Ядерна енергетика України: жертва на заклання

Автор : Ольга Дергачова
15 березня 20:30

Виходить, що нинішнє керівництво України свідомо приносить у жертву успішну держкомпанію - "Енергоатом", яка справно платить до скарбниці податки, заради підтримки бізнесу своїх олігархів, що оптимізують доходи через офшори і страждають на свого роду булімію - родову ознаку всієї сьогоднішньої влади?

 

Давно підмічено, що коли нічим похвалитися за підсумками міжнародних переговорів, то одразу ж керівники нашої держави починають згадувати вітчизняну ядерну енергетику і наводити як приклад її успіхи в кооперації - залежно від партнера переговорів - з Євросоюзом або РФ. Зі свіжих прикладів: переговори В.Януковича і В.Путіна 4 березня. Як пишуть російські ЗМІ, "...український президент наголосив, що необхідно окремо обговорити співробітництво в галузі атомної енергетики". Зокрема, Україна зацікавлена в будівництві двох нових блоків АЕС. "Замовлення на обладнання в цій сфері йдуть не дуже швидко, і треба прийняти рішення прискорити цей процес", - заявив наш президент. Хоча всі в Україні знають, що головними темами зустрічі були ціна на газ і російські умови щодо її зниження.

Про які замовлення на обладнання для нових енергоблоків АЕС може йтися, якщо дотепер не підписано кредитну угоду між Україною і Російською Федерацією на будівництво цих енергоблоків? Хоча минуло майже три роки після укладання відповідної міжурядової угоди (див. "Нове будівництво в ядерній енергетиці-2012: біг на місці", DT.UA №1 від 11 січня 2013 р.). На сьогодні немає навіть узгодженого документа "Технічні вимоги до технічного завдання на розробку реакторної установки типу ВВЕР-1000/В-392 для енергоблоків №3, 4 ХАЕС", оскільки регулятор повернув його на доопрацювання. Не кажучи вже про технічний проект енергоблоків.

Існують також серйозні підстави припускати, що цей спільний проект не буде реалізований. І саме тому, що ядерно-енергетична галузь успішніше за інші галузі електроенергетики давно і плідно співпрацює з ЄС.

Безпека українських АЕС - рівень європейський

У спільній заяві України і ЄС за підсумками саміту 24 лютого 2013 р. у Брюсселі зазначається: "Сторони погодилися продовжити поглиблення енергетичного співробітництва на основі принципів солідарності і взаємної вигоди. Крім того, вони вітають повну участь України у стрес-тестах діючих енергоблоків АЕС з урахуванням специфікацій ЄС і висловили надію на якнайшвидше остаточне схвалення кредитів на модернізацію українських АЕС від ЄБРР та Євроатома".

Нагадаю, що з метою виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Україною і ЄС в енергетичній сфері з 2008-го по 2009 р. у рамках спільного проекту Україна-ЄС-МАГАТЕ 14 місіями міжнародних експертів проведено унікальну за масштабами виконаних робіт комплексну оцінку безпеки всіх діючих українських енергоблоків за напрямами: проектна безпека, експлуатаційна безпека, поводження з радіоактивними відходами (РАВ), зняття з експлуатації, діяльність держоргану з регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

Експерти МАГАТЕ і ЄС встановили відповідність усіх енергоблоків українських АЕС вимогам МАГАТЕ з ядерної безпеки. Приєднання України до європейської ініціативи проведення стрес-тестів (позачергової переоцінки безпеки) своїх енергоблоків з урахуванням уроків "Фукусіми" виглядає кроком цілком логічним, хоча в чомусь і винятковим.

Тільки дві країни з держав - сусідів ЄС пішли на це - Швейцарія та Україна. Стрес-тести проводилися за узгодженою Єврокомісією і групою ENSREG (European Nuclear Safety Regulators Group) методологією. Об'єктами стрес-тестів були всі діючі енергоблоки українських АЕС, а також енергоблоки №1–3 ЧАЕС (басейни витримки відпрацьованого ядерного палива, ВЯП), сховища ВЯП на Чорнобильській АЕС (ССВЯП-1) і Запорізької АЕС (ССВЯП).

30 грудня 2012 р. Державна інспекція ядерного регулювання (ДІЯР) подала секретаріату МАГАТЕ національний звіт, що попередньо був винесений на розгляд фахівців та української громадськості під час дводенного засідання колегії ДІЯР у листопаді 2011 р. Результати українських стрес-тестів було розглянуто експертами ЄС під час тематичних партнерських перевірок з відвідуванням майданчика однієї з АЕС. У свою чергу, результати партнерської перевірки стрес-тестів АЕС країн Євросоюзу, України і Швейцарії було подано 26 квітня 2012 р. в узагальненому вигляді і щодо кожної країни до Європейської комісії.

За результатами партнерської перевірки українських АЕС зроблено висновки "про відповідність національного звіту України вимогам ENSREG, достатність поданих обґрунтувань відповідності АЕС проектним принципам щодо всіх екстремальних природних впливів, а також адекватність розроблених заходів виявленим дефіцитам безпеки". Також у документах ЄК відносно АЕС України наводяться так звані хороші практики, виявлені за результатами партнерських перевірок.

Висновки, скажемо без зайвої скромності, дуже позитивні для ядерної енергетики України. Зрозуміло також, що, попри багаторічну роботу з модернізації вітчизняних АЕС і підвищення рівня їхньої безпеки, у документах є й рекомендації щодо удосконалення безпеки з урахуванням нових викликів після подій на "Фукусімі". Це стосується насамперед продовження робіт з підтвердження сейсмостійкості АЕС, тривалого відведення тепла від ядерного палива в активній зоні реактора і басейнах витримки при повному знеструмленні АЕС і втраті кінцевого поглинача, з аналізу важких аварій і розробки посібника з управління ними.

Для реалізації рекомендацій ЄС за результатами проведення стрес-тестів ДІЯР розробила Національний план дій, який був представлений 5 березня 2013 р. на відкритому засіданні колегії цієї держінспекції. Формат такого плану був запропонований групою ENSREG. Обговорення нашого національного плану всіма учасниками стрес-тестів відбудеться у квітні в Брюсселі.

Розділ 7.3 плану присвячений удосконаленню нормативно-правової бази з ядерної і радіаційної безпеки (ЯРБ). У ньому, зокрема, зазначається, що вдосконалення нормативно-правової бази в цій сфері буде спрямовано на приведення національних норм і правил з ЯРБ до референтних рівнів Асоціації західноєвропейських регуляторів ЯРБ (Western European Nuclear Regulatory Association, WENRA), у роботі якої Україна бере участь з 2009 р. як спостерігач. Саме WENRA розробила документ "Проектна безпека нових АЕС" з урахуванням уроків "Фукусіми", що встановлює нові критерії та вимоги безпеки для нових проектів АЕС. Держатомрегулювання на засіданні колегії 20 листопада 2012 р.
прийняла рішення імплементувати ці новели в національні норми і правила, зокрема, розробити нову редакцію документа "Загальні вимоги безпеки АЕС-2013" на заміну аналогічного документа 2008 р. На засіданні громадської ради при ДІЯР 10 січня було заявлено, що його планується прийняти до кінця поточного року.

Якщо документ приймуть, то реалізація проекту будівництва енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС на старих будівельних конструкціях, зведених у 80-х роках минулого століття і не законсервованих після запровадження мораторію на будівництво АЕС, стане неможливою.

Про тарифи і безпеку

Тепер перейдемо до теми болючої та електорально чутливої - фінансово-тарифної.

Реалізація заходів з підвищення безпеки українських АЕС з урахуванням уроків "Фукусіми", а також виконання робіт, пов'язаних з подовженням строку експлуатації АЕС понад проектний, потребують інвестицій. Наприкінці 2011 р. розпорядженням Кабміну було затверджено Комплексну (зведену) програму підвищення рівня безпеки АЕС України до 2017 р. Її вартість оцінювалася в 12,5 млрд грн. Програму прийняли до отримання Україною рекомендацій ЄС після проведення партнерських перевірок за результатами стрес-тестів.

