Гордіїв вузол ПДВ

Автор : Юлiя Самаєва
05 грудня 21:54

Коли в коаліційній угоді з'явився пункт про скасування електронного адміністрування податку на додану вартість (ПДВ-рахунки), бізнес, попри скепсис експертного середовища, зітхнув із полегшенням.

 

Коли в коаліційній угоді з'явився пункт про скасування електронного адміністрування податку на додану вартість (ПДВ-рахунки), бізнес, попри скепсис експертного середовища, зітхнув із полегшенням. Державна фіскальна служба, у свою чергу, всіх запевнила, що система все ж таки запрацює. У відповідь група депутатів зареєструвала законопроект, що скасовує запровадження електронного адміністрування ПДВ з 1 січня 2015 р. А голова ДФС Ігор Білоус повідомив, що податкова і сама, мовляв, пропонує запроваджувати норму не з 1 січня, а з
1 квітня наступного року. При цьому очільник фіскалів продовжує наполягати на тому, що система готова до запуску "вже через тиждень" і навіть пройшла пілотне відпрацьовування. То чому ж парламентарії не хочуть давати їй зелене світло?

На перший погляд, відповідь очевидна: система, покликана боротися з "податковими ямами", апріорі невигідна тим, у кого совість нечиста. Але якщо заглибитися в проблему, стає зрозуміло, що все набагато прозаїчніше: система значно ефективніше боротиметься не з "ухильниками", а з добросовісними платниками податків. А якщо копнути ще глибше, напрошується висновок, що система насправді служить лише прикриттям для відвертої бездіяльності фіскальної служби.

Дійсно, про готовність і неготовність системи говорять дуже багато. За словами голови ДФС І.Білоуса, його відомство зробило все можливе і до старту системи готове. Щоправда, із застереженням: "Ми просто фізично не встигаємо деяких речей зробити, зокрема, відкоригувати нормативну частину питання. Тому що при кожній зміні нам доводиться переробляти і нормативну частину системи". У свою чергу, Ганна Дерев'янко, виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації, упевнена, що все ж таки до електронного адміністрування в Україні не готові, причому як фіскали, так і бізнес. А президент Спілки податкових консультантів Леонід Рубаненко і зовсім переконаний, що ідея поспішна, і для її успішної реалізації треба все ж таки почекати. "Щороку Євросоюз втрачає величезні гроші тільки на тому, що в кожної країни-члена своя специфіка оподаткування ПДВ. І в них теж цей податок максимально корумпований і тінізований. Нехай не швидко, але ЄС іде до вироблення якихось загальних критеріїв системи оподаткування. І ми повинні, за ідеєю, рухатися з ними в одному напрямі, а не самостійно продиратися крізь терни", - говорить експерт.

Однак в України немає ні часу, ні можливостей чекати. Податкові надходження скорочуються із кожним днем, фіскальна політика держави не змінюється, ніякого очевидного скорочення видаткової частини бюджету немає. У такій ситуації можливість дістати грошовий ресурс з "податкових ям" або хоча б не допустити його відпливу - це подарунок долі. От тільки не всі цьому подарунку раді.

Страх змін

Зміни для бізнесу незначні, але болісні. Питання не в ідеї, вона якраз некритична. Податкове зобов'язання, як і раніше, нараховуватиметься за першою подією, а от для реєстрації та видачі податкової накладної, яка давала б право включити її до податкового кредиту, треба буде виконати ряд процедур. Найнеприємнішою з них є поповнення спеціального рахунку з ПДВ, яке позбавить платників податків, як мінімум, частини обігових коштів і права розпоряджатися цими сумами на свій розсуд. І якщо більшість правил гри залишилася незмінною, то сама база оподаткування змінилася - це та сама договірна ціна, за винятком контрольованих операцій, і тепер вона не може бути нижчою від ціни придбання товарів, балансової вартості необоротних активів або собівартості.

Головне ж питання в самій системі адміністрування - вона недосконала технічно. І ніхто на сьогодні не розуміє, чим обернеться для компанії, наприклад, банальна помилка бухгалтера, який веде кілька фірм (типова для України практика) і помилився у зазначенні реквізитів на поповнення рахунку, фактично "кинувши" гроші на рахунок іншої "своєї" фірми. Механізму, здатного передбачити таку найпростішу ситуацію, немає. Механізму захисту прав платників ПДВ теж немає. Механізм повернення коштів державою - це в переважній більшості випадків фантастика для України.

"Навіть при використанні механізму перенесення суми від'ємних залишків хтось зможе їх перенести, а в когось суми "зависнуть". Як бути таким платникам? Адже процедура бюджетного відшкодування хоч і стала коротшою на один місяць, але за суттю своєю не змінилася - ніхто нічого як не повертав, так і не повертатиме, - пояснила DT.UA Юлія Дроговоз, голова комісії УСПП з питань економічної політики. - При цьому не вирішена і схожа проблема переплат, актуальна для всього сезонного бізнесу. Багато сезонників намагаються заплатити наперед, щоб акумулювати гроші на той період, коли в роботі в них простій. Отож заплатити їм доведеться відразу, а повернути ці гроші вони вже не зможуть".

