Не до жиру... Для багатьох актуально стало мати хоч якусь роботу, отримувати хоч якусь зарплату

Останні події, зокрема пікетування Кабміну, ВР активістами з регіонів, свідчать, окрім іншого, про те, що ринок праці лихоманить як ніколи, а люди доведені до розпачу.

Дисбаланс

Тільки на перший погляд у ситуації на ринку праці все звично. Затребувані менеджери продажів та оператори cаll-центрів (по суті, ті самі "продажники"). За даними сайта rabota.ua, у лідерах пропозицій для фахівців без досвіду, крім названих, - програмісти, офіціанти й інженери. Згідно з дослідженнями компанії HeadHunter, людям без досвіду роботи знайти її складно: півроку тому було вісім претендентів на місце, а тепер - усі 10. Висока конкуренція серед топ-менеджерів, юристів, бухгалтерів, фінансистів, логістів, транспортників, а от потреба у виробничниках, робітниках у країні заводів, що зупиняються, і структур, що скорочуються, має тенденцію до зниження.

Нинішній рік розпочався з погіршення на ринку праці: півмільйонна армія безробітних, борги із зарплати 2,4 млрд грн, кожна шоста компанія скоротила свій персонал. У Донецькій області припинили діяльність близько десятка великих підприємств. У Міненерго попередили про зупинення 12 шахт і скорочення 10 тис. шахтарів. Через припинення виробництва адміністрація Запорізького автомобільного заводу звільнила близько 20% працівників. А всього, за оцінкою експертів, через зупинення підприємств можуть втратити роботу ще майже 1 млн людей.

Складна ситуація у провінції. За оцінкою більшості лідерів місцевого самоврядування - голів сільрад, "родима пляма" їхніх регіонів - масове безробіття, яке перетворилося на хронічну хворобу. Навіть у пік сільгоспдіяльності у польових роботах задіяно всього по кілька механізаторів, комбайнерів і водіїв. Тваринництво і переробка в більшості сіл знищені, а використання селян лише в рослинництві - гарантія невирішення проблеми. Це ілюструють дані соцопитування, проведеного компанією Sociostream AG: 65,4% респондентів назвали головною проблемою в сільській місцевості саме безробіття.

На ринку праці відбуваються процеси, які раніше не спостерігалися, з'явилися показники, що свідчать про прискорення його розбалансування. Голова правління Фонду державного соцстрахування України на випадок безробіття С.Кондрюк констатував, що за даними профспілок нині 5 млн людей фактично не мають роботи. Це, на його думку, створює великі ризики для держави й суспільства. Згідно з даними Держстату, понад 50% людей, котрі якби-то працюють, перебувають у "тіні". На думку експерта І.Ангелко, це - прояв механізму саморегуляції економіки, вимушена форма адаптації людей до ситуації, що склалася.

У цілому офіційний аналіз стану ринку праці не дає його повної картини. При вивченні процесів впадають в око обставини, що насторожують. Навіть точно визначити потребу в тих чи інших фахівцях немає можливості через те, що рівень очікувань і запитів здобувачів, деморалізованих низьким попитом на їхні послуги, знижується. Домінуючою стає принцип "згодні на будь-яку роботу". І це - не єдина особливість. Є парадокси. Підприємці, які працюють за спрощеною системою, власне, втрачають можливість отримувати субсидії, що скорочує і так невеликі масштаби малого й середнього бізнесу. Після ухвалення нових правил спостерігалися закриття кіосків, "розкладок" із промовистими оголошеннями "терміново продаю". Невдовзі більшість із них знову відкрилися, але в них уже торгували не ПП, а реалізатори. Очевидним є прискорення процесу, коли кількість МП скорочується, а реалізаторів - зростає. Одні ПП ідуть з ринку, поповнюючи лави претендентів на робочі місця, а більш терпимі до порушень правил розширюють торгівлю, поповнюючи лави найманих працівників.

Роботовіднімачі

Ринок праці відображає загострення економічної кризи. За даними Держстату, падіння ВВП у 1 кварталі 2015 р. порівняно з аналогічним періодом 2014-го становило 17,2%. Статистика також свідчить, що падіння промвиробництва в Україні станом на квітень ц.р. порівняно з квітнем минулого прискорилося до 21,7%. Прем'єр-міністр А.Яценюк, відповідаючи на запитання нардепів, висловився в тому розумінні, що роботодавці перетворюються на роботовіднімачів.

