Виші на колесах

Сестри-донеччанки Даша й Марина навчаються у київських університетах на правах вільних слухачів. Як і інші студенти-переселенці, з липня не отримують стипендії. Орендують тимчасове житло, економлячи на всьому. Виш, у якому раніше навчалася Даша, переведено до іншого міста, отож обіцяють невдовзі виплатити стипендію, а з донецьким медичним ситуація незрозуміла. Марину це особливо непокоїть. Продовження навчання в столиці на контракті їй не під силу - вдома на руках батьків четверо стареньких, одна з бабусь тяжко хвора. Разом із Мариною навчаються троє однокурсників, багатьох прийняли медичні виші інших міст. Недавно отримала есемеску від подружки з Донецька (на дзвінки немає грошей), вона сирота, живе з бабусею, ні пенсії, ні стипендії - як жити?.. Намагалася влаштуватися на роботу - марно. Повна невизначеність і з подальшим навчанням…

Студенти і викладачі вищих навчальних закладів, розташованих на захопленій бойовиками території Донбасу, опинилися перед доленосним вибором. Війна та окупаційний режим примусили багатьох із них стати переселенцями і влаштовуватися на навчання й роботу до інших українських ВНЗ. Переведення вишів із зони бойових дій до інших регіонів України розпочалося тоді, коли настало усвідомлення факту окупації, озброєні бойовики почали захоплювати університетські приміщення, призначати керівників освітніх закладів, вимагаючи від них підпорядкування "урядам" самопроголошених "ДНР" і "ЛНР". Процес евакуації ВНЗ виявився складним і невимовно болісним.

Втім, ідея евакуювати (змінити юридичну адресу) виші, що перебувають на підконтрольній терористам території, народилася не у владних кабінетах, а в самих вишах. Ініціативні групи студентів та викладачів Донецького, а потім і Луганського національних університетів вимагали від української влади захисту. Обіцяли навіть на пікети вийти. Міносвіти почало опрацьовувати механізми та план такого переїзду. Згодом створили спеціальну робочу групу, до якої увійшли міністр освіти і науки України Сергій Квіт, голова Донецької обласної державної адміністрації, представники ВНЗ.

На сьогодні з Донецької і Луганської областей вже евакуйовано 9 університетів: Донецький національний технічний університет переїхав до Красноармійська, Донецький національний університет - у Вінницю, Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського та Донецький юридичний інститут МВС України - у Кривий Ріг, Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка - у Старобільськ, Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля та Луганський державний університет внутрішніх справ - у Сєвєродонецьк, Луганський національний аграрний університет - у Харків, Луганський державний медичний університет - у Рубіжне.

"Щодо кожного ВНЗ є відповідний наказ Міністерства освіти і науки, - розповідає заступник директора департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки Микола Фоменко. - Єдиний проблемний навчальний заклад, який відмовляється співпрацювати з МОН, - Донецький державний університет управління. Переважна більшість навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації евакуйовані у свої структурні підрозділи. Складніша ситуація з вишами І-ІІ рівня акредитації (коледжами, технікумами). У них немає структурних підрозділів. Крім того, в них навчаються, зокрема, й неповнолітні діти. Без згоди батьків питання евакуації вирішувати складно. Тому над евакуацією коледжів та технікумів працюємо".

Однак ідея евакуації сприймається освітянською спільнотою по-різному.

Її прихильники наводять такі аргументи: на території, підконтрольній терористам, є загроза життю. Крім того, бойовики захоплюють навчальні заклади, студентські гуртожитки, намагаються диктувати свої умови. Так, у Донецькому національному медичному університеті (ДНМУ) бойовики вилучили гербову печатку і статутні документи. І розпорядилися до 30 жовтня 2014 р. відкрити нові бухгалтерські рахунки та терміново переоформити всі юридичні документи. У ДонНУ самовільно призначили нового ректора, ліквідували кафедру історії України, а сам університет оголосили філією МДУ. Звісно, за таких обставин навчання в захопленому виші відповідно до вимог та програм української системи вищої освіти неможливе. Держава має забезпечити також виплату стипендій, зарплат, інші виплати. Є тільки один спосіб вирішити всі ці питання - переїзд на територію, непідконтрольну терористам.