За словами Леоніда Рубаненка, потребує покращення і технічна сторона питання, яка вже не залежить від фіскалів, але так чи інакше впливатиме на їхню роботу. "Треба ставити запитання так: комунікаційні системи України в принципі у змозі обробляти і передавати цю інформацію на необхідному рівні? А сервери податкової у змозі не "виснути" при її передачі? А чи передбачає система можливість усунення проблем, викликаних "зависанням" сервера? І як захищений у цьому разі платник податків?" - цікавиться він.

Безумовно, нереальною бачиться і 100-відсоткова реєстрація податкових накладних, не підкріплена технічними можливостями, які надавали б платникові безплатний або принаймні дешевий сервіс. Існує і ризик монополізації ринку програмного забезпечення для реєстрації накладних. Крім того, критерії автоматичного відшкодування ПДВ недосяжні для значної частини експортерів, що значно погіршить експортний потенціал, а відповідно, і платіжний баланс країни, тільки посиливши тиск на девальвуючу гривню.

Саму ж формулу, за словами експертів, перевірити не можна, все рахується автоматично. Розкрити і розшифрувати розрахунки також неможливо. А це в правовому суспільстві зовсім неприпустимий підхід, тому що підприємці фактично не мають змоги захистити свої права в суді у разі зловживань або помилок. У результаті ми маємо непрозору систему з можливістю ручного управління алгоритмом розрахунків суми, яку буде перераховано на ПДВ-рахунок. А можливість для платників цього податку захистити свої права у разі технічних збоїв або несанкціонованого доступу до розрахунків суми податку, на яку платники мають право видати податкові накладні, відсутня. І це - на тлі солідарної відповідальності продавця, і покупця, яка може призвести до подвійної сплати ПДВ до держбюджету, а також можливості списання фіскальними органами коштів зі спецрахунків без судів і підтвердження заборгованості перед бюджетом.

Та навіть якщо цього не станеться, бізнес все одно буде ураженим, адже в нього є залишки на рахунках, є передоплати, є звичайне відволікання коштів. Навіть ідеальна система не зможе передбачити всіх нюансів. Але якщо ціна "стражданням" виправдана і позначиться на добробуті всіх і кожного, то воно того варте.

Справа не варта й заходу?

"Завдяки цій системі держава вирішує свою проблему з оптимізаторами ПДВ і "обготівковуванням". Ця система дає змогу максимально захистити надходження до бюджету від напівлегальних і навколокримінальних схем. За фактом, увесь ПДВ у системі буде кимось оплачений, забезпечений грошима. Навіть якщо через півроку після запровадження системи з'являться якісь схеми з тим чи іншим оптимізаційним ефектом, це ніяк не вплине на наповнення бюджету, - пояснює Олександра Томашевська, податковий консультант Київського центру підтримки і розвитку бізнесу. - Припустимо, експортер не подав на відшкодування - кредит, який виник у нього в системі, вже оплачений. Навіть якщо він "у схемі" буде перекинутий на інше підприємство і використаний для зменшення платежів, бюджет суттєво не постраждає, тому що це загальний грошовий казан, і хтось цю суму вже задепонував на своєму рахунку".

У нинішній ситуації, коли зловживання з податком вийшли за всі припустимі рамки, а бюджет навіть за найскромніших оцінок ризикує недобрати близько 20 млрд понад спрогнозований дефіцит, піти на ризик і спробувати щось змінити в існуючій системі життєво необхідно.

То хто ж може бути проти системи, яка зупиняє тіньові потоки, позбувається "податкових ям" і дозволяє наповнити порожніючий бюджет? Мимоволі закрадаються думки про непорядність підприємців, бізнес яких власне і тримається тільки за рахунок податкової оптимізації. Від них запровадження електронного адміністрування вимагатиме або кардинальних змін у частині самої бізнес-стратегії, або закриття через нерентабельність. Але є серед противників нововведення і представники чесного, як правило, дрібного або середнього бізнесу, які просто не вважають запровадження такої системи доцільним. З одного боку, вона потребує від них додаткових витрат на технічне забезпечення, навчання персоналу, податкове планування, а з іншого - не зможе виконати свою головну функцію - "дати по руках" корупціонерам.

На жаль, "податкові ями" можливі не лише через недоліки існуючої системи оподаткування й адміністрування, а й унаслідок високого рівня корупції та безвідповідальності посадових осіб в органах влади. "Насправді система перекриває тільки найбільш маргінальні схеми, у яких просто "малюють" податкові накладні. Решта схем - і легалізація чорної готівки, і "згортки" експорту або імпорту з внутрішнім ринком - залишаються. У підсумку всі "ями" не зникнуть, корупція в системі залишиться", - пояснює Юлія Дроговоз.

