Назад у дев'яності? На міських ринках статус-кво порушено, відбуваються неконтрольовані процеси

В Україні загострилася проблема продовольчих ринків. Не вирішено питань власності, оренди на землю, не створено цивілізованих умов торгівлі. Замість селян на ринках заправляють посередники. У великих містах місцева влада ставиться до ринків як до одного з джерел надходжень, і не більше. Тому вважає, що займатися ними мусять податківці. Якщо найближчим часом на ринкове господарство не зверне уваги центральна влада, Україна ризикує повернутися назад у дев'яності роки.

Вже з нового року фахівці прогнозують в Україні істотне підвищення цін на продукти. На жаль, у багатьох містах не вироблено стратегії стосовно продовольчих ринків. Усіх приваблюють ринкові обороти, готівка. Нині мало хто знає про цінові ножиці, які є між оптовими і роздрібними цінами. Ціна виробника і ціна товару на ринку - абсолютно різні. Часто вони нічим не мотивовані. Наприклад, у Росії забракло гречки, і ціни на неї в Україні підскочили до 15- 18 грн. Це елементарна спекуляція, бо ніхто до Росії гречку не возить. Але владу не цікавить, чому так відбувається. Хоча питання дуже актуальне, оскільки купівельна спроможність населення продовжує катастрофічно падати.

Не аналізуючи причин зростання цін, на думку експертів, його цілком можна було б уникнути, якби в державі було врегульоване питання з продовольчими ринками. Селяни й невеликі фермерські господарства, тобто ті, хто виробляє близько 70- 80% молока, м'яса, овочів та фруктів, іншої продукції, нині не мають можливості вільно її реалізувати. Їхні місця на ринках зайняли перекупники. Чимало селян продають вироблене на тротуарах. Місць, де б сільгоспвиробники могли цивілізовано й вільно реалізувати свої вироби, у багатьох населених пунктах немає, хоча це істотно здешевило б сільгосппродукцію, а бюджети всіх рівнів отримали б додатковий дохід.

У 1990-х роках у Львові всі комунальні ринки було передано в оренду приватним структурам без жодних зобов'язань. При цьому міська влада навіть не замислювалася, скільки проблем це породить. За багато років приватного статусу на львівських ринках не створено сучасних умов торгівлі, зате звичним явищем стали конфлікти. Вони спалахують там, щойно їх власники підвищують орендну плату.

З 2006 р. тягнеться невизначеність із ринком ТзОВ "Любінське сяйво" у м. Львові. Доти тут успішно функціонував ринок "Новий". Але у
2006 р. у Львові ТК "Інтермаркет" вирішила придбати цей ринок, а на його місці - спорудити ще один супермаркет "Арсен". Виконувач обов'язків міського голови досить швидко дав "добро" на приватизацію. Звісно, у колективу ніхто не запитував, чи подобається йому така перспектива.

Зрозумівши, що приватизація ринку загрожує втратою роботи, колектив створив товариство з обмеженою відповідальністю і зажадав, аби йому виділили земельну ділянку для ведення торгівлі поруч із колишньою спорудою ринку. Колективу, можна сказати, пощастило, бо Львів готувався до виборів міського голови. Претендент на цю посаду А. Садовий пообіцяв підприємцям докласти всіх зусиль до того, аби вони залишилися працювати на ринку. Того ж року виконавчий комітет Львівської міськради прийняв ухвалу про укладення оренди з товариством на земельну ділянку площею 0,49 га поруч із ринком "Новий". Проте з таким рішенням не погодився новий власник ринку "Інтермаркет", який претендував на всю земельну ділянку. Почалися суди. І, хоча наміри ТК "Інтермаркету" щодо проведення реконструкції споруди ринку у 2008 р. зупинила фінансова криза, а споруду колишнього ринку було перепродано новому власнику, суди за земельну ділянку тривають.

- Зважаючи на особливості української судової системи, є загроза, що оренду на землю для ринку "Любінське сяйво" може бути скасовано, - каже директор ринку Зіновій Сідорський. - Ми не проти конкуренції. Якщо на одній території буде супермаркет і ринок, нас розсудить споживач. Ми давно могли б реконструювати ринок, встановити сучасні збірно-розбірні конструкції. Проте який сенс людям вкладати свої гроші у переобладнання ринку, якщо завтра оренду нам не продовжать або взагалі скасують.

Сьогодні ТОВ "Любінське сяйво" (колишній ринок "Новий") займає близько 20 соток території. Скажімо так, вигляд у нього далекий від сучасного. Підприємці та селяни торгують просто неба на стелажах.

У підвішеному стані не лише ринок "Любінське сяйво", а й ряд інших. Притчею во язицех у Львові став ринок "Привокзальний", у якого сьогодні стільки власників, що міська влада вже й не знає, з ким мати справу. Найкраще було б повернути його у комунальну власність. Проте в нинішніх українських реаліях зробити це практично неможливо.

Як вважає президент Асоціації роботодавців торгівлі та громадського харчування Львівської області Зіновій Бермес, міська влада нині не займається продовольчими ринками. Вона думає, що місто може заробити на оренді землі та майна. Проте продовольчі ринки - це дуже складний механізм. Тут існують видимі й невидимі, легальні і кримінальні ланки складних стосунків. Очевидно, що зараз їх статус-кво порушено, відбуваються неконтрольовані процеси. Правоохоронцям не під силу на ці процеси впливати, бо право тут нині безпорадне. Стихія виявилася сильнішою. Регіональна влада вирішила не втручатися і лише імітує діяльність. Всі конфлікти зараз вирішуються в судах. А це досить тривалий процес. Якщо на ці проблеми не зверне уваги центральна влада, наслідки можуть бути трагічними.

Коментарі

Іван Стефанишин,
експерт ринку:

- Місцева влада великих обласних центрів самоусунулася від вирішення проблем продовольчих ринків. Моя думка така, що держава та місцева влада мають бути серед їх співзасновників. Не просто здати землю в оренду на певний час, а ввійти в оптовий ринок, який міг би впливати на життєдіяльність міста. За формою організації це можуть бути комунальні, кооперативні чи якісь інші підприємства. Наприклад, у Польщі свого часу держава допомогла ринкам провести модернізацію, організувала там належну роботу. Сьогодні Варшавський ринок у місті надзвичайно популярний серед населення, там чисто, широкий вибір продукції. У Парижі ставку зробили на організацію виїзних ринків, які періодично проходять у різних районах міста. Попри те, що ціни там вищі, ніж у супермаркетах, - на свіжу продукцію від виробника завжди є великий попит.

Інтегруючись у ЄС, Україна буде вимушена змінювати законодавство. У тому числі й те, що стосується торгівлі на ринках. Насамперед ітиметься про безпеку харчових продуктів. Інакше держава нестиме відповідальність за невиконання вимог ЄС. Ініціювати організацію цивілізованої торгівлі на ринках могло б місто. Якщо нині у багатьох містах селяни продають свою продукцію на тротуарах, то чому б не створити для них належні умови роботи?

Ірина Кулинич,
директор департаменту економічної політики Львівської міської ради:

- Така ситуація у місті склалася тому, що до 2007 р. всі комунальні ринки у Львові було розпродано. Наскільки сьогодні їхня діяльність прозора, сказати важко, - це можуть зробити лише фінансові та правоохоронні органи. Конфлікти можуть виникати з різних причин. Десь власники не поділять власність, десь невирішені земельні питання. Врегулювати їх дуже складно. Тому найближчим часом Львівська міська рада планує розробити і прийняти Концепцію діяльності міського ринкового господарства. Робота над цим документом уже розпочалася.