Президентська одіссея в Естонії

Автор : Микола Бєлєсков
01 жовтня 00:00

3 жовтня парламент Естонії (Рійгікогу) знову збереться для виборів нового президента. Він має замінити на цій посаді відомого своєю проукраїнською риторикою Тоомаса Хендріка Ільвеса. Однак унікальність майбутнього голосування в тому, що впродовж серпня-вересня Естонія вже пройшла два етапи виборів очільника країни.

 

3 жовтня парламент Естонії (Рійгікогу) знову збереться для виборів нового президента. Він має замінити на цій посаді відомого своєю проукраїнською риторикою Тоомаса Хендріка Ільвеса. Однак унікальність майбутнього голосування в тому, що впродовж серпня-вересня Естонія вже пройшла два етапи виборів очільника країни.

Такий розвиток подій став наслідком унікальної процедури обрання глави держави, що існує в Естонії. Спочатку президента обирають депутати Рійгікогу, який налічує 101 особу. Громадянин має лише 4 дні до голосування для проведення реєстрації, - при цьому для реєстрації треба заручитися підтримкою, щонайменше, 21 депутата парламенту. Президентом країни стає та особа, яка набирає, щонайменше, 68 голосів (2/3 членів) під час голосування. При цьому Рійгікогу має можливість проголосувати до трьох разів, і в міру голосування кандидати, які набирають меншу кількість голосів, автоматично вибувають.

Однак, якщо парламенту не вдається обрати президента, Конституція передбачає необхідність скликання колегії вибірників. Вона складається зі 101 депутата Рійгікогу та 234 представників місцевого самоврядування. Колегія вибірників має можливість провести два тури голосування. Щоб бути обраним главою держави, слід отримати просту більшість голосів - 168. До речі, саме колегія вибірників обирала президентів Естонії у 2001-му і 2006-му роках.

Тому спочатку й цього разу особливих побоювань не було. Навіть коли Рійгікогу не зміг обрати президента країни після трьох турів голосування 29-30 серпня. Автоматично до участі в перегонах, долю яких мала вирішити колегія вибірників, перейшли Сіім Каллас та Майліс Репс як кандидати, котрі вийшли до третього туру голосування в парламенті. Цих кандидатів підтримали дві найвпливовіші партії Естонії - правляча Партія реформ і опозиційна Центристська партія, відповідно. Хоча, фактично, С.Каллас також мав підтримку Соціал-демократичної партії, що було частиною угоди з Партією реформ.

Перехід права обрати президента Естонії до колегії вибірників відкрив можливість висуватися додатковим кандидатам, чим і скористалася ще низка осіб. Так, у перегони вирішила вступити Марина Кальюранд, яка наприкінці липня в листі до представників Партії реформ сама порадила підтримати колишнього Єврокомісара Сііма Калласа. Однак при цьому чітко заявивши, що включиться в перегони у разі нездатності Рійгікогу обрати президента. Відтак, 12 вересня М.Кальюранд пішла з посади керівника МЗС Естонії, яке доти очолювала трохи більше року.

Це бажання позмагатися за посаду глави держави можна пояснити великою популярністю кадрової дипломатки М.Кальюранд серед населення Естонії. За результатами опитування напередодні голосування в колегії вибірників, 43,5% опитаних заявили, що хотіли б бачити президентом саме М.Кальюранд. Тому такий крок можна вважати результатом розрахунку на те, що залучення представників місцевих органів самоврядування, які ширше представляють населення країни, дозволить її вийти у другий тур, а там, заручившись підтримкою Партії реформ і Соціал-демократичної партії, перемогти. Зрештою, 26 вибірників підтримали кандидатуру М.Кальюранд, що дало їй право балотуватися.

Перенесення виборів до колегії вибірників відкрило можливість узяти участь у президентських перегонах і для Марта Хельме. Під час голосування у Рійгікогу лідеру Консервативної народної партії Естонії забракнуло достатньої підтримки для участі в перегонах. Фракція, яку він очолює, має лише 7 мандатів у парламенті. Однак цього разу йому вдалося заручитися підтримкою 21 вибірника, що є необхідним мінімумом. Понад те, М.Хельме стверджував, що голосування у колегії вибірників покаже ще більшу підтримку його кандидатури.

Вдруге вирішив спробувати удачі й адвокат Аллар Йикс, якого ще в травні підтримали "Союз за Батьківщину" та Res Publica, а в серпні - ще й Естонська вільна партія. Це дало йому можливість брати участь у голосуванні в Рійгікогу. Однак після перших двох турів А.Йикс поступився представникам двох найвпливовіших партій і вибув із перегонів. Проте це не завадило йому отримати підтримку 50 вибірників і бути в списку кандидатів під час голосування колегії вибірників. Тим самим А.Йикс іще до початку голосування мав сумарну підтримку більшу, ніж новачки М.Кальюранд і М.Хельме. При цьому, за словами А.Йикса, в процесі зустрічей вибірники, які навіть не поставили чи не змогли поставити за нього підписи, заявили, що підтримуватимуть саме його під час роботи колегії вибірників у театрі "Естонія".

