Брудний рік

ІЗ УКРАЇНИ ПРИПИНИЛОСЯ ВИВЕЗЕННЯ НА УТИЛІЗАЦІЮ НЕБЕЗПЕЧНИХ ТОКСИЧНИХ ВІДХОДІВ

Аніскільки. Нуль. Рівно стільки небезпечних відходів було вилучено у 2014 р. з території України й доправлено на спеціалізовані підприємства для утилізації. Рік, по суті, став "брудним роком" для країни. Не маючи власних потужностей із утилізації вкрай отруйних хімічних сполук, Україна не змогла за минулий рік позбутися жодного небезпечного кілограма шляхом вивезення за кордон і утилізації на підприємствах Великобританії, Франції або Польщі, як це відбувалося в попередні роки. Чому?

Для прикладу наведу найбільші очисні операції 2011-2013 рр. Із Калуського полігону вивезли майже 25 тис. т небезпечних відходів гексахлорбензолу. З території Горлівського хімзаводу вдалося вивезти й утилізувати понад 3,2 тис. т небезпечних відходів мононітрохлорбензолу. Непридатних для використання пестицидів Україна позбулася в обсязі
24 тис. т. І, звісно ж, не можна не згадати вивезення у 2012 р. з території київського заводу "Захід" на поховання 111 контейнерів берилійвмісних відходів.

Кожна з цих операцій - без перебільшення - спецоперація. DT.UA присвячувало їм не одну публікацію. Тепер спробуємо розібратися, чому очисні заходи зупинилися, і з України припинилося вивезення на утилізацію небезпечних токсичних відходів.

Наприкінці грудня 2014 р., що його автор називає "брудним", екологи, хіміки, народні депутати, представники бізнесу та активісти провели в Києві міжнародний круглий стіл на тему "Поводження з небезпечними відходами в Україні: проблеми і шляхи їх вирішення". Захід відбувся в Національній академії наук України. Його учасники також шукали відповідь на позначене запитання "Чому?". Думки експертів, чиновників, учених і представників бізнесу, висловлені на цьому круглому столі, було враховано в процесі підготовки цієї статті.

Нагадаємо, що для України вибавлення від небезпечних відходів почалося в липні
1999 р., коли Верховна Рада прийняла рішення приєднатися до Базельської конвенції про контроль над транскордонним переміщенням небезпечних відходів та їх видаленням. Ще один крок було зроблено 24 грудня 2007 р. Того дня на території країни набула чинності Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі. Обидва документи - базові для розуміння проблематики поводження з небезпечними відходами. Прийняття Україною конвенцій, а також усвідомлення елітами катастрофічного стану радянської хімічної спадщини започаткували болісний процес розробки та імплементації низки держініціатив з очищення забруднених територій. Деякі ініціативи переросли в програми, наприклад ліквідація наслідків калійного виробництва в Калуші - насамперед утилізація відходів гексахлорбензолу (речовини першого класу небезпеки, політропної отрути).

Освоєння десятків мільйонів бюджетних гривень, виділених на реалізацію цієї програми (вивезення та утилізацію відходів гексахлорбензолу), відразу ж обросли скандалами. Зокрема гучними корупційними (фігуранти - "Фінансова енергетична корпорація України" і ДП "Національний центр поводження з небезпечними відходами" при Мінприроди.

Шукаючи,
до чого б присікатися

У 2010 р. вивозити гексахлорбензол із Калуського полігону взялося ДП "Національний центр поводження з небезпечними відходами". Через рік держпідприємство залишилося винним податковій круглу суму, його керівника засудили за хабар на суму 10 тис. дол., а Україні анулювали транскордонне переміщення небезпечних відходів у Німеччину. Це сталося у зв'язку з пожежею на заводі САВА, оскільки спеціалісти ДП допустили змішування різних відходів (що категорично заборонено), і в результаті відбулася непередбачувана хімічна реакція.

