«Правильні» і «неправильні» ветерани. Сьогодні в Києві відбудеться марш, присвячений 64-й річниці створення Української Повстанської армії

Торік святкування річниці УПА стало, на жаль, приводом до жорстокого протистояння. Комуністи і прогресивні соціалісти (з організацією в лівих усе гаразд, вони добре підготувалися), які чисельно переважали прибічників правих, повністю блокували столичний Майдан Незалежності. Сивочолі комбатанти УПА і представники партій націонал-демократичного спрямування змушені були відправити молебень на честь Пресвятої Богородиці на самому Хрещатику. Вже колишня столична влада абсолютно не була готова до такої «приватизації» Майдану агресивно налаштованими сталіністами. Того Майдану, де, так незвично для пересічних киян, які ще не забули помаранчеву революцію, майоріли багато десятків прапорів прибічників «єдино правильної» лівої ідеї. Які визнають лише «свою» правду. Міліція виявила повну безпорадність — сутички антагоністів на Хрещатику спалахували неодноразово, телеканали мазохістськи смакували епізоди кривавих бійок...

Цього року хотілося б уникнути торішнього варіанту розвитку подій. Опоненти тим часом налаштовані захищати «свою правду». Так, Міжнародний молодіжний фронт «Прорыв» (штаб-квартира в Білокам’яній), який має, зверніть увагу, свої відділення в «гарячих точках» колишнього СРСР — у тому числі в Цхінвалі, Сухумі, Тирасполі — вирішив повчати й українців. Благо у Криму є своя «п’ята колона» — севастопольська організація «Прорыва». Її лідер Олександр Дубровський, розповідаючи про підтримку осетинів і абхазів у їх протистоянні з Грузією, заявив і про недопущення святкування дати створення «ОУН-УПА». Дарма що серйозні дослідники вважають: не треба змішувати ці поняття. ОУН — політична організація, УПА — військова формація. І далеко не завжди вояки УПА були сліпими виконавцями партійних циркулярів.

Своєю чергою, Всеукраїнське об’єднання «Свобода» попереджає Службу безпеки України і Міністерство внутрішніх справ України про можливі провокації з боку «як українців, так і іноземних громадян». Ірина Сех, голова Львівської обласної організації ВО «Свобода», відзначила: «На жаль, торік нашій владі не вдалося захистити українських громадян від терору кремлівських найманців і локалізувати дії екстремістських сил. Тому, якщо й цього року відповідні структури будуть бездіяльними, ВО «Свобода» звертатиметься до киян із проханням дати достойну відсіч».

14 жовтня — свято Покрови Пресвятої Богородиці. Свято, без перебільшення, світле. Як би не хотілося побачити торішні неподобства! Для запорозьких козаків воно — найулюбленіше, бо Богородиця захищала і захищає їх. Чудесне явлення Богоматері відбулося в далекому 910 році. Сарацини (араби) взяли в облогу Константинополь за правління імператора Льва Мудрого. Богородиця довго молилася за спасіння міста Константина, розкинувши покрову над мирянами і воїнами, які пристрасно молилися у Влахернському храмі. І вже наступного дня вороги без кровопролиття були розсіяні.

...У програмі маршу на честь річниці УПА — мітинг і урочиста процесія ветеранів визвольної боротьби. Нагадаємо, що у жовтні 1942 року в лісах на Волині у непростій ситуації багатовекторного протистояння з нацистами, поляками і радянськими партизанами народжувалася армія, яка своєю метою ставила побудову незалежної України. Але головною ціллю УПА був захист українського населення від окупантів і зайд різних мастей.

Міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко опинився в непростій ситуації. Адже зовсім недавно його шеф, прем’єр-міністр України Віктор Янукович відзначив, що всі акценти стосовно діяльності УПА були розставлені давно. Тобто, читай, за часів пріснопам’ятного цинічного кучмізму та влади Совєтів. Ми знаємо, які ці оцінки, — вкотре борці за вільну Україну повинні відчути, що вони залишаються на маргінесі суспільства. Що є «правильні» (тобто рядянські) ветерани, і «неправильні» (упівці). І це на шістнадцятому році незалежності держави, за яку українці проливали кров, мучилися в катівнях ГУЛАГу.

Ідеологічні кліше сталінських і брежнєвських часів виявилися надто живучими. І нова/стара посткомуністична влада (в якій присутні відтепер і прибічники лівої ідеї — комуністи, і перефарбовані соціалісти) намагатиметься законсервувати проблему визнання/реабілітації воїнів УПА. Як, втім, і помаранчева, що далі балачок та обіцянок не пішла, бо так і не відбулося адекватної викликам історії ротації кадрів у владних структурах. Україна, на відміну від європейських країн, які «вибігли» з соціалізму практично одночасно з нами, на межі 90-х років, так і не спромоглася сконструювати засади, розробити національну гуманітарну політику, без понукань і порад чи то з Москви, чи то з Варшави, чи то з Вашингтона.

Так, свята козацької пісні, трипільські глечики, святкування перемоги у Конотопській битві — можливо, дещо з переліку спірне, щось і важливе, але все це разом скидається на маскарад, виглядає як данина довгограючому патосу самоствердження. І так усе це не по-європейському, а по-хуторянському виглядає… Не з глечиками з Трипілля ми увійдемо (дай-то Боже!) у сім’ю цивілізованих народів. До цього часу ми не можемо розібратися зі своїм більш близьким минулим.

Ще на круглому столі в «ДТ» (№33) у серпні 2005 року Юрій Шаповал, Дмитро Малаков і Віктор Каспрук обговорювали питання деміфологізації національної історії. Серед інших головним питанням було створення Інституту національної пам’яті. Майже рік минув, і указом президента Віктора Ющенка в липні Інститут таки створено. А влада тим часом змінилася. Знову настає амнезія?

Заступник директора Українського інституту національної пам’яті, вищого органу виконавчої влади зі спеціальними повноваженнями (така ось повна назва), Роман Круцик розповів «ДТ» про свої сьогоднішні поневіряння: «У проекті бюджету на 2007 рік на наш інститут спочатку планувалося 15 млн. 600 тис. гривень із регіональними представництвами. У Мінфіні зрізали до 6 млн. грн., а потім уже дійшли до 2 млн. гривень. Виконуючий обов’язки директора Ігор Юхновський та два його заступники — ось і все; на наступний рік ми можемо взяти на роботу 15 чоловік! А в Польщі в Інституті національної пам’яті працюють 1200 чоловік. Голова інституту призначається сеймом, у структурі — сім прокурорів, які вивчають злочини проти польського народу; річний бюджет — 22 млн. дол. А наш нещасний рахунок був при Мінкульті, а тепер — при Держкомархівів. Віце-прем’єр Дмитро Табачник сказав, що в майбутньому зробимо відділ у цій установі. Яку… очолила комуністка Ольга Гінзбург. А ми ж вивчатимемо злочини доби комуністичного тоталітаризму. Верховна Рада, схоже, і не думає визнавати ні страшний геноцид під час трьох Голодоморів в Україні, організованих Кремлем, ні роль УПА в історії держави. Є справи і важливіші?».