На колегії ДІЯР 14 січня ц.р., присвяченій розгляду виконання комплексної програми у 2012 р., перший віце-президент, технічний директор НАЕК "Енергоатом" Олександр Шавлаков зазначив, що однією з головних проблем у сфері підвищення безпеки українських АЕС є недофінансування запланованих заходів. Було заявлено, що після аварії на японській "Фукусіма-1" кількість заходів з підвищення безпеки АЕС значно збільшилася, однак це поки що не позначилося на "атомному тарифі", який мав зрости. Так, з необхідної суми для виконання плану-графіка-2012 з реалізації комплексної програми обсягом 3,950 млрд грн торік у рамках тарифу НКРЕ затвердила лише 1,739 млрд. У 2013 р. замість необхідного обсягу фінансування комплексної програми в 3 млрд грн затверджено тільки 620 млн. При цьому з урахуванням додаткових заходів з виконання вимог ДІЯР для реалізації комплексної програми потрібно вже 16,5 млрд грн.

Підбиваючи підсумки засідання, голова Держінспекції ядерного регулювання Олена Миколайчук заявила, що Україна, найімовірніше, не зможе завершити роботу з подовження строку експлуатації першого блоку Южно-Української АЕС і запустити його до наступного осінньо-зимового сезону. "Ми сьогодні можемо констатувати, що в наступний осінньо-зимовий період входимо без першого блоку ЮАЕС", - сказала вона.

"Що стосується тарифу. Ми всі знаємо, що на сьогодні маємо невисокий тариф для населення завдяки низьким тарифам для атомної енергетики. Якщо знижуватиметься частка атомної генерації, "на автоматі" збільшуватиметься і тариф для споживачів. І колись це буде обвально. Краще це зробити поступово", - зазначила О.Миколайчук під час колегії в Києві 14 лютого.

Ринок електроенергії України сьогодні: ситуація критична

А тепер нудні цифри, без яких неможливо уявити ситуацію, що стала катастрофічною на ринку електроенергії України за існуючої схеми з одним покупцем - державним підприємством "Енергоринок".

Попередній 2012 рік став рекордним за обсягом перехресного субсидування. За даними ради Оптового ринку електроенергії (ОРЕ), цей обсяг досягнув
34,47 млрд грн (у 2011 р. він становив 28,05 млрд). Близько 30% оптової ціни на електроенергію вже припадає на дотаційні сертифікати (дотаційні сертифікати - вид компенсації постачальникам електричної енергії, що працюють за регульованим тарифом, збитків від поставки електроенергії окремим категоріям споживачів, переважно населенню).

За прогнозами, обсяг перехресного субсидування у 2013 р. становитиме 40 млрд грн. Масштаб цього явища - небачений у світовій практиці. При цьому важливо зазначити, що заборгованість ДП "Енергоринок" перед НАЕК "Енергоатом" станом на 1 лютого 2013 р. з урахуванням попередніх років становила
6,1 млрд грн (3,1 місяця безоплатної роботи всіх вітчизняних енергоблоків). Це на 210,7 млн грн більше, ніж в аналогічному періоді 2012-го. Спостерігається тенденція зростання заборгованості ДП "Енергоринок" перед НАЕК. І механізмів повернення цих боргів наш шанований уряд запропонувати не може. Сума ж боргів практично дорівнює обсягу кредитів (600 млн євро) під комплексну програму, про які йдуть переговори між НАЕК "Енергоатом", ЄБРР та Євроатомом.

Прогнозна оптова ціна електроенергії з березня 2013 р. становила 71,9 коп. за кіловат-годину. Відповідно, виріс і тариф для промислових споживачів: до 77,97 коп. за кіловат-годину для першого класу напруги і до 99,24 коп. - для другого, що перевищує вже середньоєвропейську ціну. Нагадаю, тариф НАЕК "Енергоатом" - 21,6 коп. за кіловат-годину, а населення платить 28,02 коп.

За підсумками 2012 р., НАЕК "Енергоатом" поставила в Оптовий ринок електроенергії 84,987 млрд кВт·год на суму 21,549 млрд грн. Найбільша приватна компанія в тепловій електроенергетиці - ДТЕК продала в ОРЕ 51,382 млрд кВт·год і виручила 30 млрд грн. При середній ціні 59,08 коп. за 1 кВт·год. Плюс за передачу електроенергії (обленерго віднедавна теж входять у цей холдинг) компанія отримала 36,8 млрд грн, оскільки збільшила торік купівлю електроенергії з ОРЕ учетверо (з 14 млрд кВт·год до 53,9 млрд).

