Енергетична бідність, завуальована європейськими стандартами…

Наталя Вареник 10 березня, 23:01
хрущовки
sas1946.com

Читайте також

Початок 2017 року обіцяє споживачам тепла, тобто нам із вами, чергові новації: Кабмін розглядає можливість зменшити соціальну норму споживання газу в 2019 році до 4 куб. м на 1 кв. м. Ідеться про уточнення параметрів, на яких базується система субсидій для населення. Остаточні параметри змін визначать у квітні, після завершення опалювального сезону. Тобто в поточному опалювальному сезоні соціальні норми споживання газу знизилися з 7 куб. м на 1 кв. м до 5,5, і тепер мова про можливість перейти в 2019 році до європейського стандарту — 4 куб. м на 1 кв. м.

У більшості країн Євросоюзу тепліший клімат, ніж у нашій країні. Наші зими набагато холодніші, наприклад, за французькі, іспанські чи італійські, не кажучи вже про грецькі. Та чи можна нас причесати під один гребінець? Та й членами Євросоюзу ми ще не стали…

В Україні діє стандарт ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 "Будівельна кліматологія", який систематизує кліматичні зони, розрахункову тривалість опалювального сезону й середньодобові температури холодного періоду року з розбивкою по областях України. Наклавши ці дані на вимоги до опору передачі тепла огороджувальних конструкцій будинків, можна отримати розрахункову кількість тепла, потрібну для опалення 1 кв. м площі протягом усього опалювального сезону відповідно до наших широт. Ця розбивка здійснюється для кожної області країни окремо.

Цікаво, чи відповідають ці стандарти грецьким або іспанським?

Кожен новий закон у сфері споживання тепла й енергоощадності викликає відчутний резонанс у суспільстві. Чимало галасу в інтернеті наробила й нова норма державних будівельних норм "Теплова ізоляція будинків", яка, за словами розробників, допоможе країні заощаджувати щорічно близько 1 млрд грн і знизить рахунки за опалення на 15%.

Чи врятує вона становище? Фахівці вважають, що це звичайний довгостроковий процес, аналогічні норми за останні десятиліття неодноразово змінювалися. Нові норми почнуть діяти з квітня 2017 р. і торкнуться лише нормативного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій для горищних та міжповерхових перекриттів і вхідних дверей. Вони стосуються тільки частини новоспоруджуваних будинків, частка яких у загальному обсязі енергоспоживання мізерно мала. 

"Нинішні забудовники використовують високу енергоефективність своїх об'єктів як маркетинговий хід для приманювання покупців, — коментує експерт з питань енергоаудиту й енергоефективності Олександр Вертелєв. — Що стосується наявного житлового фонду, то роль державних органів має зводитися до створення умов, які допомагають власникові ухвалити рішення щодо енергомодернізації, а не до примусу. Так, з нового законопроекту "Про енергетичну ефективність будинків", який позиціюється як обов'язковий, випливає питання економічної окупності додаткового утеплення фасаду. Вона може становити кілька десятиліть, і у власника, особливо в наших реаліях, просто може не бути фінансової можливості оплатити такі роботи.

Найбільші фінансові труднощі виникнуть передусім саме в економічно неблагополучних власників теплоенергетично проблемного житла забудови 60–70-х рр. минулого століття. Відсоток такої забудови досить великий.

А яка ситуація з доступом власників багатоквартирних будинків до "довгих" кредитів під невеликий річний відсоток? Вирішити це завдання можна через запуск цільових державних програм із залученням коштів міжнародних організацій. Час окупності таких заходів у середньому становить від 15 до 25 років. Виконати такі роботи коштом самих власників квартир або з залученням комерційних банківських кредитів навряд чи реалістично…"

Нині в нас стало модно говорити про енергетичну бідність європейців, які повсюдно заощаджують на опаленні. За даними французького INSEE (Національного інституту статистики та економічних досліджень), 5,6 млн французьких родин, або 12,1 млн людей, перебувають в "енергетичній бідності" через важке фінансове становище, погану теплоізоляцію житла й високих цін на енергоносії. Дві третини французів мерзнуть у себе вдома. Середньостатистична сім'я в Словаччині платить щомісяця за тепло 100–150 євро, французька — 220 євро. Отопити двокімнатну квартиру в Німеччині коштує близько
100 євро, однокімнатну в Данії — близько 30 євро, а дві третини жителів Болгарії і поготів не можуть обігріти своє житло до нормальних температур. Такі труднощі й у 28,3% жителів Кіпру, 17 — населення Італії, 14,5 — жителів Латвії й 10,6% — Іспанії.

