КОМП’ЮТЕР В іНДіЙСЬКОМУ СЕЛі

Автор : Оксана Приходько

14 липня 00:00

Ще недавно стрімкі успіхи індійських програмістів у розвитку інформаційних технологій не стільки радували решту населення країни, скільки дратували...

Ще недавно стрімкі успіхи індійських програмістів у розвитку інформаційних технологій не стільки радували решту населення країни, скільки дратували. Занадто разючим виявлявся контраст між рівнем життя фахівців із високих технологій і сільського населення, частка якого у країні переважає. Проте, як засвідчив приклад деяких сільських общин, ці два полюси суспільно-економічного укладу життя в країні мають усі шанси на мирне зближення і навіть об’єднання. Приміром, у покинутому селі Ембала в місцевому храмі довелося прорубати другі двері. І все через те, що саме в цьому храмі старійшини общини вирішили встановити два комп’ютери, що працюють на сонячних батареях. Причому другі двері довелося прорубувати зовсім не через надмірний наплив відвідувачів, а тільки з поваги до багатовікових традицій. Адже через основні двері храму не дозволяють проходити представникам нижчих каст і жінкам у їхні критичні дні, тоді як на доступ до комп’ютера таких суворих обмежень ще ніхто не встиг накласти.

Як виявилося, саме жінки (точніше, незаміжні дівчата) стали основними користувачами загальносільських ПК. Проводячи кілька годин на день у прогулянках Інтернетом, вони розповідають своїм батькам і братам про коливання цін на рис, прогноз погоди і найбільш сприятливі періоди для різних сільськогосподарських робіт. Їх не зупиняє навіть те, що велика частина інформації в Інтернеті подається англійською мовою, якою володіє не більше 5% населення Індії. Тепер вони не тільки самі опановують письмову англійську, а й набувають навичок викладання її для своїх і сусідських дітей. Канадська індійська діаспора виділила значний грант на придбання комп’ютерів для 600 тисяч індійських сіл. Проте деякі села вже купують такі комп’ютери в складчину, за власний рахунок.

Поштовхом до цього стала історія корови, яка без комп’ютера не змогла би розродитися. Промучившись чотири доби, корова вже приготувалась помирати. А з нею і її хазяйка зі своєю численною родиною, для якої корова була єдиним джерелом засобів існування. Місцевий ветеринар допомогти нічим не зміг, і тоді сусідська дівчинка по Інтернету викликала такого ветеринара. Відтоді покупку сільського комп’ютера вже не вважають зайвою розкішшю.

Оксана ПРИХОДЬКО за матеріалами International Herald Tribune