МІНІСТЕРСЬКА «МОНОПОЛЬКА»

Автор : Ярослава Наумова
04 серпня 00:00

Географічну належність України до Європи не заперечиш. Проте нелегкий шлях її входження до європейської спільноти як рівноправного партнера ми ще маємо подолати...

 

Географічну належність України до Європи не заперечиш. Проте нелегкий шлях її входження до європейської спільноти як рівноправного партнера ми ще маємо подолати.

У цьому контексті надзвичайної популярності набуло гасло адаптації законодавства України до європейського. Цей масштабний за задумом процес має торкнутися всіх сфер життя держави.

Фармацевтична промисловість, з результатами діяльності якої не в останню чергу пов’язана якість життя, теж перебуває в очікуванні змін.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 19.03.97р., №244 «Про заходи з поетапного впровадження в Україні вимог директив Європейського союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних і європейських стандартів», передбачено розробити і запровадити комплекс нормативних документів, узгоджених з європейськими нормами. У фармацевтичній сфері йдеться, в першу чергу, про GMP — належну виробничу практику, у відповідність до якої найближчими роками мають привести своє виробництво фармацевтичні підприємства.

Ще 1998 року, в рамках державної програми, були підготовлені перші нормативні документи з контролю якості лікарських засобів, повністю узгоджені з відповідними європейськими аналогами. Проте в останні два роки «адаптацію» та «гармонізацію», незважаючи на надзвичайну популярність цих визначень у чиновників всіх рангів, призупинено.

Гармонізація нормативно-правового поля фармацевтичної галузі, в першу чергу, — питання економічне. Економічні наслідки гальмування цього процесу для українських виробників обговорювались не раз.

Вбачається маловтішною і перспектива розвитку подій з позиції пересічного клієнта аптеки. Чинна нормативно-правова база не дає можливості забезпечити захист від неякісної продукції ззовні. З цієї ж причини набула великого розмаху фальсифікації «brand name» відомих іноземних фірм. За звітами Державної інспекції, страждають від аналогічної проблеми підробок і вітчизняні виробники. І наштовхнутися на цю небезпеку може кожен з нас.

Великі надії покладались на адміністративну реформу та зміни в структурі МОЗ. Проте, як це часто буває, зміна вивісок не вирішила проблем.

Активність нинішнього керівництва галузі спрямована, перш за все, на комерціалізацію обов’язкових процедур.

Вкрай заплутаною і незрозумілою залишається процедура реєстрації, проте цілком конкретною є висока ціна за оформлення необхідної документації. Це гальмує введення у виробництво нових препаратів, яких уже давно чекають хворі. Додаткові витрати зменшують обігові кошти підприємств (яких і так обмаль), гальмуючи модернізацію виробництва та обладнання.

Запроваджена акредитація аптечних закладів, що, по суті, повторює процедуру ліцензування (теж не безплатну), викачує гроші з бідних і без того непроцвітаючих установ роздрібної мережі...

Не треба мати бухгалтерську освіту, аби зрозуміти, що всі ці новації відгукнуться підвищенням цін на ліки.

Не варто забувати, що 85% витрат на ліки покривають самі хворі, більшість яких — малозабезпечені.

Поповнення бюджету за рахунок самих же громадян — винахід до банального простий. І доля споживача в цьому ланцюжку перерозподілу грошей, схоже, не цікавить нікого.

Проте у нього (споживача) протягом останніх трьох років простежуються дивні симптоми. За умов зростання курсу долара сума, витрачена громадянами України на придбання ліків, не змінилась.

І причина цього, звичайно, не в раптовому поліпшенні здоров’я.