Конференція ще раз підтвердила високий рівень інтеграції українських учених у світову науку. І це попри те, що наші астрономи переважно працюють на устаткуванні, яке залишилося ще з радянських часів. І, відзначив Я.Яцків, якщо технічний стан цієї галузі не відповідатиме часу, то незабаром ми не зможемо конкурувати з технологічно сучаснішими західними дослідними центрами. Світ не подарує нам такого відставання, і ми просто зійдемо з дистанції. Тому перед УАА й поставлено завдання об’єднати всі астрономічні потужності України й перейти на інноваційний шлях розвитку космічних досліджень у нашій країні.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.02
EUR 27.92