МЕНІ Б ЧОГОCЬ СМАЧНЕНЬКОГО

Ви любите манну кашу? А вівсяну? Якщо ні, то цілком можливо, що ви просто надто рано спробували їх на смак. Так пояснила мені причини деяких гастрономічних неприйнять дитячий педіатр Тамара Руденко.

— Західні педіатри, — продовжувала вона, — уже дуже давно не рекомендують поїти місячне маля соком, у 4-місячному віці давати сир, а в 5-місячному — кашу. Вітчизняні ж дитячі дієтологи лише відносно недавно переглянули терміни введення коригуючих добавок і страв прикорму. Вони дійшли висновку, що повноцінне грудне годування повністю забезпечує потреби дитини до чотирьох-п’ятимісячного віку.

— Тобто до п’яти місяців життя малюк, крім молока, нічого й нюхати не повинен?

— Та чому ж. У три-три з половиною місяці маля може починати пити фруктові соки, а через два тижні спробувати фруктове пюре.

— Раніше вважалося, що якщо вже з місячного віку не почати давати маленькому соки та овочеві відвари, то в нього може розвинутися рахіт або недокрів’я.

— Насправді в цей період для задоволення фізіологічних потреб дітей вітамінів, які містяться в соках, потрібно дуже мало, — як правило, не більше двох-трьох відсотків добової норми. Тоді як у багатьох малят раннє годування соками і фруктовим пюре може викликати алергію й кишковий дискомфорт.

— А коли можна починати привчати малят до дорослої їжі?

— З чотирьох-чотирьох з половиною місяців уводиться перший прикорм. Як правило, це овочеве пюре. Хоча в окремих випадках, коли маля відстає у вазі чи фізичному розвитку, першим може стати злаковий прикорм.

Через один-півтора місяці ще одне годування груддю починають заміняти прикормом — молочно-круп’яною кашею. Причому до 6—7-місячного віку її слід готувати з одного виду злакових, бажано не додаючи фруктів, які можуть викликати алергію.

— Я помітила, що в магазинах дитячого харчування дуже рідко з’являються на прилавках «чисті» каші. Як правило, їх випускають із фруктами, медом і навіть йогуртом. Чи можна ними годувати малят?

— До півроку я б не радила.

— А які каші давати краще? Раніше всіх малят годували манною.

— До 7—8-місячного віку краще годувати гречаною, кукурудзяною або рисовою. У цих злаках немає особливого рослинного білка — глютену. У ранньому віці він може викликати тяжкі порушення травлення у малят, які цього білка не переносять.

— Як це проявляється?

— Спочатку дитина може їсти таку кашу навіть із задоволенням. Та потім раптом починає втрачати апетит, худне. Звичайно, таке коїться далеко не з кожним малюком. Та хто знає наперед? У такому разі якщо манну кашу давати маляті й далі, то сам її вигляд може потім усе життя викликати в людини огиду.

— Третій прикорм, наскільки я розумію,— це кефір і сир?

— З 6—6,5-місячного віку маля здатне добре засвоювати сир, а з 7—8-го — кефір і ацидофільне молоко. Причому використовувати потрібно лише ті продукти, які спеціально приготовлені для дітей на молочних кухнях.

— Я своїй дитині робила все сама, як закваску використовуючи ложку звичайного магазинного кефіру. За ніч з його допомогою з 0,5 л молока виходив кефір. Половинку маля випивало так, а з другої я робила сир. Спочатку дитина все їла з задоволенням, а потім відмовилася взагалі від усього молочного і лише десь у п’ятирічному віці почала їсти йогурти.

— Кисломолочні продукти для таких малят слід готувати лише на основі спеціальних заквасок, які містять культури бактерій, характерних для дітей цієї вікової групи. Такі закваски продаються в аптеках чи магазинах і відділах здорового харчування.

До речі, у йогуртах містяться бактерії, також не властиві малятам. Подивіться, навіть у рекламі ви не побачите однорічної дитини, яка їсть цей продукт. До того ж «груднички» і діти молодшого віку можуть їсти лише свіжі продукти, а навіть «найживіший» йогурт зберігається два тижні. Отримувати ж необхідні біфідобактерії маля може з «Біфівіту», що виробляється на молочній кухні.

— Коли починати давати пробувати дитині м’ясо? Колись рекомендували з 7-місячного віку.

— Краще з 8-місячного, а в 9—10-місячного віку можна вводити до раціону продукти з риби (суп, пюре) з овочами: починаючи з невеличких доз і поступово збільшуючи їх до норми 30—50 г на день. Причому спочатку маленького «гастронома» краще годувати м’ясними дитячими пюре з магазину. Вони набагато ліпше засвоюються, ніж перекручене м’ясорубкою м’ясо. До того ж ці пюре нерідко містять і субпродукти — печінку, мозок, язик, серце, нирки, легені — особливо корисні для дітей, які погано набирають вагу чи мають недокрів’я.

Печінка, приміром, багата на залізо, вітаміни А і групи В. На відміну від інших субпродуктів, до її складу також входить велика кількість аскорбінової кислоти (вітаміну С). Серце багате на мінеральні речовини, а до складу мозку входять важливі з’єднання, збагачені фосфором і незамінними жирними ненасиченими кислотами. Легені ж по праву можна вважати «джерелом» заліза.

— Деякі батьки-вегетаріанці з дитинства привчають дітей до сої.

— Вітчизняні дитячі дієтологи вважають, що маленькій дитині взагалі не варто сидіти на вегетаріанській дієті. Це може призвести до затримки росту, рахіту, анемії або розладу нервової системи. З м’яса дитина отримує високоякісний білок з усіма необхідними для організму амінокислотами. А також залізо, вітаміни і мінеральні солі. Всього цього мало в рослинній їжі. Щодня в раціоні дитини має бути 40% рослинного білка і не менше 60% тваринного, 30% рослинного жиру і 70% тваринного. Я не кажу, що дитині не можна давати продуктів із сої, але вважаю, що вони мають бути додатковим, а не основним харчуванням.

— Усе, що ви розповіли про терміни введення прикорму, стосується малят, які перебувають на грудному годуванні. А як має харчуватися дитина, яку вигодовують штучно?

— При змішаному і штучному годуванні страви прикорму і коригуючі добавки вводяться в раціон харчування на два тижні раніше, ніж при природному.