Ерік Райнерт: "Не робіть те, що вам кажуть робити американці, а робіть те, що американці робили самі…"

Сергій Следзь 3 березня, 23:01
райнерт
agravery.com

Читайте також

Нині ВВП на душу населення України становить 21% від відповідного показника ЄС. 

Відносно США — це ще менше: 14%; нарешті, порівняно з Норвегією — 12%. Такі цифри прозвучали цього тижня на Київському міжнародному економічному форумі. За 25 років "реформ" перспективна Україна перетворилася на економічного аутсайдера. За цей час країна втратила одну третину свого ВВП (у натуральному вимірі) і близько 10 млн населення.

Що нас чекає в далекосяжній перспективі, якщо не буде змінено економічну політику? Аналітичний підрозділ групи The Economist прогнозує Україні до 2050 р. середньорічний темп зростання ВВП усього на 1% і зменшення чисельності населення до 32 млн чоловік.

Але це не фатум, Україна ще може зламати руйнівну тенденцію і перетворитися на багату країну. Ба більше, нинішній новий цикл розвитку світової економіки дає їй для цього реальну можливість. Про це в інтерв'ю DT.UA люб'язно розповів всесвітньо відомий норвезький економіст, професор Ерік РАЙНЕРТ, автор бестселера "Як багаті країни стали багатими, і чому бідні країни залишаються бідними". Цю книжку Всесвітня асоціація економістів включила в ТОП-50 найбільш економічно важливих книжок останнього століття.

— Пане професоре, наскільки мені відома ваша думка, то нині починається новий економічний цикл, і світова торгівля поринає у стан колапсу. Чи є шанс в України вирватися зі стану економічного аутсайдерства в цей перехідний для всієї світової економіки період?

—Це ключове питання. Як ви знаєте, саме країні-гегемону завжди вигідна вільна торгівля. У 20-х рр. XIX ст. гегемоном була Англія. Після неї, вже у XX ст., ним були США.

— Тобто економічна теорія підлаштовувалася під гегемона?

—Так. Насправді так звана "класична" економічна теорія представляє інтереси багатих країн і, власне, створюється ними. Теорія Давида Рікардо 1817 г. про вигідність торгівлі між країнами була створена на основі бартеру робочих годин, тобто йдеться про обмін не товарами, а робочими годинами. Американці не купилися на цю теорію. Вони заявили, що будь-який продукт із Англії годиться тільки для експорту, тому Англія як найбільш індустріальна країна (на той момент) створила її для власної вигоди. Мовляв, індустріальна Англія вироблятиме промислові товари, а решта країн — сировину. Фактично, американці сказали, що це блеф, абсолютно непідходяща їм теорія. Але головне, що, по суті, те ж саме відбувається й тепер, коли ЄС заявляє Україні — мовляв, ви виробляйте сировину, а ми — продукти на її основі. Звісно, це теж блеф, і так не може бути.

Цікаво, що в 1900-х рр. англійці (втративши промислову першість) самі стали сумніватися в своїй теорії. Вони визнали, що її більше не можна застосовувати до Великобританії, оскільки Німеччина і США стали гегемонами. Прикметно й те, що в наш час саме поняття вільної торгівлі постраждало як від лівих, так і від правих, оскільки і Берні Сандерс, і Дональд Трамп атакували поняття "вільна торгівля", вважаючи, що воно більше не годиться для застосування. Процес повторної індустріалізації неймовірно важливий зараз для України, саме тому Д.Трамп — це хороша можливість для вас. Адже він розбиває лицемірство, яке відбувається в Європі, і його поняття про вільну торгівлю можуть допомогти Україні розвиватися. Індустріалізація для України необхідніша, ніж для США, тому факт президентства Трампа для США — новина погана, а для України — навпаки.

Те, що відбувається сьогодні у світовій економіці, дуже схоже на момент 1848 р., бо тоді, як і тепер, і праві, і ліві атакували поняття "вільна торгівля". І це дало поштовх розвитку, наприклад, скандинавських країн (включно з Норвегією), інших невеликих європейських держав.

— Це означає, що в даний історичний момент і в України є хороший шанс?

—Саме так. По суті, вам випала політична можливість переконати неолібералів і лібертаріанців в Україні, що нинішня система не працює. Якщо вона не спрацювала у США, чому вона має спрацювати в Україні? Якщо у США розуміють необхідність захисту своєї промисловості, то аналогічно маєте робити й ви. І заявляти про це треба якомога голосніше, бо стандарти життя в Україні неймовірно швидко падають.

— Ми мусимо заявити про це Європі, яка допомагає нам будувати щось інше?

—Гадаю, що так.

— Той шлях, яким зараз рухається Україна, — це реалізація плану Моргентау чи плану Маршалла, якщо провести аналогію з післявоєнною Німеччиною?

—Нинішня політика Євросоюзу розчаровує, бо, фактично, вони намагаються ввести план Моргентау для України. Як раніше був переможений комунізм? Був створений певний пояс із країн, котрі межують із комуністичним режимом, і ці країни стали багатшими. Так відгородилися від комунізму. А тепер через політику ЄС країни, котрі межують із Росією, стають біднішими. В цьому помилка.

— Чому ж Європа не хоче допомогти Україні стати багатшою?

—Тому що це циклічний процес. Країни ЄС так довго живуть у достатку і без якихось особливих проблем, що вони забули, як самі розбагатіли. Цикли ми можемо спостерігати й тепер. Це стосується будь-якої країни. Вона стає багатшою і забуває про те, як цього досягла. Але я не думаю, що в Європі так чинять, бажаючи зла, просто вони не в курсі. Я переконаний, що 99% (коли не всі 100) громадян ЄС дуже здивуються, дізнавшись, що в Росії пенсії вдвічі-втричі вищі, ніж в Україні. Вони й уявлення не мають про ту відчайдушну ситуацію, в якій ви зараз перебуваєте. Саме тому про це варто заявляти якомога голосніше.

— Квотована торгівля з Європою врятує Україну, зробить її багатою?

—Жодні квоти вас не врятують. По-перше, тому, що вони недосить великі для вас. Наскільки мені відомо, важлива для вас квота на пшеницю була вичерпана вже в лютому, а квота на томатний сік — ще раніше. Аграрний сектор привертає багато політичної уваги й забирає багато ресурсів. За парламентаріїв ЄС голосують громадяни Євросоюзу. Ні в України, ні в Норвегії немає права голосу. А чого бояться всі парламентарії — то це злих фермерів. Найстрашніше для них, коли прийдуть фермери й кидатимуться гнилими помідорами.

У мене таке враження, що ЄС тримає перед вами морквину, намагаючись вас привабити. Точно так само, як тримають морквину перед віслюком, щоб він рухався вперед. Але навіть сама ця морквина в даному разі несправжня. Вони кажуть вам: позбувайтеся промисловості й займайтеся виключно сільським господарством. Даруйте, але це не вихід. Я навіть не знаю, наскільки грубе слово потрібне, щоб пояснити, що ця морква несправжня.

— Що треба робити насправді?

—Вам треба звернути увагу на країни, котрі перебувають в аналогічній ситуації. Вони не є членами ЄС. Це Грузія, Білорусь (певною мірою), Вірменія, Молдова… Вам треба створити зону вільної торгівлі з цими країнами, тоді у вас будуть взаємні преференції.

— Тобто вони — наші торговельні партнери.

—Так. А ще зверніть увагу на Туреччину, Азербайджан… І вам слід більше концентруватися на місцевому ринку. Зрозумійте, що ви самі. Я розумію, що вас близько 44 млн, але ви все одно самі. І вихід мусите знаходити самостійно. Концентруйтеся на місцевому ринку, оскільки ви самі по собі — досить великий ринок, і жителям вашої країни потрібна різноманітна місцева продукція.

— Але як концентруватися на внутрішньому ринку із зарплатами в населення 150—
200 дол. на місяць?

—На жаль, це порочне коло, з якого ви не можете вирватися: промисловість згортається, зарплати знижуються, люди не можуть собі нічого дозволити і їдуть… Серед політиків часто поширена думка, що треба позбутися держави, послабити її значення (це лібертаріанці) як такої. Насправді не треба мати велику державу, треба, щоб вона була сильною і могла приймати правильні рішення. Я сподіваюся, Брексіт і результат виборів у США відкриють очі українським політикам, і вони почнуть приймати правильні рішення. До речі, раджу звернути увагу на адміністрацію з підтримки малого бізнесу у США.

— Є й така адміністрація?

—Так, у Вашингтоні. Допомагає малому бізнесу. Правда, за два квартали від її будівлі розміщуються МВФ і Світовий банк, яким це не подобається. І тому я вам раджу: "Не робіть те, що вам кажуть робити американці, а робіть те, що американці робили самі". Саме так говорили й самі американці у 1820-х: "Не робіть те, що вам кажуть робити англійці, а робіть те, що англійці робили самі".

— Річ у тому, що коли нам кажуть, що треба робити, то дають і кредити. Хоча дедалі частіше лунають застереження, що це шлях у боргове рабство…

—Це справді так. Україна майже "на голці". Ви звикли вже до цього боргового рабства, — виник значний торговельний дефіцит, тому знову й знову потрібні кредити… Європейці помічають, що такі проблеми актуальні для Іспанії, Португалії, Греції, але не помічають, що такі ж вони злободенні і для України, просто тому, що Україна — не на їхньому порядку денному. Біда в тому, що ЄС настільки зайнятий порятунком самого себе, що в нього просто немає часу дивитися поза свої кордони.

— Що на практиці означає "боргове рабство" для країни, і чи траплялися вам такі приклади?

—Історія свідчить, що борги, виплатити які неможливо, — не виплачуються. Навіть у Старому Заповіті згадуються ювілейні роки списання боргів. Єдина країна, яка пережила неймовірне полегшення, коли їй списали борги з Європи, — це Німеччина. Латиноамериканські країни постійно перебувають у цьому циклі: борги — дефолт — борги. Так уже було п'ять-шість разів від часу здобуття ними незалежності в 1930-х рр. Єдиний вихід із таких боргів — оголошення дефолту. Але проблема в тому, що Європейський центральний банк, наприклад, не хоче, щоб Греція визнавала свій дефолт.

— Однак така боргова практика привела латиноамериканські країни до примітивізації.

— Я сам спостерігав примітивізацію в Аргентині. Раніше в них були і легкові автомобілі, і вантажівки, а потім вони почали їздити на конях і мулах. За 1990-ті роки, після втрати країною промисловості, зарплата там упала на 40%. До речі, земля в Аргентині, як і в Україні, дуже родюча.

— Щоб Україна не повторила "успіхів" Аргентини, мабуть, самої тільки світової торгівлі мало. Щось потрібне ще?

—Крім світової торгівлі, зокрема агропродукцією, потрібен ще достатній рівень індустріалізації країни. Тому слід звертати увагу на країни, котрі не є членами ЄС, наприклад на Туреччину чи навіть Саудівську Аравію. І, звісно ж, як я вже казав, працювати з внутрішнім ринком. Тут, в Україні, людям потрібні продукти й промислові товари. Так, у них немає грошей усе це купувати, отож вам треба подумати про мінімальну зарплату і пенсію.

— Але мінімальну зарплату й пенсію не підвищиш просто так. Вона має відповідати економіці країни.

—Проте мінімальна зарплата дуже важлива. Якщо її зробити занадто високою, з'являються ризики створення тіньової економіки. Тому регулювати слід дуже виважено.

Для реіндустріалізації вам також потрібен банк розвитку, який би підтримував відродження промисловості, як це було в Бразилії. А ще — адміністрація малого бізнесу, як у США.

— На жаль, складається враження, що в нас у країні намагаються потіснити малий бізнес із ринку на догоду великому. Це теж може вилитися у проблему.

—Це неправильно. Малий бізнес потребує підтримки. У тому числі й через податкову політику. Наприклад, у Норвегії був (а може, й зараз є) такий закон: якщо підприємець, отримавши прибуток, залишає його на розвиток підприємства, то цей прибуток не оподатковується.

— А що нам робити з імпортом, треба його контролювати?

—Корисно ретельно проаналізувати основні статті імпорту й зрозуміти, що ви можете виробляти самостійно. Є повчальний приклад із курячим м'ясом. Під час кризи 1990-х у Росії виробництво курячого м'яса практично зникло. І тоді країні довелося імпортувати "ніжки Буша" зі США. З допомогою таких зовсім незначних інтервенцій державі вдалося відродити місцеве виробництво курячого м'яса. Треба шукати сфери, де невелика інтервенція матиме найбільший вплив, коли ви вже майже конкурентоспроможні.

— Як подолати тенденцію відпливу мізків і робочої сили з України?

—Сумно, що основним експортним товаром є молодь. Норвегія теж переживала такий період у XIX ст. Тоді молодь пливла у США. Проблема в тому, що мігрують не ті люди. Тобто, в принципі, міграція — це непогано, але саме люди, котрі мігрують, могли б створювати підприємства, розвивати бізнес і таким чином піднімати країну. З погляду індивідуума, така міграція логічна й правильна, а з погляду суспільства — на жаль, ні. Однак є багато прикладів, коли відплив мізків із країни врешті-решт обертається повторним їх набуттям. Їх поверненням. Найкращий приклад — аграрна Ірландія, яка у 80-х минулого століття поставила перед собою завдання досягти першості в інформаційних технологіях. Держава вклала кошти у відповідну освіту. І перший випуск коледжу, який навчав студентів інформаційних технологій, повністю виїхав із країни. З другого випуску залишилося тільки два випускники. Однак, коли минуло 6—8 років, випускники почали повертатися в Ірландію, бо там з'явилися робочі місця і вони хотіли ростити своїх дітей в Ірландії. Мізки повернулися у країну.

— Тобто Україні, щоб стати багатою, потрібно створити умови для повернення мізків. Але як стати багатими без їхньої допомоги?

—Якщо ви не почнете нарешті приймати рішення, ви ставатимете все біднішими й біднішими. Але якщо Україні вдасться диверсифікувати промисловість, ви навчитеся додавати додану вартість до виробленої сировини, тоді зростатимуть зарплати, і ваші люди, звісно ж, повернуться. Я впевнений.

— Отже, в нас усе-таки залишився шанс.

—Я виїхав із Норвегії, коли мені було 19, а повернувся, коли мені був 41…

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
33 коментаря
  • Republic 10 марта, 15:07 «Тобто, Ви вважаєте, що Порошенко, Ахметов, Фірташ -- ліберали, а не "державні капіталісти"?» - дивуюся, читаючи такі «роздуми»: НІ - «ліберали», НІ - «державні капіталісти», але - виключно - «сірятина, посередність — живучі й тривкі, як усякий бур'ян», які повилізали у 1991 році із соціальної тіні та й розпочали жадібно збагачуватися усілякими неправедними засобами, перетворивши себе у «поважних» олігархів-злодіїв. Ганьба українцям за принизливу «повагу» до цієї МЕРЗОТИ!
    aetes 10 марта, 16:23
    Дуже нагадує "Кипит наш разум возмущенный". Сірятина, мерзота -- то правильно, але без "роздумів" не обійтись. Ще до виборів треба добряче задуматись і ретельно обговорити, за кого будемо голосувати. За лібералів (справжніх), чи соціалістів, чи солідаристів=популістів? Чи будемо дотримуватись принципу "Главное, чтобы человек хороший был"? Спитайте у Талимоші, й він скаже, що так і є, і навіть скаже, хто цей найкращий человек. І не відмахуйтесь від Талимоші, бо він не один, так зараз вважає більшість виборців. А чому? Тому що темний народ, теорії лібералізму не знає. І поки не просвітліє, то поміняємо шило на мило, ще більша сірятина й мерзота буде.
    Republic 10 марта, 17:03
    «Тому що темний народ, теорії лібералізму не знає. І поки не просвітліє, то поміняємо шило на мило, ще більша сірятина й мерзота буде» - «темний», бо гріховно ігнорує Істини Нового Заповіту Господа Ісуса Христа, але Воскресіння Христа «побожно святкуватиме» 16 квітня 2017 року. «Просвітління» - то Дар Божий, який «зусиллями береться». Вам кажу, як механік-теоретик: ДУХОВНІСТЬ – понад УСЕ!
    aetes 10 марта, 16:56
    Пане Republic! Проблема набагато серйозніша, ніж Ви думаєте. Одна лиш заміна маківки нічого не дасть. У владі утворилось середовище, яке асимілює будь-кого, хто туди потрапить, або знищить фізично, або виштовхне на маргінес. Фактично, Ви неусвідомлено дотримуєтесь точки зору Талимоші: "Главное, чтобы человек хороший был". Ви сподіваєтесь, що виберемо хорошого президента, чи ВР, і він зробить все як треба? Ви дуже помиляєтесь.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • talymon 9 марта, 23:04 Рассуждения о происхождении и основах неравенства среди людей [Жан Жак Руссо] • Первый, кто огородил клочок земли, осмелился сказать: «эта земля принадлежит мне», и нашёл людей, которые были настолько простодушны, чтобы поверить этому, был истинным основателем гражданского общества. Сколько преступлений, сколько войн, сколько бедствий и ужасов отвратил бы от человеческого рода тот, кто, вырвав столбы или, засыпав рвы, служившие границами, воскликнул бы, обращаясь к людям: «Берегитесь слушать этого обманщика! Вы погибли, если забудете, что плод принадлежит всем, а земля — никому!» С самого своего возникновения, собственность стала орудием и средством угнетения подпавших под власть собственников масс. Бедствиями и страданиями масс своекорыстно воспользовались богатые.
    talymon 9 марта, 23:05
    Они выработали план государственного устройства общества, они предложили людям составить союз, признать над собой верховную власть, которая, управляя обществом на основании установленных ими законов, должна была бы якобы оказывать защиту всем его членам и отражать его врагов. Уловка богатых имела успех. «Все устремились навстречу своим цепям, думая упрочить свою свободу». Так возникло наше современное общество и законы. Однажды явившись, они «ещё более увеличили силу богатых, безвозвратно уничтожили свободу, навсегда упрочили собственность и неравенство, превратили ловкий захват в незыблемое право и обрекли — к выгоде нескольких честолюбцев — весь род человеческий на труд, нищету и рабство.
    spragly 10 марта, 18:05
    Талімоне, якщо ви відповідаєте за свої слова, чому б вам не зорганізувати перший в Україні кібуц? Подайте приклад не словом а справою.
    aetes 10 марта, 02:15
    Але ж, принаймні, ложка у кожного своя буде, щоб зі спільного казана їсти? Чи теж одна на всіх?
    aetes 10 марта, 08:57
    Пане spragly! Сподіваюсь, на цей гачок Ви не потрапите?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Петр Борисович 9 марта, 06:59 Спасибо «Зеркалу…», спасибо, Сергею, спасибо профессору! Отличная статья, доходчиво, убедительно и по существу момента. Все гениальное – просто! Уважай себя, думай, учись создавать добавленную стоимость, принимай решение, работай и создавай, плодами своей работы пользуйся сам, не верь всему, что тебе пытаются «в уши вдуть», думай, не дай себя дурить и обворовывать, любое сотрудничество – с пользой для себя и сегодня, а не завтра и для дяди!
    aetes 10 марта, 08:58
    Не слухайте нікого! Робіть, як Райнерт скаже! Не треба вам вільного ринку! Адже, як свідчить історичний досвід (????), він вигідний тільки багатим.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • spragly 8 марта, 17:19 Все правильно каже професор Райнерт. Вільна торгівля потрібна або тим в кого багато обертових коштів або тим в кого надлишок товарів. В Україні жодної з цих причин нема: 40% ринка цінних паперів, інвестфондів та депозитів в руках нерезидентів. Експортується тільки сировина (ліс), напівфабрикати (чавун) або аграрка. Навіть якби податки та мита з цього горемичного експорту наповнювали бюджет, то все одно не вистачало б на якісну освіту та оборону. Але стараннями насірових, ахметових та фірташів навіть ці гроші осідають в офшорах. Так що без протекціонізму Україна загнеться. І не українська корупція винна в тому що інвестують в Китай а не в Україну. Не менше корупції в Індії, Філіпінах, Малайзії. А от в чому тоді причина?... До речі, ДТ, ваші веб сторінки просто sucks: в хромі не можуть спокійно стояти, весь час їх баннери пересмикують. Що за беліберда?
    talymon 8 марта, 19:56
    Не "горемичного", а "гомеричного" :)) За протекціонізмом- це до Тимошенко. З святом її, до речі!
    spragly 9 марта, 07:59
    Авжеж, вітаємо юлю з днем народження клари цєткін. Ви який протекціонізм мали на увазі, mr.tailman, персональний чи те що в статті написано?
    talymon 8 марта, 20:06
    До речі, американські компанії лише з топ 500 S&P тримають в офшорах більше трильйона доларів. Але ж і долари і офшори- то все їхнє. І долари Фірташа і Ахметова і Порошека, і... в їхніх офшорах- в принципі, це також вже все їхнє і працює також і на них. Так що хто ж українцям лікар?
    aetes 8 марта, 23:14
    Пане spragly! Чи означає це, що Ви вважаєте за краще розірвати Угоду про асоціацію і вільну торгівлю з ЄС? Ви такий легковірний. Зазирніть в гугл, хто такий Райнерт, і у Вікіпедію, що таке економічна школа етатизму. Це ще гірше, ніж соціалізм. Ретельніше добирайте, кому можна довіряти.
    spragly 9 марта, 08:10
    Школа школою, а фактично державні підприємства є в будь якій капіталістичній країні. Тільки їх сором'язливо іменують too big to fail :-) В тому й справа, що бачити речі такими які вони є, а не такими як їх описують "фахівці термінології", дуже важко. Угоди про вільну торговлю потрібні ! але не вони наводять лад у власній хаті а протекціоністькі заходи. Україна з ними, як і зо всім іншим... , припізнилася років на 200, то має теж винайти пристойні фрази-терміни-програми-теорії щоб збудити інтелект тих шкіл чи гейммейкерів :-) Але внутрішній ринок України будувати треба самим. Іноземним інвесторам це до шмиги.
    talymon 9 марта, 00:13
    І то правда, пане spragly, погугліть краще, будь ласка, що воно таке aetes, щоб дослухатися до його порад. :) Залізь, ітізьку, під подушку,/щоб взять від Поппера ватрушку :))
    spragly 9 марта, 08:21
    Я й ваших порад іноді дослухаюсь, талімоне :-) Як можна не любити Сакартвело? Мені колись в барі одна красуня казала що я й сам схожий на мінгрела :-)
    aetes 9 марта, 12:14
    Я не раджу, а проствітницькою діяльністю намагаюсь займатись. "Учітеся, брати мої, думайте, читайте." А подушку з ватрушкою собі залиште.
    aetes 9 марта, 11:11