Як очевидний наслідок, Мінприроди змушене було ліквідувати це держпідприємство, але процес виконання зобов'язань зі знищення небезпечних речовин Україна вже задекларувала й запустила. Мало того, Калуський полігон у 2010 р. відвідала спеціальна місія при ООН, яка склала технічний звіт, що підтверджує наявність екологічної катастрофи та небезпеку для країн Дністровського басейну. Проблема вийшла на міжнародний рівень. Довелося шукати виконавця, але вже на конкурсній основі. Протягом 2011 - 2013 рр. ізраїльська компанія S.I. Group consort ltd. перемагала в конкурсних торгах. Підрядником із виконання робіт стала її ж українська дочка ТОВ "Сі Буд Систем", що має ліцензію на такі роботи. Обидва підприємства пов'язують із громадянином Ізраїлю Іллею Марчевським.

Щоб усі роботи на Калуському полігоні виконувалися відповідно до вимог закону та спеціально розробленого техрегламенту, до роботи залучили вчених із Академії наук України. Однак побоювання, що S.I. Group consort ltd. повторить долю ДП "Національний центр", остаточно розвіялися тільки у 2012 р. після спеціальної перевірки комісії Міжнародної асоціації з пестицидів і хлорорганіки (IHPA). Комісії зробила позитивні висновки, про що було інформовано міжнародні екологічні організації та український уряд.

Масштаб вивезеного й утилізованого обсягу небезпечних відходів гексахлорбензолу, а також обсяги фінансування, що підкреслює пріоритетність питання та крайню зацікавленість держави у виконанні взятих на себе зобов'язань, вражають. У 2011-му S.I. Group consort ltd. вивезла 9,5 тис. т небезпечних відходів гексахлорбензолу на суму 332 млн грн, 2012-го - 3,4 тис. т на суму 120 млн грн і 2013-го - 12 тис. т на суму 419,6 млн грн. Увесь цей обсяг відправили для знищення в Польщу, Францію та Великобританію.

Останнє судно з небезпечними відходами гексахлорбензолу було підготовлене до виходу з Іллічівського морського порту 31 грудня 2013 р. Тобто фактично замовлений державою обсяг робіт зі збору та знищення небезпечних відходів гексахлорбензолу було завершено. Своєю чергою, чиновники відмовилися оплачувати вже проведені S.I. Group consort ltd. роботи. Компанію втягнули в досудові розслідування. Сума боргу на сьогодні становить
294 млн грн. І ситуація, в яку потрапила компанія, загрожує перерости в міжнародний скандал, з украй прикрими наслідками для України.

Претензії до S.I. Group Сonsort ltd. звелися до двох тез. По-перше, на думку правоохоронців, у них є підстави вважати, що компанія замість небезпечних відходів гексахлорбензолу вивозила ґрунт і будівельне сміття, тобто фальсифікувала документи стосовно виконаних робіт. У Генпрокуратурі обвинуватили Іллю Марчевського у змові з чиновниками Мінекології з метою привласнення бюджетних коштів. У січні 2014 р. висунули йому підозру в рамках кримінальної справи за відповідною статтею. Цьому повідомленню в підозрі передувало незаконне затримання судна, завантаженого небезпечними відходами гексахлорбензолу, яке місяць простояло на рейді Іллічівського морського порту в грудні 2013 р. Аргументом для затримання судна став лист слідчого з його припущеннями про невідповідність вмісту вантажу задекларованому.

По-друге, у ЗМІ розгорнулася масштабна кампанія критики морського маршруту (вочевидь довшого й тривалішого за сухопутний), вибраного S.I. Group Сonsort ltd. для доставки небезпечних відходів на знищення у Польщу й Англію.

А чи було сміття?