При цьому співвідношення доходів жителів цих країн і вартості опалення зовсім інше, ніж в Україні. За даними Eurostat за 2015 р., доходи на душу населення на місяць розподілилися так: Німеччина — 2842 євро, Данія — 3658, Словаччина — 1167, Франція — 2608. Плата за тепло становить до 5, 7, а в окремих випадках — і до 10% місячного доходу європейців. У нас пенсіонер, який отримує мінімальну пенсію, віддає за тепло іноді майже 100% своїх доходів. Можемо вже говорити не про економію, а про енергетичну злиденність… 

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
6 коментарів
  • topenergo@ukr.net 14 марта, 20:47 Це якраз про однотрубні вертикальні системи опалення. Все просто і легко і без зварювальних робіт. Хочети знати докладніше, пишіть. topenergo@ukr.net Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • topenergo@ukr.net 14 марта, 08:43 Шановні мешканці багатоквартирних будинків з будинковими лічильниками тепла. У ВАС Є МОЖЛИВІСТЬ В РАЗИ ЗМЕНШИТИ СПОЖИВАННЯ ТЕПЛА, але тільки випадку, коли можна буде регулювати температуру в кожній квартирі. Для цього необхідно зробити ремонт систем опалення в квартирах та встановити крани на батареї. Дозволу на такий ремонт не потрібно. Він раз і назавжди. При аварійній ситуації, або коли тепло, Ви зможети перекрити як батареї так і стояки. Температура теплоносія, стояків і батарей на всіх поверхах буде однакова. Ви створите мікроклімат в квартирі в відповідності до своїх бажань та можливостей!
    aetes 14 марта, 11:43
    А як бути в будинках з вертикальною розводкою? Київенерго відмовляється встановлювати регулятори й лічильники. Каже, що технічно неможливо.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Wadim_UA 11 марта, 14:01 Климат Украины существенно отличается от климата Европы. Средняя температура отопительного периода приблизительно на десять градусов, а температура наиболее холодных суток — на 17–22 градусов ниже, чем в ЕС. Температурных «переходов» через 0оС до 300 в год. И чтобы обеспечить энергопотребление здания на уровне не выше 15 кВт∙ч/(м2∙год), приведенное сопротивление теплопередаче и толщина теплоизоляции должны быть больше, чем предусмотрено стандартами ЕС, — на уровне около 22 м2∙К/Вт (в ЕС — 10 м2∙K/Вт). Имеют место "мудрые" и "дальновидные" решения, нормы и рекомендации "специалистов", которые чрезвычайно дорого обойдутся людям и обществу и ставят под угрозу проведение утепления (термомодернизации) зданий в Украине. Опыт термомодернизации в ЕС для Украины не подходит ввиду более сурового климата. Абсолютно минимальная температура, приведенная в ДБНВ.2631-2006 "Теплова ізоляція будівель (Додаток Ж)", -22оС, меньше нормативной по СНиП 23-01-99 -32оС на 31%, а фактической -34оС — на 35%. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Wadim_UA 11 марта, 13:59 Использование при расчетах тепловой изоляции зданий температуры -22оС (ДБНВ.2631-2006) приведет к повышенным теплопотерям здания, то есть к увеличению расходов на его содержание, и деградации (нарушению) его тепловой изоляции. Ватные и пенные материалы-утеплители теряют свои свойства за 5–10 лет. Долговечность классических утеплителей не превышает нескольких лет, а их повторное использование и рециклизация невозможны. Использование деградирующих ватных и пенных материалов-утеплителей в ограждающих конструкциях зданий при их строительстве, а также при их термомодернизации приведет к тому, что их теплоизоляционные свойства через 5–10 лет сократятся минимум вдвое, а затраты на обогрев здания вырастут. Цель экономии энергии не будет достигнута, а средства будут потрачены зря. Следовательно, через 5–10 лет или ранее для обеспечения тепловой защиты здания деградировавший материал-утеплитель придется полностью заменить. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • aetes 11 марта, 13:13 В минулому номері була цікава стаття Ганни Лютої про те, як Київенерго в будинках з лічильниками завищує теплоподачу в 2 рази, бо їм так вигідніше. Це актуальна проблема. Платимо в 2 рази більше, ніж могли б платити. А ця стаття Наталі Вареник -- казна-що. Навіщо нам "вимоги до опору передачі тепла огороджувальних конструкцій будинків"? Нам би доступ до краника отримати, щоб подавати тепла скільки нам треба, а не як вигідно монополісту. Вареник нависмикувала цифірок з різних країн і намагається переконати нас, що 2000 грн/міс -- це зовсім небагато. Між тим, в Ужгороді все місто на індивідуалку перейшло, і витрачають по 300 грн/міс на двушку. Бо самі регулюють, скільки тепла їм треба. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 27.06
EUR 29.18