Юлія Мостова

Головний редактор DT.UA.

298 статей
  • Тимчасовий уряд

    14 квітня у Верховній Раді коаліція, що складається з тих, хто не хоче йти на дострокові вибори, затвердила уряд, що складається з тих, кого їм не жаль. 257 депутатів ганебно проголосували за скасування свого попереднього рішення про визнання роботи уряду Яценюка незадовільною, втерши з облич "божу росу", якою Арсеній Петрович помітив територію своєї, запланованої на майбутнє, боротьби за президентство.
  • Ми ділили апельсин...

    Після скандалу "Абромавичус—Кононенко", "Яценюк Безсмертний" став другим ударом за місяць, завданим по Петру Порошенку. 194 голоси, висвітившися на табло, породили дві версії того, що сталося. Відповідно до першої, такий результат був задуманий президентом, який пішов на змову з олігархами, зацікавленими в збереженні Яценюка на посаді прем'єра. Друга — менш поширена, але теж вкрай неприємна для іміджу Порошенка — полягає в тому, що вперше в історії України президент, замахнувшись на прем'єра, не зміг "добити" його в залі парламенту. Я можу тільки уявити, як прикро Петру Олексійовичу чути всі ці, по суті, верхоглядні звинувачення. Адже він знає, що ніякий він не змовник і не слабак, бо насправді він — маріонетка.
  • За ширмою

    Петро Порошенко не полишив плану замінити прем'єра. Скандал з Абромавичусом і Кононенком лише підштовхнув його до думки про те, що діяти треба швидше, не розмазуючи кадрові рішення на весь березень. Оцінюючи ймовірність розвитку подій, стовпи Банкової висловили припущення: "Відставка Яценюка і переформатування уряду — 60% ймовірності. Переформатування без заміни прем'єра — 40%". 
  • Рік очищення

    Та що ж це за настрій такий?! Санчата по мокрому асфальту не ковзають. Ялинка не пахне. Ціни кусаються до крові. Ще й у мандаринах кісточки. Демократія в нас гречана. Злочинний режим — суто комікс. Будь-який кандидат на посаду обридлого прем'єра — той-таки Яценюк, тільки в профіль. Європа дивиться злякано. Америка — гнівно. Росія — зловтішно. У багатьох — надія на диво під назвою "якось воно буде", таке всесамособоюрозсмокчувальне диво. Але його, схоже, під ялинкою не знайти. А ось для користі справи дещо втратити, залишити у 2015 р. було б дуже важливо. Як баласт, як зайву вагу, як минуле.
  • Інструментаріум

    Відставка Яценюка, в уявленні президента, — це психологічне, емоційне перезавантаження очікувань суспільства, що дасть йому чистий аркуш, на якому він зможе написати нову історію. Знову ж таки, теоретично: а чому ні? Наша історія рясніє провалами електоральної пам'яті. А крім того, кошти закумульовані, ручні інвестфонди б'ють копитом землю і рвуть вузду, залишилося дати відмашку на велику приватизацію та хитре землекористування. А сам — реформувати, реформувати й ще раз реформувати... Та поки це світле майбутнє не настало, є й третя причина: політичний рейтинг Яценюка перебуває в обурливій невідповідності частці у потоках. Цю несправедливість необхідно виправити. І відставка — найкращий спосіб для цього.
  • Глава адміністрації президента Борис Ложкін: "До держслужби ставлюся як до служби в армії"

    Майже чверть століття ми з Борисом Ложкіним реалізовувалися в медіа-сфері. А познайомилися тільки кілька років тому. Очевидно, не було приводу перетинатися: він випускав газети, щоб заробляти гроші; ми заробляли гроші, щоб випускати газету. Ложкін виявився цікавим співрозмовником. Він може не тільки говорити, а й чути. Що рідкість. Від державної служби людину, котра гуляє сама по собі, я, як і багато хто, відраджувала. Але, зрозумівши безперспективність, попросила тільки одне: "Вистежите, впіймайте і вбийте того, хто так дуже мне Порошенкові костюми". З цим завданням Борис Ложкін майже впорався. А з чим справляється ще?
  • Не в "справі" Корбана справа

