Академія меднаук — крізь провокації до виборів

Авторы : Ольга Скрипник, Олексій Сова
22 сiчня 00:00

Дочекалися. Нарешті відбулася подія, про яку так багато говорили в Національній академії медичних наук, а ще більше - за її межами. На загальних зборах академії, після того як заслухали та обговорили доповіді президента НАМН України академіка Андрія Сердюка і першого віце-президента академіка Юрія Кундієва, почалося найцікавіше - вибори нового керівництва.

 

Дочекалися. Нарешті відбулася подія, про яку так багато говорили в Національній академії медичних наук, а ще більше - за її межами. На загальних зборах академії, після того як заслухали та обговорили доповіді президента НАМН України академіка Андрія Сердюка і першого віце-президента академіка Юрія Кундієва, почалося найцікавіше - вибори нового керівництва.

За всієї поваги до вчених, мусимо констатувати: недалеко вони відійшли від "принципу" - де два українці, там три гетьмани. До складу НАМН входять 36 наукових установ, які висунули на посаду президента півтора десятка кандидатів. Переважно - директорів інститутів. Зважаючи на те, що раніше вибори відбувалися на безальтернативній основі, очевидно, це можна вважати проявом демократії.

Багато директорів зняли свої кандидатури, подякувавши своїм співробітникам за довіру. Рада старійшин, яку очолює відомий учений Ісаак Трахтенберг, ретельно вивчила доробок кожного кандидата і, порадившись, вирішила рекомендувати на посаду президента Віталія Цимбалюка. Після самовідводів, обговорень і процедур до бюлетенів було внесено прізвища трьох академіків - Валерія Запорожана, Андрія Сердюка і Віталія Цимбалюка.

Це лише на перший погляд здається, що вибори у самоврядній організації, які проводяться відповідно до статуту, не цікавлять нікого, крім колективу НАМН. У конференц-залі, де проходили загальні збори, народних депутатів, здається, було більше, ніж на засіданнях парламенту по п'ятницях. Деякі з них, вирізняючись особливою активністю і безцеремонністю, намагалися зірвати збори.

Трактуючи депутатську недоторканність як уседозволеність, один з непроханих гостей піднявся на трибуну, щоб заявити про персональну незгоду з тим, що в Медакадемії проводять вибори. Його не зупинили ні реакція зали, ні протести головуючого, який інтелігентно вимагав дотримуватися процедури.

Днем раніше, за словами членів президії НАМН, цей оратор і його колега ввірвалися на засідання президії з вимогою скасувати вибори. Немає сенсу називати тут прізвища "фронтовиків-героїв", які воюють з науковцями. Цікаво інше - вони не мають жодного стосунку до освіти, науки і медицини - ні як професіонали, ні як депутати. Один з них, повідомляють ЗМІ, не зміг упоратися з декларацією - наробив у ній чимало помилок на свою користь; пропустив більше половини засідань парламенту; ще й досі не довів своєї непричетності до рейдерських захоплень, у яких його звинувачують. А його колега заклопотаний тим, що, попри фінансову кризу, обживає нову квартиру і планує будівництво власного маєтку. Водночас у молодих депутатів такий непоборний потяг до науки, що вони, відклавши всі свої справи, цілі дні проводять у НАМН.

У самісіньке яблучко поцілив заступник міністра освіти і науки доктор фізико-математичних наук Максим Стріха, коли сказав, що "у владні кабінети прийшли люди, які не мають шанобливого ставлення до людей науки, що передається генетично, з молоком матері. Таке можна зустріти лише в людей старшого покоління, у тих, хто цінує знання. Необхідно вести роз'яснення важливості науки, показувати конкретні її результати, пояснювати, для чого суспільство повинно витрачати кошти на науку".

Максим Віталійович прокоментував окремі статті нового закону про науку, що стосуються діяльності галузевих академій, а також процедури виборів, до яких внесено зміни. Головна новація - за кандидатів голосуватимуть не лише академіки і членкори, а й представники трудових колективів. Хоча закон ухвалено, він іще не набрав чинності, тому вибори в НАМН мають проходити за звичною процедурою. Медична академія, так само як і інші, матиме півроку, щоб внести передбачені новим законом зміни до статутних документів.

"Ніщо так не тішить тих людей, які кажуть, що наука в Україні померла, - як публічні сварки в науковому середовищі, з використанням методів, що не личать ученим, - наголосив М.Стріха. - Я закликаю до формування нового, ефективного керівного складу НАМН. Закон про науку, певно, нікого не зробить цілковито щасливим. Але він відкриває багато можливостей перед ученими, наближає нашу систему до європейської".

Роз'яснення положень законодавства розвіяли сумніви щодо легітимності виборів. Загальні збори проголосували за їх проведення.

Вчені голосують за своїми правилами - вони мають право підтримати не одного, а хоч і всіх кандидатів. З одного боку, це показує рейтинг кожного з них, а з іншого - ускладнює підрахунок голосів. Лічильна комісія впоралася із завданням і оголосила результати. Видано 92 бюлетні. В.Цимбалюк отримав 71 голос, В.Запорожан - 29 і А.Сердюк - 19.

За європейськими правилами, до яких нас наближає закон про науку, ніхто б не сумнівався, кого назвати переможцем.

Однак нардепи мають свою думку. Хоча не можна виключати, що транслюють чужу, зважаючи на їхню "велику" обізнаність як у науковій, так і медичній сферах. Вони звернулися до ГПУ та інших компетентних органів з вимогою припинити корупційні дії керівництва НАМН, включивши до чорного списку навіть тих людей, які ніколи не підписували фінансових документів, хоча б з тієї простої причини, що за посадою не мали на це жодного права. Очевидно, поняття презумпції невинуватості авторам не знайоме.

