20 подій у роки Пацюка, котрі змінили світ: Друге тисячоліття

Поділитися
Закінчення. Початок див. у «ДТ», № 50, 2007 Так уже склалося, що рік Пацюка був дуже «войовничим» і досить часто ставав вододілом, який відкривав нові епохи, кардинально змінював геополітичну ситуацію у світі...

Закінчення. Початок див. у «ДТ», № 50, 2007

Так уже склалося, що рік Пацюка був дуже «войовничим» і досить часто ставав вододілом, який відкривав нові епохи, кардинально змінював геополітичну ситуацію у світі. Передусім це стосується багатовікової боротьби Заходу та Сходу, а також воїнів Хреста і Півмісяця. Як не згадати початок ери Хрестових походів (1096), взяття монголами Києва (1240), битву під Варною — останню спробу хрестоносців зупинити просування турків-османів у Східній Європі (1444), падіння монголо-татарського ярма у Північно-Східній Русі (1480), підписання Вестфальського миру, який завершив Тридцятилітню війну, до речі, перший загальноєвропейський конфлікт, і початок Національно-визвольної війни українського народу (1648)…

1696 — 17 травня помер польський король Ян III Собеський, котрий зупинив навалу турків-османів 1683 року під Віднем

Народився в Олеському замку в Східній Галичині 1629 року. Один із найбільших магнатів Речі Посполитої, став королем 1674 року. Завдав низки поразок туркам, у т.ч. 1673 року під Хотином. Всесвітню славу здобув після блискучої перемоги біля стін столиці Габсбурзької імперії, коли він командував 70-тисячною союзною армією (із них половина — поляки), яка розгромила майже 200-тисячну армію турків-османів і їхніх союзників під командуванням великого візира Кара Мустафи-паші. Втім, колишні союзники-австріяки практично присвоїли собі лаври переможців, а Ян III Собеський останні роки життя марно намагався боротися з інтригами магнатів, які продовжували вести Польсько-Литовську державу до катастрофи.

1744 — пішли з життя два геніальні італійці — скрипковий майстер Джузеппе Антоніо Гварнері та скульптор Бартоломео Карло Растреллі

Гварнері, як і його співвітчизник Антоніо Страдіварі, підняв на позахмарні висоти мистецтво створення смичкових інструментів; його скрипки вирізнялися неповторним звучанням і гармонійністю форми.

Растреллі 1716 року приїхав до Росії на запрошення імператора Петра I. Створив цілу галерею парадних портретів — Петра I, імператриці Анни Іоаннівни, князя Олександра Меншикова, а також грандіозну кінну статую свого благодійника. Растреллі взяв участь в оформленні Великого каскаду фонтанів у Петергофі.

1792 — усунення від влади французького короля Людовіка XVI
і проголошення Конвентом республіки

Страта Людовіка XVI
21 вересня в Парижі Національний конвент офіційно усунув від влади короля, а вже наступного дня було проголошено Французьку республіку. «Несамовитий» Максиміліан Робесп’єр казав: «Потрібно зміцнити в серцях презирство до монархії і приголомшити всіх прибічників короля». Вже 17 січня 1793 року після 37-денного процесу Конвент затвердив смертний вирок: «Від імені французького народу Національний конвент оголосив Людовіка Капетінга винним у зловживанні проти свободи нації і загальної безпеки держави». 21 січня 1793 року (наприкінці року Пацюка) екс-король був гільйотинований. Як писав вождь «шалених» якобінців і колишній парафіяльний священик Жак Ру, «громадяни змочували списи і носові хустинки в його крові». Втім, Ру покінчив із собою в 1794 році в якобінській в’язниці буквально за кілька годин до страти на гільйотині — «революція пожирає своїх дітей».

1852 — граф Камілло Бенсо Кавур став прем’єр-міністром Сардинського
королівства, яке боролося за об’єднання Італії

Ліберальний політик Кавур став головною дійовою особою епохи Рисорджіменто — відновлення єдності італійських земель. Цей уродженець П’ємонта 1848 року заснував журнал Risorgimento. 18 лютого 1861 року граф Кавур став першим прем’єром Італійського королівства, об’єднаного під скіпетром короля Сардинії та П’ємонта Віктора Еммануїла II. Кавур зумів централізувати країну, знищивши історичний поділ Італії на провінції та князівства. 1866 року до Італії було приєднано Венеціанську республіку, а 1870-го — Папську область. Кавур помер 6 червня 1861 року, втіливши в життя значну частину своїх планів.

1864 — у Лондоні засновано Міжнародне товариство робітників — I Інтернаціонал

Установчий маніфест МТР написав Карл Маркс. Ухвалено його було на конференції делегатів робітничого руху різних країн, що відбулася 28 вересня в Сент-Мартінс-холі в Лондоні. У статуті I Інтернаціоналу зазначалося: «… звільнення робітничого класу має бути справою самого робітничого класу».

1912 — країни Балканського союзу 8 жовтня оголосили війну Османській імперії

Болгарія, Сербія, Чорногорія та Греція розпочали першу Балканську війну, яка завершилася в травні 1913 року цілковитою поразкою турецьких військ. Потужна свого часу Османська імперія втратила острів Крит і всі свої володіння в Європі, окрім Стамбула і крихітної смужки суходолу у Фракії. Втім, уже 29 червня 1913 року всі учасники війни (і Туреччина також) оголосили війну Болгарії, що здобула найбільші території за підсумками I Балканської війни. Саме ситуація на Балканах стала каталізатором, який підірвав ситуацію у світі і призвів до Першої світової війни (убивство 28 червня 1914 року в Сараєво кронпринца, ерцгерцога Франца-Фердинанда та його дружини Софії фон Хохенберг).

1936 — німецькі війська, порушуючи Версальський договір, зайняли
|Рейнську демілітаризовану область. Початок Громадянської війни в Іспанії

7 березня вермахт вступив у Рейнську область, оголошену демілітаризованою територією Німеччини. Канцлер Адольф Гітлер за потурання країн Заходу розв’язав собі руки на східних кордонах, намітивши наступні жертви нацистів — суверенні держави Австрію та Чехо-Словаччину.

Борис Єльцин
Президент Російської Федерації Борис Єльцин 3 липня підтвердив свої повноваження після другого туру скандальних президентських виборів, здобувши 53,7% голосів виборців. Його суперник, лідер КПРФ Геннадій Зюганов дістав 40,4%. Прибічники Єльцина з олігархічного середовища з ініціативи Бориса Березовського внесли величезні суми на його підтримку. Частина виборчого штабу Єльцина намагалася зірвати другий тур виборів президента РФ через побоювання програшу на виборах, інспірувавши скандал із «валютними коробками» у Будинку уряду. Але завдяки втручанню Олександра Лебедя й Анатолія Чубайса вибори все ж таки відбулися. Є підстави казати, що перевага Єльцина над Зюгановим не була настільки вагомою.

У першому турі Єльцин здобув 35,28%, Зюганов — 30,04%, а генерал Олександр Лебедь, який перед другим туром підтримав Єльцина й дістав пост секретаря Ради безпеки РФ, — 14,52%.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі