НА КОЗАЦЬКІЙ ЧАЙЦІ — ХОЧ У ШТОРМОВЕ МОРЕ

На дніпровських хвилях знову з’явиться козацька чайка. Будують її не для походів на Царгород, а винятково заради науки. Вже є успішний досвід відтворення давньослов’янського човна «Княгиня Ольга», що повторив знаменитий шлях із «варягів у греки». І тепер учені вирішили побудувати діючу копію козацької чайки, назвавши її «Іван Богун». Про цей проект розповів Сергій Воронов, керівник лабораторії історичних досліджень Інституту археології НАН України.

— Підготовка до відтворення чайки почалася півроку тому. Не приховуватиму, інформації про це судно 300-річної давнини мало. Точних креслень немає в жодному архіві ні в Україні, ні в Росії. До наших днів дійшов опис козацької чайки знаменитого вченого-історика Боплана. Є також описи Д.Яворницького. Збереглися фрагменти чайок, підняті археологами в районі Хортиці.

— Але ж у Запоріжжі зовсім недавно знайшли й підняли з дна добре збережену чайку?

— Навколо цього судна виникли різнотлумачення. Експертиза деяких його фрагментів (заклепок, цвяхів) дозволяє припустити, що його побудовано в середині XVIII століття, тоді як козаччина припинила існування ще на початку цього століття. Тобто корабель пізніший. Імовірно, він входив в імператорську Дніпровську військову флотилію і з невідомих причин затонув.

У цієї версії є супротивники, переконані, що підняте судно належало запорожцям. Але вагомих доказів ні в одних, ні в інших немає.

До речі, Інститут археології одержав пропозицію підняти три затоплені чайки. Одну в Болгарії, в акваторії Бургаса. Скоріш за все, це судно загинуло під час набігів на Стамбул. Останки двох інших кораблів перебувають на дні нинішнього Каховського водоймища. Тож відкриття ще попереду.

— А що відомо про конструкцію справжньої чайки?

— Вона мала моноксильну основу. Тобто брали великий стовбур, робили з нього довбанку, а потім дошками нарощували борти.

За легендами, чайка була непотоплюваним судном. Вчені пояснюють це особливою конструкцією — хитрою і дешевою. Уздовж обох бортів козаки прив’язували величезні в’язанки очерету, до півтора метра в діаметрі. Таким чином судно перетворювалося на тримаран, настільки стійкий, що його не могли перекинути хвилі штормового моря.

Ще одна особливість — два рулі: на кормі й на носі. Завдяки цьому козаки могли швидко змінювати напрямок руху. Звідси й маневреність чайки.

Судно буде 21 м завдовжки й 3,5 м завширшки, висота щогли — 15 м. Ми не вважаємо, що це найпоширеніший проект чайки, оскільки бойовий варіант був дещо менших розмірів (що менше, то легше нею керувати в бою). Але ми вирішили будувати «отаманську» чайку — командне судно, із якого керував боєм кошовий отаман.

— А озброювати чайку збираєтеся?

— Так. Плануємо поставити одну «гаківницю» і сім фальконетів. Це невеличкі бойові гармати. Клейноди, прапори будемо копіювати в фондах музеїв, аби все відповідало оригіналу не менше як на 99%. Навіть очерет збираємося нарізати на Голій Пристані, що в Херсонській області. Там він найміцніший.

— Коли буде готова чайка?

— Проектна документація вже готова й зараз проходить перевірку в інспекції судноплавства. Адже чайку слід зареєструвати як діюче судно.

Закладання призначено на 27 січня в Очакові. А 1 червня — спуск на воду. У липні — випробування в Дніпро-Бузькому лимані й потім перехід угору по Дніпру. У першій половині серпня чайка має бути в Києві. Передбачається, що 24 серпня вона братиме участь у святкуванні Дня незалежності.

— А далі?

— Чайка буде науково-дослідним судном Інституту археології, а також навчальним кораблем Київського училища ім. І.Богуна (колишнього Суворовського). Там збираються створити взвод хлопців, котрі мріють стати морськими офіцерами, і морську практику вони проходитимуть на нашій чайці.

— Чи передбачаються на ній експедиції?

— Так. Є документи, що підтверджують тісні зв’язки між запорізькими й донськими козаками. Тож у першу експедицію ми вирушимо з Києва в Ростов-на-Дону: униз по Дніпру, навколо Кримського півострова через Азовське море. Але це вже 2003 року.