Маршрутки, тарифи, шини... Гучний сигнал: акція протесту водіїв маршруток столичного регіону — це вже не локальний транспортний колапс

Надія Гоцуєнко 14 квітня, 18:55
123
Сергій Нужненко / Радіо Свобода

Вражаюча картинка — будівля Київської облдержадміністрації та ЦВК, взята "в облогу" приміськими маршрутками, — не тільки розбурхала киян та гостей столиці, а й побувала на сторінках, практично, всіх інформаційних агентств. Скандалом не те щоб запахло, — водіїв маршруток, які мітингують під ОДА, намагаються встановити під адміністративною будівлею намет і розвантажити шини, чому перешкоджали правоохоронці, і, відтак, сталися сутички, — ні "сховати", ні "не побачити" вже просто неможливо, — і скандал вибухнув на повну силу. Отже, проблема, що довго затягувалася, потребує вирішення.

"Тіньовики" хочуть "прозорості"?

Гучний скандал із маршрутниками виник не вчора й не нізвідки. Причини накопичувалися. У січні на автомаршрутах Київщини ціни за проїзд зросли в середньому на 40, а подекуди — й на всі 70%, — на тлі того, що приміських електричок "дуже доречно" значно поменшало... З більш ніж 1,5 млн жителів області близько 400 тис. постійно працюють у столиці, і їхнє невдоволення зрозуміти можна: поїздки на маршрутках стали "з'їдати" надто велику частину заробленого. Соцмережі переповнили обурені відгуки, а найбільш активні жителі області перейшли до флешмобів (наприклад "Підвези земляка"), а то й узагалі до блокування автомагістралей.

З огляду на резонанс, групи активістів були запрошені на нараду з перевізниками в Києво-Святошинську райраду та в Київську ОДА. Під час наради голова КОДА Олександр Горган привселюдно заявив, що адміністрація області на боці громадськості й тому вимагає від автоперевізників Київщини обґрунтування підвищення тарифів. Він також ініціював звернення до Антимонопольного комітету про вивчення причин різкого підвищення тарифів. Найактивніші представники десяти населених пунктів області ввійшли до складу профільної робочої групи при КОДА, а два з них були делеговані у відповідну групу при Антимонопольному комітеті.

Виходить, влада показала прагнення вирішити проблему. Але нюанси залишилися. Ось що пише у своїй інтернет-колонці голова КОДА О. Горган: "Існує велика кількість перевізників, які воюють між собою за маршрути. Рішення конкурсної комісії завжди корупційне. Рішення приймається на основі або хабарів, або політичного тиску. Тому якість транспорту дуже низька. Компанії-перевізники — заручники цієї системи. З них збирають хабарі як данину. Вони не мають можливості поліпшувати якість транспорту. А тим часом за рік галузь генерує понад 10 млн дол.". Голова ОДА вважає, що немає сенсу боротися з дефективною корупційною моделлю, — її потрібно змінювати: тому адміністрація впроваджує нову відкриту конкурентну систему тендерів, відповідно до якої нинішнього року буде проведено понад сотню конкурсів на пасажироперевезення.

Олександр Горган також звернувся із закликом до перевізників: знизити вартість проїзду в маршрутках до рівня, що передує різкому подорожчанню в січні. І в деяких приміських маршрутках (наприклад, №721 "Київ—Вишневе") ціни справді знизили. Але, так би мовити, "осад залишився". Видимий його результат можна було спостерігати під КОДА "в облозі". Ось що сказав кор. DT.UA один із учасників акції — Володимир, водій із 19-річним досвідом роботи, останні 7 із яких — на міжміських маршрутках:

— Владі треба відмовитися від політики зниження цін за проїзд. Вимагати знизити ціни нижче від собівартості — означає примушувати бізнес іти в "тінь". А чого варте припинення дії договорів із неугодними перевізниками й передача маршрутів іншим! Що робити, коли хазяїн маршруту не витримає пресингу й розпродасть автобуси? Кому стане краще від того, що не буде робочих місць і перестануть надходити податки? Тому ми протестуємо, поки не побачимо реакції на наші вимоги: припинити незаконно відбирати маршрути, компенсувати кошти за перевезення пільговиків, ліквідувати нелегальні перевезення, впровадити прозорий реєстр маршрутів.

А ось позиція громадської організації "Стоп Нелегал": "...ми мусимо допомогти, захистити легальний бізнес і приєднатися до акції протесту, щоб привернути увагу громадськості та вищого керівництва країни до проблеми незахищеності легального бізнесу, коли якийсь чиновник може сам вирішувати (оминаючи закон), хто працюватиме, а хто ні. Тоді навіщо взагалі придумали тендери й правила? Ми прийшли під стіни КОДА, щоб з'ясувати... причини анулювання маршрутів".