Не вирішує система й інших причин ухилення від податків: високого навантаження на заробітну плату, несправедливої системи розподілу податкового навантаження між платниками податків, високого фіскального тиску на бізнес, відсутності дієвих механізмів захисту прав суб'єктів господарювання в адміністративному або судовому порядку. А головне - ні на грам не знизиться корупційна складова в роботі самої фіскальної служби.

"З одного боку, ми цілком правильно привчаємо до порядності платників податків, але з іншого - ми закриваємо очі на непорядність самих податківців. І досі, коли вони приходять до бізнесу з перевіркою, вони вимагають якщо не мішок, то валізу грошей. Саме це й дратує підприємців: закони посилюються, умови роботи погіршуються, а тактика податкової незмінна", - переконана Олександра Томашевська.

Виходить, що себе система змінювати хоче в останню чергу. Через півроку в кріслі глави ДФС Ігор Білоус виявив, що 70% податкових зборів генерують лише 609 компаній, а обслуговують їх менш як півтори тисячі співробітників служби. При цьому загальна чисельність співробітників перевищує 50 тис. Його заяви про те, що у відомстві гряде адміністративна реформа, ми вже чули, але "обіцянка - цяцянка", а… результатів немає.

Водночас, за словами пана Білоуса, тільки за вересень фіскали відловили близько 500 млн грн незаконного податкового кредиту з ПДВ. І хоча це лише половина від реальних обсягів зловживань, виходить, що все-таки можна боротися з цим явищем не лише електронним адмініструванням, але й іншими методами, то навіщо тоді законослухняним платникам податків іти на жертви?

"У податкової є бази, які дають можливість виловити фіктивні податкові накладні одразу після "вкидання". При детальнішому аналізі вони можуть виявити й решту транзитерів і супутні схеми. А далі треба просто йти за фінансовими потоками. Але податківці ефективно працювати не хочуть, вони хочуть і далі "кришувати" схеми і скаржитися, що вони нічого не можуть зробити, - пояснює Юлія Дроговоз. - Насправді можуть, просто не хочуть. Адже зміг Клименко свого часу всіх вишикувати, загнати на "майданчики" і змусити працювати на себе. То чому ж нинішнє керівництво не може вплинути на власний персонал? Податківці продовжують працювати в "схемах", а бізнесу розповідають про те, що от давайте затягнемо тугіше паски і покладемо ще грошей у скарбницю".

Шах і… пат

При цьому недосконалість запроваджуваної системи електронного адміністрування неминуче призведе до вимивання обігових коштів, за оцінками експертів, від 8 до 15%, що може спричинити або скорочення діяльності підприємств і збільшення їхніх витрат, або їх перехід у тіньову економіку. При цьому треба розуміти, що на перший погляд невеликі відсотки - це середня температура по лікарні. Тобто хтось реально втратить усе, а хтось майже нічого. А найбільш неприємне, що втратить, цілком ймовірно, не через зловживання, а через недосконалість механізму, який довести до досконалості складно, якщо не неможливо.

"Обидві сторони - і платники податків, і фіскальна служба - усвідомлюють те, що безболісно і без шоку нова система електронного адміністрування не запрацює. Тому ДФСУ зараз активно налагоджує консультаційну та роз'яснювальну роботу, яка, сподіваємося, допоможе бізнесу зрозуміти суть нововведення, а фіскальним органам дасть час, свого роду тайм-аут для усунення системних недоробок і полірування гострих для бізнесу кутів", - вважає Ганна Дерев'янко.

От тільки надмірне врахування вимог бізнесу теж несе в собі ризики. Нині в експертів уже менше питань до формули, на якій базується система, і загалом як математична модель вона стає більш привабливою. Але парадокс полягає в тому, що якщо брати математичну модель у чистому вигляді, вона дійсно передбачає відсікання негативних залишків і абсолютне неповернення грошей зі спецрахунку на розрахунковий рахунок. В ідеалі вона має починатися з чистого аркуша і працювати саме як чиста математична модель без ручного втручання. Якщо модель змінювати з урахуванням усіх змінних, вона втрачає свою основну функцію - перестає боротися з "податковими ямами". У результаті, коли податкова йде на поступки бізнесу й експертному середовищу, вона робить тільки гірше, знецінюючи саму суть електронного адміністрування.

Нескінченна низка внесення поправок, покликаних убезпечити чесних платників, призводить до розширення можливостей для платників нечесних. Останні в результаті знаходять нові і розширюють старі можливості для махінацій. Виходить, справді настав час зупинитися. І не тому, що за депутатами стоять "королі податкових ям", не тому, що система "погана", а тому, що вона заводить у глухий кут. І в результаті втрати, які нестимуть добросовісні платники податків, будуть марними.

Однак зважаючи на все, систему запустять якщо не з 1 квітня, то з 1 липня. І навіть якщо вдасться відвернути катастрофу і знайти компромісний варіант, не вийде уникнути всіх ризиків, головний з яких - констатація фіскалами того, що завдяки лише запровадженню електронного адміністрування їм вдалося побороти корупційні схеми навколо ПДВ. А отже, фіскальна служба зможе продовжити роботу в штатному режимі "бездіяльності і хабарництва".