«Тому що тут було Велике князівство Литовське…»

Поділитися
Битва на Синіх Водах 1362 року визначила європейський вибір України

У 2012 році Україна разом з усім цивілізованим світом у рамках заходів ЮНЕСКО відзначає ювілей знаменної для нашого народу, але, на жаль, не досить знаної в Україні події. Ідеться про 650-ту річницю перемоги литовсько-руського війська в битві на Синіх Водах 1362 року, яка остаточно підірвала могутність Золотої Орди і поклала початок звільненню східнослов’янських народів (у тому числі й Північно-Східної Русі) від монголо-татар.

У культурно-історичному контексті ця битва має епохальне значення для всієї Східної Європи. І це аж ніяк не перебільшення! По межі новоутвореної Литовсько-Руської держави постав так званий Великий кордон між Сходом і Заходом, який, власне, відігравав роль буферної зони у протистоянні двох цивілізацій. У результаті здобутої перемоги князь Ольгерд відвоював у татар Київ і захоплене ними в середині ХІІІ століття Поділля. Цим самим він поширив своє владарювання далеко на південь у напрямку до Чорного моря, утворивши «Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтське, яке вже за князювання Вітовта простяглося від моря і до моря».

У своєму виступі 3 вересня 2011 року у Вільнюсі Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Пятрас Вайтекунас на Другому міжнародному круглому столі «Підготовка відзначення 650-річчя Синьоводської битви» сказав: «Битва на Синіх Водах - це дійсно подія, яка спричинила цивілізаційний розлом. За 200 років свого існування Велике Князівство Литовське залишило слід у Європі. Ми разом створювали цінності європейської цивілізації. Велике Князівство Литовське - це і три Литовські статути, написані староукраїнською мовою - прообраз конституції правової держави. Це і найяскравіший приклад міжконфесійної та національної толерантності. Це відповідь на запитання: «Чому ми є європейцями?» - «Тому що тут було Велике Князівство Литовське». Це остаточно визначило геополітичну переорієнтацію цих земель зі Сходу на Захід.

«Великим збирачем воєдино земель литовських та руських, - пише український історик Олександра Єфименко, - зазвичай вважається Великий князь Литовський Гедимін (Гедимінас) (1274-1341, період правління - 1316-1341 роки), який, по суті, завершив розпочате першим і єдиним королем Литви Міндовгом приєднання Білої Русі з північноукраїнськими князівствами, першим називає себе королем литовців і руських: «Пановал князь Гедимин лЂт много на князст†Литовском, Русском и Жомойтском, и много мЂвал воен, a завше выгравал фортунне».

За правління Гедиміна більша частина білоруських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського. В 1319-1320 роках він зайняв Берестейську землю і Дорогичин, а згодом Кам’янець та інші міста. У васальній залежності від Гедиміна були Мінське, Вітебське, Друцьке і Турово-Пинське князівства. Він завершив підкорення колись могутнього Полоцького князівства.

Залежними від Гедиміна були і київський, і смоленський князі, і сам Київ, що в результаті перемоги військ князя Гедиміна в битві на річці Ірпінь 1321 року вперше було звільнено з-під татарського панування. Намісника Великого князівства Литовського, яким став князь Ольгимонт Гольшанський (Альгімантас), 1331 року змінює князь Федір-Гліб Іванович, котрий знову визнає себе васалом Золотої Орди. Але князь Гедимін не полишав планів повернути Київ під руку Литви.

Та сталося так, що 1341 року під час облоги німецької фортеці Баєрбург на річці Німан князя було смертельно поранено. Таким чином, на час походу князя Ольгерда на Сині Води Київ перебував під владою Орди.

Продовжувачем політики Ольгерда став його племінник і наступник на княжому троні Великий князь Вітовт Кейстутович. При ньому Литва довела, що насправді є спадкоємицею Києва і Галича, українці почали говорити про «наше государство християнське руське, Велике князівство Литовське». 1932 року в тодішній столиці Литви Каунасі на відзначення 500-х роковин смерті Великого князя Литовського і короля Русі Вітовта було споруджено пам’ятник (скульптор Вінцас Грибас), відновлений у 1992 році.

Отже, саме Литва вже наприкінці ХІV століття спромоглася в тісному і дружньому єднанні з нашими предками побудувати державу від моря і до моря.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі