КУДИ ПІТИ ПРАЦЮВАТИ?

Поділитися
Скільки в Україні людей працездатного віку намагається нині знайти відповідь на це запитання і якою мірою реалізується їхнє конституційне право на працю?..

Скільки в Україні людей працездатного віку намагається нині знайти відповідь на це запитання і якою мірою реалізується їхнє конституційне право на працю? На які професії найбільший попит і кому важче працевлаштуватися? Який рівень безробіття в різних регіонах країни? Цим і не менш важливим питанням, що відбивають ситуацію на ринку праці України, було присвячено чергове засідання Національного прес-клубу реформ.

Фахівці розрізняють два рівні безробіття — економічний та зареєстрований.

Перший, відповідно до методології Міжнародної організації праці, — це відсоток економічно активного населення, яке потенційно може працювати. Даний показник, який щомісяця визначається в нашій країні Державним комітетом статистики, є найголовнішим офіційним джерелом, на підставі якого можна робити висновки про стан ринку праці. На 1 січня 2004 року рівень економічного безробіття в країні становив 9,1%, що на 0,8% нижче, ніж 2002 року. Це, за свідченням директора Державної служби зайнятості Володимира Галицького, дуже істотне зниження навіть для країн ЄС.

Другий відображає кількість безробітних, зареєстрованих центрами зайнятості. Так, якщо 2000 року був зареєстрований лише кожний 10-й реальний безробітний, то 2003-го — кожний другий. До кінця першого кварталу поточного року службою зайнятості було зареєстровано 2/3 реально існуючих безробітних. Отже, зростання цього показника не що інше, як свідчення зростання довіри громадян до соціальної системи їхнього захисту від безробіття.

Державна служба зайнятості — це той основний інструмент, що, крім соціального захисту громадян, які через ті чи інші життєві колізії залишилися без роботи, є і виконавчою дирекцією Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Її послугами сьогодні користується майже 3 млн. безробітних громадян, 1 млн. роботодавців і близько 1,5 млн. застрахованих від безробіття громадян, зайнятих у різноманітних сферах економічної діяльності.

Останнім часом різко змінився кваліфікаційний склад безробітних. Ще якихось три роки тому на обліку служби зайнятості було чимало людей із високим рівнем професіоналізму. Нині, якщо така людина і реєструється як безробітна, на її працевлаштування потрібно не більш одного тижня. Така тенденція триватиме й далі, оскільки роботодавці кровно зацікавлені у висококваліфікованих кадрах. Цим, до речі, пояснюється і те, що найменш захищена від безробіття молодь, випускники навчальних закладів різноманітних типів. Третина клієнтів служби зайнятості — це юнаки та дівчата у віці до 28 років. Тому служба зайнятості величезну увагу приділяє професіональній підготовці та перепідготовці людей з урахуванням заявок роботодавців і потреб регіональних ринків праці. 2003 року новим професіям було навчено і перенавчено 175,5 тисячі чоловік, 70% з яких було працевлаштовано. Це досить високий рівень працевлаштування після здобуття нової професії, але завдяки подальшому вдосконалюванню роботи служби зайнятості в цьому напрямі очікується, що нинішнього року він буде ще вищий. Служба працевлаштування нині усвідомлює, що роботодавець у вирішенні проблеми зайнятості населення для неї такий самий партнер, як і непрацевлаштований працівник. Адже донедавна основний акцент у цьому процесі робився на безробітного. У результаті виходив перекіс, унаслідок якого роботодавці випадали з процесу. Сьогодні цей перекіс усувається до обопільної користі обох сторін.

Не слід, проте, вважати, ніби учасники засідання прес-клубу зібралися лише для констатації того факту, що ситуація на вітчизняному ринку праці перебуває під контролем, і з безробіттям, з огляду на досягнуті темпи її скорочення, незабаром буде покінчено назавжди. Ринку праці, як і всім іншим ринкам, властива конкуренція. Отже, завдання полягає не у викоріненні безробіття, а в його обмеженні, недопущенні умов, що сприяють його розвитку, і в створенні таких, за яких конкуренція на ринку праці мобілізує людей, націлюючи їх на вдосконалювання своєї кваліфікації, на освоєння спеціальностей, що користуються найбільшим попитом.

Ситуація на ринку праці є ключем соціальної політики держави, оскільки на ньому формується платоспроможний попит населення, база для відрахувань на соціальне страхування, бюджетна база. Фундамент для того, що потім можна дати людям, яким потрібна державна підтримка. Про це говорила науковий консультант Президента України, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. Вона, зокрема, виділила кілька проблем, які навряд чи можна вирішити в недалекому майбутньому, але приступати до їхнього подолання необхідно вже сьогодні.

Перша — це не досить висока якість робочої сили. Порівняння даних перепису населення 1989 і 2001років показує, що за цей період питома вага людей із вищою освітою в Україні не змінилася, при тому, що обсяги випуску вузів зросли за роки незалежності на 40%. Пояснюється це дуже просто: кваліфіковані фахівці масово виїжджають за межі країни в пошуках кращої долі. Це тривожний сигнал тим органам влади, які формують освітню політику, усім, хто займається проблемами ринку праці. Сьогодні українська робоча сила припиняє навчання до 35 років. Тим часом фахівці з освітніх проблем давно стверджують, що освіту необхідно продовжувати впродовж всього активного життя, оскільки знання, навички, вміння, кваліфікація сьогодні дуже швидко застарівають. Тому, якщо ми маємо намір просуватися до постіндустріального суспільства, необхідно найпильнішу увагу звернути на підготовку відповідних кадрів.

Друга проблема — структура зайнятості. Сьогодні 25% населення сконцентровано в сільському господарстві. А в Канаді, економічна спрямованість якої схожа на українську, в сільському господарстві зайняті лише 3% населення. Крім того, значна частина українців перебуває в так званій сфері самозайнятості. Це дає змогу вижити за умов економічної кризи, але не забезпечує зростання економіки, науково-технологічного прогресу і підвищення добробуту населення. З виходом із кризи ситуація має змінюватися. Однак торік доходи в сфері самозайнятості помітно перевищили доходи найманих працівників. Чи повернуться до найманої праці ті, хто свого часу пішов у сферу самозайнятості, якщо для них створять робочі місця? Відповідь, швидше, заперечна.

І нарешті, третя проблема — якість робочих місць. Найбільші темпи зростання зайнятості відзначаються серед молоді до 25 років і людей пенсійного віку. За міжнародними стандартами ці групи належать до категорії представників найпростіших професій. Словом, це некваліфікована робоча сила, що не відповідає інноваційним стратегіям.

Уряд, за словами заступника міністра праці й соціальної політики України Григорія Галиця, не залишає без уваги ці проблеми і вживає заходів до їхнього вирішення. Нинішнього року в парламент буде поданий проект закону про державну програму зайнятості населення на 2005—2008 рр., що визначає тенденції на ринку праці та дії держави з його оптимізації. Серед останніх — забезпечення безперервності освіти та підвищення якості робочої сили. Таким чином, прогалина, що виникла стосовно висококваліфікованих працівників, поповнюватиметься. Цей процес, якому державна служба зайнятості надає пріоритетного значення, уже запущений і дає помітні результати. Він особливо актуальний для сільської місцевості західних областей України. На селі знову виник великий попит на ремесла, майже забуті за роки колективізації. Літні люди, які все життя працювали в полі, приходять до центрів зайнятості, освоюють нові для себе професії коваля, бондаря, отримують можливість відкрити власну справу.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі