Перегляд пільг для агросектора: як проскочити між крапельками

Василь Пасочник 5 квітня 2013, 20:25
Агро

Читайте також

Необхідність ревізії податкових пільг для АПК, за даними DT.UA, стала однією з ключових тем переговорів із МВФ, який наполягає на їхньому перегляді після декларації офіційним Києвом таких намірів. Зокрема, у президентському національному плані дій на поточний рік. Однак сільгоспсектор — особливо тонка для нашої країни матерія, якщо враховувати не тільки важливість галузі для національної економіки, а й поєднану з ним соціальну складову. Тому не дивно, що це питання викликало настільки сильний резонанс в інформпросторі, а палітра супровідних заяв майорить різноманітними "тонами та відтінками". Ініціатор ревізії — Міністерство доходів і зборів заявляє про неефективність наданих державою багатомільярдних податкових пільг для аграріїв, тому що вони не привели до адекватного розвитку галузі та вичерпали себе, оскільки часто використовуються для оптимізації оподаткування.

Зі свого боку, галузеві лобісти заявляють, що через скасування пільг, обсяги яких вони самі оцінюють у майже 20 млрд грн щорічно, агросектор може — не багато не мало — загинути.

У приватних же розмовах аграрії визнають, що в бажанні держави переглянути пільгову систему певна логіка є. По-перше, деякі фіскальні преференції в їхньому нинішньому вигляді об'єктивно застаріли, і необхідність їх осучаснити назріла. По-друге, зараз більшу вигоду від них одержують агрохолдинги, тоді як їхня корисність для розвитку дрібних і середніх господарств зовсім не очевидна. Тобто надання пільг варто було б диференціювати. По-третє, пільги справді часто використовуються для оптимізації оподаткування, що не тільки завдає шкоди державі, а й заважає розвитку конкурентного ринку.

Однак і особливого захоплення з приводу "перезавантажувальних" ініціатив аграрії, звичайно ж, не відчувають. Хоча про повне скасування агропільг нібито поки що не йдеться, а лише про їхню оптимізацію/скорочення, вони побоюються неадекватних, надто радикальних кроків із боку влади.

Алгоритми перебудови

Нагадаємо, що нині агросектор користується двома основними податковими пільгами. Перша — з податку на додану вартість (ПДВ). Відповідні відрахування аграріїв потрапляють не до бюджету, а на спецрахунки підприємств. Ці кошти сільгоспвиробники використовують для розвитку виробництва. За оцінками Міндоходів, завдяки цьому торік у розпорядженні галузі залишилося додаткових 14,73 млрд грн. Також за поставлене м'ясо в живій вазі та молоко виробники одержують від переробників компенсацію, джерелом якої є ПДВ, сплачений до держбюджету
(за минулий рік "накапало" 1,076 млрд грн).

Друга значуща пільга для АПК — це фіксований сільгоспподаток (ФСП), який заміняє податок на прибуток підприємств, земельний податок, збір за спеціальне використання води, збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності. Відповідно до законодавства, платниками ФСП можуть бути господарства, в яких частка аграрного виробництва становить не менш як 75%. 

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка одного гектара угідь станом на 1 липня 1995 р. Ставка ж податку залежить від типу земель. Для ріллі, косовиць і пасовищ вона коливається в діапазоні 0,09–0,15%. В абсолютному вираженні це приблизно 5–6 грн за гектар.

Відповідно до листа податкової в парламентський комітет із питань податкової та митної політики, який є в розпорядженні DT.UA, фіскали пропонують диференціювати ФСП за видами діяльності, зокрема, для рослинництва, птахівництва, тваринництва. "Для платників, які спеціалізуються на птахівництві та тваринництві, вважаємо за доцільне визначити базою оподаткування ФСП суму доходу від сільськогосподарської діяльності", — зазначається в документі.

Цю пропозицію мотивовано тим, що тваринницькі та птахівницькі господарства займають незначні площі сільгоспугідь, які є об'єктом обкладання ФСП, і в результаті платять мізерні суми податку порівняно із сумами валового доходу підприємств. За даними фіскалів, щодо деяких товаровиробників, основним видом діяльності яких є птахівництво, нарахована сума ФСП за 2012 р. відповідає лише 0,00008% валового доходу підприємства.

Крім цього, податківці пропонують впровадити залежність бази ФСП (нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь) "від коефіцієнта індексації, який визначається відповідно до порядку, встановленого розділом ХIII "Плата за землю" Податкового кодексу". Тобто читайте — поставити в залежність від споживчої інфляції.

З огляду на символічність бюджетних надходжень за ФСП (у 2012 р. — 131 млн грн, у 2011-му — 121,8 млн грн), зазначені ідеї не позбавлені раціонального зерна. Основний виклик при їхній реалізації — не вихолостити ФСП і не ускладнити його адміністрування.

Набагато більше уваги та тривоги в аграріїв викликають можливі новації щодо ПДВ, особливо чутки про його зниження до 7% і сплату до бюджету. Можливість такого сценарію не виключав міністр доходів і зборів Олександр Клименко, при цьому, правда, наголошуючи, що це — лише одна з десяти робочих версій, і на ній "у жодному разі не слід робити акцент".

Директор Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", академік Національної академії аграрних наук Юрій Лупенко зазначає, що пропозиція про застосування зниженої (7-відсоткової) ставки ПДВ з'являється не вперше. Цей механізм передбачений Директивою 112/2006/ЄС та є класичною європейською практикою для фермерів, тобто товаровиробників із невеликими оборотами. Але експерт указує, що новації можуть позбавити аграріїв істотних фінансових ресурсів на тлі й так відчутної втрати майже 7 млрд грн через відсутність відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур.

"Розрахунки показують, що для компенсації вхідного ПДВ за існуючою структурою витрат і рентабельності необхідно, щоб вихідна ставка становила майже 60% стандартної ставки ПДВ, тобто близько 10%, при стандартній ставці в 17% (з 2014 р. — Ред.). В іншому разі товаровиробники не тільки будуть позбавлені підтримки (8–9% від рівня надходжень (виручки), а й понесуть витрати внаслідок недокомпенсації ПДВ", — констатує Ю.Лупенко.

Учений вважає, що метою уряду має бути не скасування чи істотне реформування спецрежиму з ПДВ, а розробка механізмів для запобігання оптимізації податкових зобов'язань. "Напрямом вирішення проблеми могло б стати прийняття законодавства про трансфертне ціноутворення, що дасть можливість фіскальним органам руйнувати оптимізаційні схеми", — додає експерт.

Держмотиви: буря в склянці чи праведний гнів?

Чому взагалі постало питання про перегляд пільг? Зрозуміло, що один із головних мотивів — пошук додаткових джерел бюджетних надходжень, обґрунтуванням якого служить посилання на неефективність пільгової системи.

У згаданому вище листі податківців до комітету ВР зазначається, що зростання питомої ваги пільг у ВВП (за 2008–2011 рр. вона майже подвоїлася, досягнувши 1,3% ВВП) не відповідає збільшенню обсягу сільгосппродукції. Якщо до 2006 р. ця динаміка була синхронною, то починаючи з 2007 р. пільги зростають щороку в середньому на 40%, тоді як збільшення обсягів сільськогосподарської продукції не перевищувало 20% (крім урожайних 2008-го та 2010-го).

Крім того, як офіційно заявляло Міндоходів, "економічної стабільності у галузі не досягнуто" через "використання підприємств сільськогосподарської галузі в схемах ухиляння від оподаткування, які дозволяють скорочувати надходження ПДВ інших галузей економіки".

Як уточнили у фіскальному міністерстві у відповідь на запит DT.UA, окремі сільськогосподарські товаровиробники є такими лише на папері, бо декларують виробництво сільгосппродукції без жодних на те витрат, формуючи при цьому податковий кредит сумнівного походження цілому ряду підприємств. "Приєднатися до одержання держпідтримки готові і платники, які за суттю здійснюваної ними діяльності не мають права на застосування спецрежиму оподаткування, оскільки не виробляють сільгосппродукції", — зазначають у Міндоходів.

Самі аграрії підтверджують, що оптимізації мають місце. "Але такими речами "граються" здебільшого агрохолдинги, власники яких мають інші бізнеси", — переконує DT.UA на умовах анонімності керівник агропідприємства середньої руки.

А як щодо тези про неефективність надання пільг, у тому числі в макроконтексті? Очевидно, що така постановка питання дискусійна, оскільки доречно було б як мінімум ураховувати динаміку інших галузей економіки. При цьому фахівці закликають звернути увагу і на деякі інші аспекти.

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, за загальним рівнем державної підтримки АПК Україна відчутно відстає від інших країн світу. Якщо, скажімо, у Норвегії цей показник становить 61% загальної вартості сільськогосподарської продукції, у країнах ЄС — 20–27, у Росії — 21, Китаї — 17, то в Україні — близько 12%.

Разом з тим у Євросоюзі аграрії одержують насамперед фінансову підтримку, тоді як в Україні вона переважно фіскальна. Прямі бюджетні дотації рік у рік скорочуються, а їх основними реципієнтами є агрохолдинги. Приплив коштів у малі господарства стримується корупцією, наполегливими вимогами правоохоронців "поділитися" держдопомогою тощо. Фермерам легше обійтися без держпідтримки, ніж мати великий клопіт, пов'язаний з її одержанням.

Експерти також закликають враховувати, що податкові пільги виступають своєрідним компенсатором надмірної зарегульованості АПК і бажання влади адміністративно стримати зростання цін на продукти харчування. Тому для збереження балансу теоретично слід було б порушувати питання про скасування пільг, паралельно відпускаючи ціни у вільне плавання. Чи піде на це уряд — велике питання.

Крім того, цілком очевидно, що в процесі реформування системи податкових пільг не завадило б її диференціювати, забезпечивши фіскальну підтримку насамперед тим господарствам, які її справді потребують. Але для цього державі потрібно не тільки проголошувати декларації, а й реально щось зробити для підтримки розвитку саме малих і середніх господарств замість подальшої концентрації великих і дуже великих виробництв. Бо на словах (особливо перед виборами) йдеться про потреби дрібних сільгоспвиробників, а коли справа доходить до виділення, скажімо, реальних дотацій, вони опиняються в гаманцях агрохолдингів.

З міжнародних підручників

Як розповідає директор Науково-дослідного економічного інституту Мінекономрозвитку Ігор Манцуров, у більшості країн світу при оподаткуванні доходів від аграрної діяльності застосовуються підходи, що базуються на диференціації суб'єктів оподаткування в тому числі за обсягами валового доходу (обороту, виручки, прибутку); джерелами доходу; посівною площею угідь; кількістю працюючих; обсягами реалізації сільгосппродукції власного виробництва (при встановленні критерію переходу на спеціальну (спрощену) систему оподаткування) тощо.

"Побудова системи прибуткового оподаткування аграрного сектора в Україні не враховує істотних відмінностей у результатах діяльності у розрізі суб'єктного складу, поглиблює відмінності в рівні податкового навантаження окремих категорій товаровиробників", — переконаний учений.

І.Манцуров звертає увагу, що корпоративний податок в аграрній галузі розвинених країн платять великотоварні підприємства (кооперативи) й окремі фермери, однак їх кількість обмежена, бо в більшості країн сільгосппродукцію виробляють сімейні ферми, невеликі за обсягами доходу і площами угідь.

В окремих країнах (Грузії, Латвії, Норвегії, Японії, Великобританії, Китаї, США та ін.) ставки корпоративного податку не є пільговими для сільгоспвиробників. Так, у Китаї для підприємств усіх форм власності і господарювання з 1994 р. запроваджено сплату прибуткового податку за ставкою 33%.

Для фермерів США також не передбачена пільгова ставка прибуткового податку, але вони мають ряд інших пільг при його сплаті — зменшення бази оподаткування (вирахування із загальної суми доходу доходів, отриманих від продажу землі, амортизації обладнання, будівель, споруд), сплата податку з середнього доходу, розрахованого за останні три роки, та ін. Крім того, у США встановлено неоподатковуваний мінімум, який зменшує базу оподаткування.

Говорячи про "земельне" оподаткування, І.Манцуров зазначає, що в деяких країнах встановлено неоподатковуваний мінімум площі сільськогосподарських угідь і застосовуються диференційовані ставки оподаткування (Чехія). Ряд країн не обкладає зборами землі сільськогосподарського призначення (Ірландія). "Хоча міжнародні експерти вважають, що оподаткування сільгоспземель приводить до більш ефективного їх використання, до зниження цін на земельні ділянки і збільшення податкових надходжень", — уточнює директор Науково-дослідного економічного інституту Мінекономрозвитку.

Як не перегнути палиці?

Дискусії навколо податкових пільг в Україні тільки починаються. Та чи випадково агросектор першим потрапив під "роздачу"? Хтось скаже, що це цілком виправдано, адже АПК є найбільшим "пільговиком" в Україні. А хтось запевнятиме, що з аграріїв роблять цапів-відбувайлів, оскільки в галузі просто менше лобістів у владі, ніж у металургів або хіміків.

Не абсолютизуючи ні першої, ні другої позиції, хотілося б усе ж таки звернути увагу на резонність застереження, що в спробах зашити колошу в одному місці (ліквідувати в тому числі схеми ухилення від оподаткування) можна зробити дірку в іншому — розбалансувати систему. При цьому зруйнувавши нехай і не досконалу, але працездатну конструкцію, під уламками якої буде несолодко цілком сумлінним платникам податків.

Крім загрози уповільнення розвитку галузі, ще один значущий ризик полягає в тому, що для відновлення рентабельності виробництв одним із небагатьох компенсаторів збільшення податкового навантаження стане зростання цін на сільгосппродукцію. Адже якщо держава перегне палицю, гайки закручуй — не закручуй, а все одно прорве.

Справедливості заради слід зазначити, що в розробленій урядом Держпрограмі активізації економіки в обмін на урізання податкових пільг передбачено більш ніж солідну суму на підтримку АПК. Ця сума, звісно, проходитиме через чиновницькі руки — і тут з'являється ще один виклик, пов'язаний із можливою корупційною складовою.

Оскільки відразу ж виникає логічне запитання: чи не призведе в українських реаліях європейський, узагалі-то, підхід (див. вище) лише до появи у "слуг народу" більш ніж пристойного фінансового ресурсу, який можна буде розподіляти в ручному режимі? І тут, мабуть, з'являється потреба не тільки переймати "загальні підходи", а й впроваджувати конкретні — відповідно до найкращих міжнародних практик — механізми, які передбачають ефективні інструменти контролю цільового використання коштів. Зробивши, до речі, згідно з найкращими європейськими стандартами, прозорим процес їх розробки та обговорення, а також прийняття необхідних нормативно-правових рішень. Але (риторичне запитання) хто з політиків або чиновників усерйоз зацікавлений у їх появі в нинішній Україні?

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
28 коментарів
  • Дмитрий 10 апреля, 13:08 Да тут фан-клуб коммунистов собрался, я смотрю!! Во-первых, не нужно сгущать краски, сегодня село не находится в таком упадке, как описано ниже в комментариях. Лично видел молодежь в селах и достаточно много, они занимаются своими хозяйствами и никуда уезжать не собираются. Рано село хороните! Во-вторых, инициатива с отменой налоговых льгот неоднозначна, но если она будет касаться только крупных производителей, то пускай. Крупный аграрный бизнес - рентабельный и самоокупаемый, отмена льгот для них не катастрофична. Вот мелкое и среднее с/х - другое дело, вот куда нужно дотации направлять. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Банальный неинтересный нацик 10 апреля, 11:43 Петр Николаевич не напрягайтесь вы если так сильно переживаете за наш аграрный сектор я лично Вас приглашаю в свое фермерское хозяйство мне пара ваших золотых пролетарских рук всегда пригодится заодно и посмотрим что вы умеете делать на практике а то все в секретарях да в секретарях что при советах что при капиталистах скучно такому человечищу ау жду ответа или защищать права трудящихся проще и прибыльнее чем работать самому? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Че 10 апреля, 01:00 почему наша власть позволяет себе воровать везде и у всех?теперь уже до аграриев добрались. Я помню при коммунизме село было почетным, благим делом, человек из села был богатым, все имел. А сейчас что?Так мало того, еще и продолжают грабить и грабить с каждым днем. Как-буд-то мало им денег Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • android 10 апреля, 00:35 Потрібно, щоб жителі села самі виступили проти спроби їх пограбувати і знищити сільськогосподарське виробництво.За селом майбутнє.Щось пропонують КПУ, але ж їх не слухаєть( Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Ганна 9 апреля, 23:33 Нашій ницій владі хватає сміливості так нахабно знищувати наше і так вже помираюче село. Чи ми довго будемо таке терпіти?При комуністах село було опорою та підгрунтям життя громадян,а шо ми маємо зараз?Всім начхати,аби лише в цю срану Європу. МВФ це боргова яма, і нормальні люди це зрозуміли вже давно, всі окрім наших політиків Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Влодимир 9 апреля, 22:53 а коммунисты давно предупреждали, что сотрудничество с МВФ к добру не приведет. когда же мы начнем их слушать? ведь в последнее время они очень много толковых вещей говорят на которые мы за всеми этими проплаченными митингами не обращаем внимания. По сути дела, МВФ требует уничтожить украинское сельское хозяйство, поскольку производители не смогут платить НДС и налог на прибыль, от которых они сегодня освобождены. Такого рода требования ясно говорят о том, что западные структуры относятся к Украине как к территории, где можно вести добычу сланцевого газа, уничтожающую окружающую среду, и выращивать технические культуры (в первую очередь рапс), истощающие почву. МВФ вынуждает украинское правительство разорить аграрные предприятия, чтобы расчистить пространство для европейских и американских агропромышленных корпораций. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • alexbrs 9 апреля, 22:40 Аграрии хотят заработать и стране продукты вырастить но нашей стране АПК вовсе не нужно лучше купить просроченные продукты из заграницы еще и дороже чем предлагают наши аграрии. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • divadiva 9 апреля, 21:57 ну та ясно шо наше село від таких ініціатив загнеться ще швидше. треба би народу скинутися і купити дві партії гумаків - голубих і оранжевих, і послати наших горлапанів у робоче відрядження в село. від запаху може трохи в голові проясніє і стануть очевидними елементарні речі. хай подивляться як за безцінь по дворах скуповують молоко. які там податки, люди за межею виживання і праця їх рабська. і хай дружочків в МВФ беруть. а то ті засліплені кабінетним лоском хочуть диктувати свої умови за подачку, яку розкрадуть оті, в гумаках. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • RomanK 9 апреля, 20:21 Вірно кажуть комуністи, що МВФ - це хомут на шию Українській економіці! Влада вже одного разу виконала їх умови, Україна отримав песіонную реформу. Що далі? Тарифи піднімуть? Підприємства розорять? Сільське господарство розвалять. Адже для Європи ми просто зона їх інтересів, а інтереси у них такі, щоб газ сланцевий добувати, а також свої агропромислові корпорації організувати. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Олег Петрусевич 9 апреля, 19:49 Мы оказались в долговой ловушке благодаря нашей власти, теперь выбраться из этой ситуации очень сложно. Они нам диктуют свои условия, а мы вынуждены их выполнять. Американцы так просто никогда ничего не подарят, мы и так давно на их ключке и под их влиянием, такими дейсвтиями наше правительство нас загнало в угол просто Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.31
EUR 28.69