Незважаючи на досить глибокі й надійні джерела у правоохоронних органах, автор не зміг відшукати сліду процесуального документа, згідно з яким правоохоронці вирішили, що в упаковці вантажу, який вивозиться за межі України, замість зараженого гексахлорбензолом ґрунту і решток власне гексахлорбензолу - будівельне сміття або чистий ґрунт. Своєю чергою, вчені НАН України, провівши планові лабораторні аналізи, встановили високий вміст у пробах вантажу гексахлорбензолу. Пізніше їхні висновки підтвердив Одеський НДІ судових експертиз: концентрація гексахлорбензолу у пробах вантажу - від 43 до 83 мг/кг, що в десятки разів перевищує заявлену слідством концентрацію (при гранично допустимій концентрації, встановленій державними санітарними правилами й нормами, на рівні 0,03 мг/кг).

Версію про вивезення з Калуського полігона ґрунту чи будсміття буквально висміяв директор Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України член-кореспондент НАНУ Георгій Лисиченко. Під час міжнародного круглого столу "Поводження з небезпечними відходами в Україні..." він наочно продемонстрував фотоматеріали з місця подій: "Усіх цікавить - що ж вивозили? Подивіться на стан складування відходів. Розкладені бочки! Чи можна було без ґрунту забрати ці відходи? Бачите - повністю зруйнована тара. На сьогодні жодна технологія не могла дозволити вибрати 100% усіх відходів з полігона без ґрунту", - заявив Лисиченко.

Дуже високий вміст гексахлорбензолу в отриманому вантажі підтвердили і в компаніях, які приймали небезпечні відходи з Калуша на утилізацію. І це зовсім не кіпрські офшори або нікому не відомі посередники, а лідери європейського ринку утилізації відходів, які мають і потужності, і власне ім'я, у тому числі британський завод Tredebe та Tredi у Франції. Розсипалася й версія про змову між Марчевським та посадовими особами Мінекології: 26 серпня 2014 р. кримінальне провадження щодо Марчевського було закрите через відсутність у його діях складу кримінального правопорушення.

Знайшлося пояснення і морському шляху: польські екологи фактично відмовилися пропускати через свої міста велику кількість українських хур із небезпечними відходами гексахлорбензолу. Крім того, був випадок, коли судно, завантажене небезпечними відходами, що прямувало до Великобританії, не змогли прийняти в британському порту через погодні умови та велику завантаженість порту. У зв'язку з цим вирішили скерувати його в Польщу, про що негайно було оповіщено всі відповідні служби.

Крім Генпрокуратури, свою роль в історії зі спробою притягнути S.I. Group Сonsort ltd. та її засновника до відповідальності за досить надуманими підозрами зіграла СБУ. 4 вересня 2014 р., за підписом заступника начальника головного управління СБУ О. Зубкова, у Мінекології та природних ресурсів надсилається лист. Тема листа дослівно: "Про загрозу розкрадання бюджетних коштів". У документі - прохання до міністерства вжити заходів із недопущення заподіяння збитків державі. Які дії міністерства можуть призвести до збитків, прямо не вказується. Натяками О.Зубков дає зрозуміти, що не варто співпрацювати з S.I. Group Сonsort ltd. до прийняття якогось рішення по суті. Але твердість такого висновку ґрунтується на формулюваннях, які означають одне - вину і злочинний умисел підозрюваних осіб не доведено, і в самій СБУ не впевнені, що І.Марчевський винен у змові та заподіянні збитків державі.

І ось уже 1 жовтня 2014 р. СБУ анулювала свій лист до Мінекології. Цитуємо: "СБУ на адресу Мінекології та природних ресурсів України відіслано лист, яким запропоновано викладеною у листі ГУБКОЗ СБ України від 04.09.2014 інформацією надалі не керуватися". Такі дії СБУ пояснюються обуренням самої компанії S.I. Group Сonsort ltd., яка подала скаргу на дії О.Зубкова, спростовуючи викладену ним інформацію. Проте Мінекології встигло відреагувати на лист СБУ. Кошти, раніше призначені на виплату боргів перед S.I. Group Сonsort ltd., було відкликано з казначейства.