Оскільки "фронтове" завдання зірвати вибори було провалене, перейшли до плану "Б". Фантазії вистачило на те, щоб заявити про зв'язки В.Цимбалюка з депутаткою з опозиційного блоку Т.Бахтеєвою, яка буцімто спить і бачить, як на чолі НАМН вона поставить… О.Біловола. До цієї компанії включили й запрошену на збори Оксану Корчинську, заступника голови профільного комітету парламенту. Виявляється, вона виступала не від імені комітету і не від імені волонтерів чи бійців АТО, яких оперували і лікували в клініках академії, а за дорученням тієї ж таки Бахтеєвої. А до чого тут В.Цимбалюк та ті сімдесят науковців, які віддали за нього свої голоси? Таку, мовляв, "багатоходовочку" вигадали академіки, щоб ніхто не здогадався про справжні наміри.

Та не обов'язково йти до ворожки або звертатися до ГПУ, щоб розгадати справжні наміри багатьох із тих, кого згадують у зв'язку з виборами в НАМН. Досить лише повернутися до подій, які нещодавно розгорталися в нашій країні. Незабаром будемо вшановувати пам"ять Героїв Небесної сотні, і над Майданом знову линутиме пісня "Пливе кача", яка змушує плакати навіть чоловіків. Рівно два роки тому регіонали, серед яких була і Т.Бахтеєва і чимало її колег у нинішньому парламенті, проголосували за диктаторські закони. Тоді ж академік В.Цимбалюк звертався до всіх мас-медіа з проханням передати інформацію, запустити на телебаченні безупинний рядок-повідомлення про те, що клініки НАМН надають медичну допомогу учасникам Майдану. І дати контактні телефони. Багато лікарів із різних інститутів у вільний час чергували на Майдані, а в стаціонарах їхні колеги цілодобово зашивали рани, оперували, виводили з шоку. Це було досить ризиковано. Адже медики знали, що зобов'язані повідомляти до міліції про кожного пацієнта з вогнепальною раною чи травмою, отриманою на Майдані. Про це постійно нагадували з телеекранів тодішні керівники МОЗ і МВС, погрожуючи репресіями. Але з АМН ніхто ні разу не подзвонив. Академія пишається тим, що міліція не забрала з інститутів жодного майданівця. А біля міських лікарень чергували воронки.

Коли почалася війна в Донбасі, в академічних інститутах зарезервували 600 ліжок для поранених захисників, сформували хірургічні бригади, створили резерви ліків, перев'язувальних матеріалів, інструментарію. До міжвідомчого штабу, який мав вирішувати всі питання медичної допомоги, делегували віце-президента АМН нейрохірурга В.Цимбалюка. Як стверджує Оксана Корчинська, у найтяжчі дні, коли поранених було дуже багато, вона телефонувала Віталію Івановичу і вдень, і посеред ночі - жодному бійцю не відмовили в госпіталізації.

У клініках НАМН проконсультували і пролікували близько тисячі бійців АТО і понад 30 тис. переселенців з Донбасу. Досі в інститутах проводять реконструктивні операції, допомагають з реабілітацією. До слова, співробітники академії назбирали і передали армії понад два мільйони гривень, а тепер збирають кошти, щоб придбати автомобіль екстреної допомоги для зони АТО.

Власне, волонтерський рух, який потужно сколихнув і об'єднав людей, в академії розпочався майже десять років тому. Інститут нейрохірургії ім. Ромоданова потребував новітнього обладнання для діагностики та лікування пухлин головного мозку (особливо це було потрібно для хворих дітей), а коштів, як завжди, не мали. Коли професор Цимбалюк дізнався, що чехи зібрали гроші на гамма-ніж під час акції "Народ - собі!", він загорівся цією ідеєю і звернувся за підтримкою до мас-медіа. Кілька років уся Україна переказувала кошти, та через інфляцію потрібної суми ніяк не могли зібрати. Довго, з великими труднощами вибивали допомогу від держави. Коли її отримали, інститут вирішив купити не гамма-ніж, а потужнішу установку, яка дозволяє ефективно оперувати пухлини не лише головного мозку, а й інших органів.

Щиро кажучи, цю історію ми давно забули, і не згадали б, якби не молоді депутати, які включили її до списку корупційних дій та зловживань у НАМН.

Світ змінюється, але й сьогодні, як і тисячі років тому, про справжні наміри треба судити не зі слів. На хвилі Революції Гідності у політику пробилося багато нових людей. Серед них і депутати, які вважають нормальним приходити на засідання і збори до Академії медичних наук, щоб диктувати, коли проводити вибори і кого призначати на виборні посади.

Загальні збори НАМН відбулися так, як і належить: відзвітували, обговорили, обрали - президента, віце-президентів і президію академії. Незважаючи на те, що академічна спільнота схвально сприйняла результати виборів, депутати невтомно поширюють інформацію, ніби вони незаконні, сфальсифіковані, а ті, кого обрали, - не гідні обіймати такі посади.

Світлої пам'яті професор Дмитро Прилюк, який багато років навчав журналістів в університеті ім. Тараса Шевченка, пройшов війну і нікого не боявся, якось, не стримавшись на одній з нарад, сказав: "На жаль, є серед нас люди, які вважають, що вчений, це той стовпчик, об який може почухатися будь-яка свиня".