Транзитні долі-2

На конференції Міжнародної організації з міграції (МОМ) "Відновлення на Сході України: як відбувається об'єднання та інтеграція ВПО у громадах?", що пройшла наприкінці червня, мене здивували дві речі. По-перше, аркуші паперу з надрукованим великими літерами словом "Преса", розкладені на сидіннях першого ряду - прямо навпроти промовців (не пригадую, щоб на таких заходах пресі приділяли таку високу увагу). По-друге, за словами знайомих волонтерів, які займаються проблемами ВПО, - серед запрошених на конференцію більше сотні представників півсотні потерпілих від конфлікту громад практично не було знакових осіб.

Згаданих волонтерів запрошували неохоче. Були представники міжнародних організацій, які надають допомогу Україні. Міністр Міністерства з питань тимчасово окупованих територій, що складається з чотирьох осіб. Відповідно до нарешті затвердженого положення, воно, за словами також присутнього на конференції заступника міністра Г.Туки, "займатиметься всім, окрім польотів у космос і… соцвиплат". Останні - у компетенції Мінсоцполітики, скромно представленого заступником міністра В.Мущиніним.

Конструктив на таких конференціях сумнівний, що легко зрозуміти. Заходи потрібні для звітів і залучення донорів. Незручні запитання там ні до чого. Країні потрібні гроші…

Адже "із понад 1,7 млн осіб, офіційно зареєстрованих як ВПО, через більш ніж два роки кризи люди, які зазнали наслідків конфлікту, і громади, що приймають ВПО, зіштовхуються з комплексом складних і взаємопов'язаних викликів…" (із прес-релізу МОМ).

Результати досліджень МОМ укотре підтверджують: проблеми з житлом та працевлаштуванням - найсерйозніші бар'єри для інтеграції ВПО. 40% опитаних доводиться заощаджувати навіть на харчуванні. Регулярні проблеми з соцвиплатами. Не витримавши випробувань на Великій землі, багато переселенців повертаються додому, на окуповані території. Принаймні там є дах над головою. У їхній транзитній долі Україна стає лише проміжним пунктом…

Де гроші?

Тим часом гроші йдуть потоком. Заявлені у звітах донорів на конференції - лише мала їх частина. 1,8 млрд дол. - підтримка уряду Японії. 14 млн норвезьких крон (близько 5 млн дол.) виділено урядом Норвегії на гуманітарну допомогу Україні нинішнього року. Стільки ж - торік. Гуманітарна допомога і гранти ВПО від МОМ (тут не в "зелених", а в кількості тих, хто отримав)… А є ще ж усілякі позики, які ми беремо не роздумуючи. Якщо дають.

Узяв би хтось калькулятор та хоч приблизно прорахував потреби переселенців, а потім спробував порівняти з грошовими потоками, які ллються на їхні потреби, але осідають десь в інших місцях. Цікаво, різниця була б у плюс чи в мінус? Бо коли я почула заяву В.Мущиніна про те, що до кінця липня у всіх УПСЗН з'явиться новий програмний продукт, створений за підтримки МОМ (на це Мінсоцполітики недавно було виділено 300 тис. євро), який дозволить нарешті вирішити проблему з базами ВПО, мені стало сумно.

У 2002-2008 рр. уже був "реалізований" проект "Створення Українського фонду соціальних інвестицій". Близько 55% від
100 млн дол. кредиту Світового банку (СБ) (на той час чималі гроші) мало піти на створення так званої ІАССЗН - інформаційно-аналітичної системи соціального захисту населення.

У 2008-2013 рр. на вдосконалення системи соціальної допомоги населенню та створення єдиного реєстру пільговиків, який так і не почав працювати, було витрачено близько 200 млн дол. позики СБ.

У 2015 р. на третій спільний проект СБ і Мінсоцполітики "Модернізація системи соціальної підтримки населення України" була виділена позика на
300 млн євро. На створення й запуск загального інформпростору в системі соцзахисту (єдиний реєстр пільговиків) з них призначалося близько 55 млн євро. Але, схоже, охочих витратити цей кредит так само неефективно, які і попередні, менше не стало. На лютий нинішнього року в Мінекономрозвитку лежало обґрунтування нової позики на 200 млн дол. Завдання проекту "Соціальна підтримка територіальних громад", який мало курирувати Мінсоцполітики, аналогічні попереднім і, згідно з висновками експертів, не містять реальних заходів, а є декларацією про намір витратити гроші. Проект удалося заблокувати.

І ось тепер - 300 тис. євро на створення програмного продукту для УПСЗН… Зважаючи на викладене, як ви думаєте - з'явиться в Україні єдина база хоча б ВПО? Мені чомусь здається, що ні.

У кулуарах

Найцікавіше, як завжди, відбувається за межами залу. Там на диванчику зібралися волонтери й депутати, що займаються проблемами ВПО. Присіла послухати їхні розмови і я.

"Єдина база так і не запрацювала, - каже координатор правового напряму "Схід SOS" Олександра Дворецька. - Всі бази автономні й перебувають у різних управліннях. Раз на місяць вони зводяться й передаються в центр, у Мінсоцполітики. А раз на півтора місяця повертаються назад на місця.

Недавно в Солом'янському районі Києва на дверях УПСЗН висіло оголошення: "У силу того, що база не готова до оновлення, прийом ВПО проводитися не буде". Річ у тому, що довідка ВПО тепер безстрокова. І в УПСЗН не можуть заповнювати базу, оскільки в ній залишилася колонка строків. Це показує рівень готовності. Зміни до закону набрали чинності в січні, а УПСЗН досі не змогло прибрати цю колонку.

А тепер Мінсоцполітики просить ще грошей на модернізацію цієї бази, бо з'явилися зміни. Мені здається, з цим треба розбиратися. Не найчистіші процедури і у Світового банку. Його працівники зацікавлені давати кредити й отримувати плату за консультації, які ще не були надані".

"Тільки гроші давайте, ми ці бази робитимемо щомісяця, - іронізує народний депутат Наталія Веселова. - І все одно вони працювати не будуть. Кілька днів тому я була в управлінні соцзахисту. Запитую, чи отримали вони рекомендації від міністерства, вже викладені на сайті. "Ні, - кажуть. - У нас Інтернету немає". Інтернет у них - тільки в начальника і в приймальні. Вони возять бази на флешках. Тепер проситимуть грошей на проведення Інтернету і т.д. Без нього база не працюватиме".

"Зараз В.Мущинін каже, що їм потрібні комп'ютери, - вклинюється в розмову виконавчий директор "БФ "Свої" Оксана Сухорукова. - Рік тому ми приводили до нього голову міжнародного Данського фонду. Українка, журналістка, вийшла заміж за данця й організувала там допомогу Україні. "Скільки вам треба комп'ютерів, щоб люди вчасно отримували виплати? - запитала вона. - Тисяча, три?.." Заступник міністра відмовився…

Яка база? Ви собі уявляєте, скільки міністрів і вищих чиновників у цьому зав'язані? Переселенці - це золоте дно.

Є переселенці зі своїми проблемами. І є люди, котрі збирають купу карток, приїжджають сюди, заходять в УПСЗН і вирішують питання за гроші, які потім по вертикалі йдуть у міністерство.

Потім приходять у міграційну службу. Згідно із законом, людина має бути присутня, але її немає, як немає й доручення. Знову порішали за гроші, по вертикалі пішло нагору - іншому міністерству.

Прийшли в "Ощадбанк", у якому без присутності людини відкрили рахунки (за кожен - по 300 грн), пішло нагору.

Прийшли в Пенсійний фонд, оформили пенсію без присутності людини на 200-300 карток, знову по вертикалі пішло нагору.

А потім усе це разом із грішми ще й перетинає блокпости.

І тут раптом, о жах, верифікація…"

Про верифікацію багато не будемо. У попередньому числі "ДТ" уже все сказано (див. "На лінії верифікації". І.Ведернікова). Повторимося: якби у профільних міністерствах автоматизовано звірялася інформація про соцвиплати ВПО і правоохоронні структури мали доступ до цих даних, то стільки "загублених паспортів" і "мертвих душ", що дозволяє заробляти на старості, хворобах, смертях і війні, ніколи б не з'явилося…

"Така вертикаль живе й розвивається від безкарності, - вважає директор "Єдиної служби правової допомоги" Денис Осмоловський. - Фактично ж, верифікація соцвиплат може перетворитися на боротьбу з наслідками такої безкарності, з неправильно розставленими при цьому акцентами". Адже, згідно з результатами всеукраїнського соцопитування КМІС, 65% опитаних по всій Україні та 63% - у місцях концентрації ВПО отримують інформацію про переселенців не особисто, а зі ЗМІ, в яких найчастіше звучать викрики про "пенсійний туризм", "фейкових одержувачів" тощо. У результаті, для звичайного громадянина винуватцем виявляється той самий невідомий одержувач соцвиплат, ВПО, а не творець схеми.

Морально-статистичні питання

Кожен нормативний акт, покликаний регулювати проблеми ВПО, написаний настільки заплутано й непродумано, що зрештою створює ще більше проблем. Так, у результаті запровадження масових перевірок на відповідність статусу ВПО (постанови Кабміну 637 і 365) багатьох переселенців позбавили можливості отримувати соцвиплати і прив'язані до статусу пенсії.

Таких історій волонтери з Центру переселенців на Фролівській можуть розповісти десятки. Ось лише дві з них.

Любов Агєєва - мама чотирьох дітей. (Історію цієї сім'ї з Донецька можна прочитати на сайті DT.UA) З лютого чекала виплат, затримки - річ регулярна. Зрештою звернулася по роз'яснення й отримала офіційну відповідь: "Підстав для виплат немає". Причина - невідповідність місця проживання, зазначеного в довідці, місцю реєстрації (на штампі міграційної служби). При цьому перевіряльники місце проживання знають. Прийшли саме туди…

Це конкретний випадок. Але таких багато. Річ у тому, що всім переселенцям, які приїжджали до Києва, незалежно від того, що вони писали в заяві, у штампі прописували місце реєстрації - УПСЗН. Закон змінився 14 січня 2016-го. Але після 13 січня міграційні служби штампів на довідках не ставили. А без штампів пенсії й соцвиплати не виплачувалися. Тож, змінивши довідку, людина фактично втратила б виплати.

Ще одна історія. Вікторія Василевська - мама трьох дітей. Два місяці не отримувала виплат. Прийшла переоформляти довідку, у черзі - 125-та з ранку. Слабші люди розвертаються і йдуть. У коридорах непритомніють. Довідку замінили, з приводу виплат сказали: "Почекайте, мобільні бригади ще не сформовані"...

Згідно з постановами Кабміну № 637 і 365 (якими були затверджені порядки соцвиплат і контроль за ними), ВПО перевірятимуть мобільні групи у складі представників ДМС, СБУ, Нацполіції, Державної фінансової інспекції, Служби державного аудиту, Пенсійного фонду України та Управління соцзахисту. Законом передбачено, що при цьому має бути складений акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї. Навіщо? Незрозуміло. Ця інформація ніяк не використовується. Головна мета перевірок - підтвердження місця проживання, вказаного заявником у декларації. Для цього представники управлінь соцзахисту можуть з'явитися туди будь-коли, без попередження.

За словами В.Мущиніна, "якщо з якоїсь причини людини на місці немає, їй залишають повідомлення з проханням у триденний термін відвідати управління соцзахисту. Якщо вона не з'являється, їй рекомендованим листом знову надсилають прохання з'явитися в управління соцзахисту у триденний термін. Одночасно виясняємо в ДМС, чи перетинав громадянин кордон України або зони АТО. Якщо так, і факт підтверджений, виплати припиняємо. За законом, довідку, яка дає статус ВПО, буде скасовано тільки через 60 днів, протягом яких людина не звернеться в органи соцзахисту".

Однак не все так просто. На сьогодні комісії з перевірки не укомплектовані. Наприклад, у Слов'янську - близько 50 тис. переселенців. А в управлінні соцзахисту - лише три людини в комісії. На всю Луганську область (265 тис. переселенців) -
29 соцпрацівників...

"Це справді складне питання, - погоджується В.Мущинін. - Сьогодні комісії уповноважені вирішувати питання соцвиплат. Якщо в Луганській області вони бачать, що не впораються, не встигають з тими ресурсами, які мають, провести всі необхідні процедури з відновлення виплат до 20 липня, то можуть на проведення таких перевірок уповноважити певних осіб. Я думаю, ми ці питання врегулюємо".

Проте наприкінці липня у наданні грошової допомоги ВПО можуть з'явитися додаткові перешкоди, - у зв'язку з постановою Кабміну № 167, згідно з якою з 1 липня 2016 р. всі види соцдопомоги та пенсії для ВПО (навіть якщо людина не оформляла довідку ВПО і не претендує на "переселенські", але в неї луганська або донецька прописка) мають виплачуватися через "Ощадбанк". Зважаючи на ситуацію з базами, процедура передачі особових справ ВПО з місцевих відділень соцполітики у відділення банку може тривати кілька місяців, упродовж яких соцвиплати (на відміну від пенсій) не накопичуються. Це означає, що ВПО можуть залишитися без грошової допомоги на кілька місяців.

"Та й потім, що означає - накопичується? - запитує Оксана Сухорукова. - Припустімо, в мене накопичується пенсія, оскільки протягом десяти днів я не можу потрапити в управління соцзахисту. Я заходжу в магазин і кажу: "Я хочу їсти, дайте мені хліба. Грошей у мене немає, нехай борг накопичується". Мені хліба не дадуть. Та й за винайм квартири платити треба щомісяця…"

До того ж, згідно зі згаданою постановою, ВПО, у тому числі люди літнього віку та інваліди, мають особисто прийти у відділення банку й відкрити банківський рахунок, а також відвідувати відділення кожних 6 місяців, пізніше - раз на рік. Це важко, особливо для людей дуже похилого віку та інвалідів, яким непросто пересуватися.

"Процес сьогодні справді непростий, - каже В.Мущинін. - Але я хочу ще раз сказати: це єдиний банк, який безкоштовно видаватиме картки ВПО. Ця картка одночасно буде і довідкою ВПО, і пенсійним посвідченням. Коли система почне працювати, тоді вже не треба буде підтверджувати місце проживання кожних 6 місяців управліннями соцзахисту. "Ощадбанк" бачитиме людину кожні два-три місяці. А ДМС інформуватиме банк у тому разі, якщо людина залишила територію України. Тож є багато чинників, які в сумі переважають весь негатив перших етапів, коли справді можливі проблеми при відкритті рахунків у "Ощадбанку".

Ну, а поки що в київських УПСЗН - пекло. З самого ранку під ними - десятки людей. У регіонах - ще гірше. "УПСЗН. 7:30. Іде запис. 268, 269, 270… - розповідає Оксана Сухорукова, яка недавно повернувся з Дружківки. - Люди з черги бояться говорити на диктофон, остерігаючись, що тоді взагалі втратять виплати.

Повсюди чути: "Київ відмовився від українців, ми - люди другого сорту".

За цими "драконівськими" рішеннями насправді криється бажання приховати власну бездіяльність, недбалість і, дуже ймовірно, корупційні схеми, створені на біді переселенців. Через більш ніж два роки досі стоїть питання про облік ВПО - людей, поставлених державою між виживанням і збереженням гідності. Тільки за те, що вони вибрали Україну.

"У нас будинок розбомбили. Куди нам тепер? - бабця ледве стоїть, нога забинтована, милиці зроблені зі звичайних палиць. - Ти скажи, у нас надія є? Ми тут біля річки ночувати будемо, поки виплати переоформимо. Ми - якісь там 200-ті. А в день приймають 30-40 осіб. Тиждень-півтора доведеться тут прожити. Двічі на день треба приходити на інвентаризацію черги - о 7:30 і о 16:30…"

До мене підходить літній чоловік. Він з Єнакієвого, говорить українською мовою: "Я вам про себе хочу розповісти. Я - зварювальник. Коли все це починалося, свою робочу валізу я пофарбував у синьо-жовтий. Сховав тільки тоді, коли бої йшли. А тепер знову дістав. І нічого, всі мовчать, - спеціалістів немає. Ми витримаємо. Але ви розумієте, що це - інформаційна війна? Це відвертає людей від України більше, ніж "Гради". Ось ці люди поїдуть додому, бо їм ні за що тут жити. Що вони там розкажуть? Що тут вони - на правах худоби? Що кожен вважає своїм обов'язком уколоти, штовхнути, принизити?.."

Яка помилка все ж таки менш болісна для суспільства: скасувати виплати тим, кому вони належать, - чи продовжувати виплачувати тим, кому не належать?