"Діти хочуть навчатися, і наш громадянський обов'язок, найголовніший обов'язок адміністрації та викладачів, - допомогти їм у цьому, - звернувся до колективу свого вишу в.о. ректора Луганського державного медичного університету Ігор Іоффе. - Військовослужбовці України виявляють героїзм на полі бою, захищаючи територіальну цілісність держави, а наше завдання у цей складний час - навчати наших дітей та виправдати їхню довіру. Я розумію, як важко зірватися з насиджених місць, комфортних умов роботи і прийти в невідомість, але, повірте, ще важче бачити поневіряння наших студентів та їхніх батьків, які понадіялися на нас, вступивши до нашого вишу".

Міністр освіти і науки Сергій Квіт і в.о. міністра охорони здоров'я Василь Лазоришинець звернулися з листами до донецьких університетів, котрі перебувають у підпорядкуванні очолюваних ними міністерств. Зокрема, наголошувалося, що будь-які записи в трудових книжках співробітників, які зроблені "владою ДНР", - є неправочинні. Студентам запропоновано два варіанти: перевестися до будь-якого ВНЗ України або навчатися в рідному евакуйованому виші. Ті, хто не скористається жодним із варіантів, на початку ІІ семестру вважатимуться такими, що не розпочали занять.

"Ті ВНЗ, які містяться на окупованій території, не зможуть видати випускникам українські дипломи. Причин дві: ми не можемо контролювати навчальний процес, і ми нічого не фінансуємо у зоні тимчасової окупації. Правові підстави: факт окупації цих територій російськими військами та місцевими бандформуваннями (терористами).

Ми надаємо можливість усім бажаючим переїхати в інші регіони України. Це стосується як юридичних осіб (самих університетів), так і фізичних осіб (студентів і викладачів). Маємо багато успішних прикладів. Усе починається з бажання реалізувати цей проект у тому чи іншому ВНЗ.

МОН створить умови випускникам ВНЗ і середніх навчальних закладів, які з різних причин залишилися у зоні тимчасової окупації, скласти іспити екстерном або дистанційно, щоб вони мали можливість отримати українські дипломи", - прокоментував нашому тижневику ситуацію міністр освіти і науки України Сергій Квіт.

Попри обнадійливі наміри урядовців, обстановка у багатьох донецьких і луганських вишах залишається напруженою.

Так, керівництво Луганського національного університету ім. Т.Шевченка (ЛНУ) заявило, що професори і доценти, які залишилися викладати в захопленому бойовиками виші в Луганську, будуть позбавлені наукових звань українського зразка.

"Ми вважаємо, що потрібно вживати заходів до тих, хто погнався за посадами і "портфелями", до тих, хто робить це усвідомлено. Такі люди не просто вийшли на роботу в Луганську в стіни рідного університету, вони поділяють антиукраїнську позицію у сфері освіти і навмисне дискредитують наш евакуйований заклад. Ми зараз говоримо не про простих співробітників. Ми говоримо про тих людей, котрі захотіли влади", - йдеться у заяві прес-служби ЛНУ. Як стверджують у виші, "зрадників серед викладачів виявилося значно менше, ніж хтось може подумати". Разом із університетом евакуювалися 85% педагогів. Решта залишилися працювати під владою самозванців, використовуючи логотип ЛНУ ім. Т.Шевченка.

Така ж пропозиція міститься у зверненні колегії МОН: "Міністерство найближчим часом розробить зміни до порядку присудження вчених звань, які дадуть правові підстави позбавляти таких осіб звань професора і доцента".