Тим часом пан Марчевський, покривши зі своїх рахунків усі витрати, пов'язані з перевезенням та утилізацією небезпечних відходів, і не дочекавшись оплати державою, звернувся в суд. І 10 липня 2014 р. Госпсуд Івано-Франківської області постановив: стягнути з держави на користь S.I. Group Сonsort ltd. 294,3 млн грн як борг за низкою договорів про вивезення та утилізацію гексахлорбензолу з Калуського полігона. Це ж саме рішення підтвердив апеляційний суд, куди звернулася прокуратура, та - вже 30 жовтня 2014 р. - Вищий госпсуд. Але, попри всі рішення судів і закриту кримінальну справу, держава в особі Мінекології та Івано-Франківської облдержадміністрації не поспішає розраховуватися з S.I. Group Сonsort ltd.

Візовий режим
для відходів

У Міжнародній асоціації з пестицидів і хлорорганіки дивуються, що досі ніхто з українських чиновників не звертався до партнерів по Базельській і Стокгольмській конвенціях по допомогу. А у разі звернення держава може претендувати на компенсацію до 30% коштів, витрачених на вивезення та утилізацію небезпечних відходів.

Керівник IHPA Джон Вайген під час грудневого круглого столу, заявив: "Україна витратила мільйони на вивезення та ліквідацію небезпечних відходів. І міжнародне природоохоронне співтовариство готове допомогти фінансово, покрити частину витрат. Але Україна ніколи (!) не зверталася по таку допомогу. Я говорив про це у 2011-му, 2012-му і кажу сьогодні. У вас є партнери, готові вкладати свої кошти у вирішення проблем небезпечних відходів, і є міжнародне співтовариство, готове допомогти коштами. Усе, що вам потрібно, - зверніться!".

До того ж подальше зволікання з виплатою боргу компанії-організатору вивезення та утилізації небезпечних відходів загрожує Україні неприємностями, переконані в S.I. Group Сonsort ltd. Такої самої думки дотримуються в IHPA. Там упевнені, що коли з S.I. Group Сonsort ltd. не розрахуються за виконану роботу і компанія попросить допомоги в держав-підписантів Базельської конвенції, то Україна може зіштовхнутися з проблемою отримання дозволів від підписантів конвенції на транскордонне переміщення небезпечних відходів та їх подальшу утилізацію як неплатоспроможний партнер.

Про такі наслідки не можуть не знати представники української влади. На цьому тлі тим більше дивним виглядає звернення до Генпрокуратури голови комітету ВР з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Миколи Томенка, який напередодні 2015 р. на особистому сайті привертає увагу прокурорів до інформації у ЗМІ. Зокрема про те, що "замість небезпечних речовин на утилізацію за кордон переважно вивозилися десятки тисяч тонн українського чорнозему".

Досить згадати коментарі з цього приводу українських учених, результати судових експертиз і дані аналізів, надані компаніями-утилізаторами, щоб виникла підозра, чи не спостерігаємо ми ще одну комбінацію, спрямовану на освоєння політиками рейтингових або ж фінансових бонусів від втручання в ситуацію, від вирішення якої залежить обличчя України та здоров'я її громадян.

Тим часом нинішній міністр екології та природних ресурсів Ігор Шевченко досі утримувався від гучних необґрунтованих заяв. Натомість він ініціював ретельну службову перевірку в себе у відомстві, і насамперед - послав запити на заводи Франції та Великобританії, які брали участь в утилізації небезпечних відходів із Калуша. І, наскільки відомо із джерел у Мінекології, відповіді вже отримано. Дані аналізів повністю підтверджують: попри шквал обвинувачень, S.I. Group Сonsort ltd. справді вивозила на утилізацію небезпечні відходи гексахлорбензолу, зробивши Україну на десятки тисяч тонн чистішою.