УСТАНОВКА — ПЛИВТИ НА РЕКОРД!

Головний тренер збірної України з плавання Іван Сівак живе й трудиться в Дніпропетровську й тому не вельми часто буває в Києві. А тут нещодавно, якоїсь суботи, пощастило зустріти його в Держкоммолспорттуризму. І це недивно. До початку Олімпіади залишалися лічені тижні, і слід було внести хоч і окремі завершальні, але важливі штрихи до масштабної картини величезної чотирирічної праці.

Іван Григорович завжди люб’язний у спілкуванні з журналістами, знайшов час для бесіди й цього разу. І розмову ми вирішили розпочати з невеликого спогаду про результати виступів його підопічних в Атланті, де відбувся олімпійський дебют плавців незалежної України.

— І був він... не вельми вдалим, — самокритично зауважує Іван Григорович. — У команді виступало 13 учасників. І все, чого домоглися, — одне четверте й два шостих місця... Так, не пощастило запорізькій брасистці Світлані Бондаренко, яка відстала від бронзового призера на лічені соті (!) секунди. Але так чи інакше, а лідери не розкрили багатий потенціал. Помилкою було те, що планували їм певні місця: Денисові Силантьєву — друге, Бондаренко — третє... І саме з критичної оцінки й аналізу окремих етапів підготовки й результату виступів в Атланті почали нинішній міжолімпійський цикл.

— Результати, досягнуті за цей період, наявні: перемоги на чемпіонатах Європи та світу, у розіграшах Кубка світу. Завдяки чому домоглися їх провідні українські плавці?

— Успіхи грунтуються на копіткій, повсякденній навчально-тренувальній роботі групи висококваліфікованих фахівців, котрі використовують сучасні науково-методичні рекомендації. І додам — фанатизмі тренерів, які переборюють фінансові та інші негаразди. Завдяки цьому в міжолімпійський цикл виросли в майстрів світового класу харків’яни Яна Клочкова, Ігор Червинський і його тезка Снітко, Олег Лисогор (Бровари — Київ). Як і раніше, елітарні місця в запоріжців Силантьєва й Бондаренка. Відзначу помітний прогрес досвідченого запоріжця Володимира Ніколайчука в плаванні на спині, виді, що в нас довго був відстаючим. І особливо примітно, що за лідерами котиться нова хвиля, на гребені успіху якої перспективні спортсмени — киянин Сергій Фесенко, син олімпійського чемпіона, луганчанин Андрій Сердінов, Ольга Береснєва з Маріуполя, Альбіна Бордунова з Запоріжжя та інші.

— Як проходив відбір олімпійців? І які завдання ставите в Сіднеї перед лідерами?

— На Ігри відправляться 25 українських плавців, майже вдвічі більше, ніж було в Атланті. І вже це можна вважати певним досягненням. Адже відбір був дуже жорстким. Міжнародна федерація встановила нормативи «А» та «В». Навіть нефахівцеві зрозуміло, що виконати перший складніше. Так ось: усім 25 українським хлопцям і дівчатам це вдалося. У Сіднеї, як і на недавньому чемпіонаті Європи, виступимо також і в естафетах. А в останніх на найбільших турнірах українці досить давно не брали участі. Отож змагатимемося майже за всіма номерами програми, за винятком чоловічого брасу на 200 м. А шкода, адже тут мали добрі традиції.

Стосовно орієнтирів, то головний — неодмінно виграти золоту медаль! Тоді до неї, переконаний, обов’язково додадуться срібні й бронзові нагороди. І такий шанс у нас буде вже першого дня олімпійського турніру. Тут знову згадується Атланта. Тоді першим з наших виступав одесит Олександр Джабурія, на стометрівці брасом. Як я впевнений був у ньому! Але щось не вийшло в юнака, і це психологічно надломило інших у команді. Цього разу першими стартуватимуть Клочкова на дистанції 400 м комплексного плавання та Лисогор на 100 м брасом. Сподіваюся, проявлять себе сповна, задавши тон успішним виступам партнерів.

— Але ж не всі з 25 учасників претендуватимуть на медалі й високі місця. Яка ж розстановка сил у збірній?

— Безумовними лідерами в збірній по праву вважаються Клочкова, Силантьєв, Бондаренко, Лисогор, Червинський і Снітко. Саме перед ними поставлено найвищі цілі. І про серйозні наміри ведучих красномовно свідчать їхні позиції у світовому рейтингу. Гадаю, ще ряду учасників під силу суперничати за вихід у фінали, тобто у вісімку. Але водночас не забуваймо про майбутнє. Не дуже давно юніорська збірна країни успішно виступила на європейській першості. І повеземо в Сідней обдаровану молодь, котра виконала норматив, — тих же Фесенка, Сердінова, Береснєву, Бордунову. Це запас на Олімпіаду 2004 року.

— Напередодні Сіднейських ігор головні суперники українців вразили феєрверком світових рекордів. Вас це не непокоїть? Українські плавці практично на кожному турнірі також встановлювали рекорди, але тільки національні...

— Думка зрозуміла. Справді, такого сплеску досягнень напередодні Атланти не було. Але як би ті ж американці й австралійці не розтратили свій запас заздалегідь... А нашу підготовчу роботу порівняв би зі стиснутою пружиною. І зробимо усе, щоб вона розпрямилася в сіднейському басейні. Моя настанова залишається незмінною — стрімко пливти до рекорду! Саме в олімпійському турнірі й плануємо підкоряти світові досягнення.

Щодо основних конкурентів, то уважно стежимо за їхніми виступами. Йдеться про австралійців, американців, голландців, шведів, французів, італійців, румунів... Не можна нікого обійти увагою! Адже німці, скажімо, на червневому чемпіонаті континенту виглядали непереконливо. Проте потім на першості країни показали хороші результати. А китайська армада, як я її називаю? Так, дискваліфіковано одну з головних суперниць Клочкової. Але ж у збірній з цієї країни десятки майстрів високого класу. Одним словом, у Сіднеї на нас очікує винятково жорстка конкуренція. Але я вірю в своїх підопічних!