Звісно, таке рішення вченої ради ЛНУ викликало неоднозначну реакцію наукової спільноти. "Я прихильник соборної України і не хотів би, щоб Донбас вийшов із її складу, але я не розумію, як можна відібрати те, що було присвоєне на законних підставах? Якщо їхній університет переїхав кудись, то їх потрібно звільнити з посад як таких, що не розпочали роботу. Але небажання переїздити не дає підстав для скасування рішення міністерства, прийнятого на законних підставах у попередні роки, про присвоєння вченого звання професора чи доцента. Не треба плутати посади професора і доцента з однойменними вченими званнями. До речі, в СРСР за кримінальні злочини, пов'язані з хабарництвом, вчених звань справді позбавляли, а ось наукових ступенів - не позбавляли ні за що, окрім випадків виявленого плагіату", - прокоментував новину професор Вінницького національного технічного університету, академік НАПН України Борис Мокін.

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри ДонНУ В'ячеслав Білоусов у зв'язку з певними обставинами не евакуювався з рідним вишем. У відкритому листі до міністра освіти і науки С.Квіта він наголошує: "Вважаю, що не можна розглядати і судити величезний колектив викладачів, співробітників, студентів, аспірантів ДонНУ (як і інших вузів нашого регіону) тільки за принципом: виїхав в евакуацію - отже, хороший, залишився - отже, поганий. Ситуація мені видається зовсім не такою однозначною".

На думку професора, евакуація- це великі проблеми, розв'язати які можуть не всі. Перш за все - це матеріальні витрати. Потрібно платити за залишене житло в Донецьку (комунальні послуги), винаймати квартиру на новому місці, облаштуватися там, придбавши елементарні побутові речі. А ще потрібно прогодуватися і подбати про засоби для прожиття членам родини, яких неможливо вивезти і яким на Донбасі з липня ніхто не платить ні зарплат, ні пенсій. "Злидні і бідність співробітників, студентів, аспірантів ДонНУ не можуть бути ознаками сепаратизму й непрофесіоналізму", - зауважує В.Білоусов.

У багатьох сімей (і студентів, і викладачів) є вагомі особисті обставини, які не дозволяють їм полишати напризволяще свій будинок, своїх близьких. Складнощі і в тому, що під час гібридної війни, яка має жорсткий і неприхований цивільний характер, населення міст, у які евакуйовують виші "донецьких", далеко не радісно зустрічатиме тих, хто справді привів війну.

"Варто подумати і про професорсько-викладацький склад, який не може і не хоче зрадити альма-матер, залишити свій виш, свій регіон і його жителів, серед яких багато наших потенційних абітурієнтів, напризволяще" - пояснює професор. Він і сьогодні, незважаючи ні на що, продовжує навчати своїх студентів. І можна лише захоплюватися громадянською позицією та мужністю цієї людини.

На думку професора В.Білоусова, Спілка ректорів Донецької області ще в серпні могла б спільно з МОН подумати про дві речі. Як перерозподілити місця для студентів і викладачів із Донецька у вишах України, щоб унеможливити неякісний науково-освітній процес. І як організувати навчання для тих, хто з якихось причин не може виїхати.

Але, попри все, ДонНУ вже облаштовується у Вінниці. Евакуйовані сподіваються на краще майбутнє. Навчальний рік тут, як і в більшості евакуйованих вишів, розпочнеться в листопаді. Хоча зрозуміло: з перших кроків організувати повноцінний навчальний процес не вдасться.

А ось у Донецькому медуніверситеті все значно складніше. МОЗ запропонував ДонНМУ кілька варіантів евакуації. Однак колектив вишу на загальних зборах вирішив відмовитися від переїзду. Ректор Юрій Думанський розмістив на сайті університету своє звернення до колег та студентів: "Незважаючи на мої неодноразові звернення до керівників низки структурних підрозділів нашого університету, ректорат нашого ВНЗ 21 жовтня цього року прийняв більшістю голосів рішення звернутися до президента України, міністра охорони здоров'я України, причому не від свого імені, а від імені студентів, зробивши їх головною дійовою особою, з проханням зберегти наш ВНЗ де-факто і де-юре в тому стані, в якому він тепер перебуває. Я як ректор не можу погодитися з тим, що наш університет буде підпорядкований уряду "ДНР", … вручатиме невизнані дипломи. …Така робота відповідними органами "ДНР" уже активно ведеться". Ректор також підкреслив, що ніколи не піде на компроміс зі своєю совістю, є й зажди залишатиметься громадянином України.

До нашої редакції надійшов відкритий лист колективу цього університету до президента України. У ньому, зокрема, зазначено, що Законом України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" не встановлено жодних обмежень гарантованих Конституцією прав і свобод громадян, які проживають у цих районах. "Ми глибоко стурбовані тим, що в даний час не здійснюється конституційне право на навчання студентів, які не змогли виїхати з Донецької області, на здобуття вищої освіти, - йдеться у листі. - …Навіть в умовах воєнного або надзвичайного станів не можуть бути встановлені обмеження прав і свобод людини, передбачені статтями… Конституції України".

Трудовий колектив ДонНМУ (до речі, під листом немає жодного підпису) просить дозволити функціонування вишу на окупованій території й видачу дипломів державного зразка та відновити його фінансування. На цьому в розмові з журналістом DT.UA наголосив проректор з наукової роботи Ігор Зінкович.

Бажання колективу і ситуацію, в якій він опинився, можна зрозуміти. Але, з іншого боку, якщо у виші, на вимогу "влади "ДНР", буде змінено всі юридичні документи, - чи залишатиметься й далі його діяльність законною у правовому полі України? Як університет, якості навчання в якому держава не контролює, видаватиме дипломи державного зразка? Притому що "влада ДНР" погрожує ввести російську систему освіти? І на якій підставі має фінансувати українська влада таке навчання?

На цей час у ДонНМУ реально залишилося 1500-1700 студентів із майже 6000. Про це йдеться, зокрема, у зверненні ректора, а також доводиться до відома громадськості, що університет уже залишили багато співробітників, серед яких завкафедрами та відомі професори. До речі, в.о. ректора евакуйованого Луганського медуніверситету Ігор Іоффе на сайті вишу зазначив, що до нього звертаються сотні студентів, у тому числі з донецького вишу, з проханням "надати можливість навчатися в медичному університеті України".

Микола Фоменко розповів, що Міносвіти отримало багато звернень від студентів Донецької і Луганської областей. Левова їх частка стосується сприяння переведенню. Враховуючи висловлені проблеми, МОН розробило максимально спрощений механізм: "За відсутності академічної довідки і особової справи достатньо мати при собі документ, який засвідчує особу. Це може бути паспорт, студентський чи військовий квиток тощо. Всю іншу інформацію про студента виш може перевірити у ЄДЕБО. Коли студент повернеться до свого університету, оцінки, які він отримав у "новому" ВНЗ, будуть враховані. Крім того, ми дозволили вишам зараховувати студентів на вакантні місця. А також підготували лист керівникам вишів щодо першочергового поселення в гуртожиток студентів із Донецька та Луганська. Ще одна проблема - як бути випускникам, чиї документи з оцінками залишилися на окупованій території? Дехто має отримати диплом уже в лютому. Зараз ми думаємо над цим питанням, радимося з ВНЗ. Можливо, у такому разі в додатку до диплома будуть перелічені навчальні предмети і курси, але без оцінок".

За інформацією МОН, на 16 жовтня 2014 р., за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, до вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації у статусі тимчасово допущених до занять уже переведено понад 3600 студентів.

Тим, хто не виїхав із окупованої території, Микола Фоменко радить заходити на сайт Міносвіти, з'ясовувати нове місце дислокації свого навчального закладу, зв'язуватися з ним і дізнаватися, як буде організоване навчання і чи можлива дистанційна форма. Для жителів Донбасу у МОН працює "гаряча лінія": 096-444-30-86 або 481-32-15.