Монопольний експорт електроенергії обсягом 9,7 млрд кВт·год (збільшення на 90% порівняно з 2011 р.) приніс компанії близько 300 млн дол. Плюс, звісно ж, повернення ПДВ. При цьому зазначу, що ДТЕК на підставі урядових рішень купує електроенергію на експорт на ОРЕ за оптовою ринковою ціною без урахування дотаційних сертифікатів. У результаті скасування дотаційних сертифікатів для експортера електроенергії орієнтовні збитки держави в особі ДП "Енергоринок", за оцінками експертів, становили за 2012 г. 600 млн грн.

Зауважу, що при цьому загальна виручка ДТЕК за підсумками 2012 р. становила 82,6 млрд грн, а чистий прибуток - 5,9 млрд грн.

Далі про податки до бюджетів усіх рівнів. За підсумками 2012 р. НАЕК перерахувала до бюджетів 8,286 млрд грн. Даних про сплату ДТЕКом податків до бюджету в 2012 р. знайти не
вдалося, а дуже цікаво було б порівняти. Якщо ж взяти дані за 2011 р., то при консолідованій виручці ДТЕК у розмірі 39,6 млрд грн було перераховано до бюджету 5,6 млрд (продаж електроенергії становив 33 млрд кВт·год). А НАЕК "Енергоатом" заплатила до бюджету 5,573 млрд грн
(продавши 85 млрд кВт·год на 19,4 млрд грн). Сума податків практично однакова, а виручка у ДТЕК була вдвічі більша. Чудеса національного оподаткування…

5 березня під егідою МЗС і Міжнародної торгово-промислової палати України відбувся круглий стіл, присвячений реформуванню ринку електроенергії в Україні. Під час обговорення доповідей учасників було висловлено думку про необхідність внести зміни до ст. 25 законопроекту авторства народних депутатів М.Мартиненка та І.Глущенка №0916 "Про засади функціонування ринку електроенергії України" (прийнятий за основу 20 листопада 2012 р.), що стосується Фонду регулювання вартісного дисбалансу. Цей фонд планують наповнювати за рахунок двох держкомпаній - НАЕК "Енергоатом" і ПАТ "Укргідроенерго" для дотування розвитку "зеленої" енергетики, збиткових ТЕС і населення. Зокрема, було запропоновано, щоб у формуванні фонду брали участь і компанії, які експлуатують ТЕС.

Крім того, необхідно поступово підвищувати ціни на електроенергію і для населення до економічно обґрунтованого рівня, а уряд має розробити програму для пом'якшення цього переходу з адресною допомогою соціально незахищеним категоріям. Інакше цей закон не відповідатиме директиві ЄС 2003/54 про правила внутрішнього ринку електроенергії, для виконання якої він розроблявся, оскільки спостерігається відверта дискримінація щодо двох суб'єктів ринку з державною власністю на користь приватних генерацій.

Здавалося б, Міненерговугільпром, яке покликане формувати державну політику в електроенергетиці, має за визначенням піклуватися про державні компанії і саме повинне було розробити і подати через Кабмін проект закону з урахуванням їхніх інтересів. На жаль! Представник Міненерго з команди нового міністра заявив, що НАЕК має "затягти пасок". І тарифних бунтів, за його висловом, як у "забитій Болгарії" (так він назвав країну ЄС) з відставкою уряду, нам, типу, не треба.

Виходить, що нинішнє керівництво України свідомо приносить у жертву успішну держкомпанію - "Енергоатом", яка справно платить до скарбниці податки, заради підтримки бізнесу своїх олігархів, що оптимізують доходи через офшори і страждають на свого роду булімію - родову ознаку всієї сьогоднішньої влади?

P.S. Коли верстався номер, стало відомо, що чисті збитки НАЕК "Енергоатом" за результатами 2012 р. становлять 2,7 млрд грн.