Проте перший раунд голосування у колегії вибірників, що відбувся 24 вересня, показав, м'яко кажучи, цікаві результати. Перш за все, жоден із п'яти кандидатів не зміг набрати з першого разу простої більшості і стати президентом країни. Понад те, результати були по-своєму шокуючими й неочікуваними для кожного кандидата.

Март Хельме набрав лише 16 голосів, тобто на 5 менше, ніж під час висування. Решта кандидатів отримали такі результати: Аллар Йикс - 83 голоси, Сіім Каллас - 81 голос, Майліс Репс - 79 голосів, Марина Кальюранд - 75. Таким чином, розрахунок Марини Кальюранд, що мобілізація представників місцевого самоврядування і Партії реформ дозволить їй вийти у другий тур, не спрацював, і вона вибула із перегонів.

Ще більшою несподіванкою виявилася неспроможність Майліс Репс стати й цього разу однією з двох фаворитів. Таким результатам голосування посприяло значною мірою те, що очільник Центристської партії Едгар Савісаар, як стверджують, закликав однопартійців голосувати не за кандидата від власної партії, а за її опонента - Сііма Калласа. Що можна розглядати як помсту Е.Савісаара колезі М.Репс, яка 11 липня перемогла його з результатом 53% під час голосування Центристської партії за свого представника на виборах.

Однак і для С.Калласа результати першого туру голосування колегії вибірників стали неочікуваними. Його випередив А.Йикс, який, здавалося, після програшу у Рійгікогу не міг цього зробити. Такий результат, не в останню чергу, можна пояснити тим, що М.Кальюранд відтягнула на себе частину голосів Партії реформ.

Але другий тур голосування у колегії вибірників, який відбувся того ж самого дня, що й перший, не поставив крапку в епопеї з виборами президента.

Голоси Центристської партії розділилися між А.Йиксом і С.Калласом, бо партія не змогла виробити єдину лінію поведінки в умовах програшу їхнього кандидата. Більше того, 60 бюлетенів вибірників із 335 були визнані недійсними, - їх або не заповнили, або зіпсували. В результаті, С.Каллас набрав 143 голоси, А.Йикс - 141. Така ситуація, за словами посла США в Естонії Джеймса Мелвілла, який безпосередньо був присутній під час голосування в театрі "Естонія", не останню чергу стала наслідком того, що в країні занадто багато партій і невеликий електорат, а тому для перемоги кандидат має багато зробити для його консолідації.

Ситуація, яка насправді унікальна в історії Естонії, за словами прем'єр-міністра Естонії і лідера Партії реформ Тааві Рийваса, все ж не є конституційною кризою. Тоомас Хендрік Ільвес вирішив перенести голосування знову до Рійгікогу. При цьому більшість політиків погодилася з тим, що всі учасники двох попередніх етапів голосування не мають брати участі в повторному голосуванні в парламенті. Та й самі учасники перегонів у колегії вибірників заявили, що більше не виставлятимуть своїх кандидатур.

Отже, було вирішено знайти консенсусного претендента, перш ніж ставити його кандидатуру на голосування у Рійгікогу. Хоча паралельно лунала й пропозиція таки затвердити на посаді С.Калласа як кандидата, котрий набрав найбільше голосів під час двох етапів виборів і є найдосвідченішим. Та політичний істеблішмент вирішив піти шляхом визначення і об'єднання навколо нового кандидата.

Серед можливих претендентів спочатку називали Юрі Луйка з Партії реформ і навіть говорили, що він має підтримку 67 депутатів парламенту. Але зовсім несподівано 27 вересня Рада старійшин Рійгікогу заявила, що підтримує кандидатуру Керсті Кальюлайд, яка доти не фігурувала серед претендентів на посаду президента. Вважається, що саме ця жінка, котра з 2014 р. представляє Естонію у Європейській рахунковій палаті, вже неформально заручилася підтримкою всіх шести фракцій Рійгікогу. Сама ж К.Кальюлайд позиціювала себе під час зустрічі з представниками Ради старійшин як надпартійний кандидат, що спроможний виконати функції президента, у тому числі символу єдності народу.

К.Кальюлайд уже провела офіційні консультації з фракціями парламенту. На сьогодні за її кандидатуру відкрито виступив лідер Вільної партії Андерс Херкель. Після консультацій і голова уряду Тааві Рийвас заявив, що Партія реформ одностайно підтримує нового кандидата. Можна із впевненістю очікувати підтримки і Соціал-демократичної партії. Про свою підтримку нового кандидата за результатами консультацій заявили і "Союз за Батьківщину", і Res Publica, а також Центристська партія.

Якщо вище перелічені фракції дотримаються даного слова, то К.Кальюлайд 3 жовтня може розраховувати у Рійгікогу на рекордні 94 голоси, і Естонія отримає першу жінку президента в історії країни. Однак навіть такий позитивний розвиток подій не знімає питання можливої реформи системи обрання президента. Тим паче що 79% учасників уже згаданого вище опитування хотіли б бачити саме прямий порядок обрання глави держави.