Велика проблема і для студентів, і для викладачів- припинення виплат стипендій та зарплат. Причому не лише на окупованій території, а й для тих, хто евакуювався. З вересня деякі виплати вже розпочалися. Але кошти за літні місяці поки що так і залишаються мрією. Газета DT.UA звернулася з відповідними запитами до Мінфіну і Держказначейства. Чи зменшено обсяги бюджетного фінансування, чи виділено кошти на зарплати і стипендії, і чи заплановані вони надалі? У Міністерстві фінансів відповіли, що це компетенція Державної казначейської служби України. Коли цей номер тижневика був уже зверстаний, надійшла відповідь Держказначейства.

"Справді, затримки були і є тепер. Кошти перераховуються, процес виплат розпочався", - прокоментував ситуацію Микола Фоменко.

Початок отримання студентами й викладачами перших виплат підтвердив також ректор ЛНУ ім. Тараса Шевченка Віталій Курило: "За вересень кошти вже надійшли, очікуємо на другий транш - за липень і серпень. Отримали гроші ті співробітники, які продовжили свою трудову діяльність в ЛНУ ім. Тараса Шевченка, що офіційно переведений до м. Старобільська".

Тим часом Донецький медичний продовжує наполягати на своєму, не погоджуючись на переїзд. У листі МОЗ від 10 жовтня ц. р. на ім'я ректора ДонНМУ запропоновано опрацювати спільно з керівництвом Донецької ОДА питання переміщення університету в м. Красний Лиман, де розміщується коледж університету. Проте, як бачимо, трудовий колектив не погодився на таку пропозицію.

"Є дуже багато звернень студентів, які готові їхати навчатися туди, куди визначить міністерство,- сказав у розмові з журналістом DT.UA в. о. міністра охорони здоров'я України Василь Лазоришинець. - Ми створили робочу групу і шукаємо оптимальне рішення як для студентів, так і для викладачів. Всебічно вивчимо питання, зокрема у правовому полі, враховуючи міжнародне право, і тоді зможемо щось конкретно сказати. Не можна ущемляти права дітей, які там навчаються, права викладачів, але ж, вирішуючи це питання, ми повинні виходити з державних інтересів. Я мав розмову з міністром освіти і науки С.Квітом про те, щоб прийняти спільне рішення. Це питання кілька разів розглядалося на засіданні уряду, і все залежатиме, в принципі, від колективу. Що особливо важливо - і студенти, і викладачі повинні розуміти, які дипломи вони отримають на підконтрольній бойовикам території. Ми маємо приклад Придністровської республіки, чиї дипломи не визнаються ніде у світі".

"Міністерство визнає: освітяни також несуть свою частку вини за те, що сталося на сході України, оскільки свідомо деформована попередньою владою освітня система не змогла виховати у значної частини мешканців Донбасу патріотизму, відпорності до cепаратистських гасел, - йдеться у Зверненні колегії МОН. - …Міністерство приносить тисячам і тисячам чесних, патріотично налаштованих освітян і науковців Донбасу вибачення від імені держави, яка не змогла захистити їх в умовах російської агресії. Ми висловлюємо глибокі співчуття тим, хто втратив у цьому конфлікті рідних і близьких людей. Ми розуміємо: далеко не всі з тих або інших причин зможуть виїхати з окупованих територій. Тому ми закликаємо тих, хто ще певний час вимушений бути і проживати під владою бойовиків, не ставати співучасниками їхніх злочинів, не виховувати молоде покоління в антиукраїнському дусі, знаходити можливість прищеплювати йому ідеали патріотизму й людяності".

З приводу ситуації, яка склалася з вишами Донбасу, однозначної думки немає. Але, хто б там що не казав, ні студенти, ні викладачі не повинні залишатися заручниками сьогоденних чи корпоративних інтересів. Їм тепер як ніколи потрібна підтримка держави, від якої вони очікують турботи й захисту. Лінія розмежування (зона, захоплена терористами, - територія, контрольована силами АТО) пролягає не лише територіально - вона крає людські душі.