    Пане spragly! 1) Прочитайте нижче мої заперечення щодо протекціонізму від "4 марта, 11:26". Що про них скажете? 2) spragly: "Все правильно каже професор Райнерт." В Україні створено не вільний конкурентний ринок, а державно-монополістичний капіталізм. У нас кажуть -- "олігархізм". Теорія етатизму "теоретично обгрунтовує" втручання держави в економіку. У нас кажуть -- "смотрящіє". Яким чином Ви опинились на боці олігархізму і смотрящих? Фактично, в одній компанії з Талимошею. В компанії рашистів і ворогів вільного ринку. spragly: "Україна... має теж винайти пристойні фрази-терміни-програми-теорії..." Треба не винаходити "нові фрази", а реалізувати нарешті добре відому концепцію вільного конкурентного ринку, яка в Україні до цих пір так і не реалізована. Значною мірою через соціалістичні забобони населення. "Винахідник" Райнерт підсунув нам державно-монополістичний капіталізм в привабливій упаковці, а Ви так легко повірили йому.
    spragly 10 марта, 05:17
    Лібералізм з відомих мені ізмів найкращий суспільний лад. І не так вже важливо чи держава прямо керує підприємством, чи бізнес лобує на найвищому рівні, результат один: по законам чи по понятіям одні підприємства (частіше фінансового штибу) отримують преференції а інші ні. Що в етатизмові що в лібералізмові. Якщо об'єктивно ці підприємства піднімають ВВП і реальний доход простих людей, то чом би й ні? В деяких речах (енергетика, авіабудівництво, оборонка, фінанси) взаємозалежність держави, тим більше яку будують з нуля, та великих бізнесів настільки велика, що запросто можна наклеїти підходящий їзм, а не той про який оголошено в статуті корпорації чи Конституції держави. Врівноважується це теоретично публічним володінням акціями, але й там прості люди - minority.Так що в теорії лібералізм просто рай на землі. В реалі просто чергова робоча модель бізнесу яку прийдеться вдосконалювати. До речі, олігархи якраз т.зв. "ліберали", від пінчука до Порошенка, а не "державні капіталісти".
    aetes 9 марта, 11:48
    Пане spragly! Ви казали, що Ви противник -ізмів, вони Вас не цікавлять. Але Вам не вдасться позбутись ізмів. Зокрема, демократія -- це теж ізм. Визначення: ізм -- це концепція суспільного устрою, розроблена професійними теоретиками. Ви не зможете розробити власну концепцію суспільного устрою, і я не можу. Як не гірко це звучить, але нам доведеться приєднатись до однієї з існуючих. Треба тільки правильно вибрати. Я вибрав лібералізм. Якби Ви були знайомі з концепцією лібералізму, Ви не потрапили б так легко на гачок етатизму. Я трохи знайомий з теорією лібералізму, тому Райнерта з Талимошею бачу наскрізь і на 2 метри під ними, а Ви не зуміли розпізнати суть цих ідей. Вони подані в привабливій упаковці з такою турботливою інтонацією, що важко встояти, тим не менш вони хибні.
    spragly 10 марта, 10:09
    Майкрософт виграв антимонопольну справу. Американський уряд, правда тимчасово, викупав акції GMC та Goldman Sachs. Добре, нехай ці компанії не монополії а "великі партнери" :-) як визнає уряд. Але виходить вони фактично керують урядом. Тимчасово-короткочасово чи не дуже. Нафто-магнати Тілерсон та Буш теж ліберали, як і професор Обама. Пінук, фірташ, ахмєтов теж записані лібералами. Хіба вони керують державними монополіями? Тому я й не люблю їзми що вони більше замасковують ніж висвітлюють.
    aetes 10 марта, 11:31
    Стосовно "удосконалювати". Ви пишете: "...лібералізм... В реалі просто чергова робоча модель бізнесу яку прийдеться вдосконалювати." Базові принципи лібералізму (вільний конкурентний ринок) незмінні вже 200 років. Коли хтось типу Райнерта береться їх "удосконалювати", то зразу видно, що проштовхує соціалізм чи етатизм. Насправді ж, теорія лібералізму не заперечує регулювання ринку державою. Методи регулювання поділяються на дискреційні і недискреційні. Не знаю, чи знаєте Ви це. Мабуть, не знаєте, інакше не погодились би з Райнертом. В ліберальних країнах застосовуються різноманітні методи державного регулювання (звісно, недискреційні), і в нас повинні застосовуватись. Райнерт використовує нечесний прийом: штучно підбирає підходящі приклади "як роблять американці", щоб переконати, що "вільний ринок непотрібен".
    aetes 10 марта, 11:33
    Нафтомагнати, які називають себе лібералами, і рулюють урядом, -- це не ліберали, а монополісти, вбудовані в державу, хоч і називають себе лібералами. Замасковують суть справи не ізми, а монополісти, які ними нечесно маніпулюють. Ми повинні уважно дивитись хто є хто і користуватись ізмами для позначення суті справи. Не можна ж, наприклад, обговорювати податки, не користуючись словом "податки". Ви пишете: пінчук, порошенко -- т.зв. "ліберали". Я щось не розумію, що я Вам доводжу? Ви самі бачите, хто ліберал, а хто ні. А далі у Вас незрозумілий поворот. "... а не "державні капіталісти"". Так, я вважаю, що вони державні капіталісти. Тобто, Ви вважаєте, що Порошенко, Ахметов, Фірташ -- ліберали, а не "державні капіталісти"?
    spragly 10 марта, 18:13
    Власність, записана на цих "державних капіталістів" вже не числиться державною. Інша справа як вона така в них з'явилася. Я волію користуватися не їзмами а правничими термінами. Руйнувати чи будувати теорії мають макроекономісти. Чесно кажучи, я їм не дуже довіряю. Я думаю що соціальна психологія пана Покальчука має більший ефект на практиці ніж бойові макроекономічні гасла. Он є в Штатах такий макроекономіст Пол Кругман. Найліберальніший з лібералів. Він регулярно писав стовбець в популярному часописі і друкував книжки. Але це не наукова робота. Досі ніхто не розуміє за що йому видали Нобелівку по економіці. Так само як ніхто не розуміє за що видали Нобелівку за мир Обамі. Ви знаєте що в США медичні страхувальники відмовляють людям з невиліковними хворобами в страховці? Це смертельний вирок. Це теж лібералізм.
    aetes 11 марта, 11:06
    Звідки Ви перейняли цю манеру? Вішати на лібералізм все погане, що там сталось. Стосовно медичних страхувальників, це приклад того, як держава погано виконує свої функції. Згідно теорії лібералізму (даруйте за банальність), держава повинна добре виконувати свої функції. Тому тут претензії не до лібералізму, а до конкретної медичної установи. Стосовно Пола Кругмана, я не знав про нього. Дякую за інформацію, почитаю на дозвіллі. Але "...ніхто не розуміє за що йому видали...", тут відчувається рашкін вплив, патологічний антиамериканізм, чи антилібералізм. Навряд чи Ви самі оцінюєте роботу Нобелівського Комітету, Ви повторили що хтось сказав, на черговий гачок когось типу Райнерта потрапили.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Anna Kleshnya 6 марта, 10:09 Ніхто не буде дбати про інтереси сусіда більше ніж про ВЛАСНІ ІНТЕРЕСИ. "Чужого навчайтесь...." але навчатись потрібно переймаючи успішний досвід а не бездумно виконуючи те, що одягають на голову. Чому ми забуваємо те, що вже перевірено віками: Ветхий завет:19 Не отдавай в рост брату твоему ни серебра, ни хлеба, ни чего-либо другого, что можно отдавать в рост; 20 иноземцу отдавай в рост, а брату твоему не отдавай в рост, чтобы Господь Бог твой благословил тебя во всем, что делается руками твоими, на земле, в которую ты идешь, чтобы овладеть ею. Глава 28:12......и будешь давать взаймы многим народам, а сам не будешь брать взаймы [и будешь господствовать над многими народами, а они над тобою не будут господствовать]. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Валерий Колесник 4 марта, 12:37 Все это примитивно. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • aetes 4 марта, 11:26 Автор: "ЄС заявляє Україні — мовляв, ви виробляйте сировину, а ми — продукти на її основі." Спитати б у автора, хто й коли так заявив, то він, звісно, не скаже. Протекціонізм -- це проблема дипломатії, палка з двома кінцями. Навіщо нас переконувати, що ми повинні захищати свій ринок? Ми й самі це знаємо. Протекціонізм -- це чудово! Але якщо протекціоністські заходи будуть впроваджувати всі, то гірше буде всім, і в першу чергу -- біднішим країнам. Тобто, Україні. Це предмет складних переговорів. Особисто я не можу адекватно оцінити, наскільки вдало й професійно ведуться ці переговори, але якщо хтось скаже (а так зараз обов'язково скажуть), що ми продаємось в рабство Європі й що США, ЄС, МВФ -- наші вороги, то це явна брехня. Вони наші партнери. Вони захищають свої інтереси, а ми повинні захищати свої. Чомусь у нас поширена чорно-біла думка: або він останню сорочку віддасть, тоді він друг, а як ні, то він ворог. Давно пора позбутись мрій про "безкорисну дружбу народів навіки".
    talymon 4 марта, 18:12
    Ай, Моська! знать она сильна,/ Коль лает на Слона!/ В мозгу извилина одна-/ И та ей даром не нужна!:))
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.67
EUR 28.94