    Ошелешені подіями минулої суботи важковаговики українського політикуму ворожили: затримання Корбана — це останнє попередження Коломойському чи вже війна? Відповіді на це запитання немає досі. Річ у тому, що в день затримання Корбана Порошенко готовий був іти до кінця, розуміючи під цим і назрілу зміну статусу "Приватбанку", і арешт заставного майна, і витискання законного фінансового потоку, а не сліз із "Укрнафти". Але вже того ж дня увечері між приватівцями і президентом зачовникували посередники, а Геннадій Боголюбов, прилетівши до Києва, зустрівся з президентом. Остаточне рішення про купірування чи розгортання протистояння з групою, як стверджують джерела, в Порошенка викристалізується впродовж одного-двох тижнів. А над різними опціями реалізації цього рішення трудяться команди як у прокуратурі та СБУ, так і в Нацбанку.
  • Битва щуроловів

    Наразі олігархи розділені на дві групи. Перша отримала мажоритарний пакет влади. Друга — міноритарний. Довгий шлях олігархів у політику створив цілі матрьошкові структури. Наприклад, Ахметов і Коломойський сидять у Яценюку; Яценюк сидить за обробним столом у партії Порошенка, але в Яценюка з Порошенком стосунки досить непрості, бо Порошенко руками Яценюка хоче перерозподілити на свою користь те, що дороге Ахметову й Коломойському. Або ж: Кличко сидить у партії Порошенка, який пригрів Яценюка, що намагається спільно з Мартиненком та Іванчуком поховати хімічні підприємства Фірташа і, завізши з Росії добрива, серйозно поскубти праотців Кличка-політика. Таких варіантів із заплутаним взаємопроникненням дуже багато. А вже мовчазних корупційних взаємозаліків — прямо не злічити.
  • Шпигуне, йди геть!

    Як політична заготовка Валентин Наливайченко потрапив на перехрестя багатьох доріг: його люблять американці; він, як професійний розвідник, уміє подобатися людям; його вважають правоцентристом, борцем з корупцією і патріотом; у нього чудові стосунки з усіма власниками електоратоманіпулюючих ЗМІ; він може створити свою партію, розцвісти в "Укропі" чи пригодитися в "УДАРі". Він — амбіційна форма, чию порожнечу можуть заповнити великі спонсори, які заповнювали цю саму порожнечу в "лідерах" Майдану — Яценюку, Кличку і Тягнибоку.  
  • Шмаття гніву

    Розв'язка гострої фази конфлікту відбулася за найм'якішим із варіантів. Стверджують, що в президента їх було три. І два незастосовані передбачали не тільки облави ГПУ й СБУ на ряд членів команди губернатора (для чого було чимало підстав), а й серйозне (до несумісності з життям) ураження інтересів групи "Приват".
  • Корсет для мрії

    Іншого виходу, ніж узяти владу в кліщі західного контролю та контролю громадянського суспільства, — я поки що не бачу. Синхронізувати дію "щелеп" буде непросто. І в Заходу є в Україні інтереси, які не в усьому збігаються з нашими національними, і громадянське суспільство — не косяк риб, який діє швидко, чітко й злагоджено. Зате в них є фінансова розвідка, а в нас немає іншої країни. Ми повинні примусити владу працювати, а не імітувати; боротися за країну, а не за власні рейтинги та доходи. Ми не можемо дозволити, щоб на місці нашої країни з'явився напис: "Загинула через дурість і жадібність".
  • Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт: "Нинішній ваш уряд — світового класу. Але члени уряду не можуть пропонувати тільки слова"

    Джеффрі Пайєтт у розмові з DT.UA зробив акцент на фронті реформ. Тим часом як увага переважної більшості українців прикута до зведень зі східного фронту, не слід забувати про фронт економічний, реформаторський, управлінський. Тут куються перемоги завтрашнього дня. 
Реклама
Киев 11 °C
Курс валют
USD 25.10
EUR 28.03