Очевидно, в запалі серйозних пристрастей і переліку вимог (багато в чому справедливих) водії маршруток не усвідомлюють, що на сьогодні вони мало чим відрізняються від "тіньовиків", яких дружньо сварять. Адже належного обліку вагомого потоку коштів, які надходять від пасажирів, немає, та й справжньої конкуренції між компаніями-перевізниками за якість обслуговування, по суті, — теж. Показовий момент: доки одні страйкарі говорили правильні слова, пояснюючи свою позицію журналістам і просто цікавим, інші трохи осторонь, неподалік інтерв'юерів, зовсім не соромлячись і не боячись бути почутими, обговорювали животрепетну тему: 500 грн щоденного особистого "навару" водія (а влітку вдвічі більше) — це багато чи мало? Така відкрита дискусія викликає сумнів у тому, що всі перевізники справді хочуть легальності і справедливості, працювати відкрито й прозоро.

…Головне ще не починалося

Численні скандали з "пільговиками" (всім знайома картина, коли старі або інваліди принижено просять дозволу зайти в "маршрутку", а водій їх із ганьбою звідти виганяє?) слугують підтвердженням того, що в ситуації безконтрольності водії зацікавлені в побічному заробітку. Їхній головний аргумент: питання компенсації за перевезення "пільговиків" не вирішується роками. Насправді відповідь слід шукати не тільки в цьому, а глибше. У розпал описуваних подій в Українському кризовому медіа-центрі зібралися керівники профільних асоціацій, експерти, щоб, як анонсувалося, відповісти на, мабуть, надзвичайно важливе запитання: "Чи можна змінити ринок міжміських перевезень, аби він працював в інтересах пасажира?".

— В Україні пільги надають, на жаль, за рахунок перевізників. Протягом кількох років запланована в держбюджеті сума субвенцій за перевезення пільговиків покриває менше чверті від необхідної, та й то відраховується вона нерегулярно і не в повному обсязі, — поінформував голова Федерації роботодавців транспорту України Орест Климпуш. — Але є ж світовий досвід: монетизація послуг, від впровадження якої виграють і перевізник, і пасажир.

Доречно згадати, що до певного часу дві сторони (місцева влада та перевізники) на шкоду третьої (населення) все-таки якось знаходили компроміс. Перші повертали не всю дотацію за проїзд "пільговиків", а другі — потроху підвищували тарифи за свої послуги. На цьому тлі конкурсні комісії, зав'язнувши у корупції, не змогли (не захотіли) скористатися своїми можливостями вплинути на ситуацію й через цей важіль стримувати підвищення тарифів. Відтак, коли їх рівень різко підвищився, зубожілі люди зажадали справедливості. З тим, що в пасажирів "маршруток" нині нагромадилося багато претензій до перевізників, погоджується віце-президент Всеукраїнського об'єднання організацій роботодавців автомобільного транспорту Петро Овчар:

— Ми, як споживачі, бачимо: автобусний парк не оновлюється, в салоні їхати некомфортно, що особливо відчувається взимку та в спеку. Якісна послуга не може бути дешевою, адже всі транспортні комплектуючі, пально-мастильні матеріали поставляються в Україну за європейськими цінами. Проблема вже сягнула таких масштабів, що останніми роками підприємства не оновлюють свій рухомий склад, а це означає, що бізнес повністю йде до знищення.

Простих рішень у конфліктах з перевізниками, зокрема і в тому, який проходить під стінами КОДА на Печерську, немає. Потрібні стратегічні рішення. Деякі незалежні експерти вважають, що необхідно скасувати постанову Кабміну від 25.03.2015 р, яка дозволяє перевізникам визначати вартість проїзду на власний розсуд. Частково питання можна вирішити, повернувши ряд додаткових рейсів електричок. Але головне — впровадити суворий контроль проходження коштів, які надходять за проїзд. Тільки при достовірній фіксації реальної виручки можна буде серйозно вести розрахунки про витрати й доходи, а отже — про рентабельність перевезень і розміри тарифів, їх обґрунтованість та справедливість.

Останні — вимога часу. Як розповів радник міністра інфраструктури Віктор Санін, у відомстві є Стратегічний план розвитку автомобільного транспорту та дорожнього господарства на період до 2020 р. Серед основних завдань — впровадження процедури допуску до ринків пасажироперевезень замість нинішньої формальної процедури ліцензування. Проблему відсутності реального механізму компенсації за пільгові перевезення пропонується вирішити впровадженням адресної допомоги. Президент Союзу перевізників України Валентин Демчук високо оцінив проекти нормативно-правових актів, запропонованих Мінінфраструктури до обговорення: "Зміни, які пропонуються міністерством, спростять умови проведення конкурсів і створять здорову конкуренцію на ринку пасажироперевезень, що дасть можливість розвиватися всім перевізникам".

Одне слово, головні зміни в цій галузі ще не починалися. Мається на увазі таке: хочеться перевізникам і чиновникам чи ні, але проблему держконтролю плати за проїзд, згідно з обговорюваними, і в перспективі — прийнятими новаціями, доведеться вирішувати по-новому. І чим швидше це буде зроблено, тим менше буде "облог" адміністративних будівель, аналогічних тій, що відбувається біля КОДА.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.76
EUR 28.75