У той час як дві третини підприємств планують скорочувати персонал, перед недобросовісними роботодавцями відкриваються широкі перспективи, які вони успішно використовують. З'явилися "багатоверстатники", котрі отримують прибуток відразу з двох джерел: від здавання житла претендентам на робочі місця і від виконання цими пожильцями, як правило, некваліфікованої роботи. Такі "тіньові" фірми процвітають, адже приїхати в столицю і знайти роботу можна, а винаймати житло - дорого. І знайшлися "рішали", які деруть три шкури: і за житло вираховують, і за роботу недоплачують.

Висновок: маємо дефіцит робочих місць, зниження вимог до їхньої якості. Люди готові на все, а це відкриває додаткові можливості для зловживань роботодавців. Ясно, що необхідно вживати заходи для підвищення мобільності населення, розірвати зачароване коло, коли на місцях є ресурс, але бракує роботи, а в мегаполісах потрібні робочі руки, але бракує дешевого житла. І хто ж має знайти шлях між Сциллою і Харибдою - ділки, які зацікавлені в надприбутках і паразитують на труднощах чи все-таки держінститути?

Правова незахищеність

Головні партнери на ринку праці - держава, роботодавці і профспілки. Але захистити найманого працівника, власне, нікому. Навіть реалізація елементарних вимог - безпека праці й 8-годинний робочий день - стають проблемними. Адже механізми захисту ослаблені. "Протягом усього періоду незалежності України рівень виробничого травматизму мав стійку тенденцію до зниження, але останнім часом почався зворотний процес, і кількість травмованих і загиблих на виробництві досягла критичної оцінки: кількість нещасних випадків зі смертельним результатом у 2014 р. перевищила кількість смертей на виробництві за попередній рік", - ідеться у зверненні Комітету з проведення в 2015 р. заходів, приурочених до Дня охорони праці в Україні. Організатори наводять статистику зростання кількості загиблих з розрахунку на 1 тис. працюючих: 61% - у вугільній галузі, 84% - у соціально-культурній сфері, 43% - в енергетиці, 80% - у сфері зв'язку. Ринок праці, особливо працівників низької кваліфікації, стає просто небезпечним.

При цьому не видно, щоб на офіційному рівні вживалися заходи для захисту інтересів найманих працівників. Влада, власне, цієї теми не чіпає, проблему забезпечення роботою, створення робочих місць загнано на периферію урядових інтересів, а центри зайнятості завмерли у своєму розвитку, діючи під час системної кризи як у спокійні часи. На думку експерта В.Ланового, сама держава не просто інертна в питаннях юридичного регулювання зобов'язань приватного бізнесу та захисту прав громадян, "вона практично підтримує ці правопорушення і навіть закріплює деякі зловживання бізнесменів".

Яскравий приклад цього - проект нового Трудового кодексу (ТК). Так, старий КЗпП де-факто вже не є діючим інструментом захисту найманих працівників від роботодавців, промисловців і підприємців, під управлінням яких - 17 тис. підприємств, де зайнято понад 2,5 млн найманих працівників (не рахуючи тих, хто працює неофіційно). Експерти констатують, що кількість роботодавців, які переймаються умовами праці, а тим паче відпочинку персоналу, катастрофічно зменшується. А тим, хто орієнтується на розроблений, але не ухвалений ТК, така ситуація розв'язує руки, спонукуючи вирішувати неув'язки за рахунок персоналу. Звідси - затримки з виплатами зарплат, оплата праці - нижче за мінімум, робота на пів- чи навіть чверть ставки, безстрокові відпустки, а то й зовсім драконівські підходи - робота по 12 годин на добу і невиплата зарплати взагалі.

Недосконалість нового ТК зазнає виправданої критики. Але при цьому де-факто ситуація така, ніби його вже ухвалено - із преференціями для роботодавців і неможливістю обстояти свої права для найманих працівників.

Наслідки ухвалення кодексу в запропонованому вигляді не для всіх очевидні, бо негатив виявиться не відразу, - вважає голова Федерації профспілок працівників малого й середнього підприємництва В.Рой. А сьогодні вже нічим лякати найманого працівника. Ненормований робочий день на низці підприємств і фірм уже й так упроваджено: скільки роботодавець скаже, стільки й працюють. Мала зарплата? Зараз актуально отримувати хоч якусь зарплату, мати хоч якусь роботу…