Олег Покальчук

Соціальний психолог.

163 статьи
  • Війни розділених людей

    Отже, всі вкотре почали сваритися одне з одним, викривати, битися тощо. Трагікомедія триває, біля кас — аншлаг, актори легко виходять на "біс", глядач шаленіє. Десь більше трагізму, а десь усі просто іржуть. Не доречно, але це особливості жанру. Словом, якщо перефразувати класика, привид блукає Україною, привид роз'єднаності. 
  • Шанси-шманси

    Є певний набір культурно-політичних мантр, покликаний обслуговувати одночасно власні лінощі й відчуття причетності до глобальних політичних процесів. Слово має бути банальним, трошки іноземним, а також таким, що часто використовується телеполітологами, бо персоніфікація завжди створює смисл там, де його й не передбачалося.
  • Біле братство синього кита

    Байдужість — це природна форма захисту від стресу. Вона ефективно працює в короткостроковій перспективі. Забив, проїхав, ідемо далі. Але коли байдужість стає хронічним внутрішнім станом людини, вона втрачає здатність вчасно помічати загрози й реагувати на них. Неуважність стає побутовою філософією, поведінковим кодом, і в результаті виживаність знижується. 
  • Роздратування

    Для багатьох трагічна дата появи Небесної Сотні була приводом озвучити свій колись непередаваний стан душі. Для інших — отримати статистично значиме підтвердження своїм відчуттям. Відчуттям дедалі більшої непотрібності й неспроможності, про які вони казали у множині, як про стан громадян усієї країни.
  • Мишобрати і наші

    Суспільство починає переживати токсичний сором за свою владу, її огидні спроби приховати бізнес-складник війни, шантажувати суспільство неможливістю змін, за спроби нав'язати ганебну термінологію і протягти сумнівні підзаконні акти на кшталт горезвісної постанови Кабміну №8 з підлим формулюванням: "контрольованих об'єктів… які розташовані на неконтрольованих територіях". 
  • Третьорічники

    Неймовірний за масштабами й рівнем емоційний сплеск 2014-го та Небесна сотня — це була стадія, коли людина відмовляється приймати те, що з нею сталося. І їй на зміну закономірно прийшов гнів, який дозволив дати відсіч агресору, мобілізувавши значну частину країни. Зараз ми майже пройшли стадію торгу. А ось етап пригніченості, розчарування й тому подібного ще буде. 
  • Відносна занедбаність

    Жодних системних, послідовних і лінійних змін у нашій країні вже не зможе відбуватися — час для цього минув чверть століття тому, і грошей на це вже не дадуть. Припинення стану занедбаності може відбутися лише радикальним шляхом. Які сторінки віднесе вітер, які кози попливуть за новою течією, передбачити не можна. 
  • Встати, самосуд іде!

    Наприкінці минулого року було опубліковано результати соціологічного дослідження "Права людини в Україні", проведеного фондом "Демократичні ініціативи" і фірмою Ukraine Sociology Service на замовлення Програми розвитку ООН в Україні. За результатами дослідження 38% українців вважають, що самосуд за деяких обставин допустимий. 
  • Не бути жертвою

    Повне зневажання інформаційної гігієни й одночасне нарікання на отруйний ефект того, що просто-таки захлинаючись свідомо споживає громадянин, — найяскравіша ілюстрація не тільки фрейдистського Танатоса, інстинкту "волі до смерті", а й ілюстрація пересічної когнітивної неохайності.
  • Що виникає "на стіні"

    Керування інформаційною реальністю навколо себе — річ цілком допустима й навіть не дуже складна. Однак тут у гру давно вступили різноманітні несправжні авторитети, які сукупно стверджують, що людина фізично не в змозі впоратися з лавиною інформації. Але люди, котрі знають, що таке лавини, зазвичай із ними не впорюються, — вони просто не ходять туди й тоді, де ці лавини можуть виникнути. 
  • Підручні засоби

    Чому в Україні лідери нікого нікуди не приводять, а якщо приводять, то в нікуди? Чому повсюдно обговорюються глобальні стратегії, і ніколи — скільки й кому це коштуватиме? Чому ми навчилися руйнувати старий світ, знаючи, що не стане сил завтра побудувати новий? Це дух часу взагалі — чи хвороба пострадянських теренів?
  • Скляний дах

    Те, що ми в новітній історії України оцінюємо як соціальні вибухи, можна порівняти з мінометним обстрілом болота. Теоретично матеріалів для здійснення вибухів цілком достатньо. Але на практиці це трапляється лише тоді, коли підривник, що в момент пострілу став на бойовий звід, зустрічає достатній фізичний опір і наколюється ударником. А якщо це напіврідка консистенція, то не факт.
Реклама
USD 27.06
EUR 29.18