Спотворена конкуренція?

Роман Якель 29 жовтня, 00:00
древесина

Читайте також

Аукціонні торги діловою деревиною на Тернопіллі вже тривалий час лихоманить. На початку 2015-го стався різкий обвал гривні, і великі компанії отримали велику маржу для підвищення цін. 

Надто попитним виявився пиловник дуба середніх і великих діаметрів, і ціни на нього на останніх аукціонах, які проводить Тернопільська агропромислова біржа, піднімалися на 25—
40 кроків, сягнувши європейського рівня. Та при цьому великим фірмам рентабельно переробляти цю цінну деревину! За деякими лотами ціни піднімалися ще вище, і продавці — державні лісогосподарські підприємства — знімали їх із продажу. Бувало, що ціни на пиловник дуба навіть невеликого діаметру 14—25 см зростали до 40 кроків. Відомі також факти, коли компанії ставали переможцями у 5—10 лотах, маючи одну чи дві невеликі пилорами, на яких офіційно працює 5—6 осіб.

Ділової деревини на Тернопіллі явно бракує, адже в загальній структурі вона становить лише 30%, решта — деревина дров'яна. Обсяг стиглих і перестиглих деревостанів в області визначено на рівні 6 млн кубометрів. Здавалося б, є великий резерв для збільшення лісозаготівлі. Проте розрахункову лісосіку визначають наукові організації, за погодженням із Міністерством екології та природних ресурсів. І щорічна заготівля деревини становить зовсім невелику частку від загального ресурсу — 225—250 тис. кубометрів. Із цих обсягів державні лісогосподарські підприємства виставляють на аукціони лише 50 тис. кубометрів ділової деревини. Дуб як цінна порода, що користується підвищеним попитом, займає в них орієнтовно лише 10 тис. кубометрів (із незначними щорічними відхиленнями). Тому, з одного боку, громадськість небезпідставно звинувачує лісівників у незаконних рубках, а з іншого — влада й суспільство запитують: де ж ділова деревина, і чому не зростають її обсяги?

Юридичні і фізичні особи, які об'єдналися у громадську організацію "Деревообробники та лісозаготівельники Тернопільщини", звертаються в різні інстанції з тривогою: ми не можемо конкурувати з великими компаніями і дуже скоро залишимося без деревини, будемо змушені звільняти людей. З цього приводу деревообробники недавно скликали засідання круглого столу "Стан розвитку та проблемні питання діяльності малого і середнього бізнесу деревообробної та суміжних галузей області" з участю керівництва облдержадміністрації, продавців та покупців деревини. Дошкульні стріли критики летіли на адресу великих компаній.

У відповіді на запит автора цих рядків ТОВ "Цунамі" спростовує висунуті звинувачення, оперуючи такими фактами: "У 2016 р. компанія змогла придбати на торгах Тернопільської агропромислової біржі лише 70 кубометрів необробленої деревини, тоді як підприємство, на якому трудяться 280 працівників, щорічно переробляє 45 тис. кубометрів..."

Проте ці цифри місцевих лісопереробників із Тернопілля не заспокоюють. Вони наводять факти, коли на аукціоні у травні нинішнього року ціна на деякі лоти піднімалася утричі вище від початкової і досягала 60 кроків. Це примусило аукціонний комітет Тернопільської агропромислової біржі внести до регламенту торгів пункт, згідно з яким продавець міг будь-коли, до оголошення про продаж лота, зняти лот із торгів. Але обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету, піклуючись про недопущення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зобов'язало біржу вилучити цей пункт із регламенту. Директор Тернопільської агропромислової біржі Олександр Коровкін обгрунтовує іншу позицію: "У ряді країн світу діє правило: якщо на аукціоні ціна на деревину знижується або підвищується (!) на понад 7% від початкової, то торги припиняються, бо це — обвал ринку, загроза девальвації національної валюти, розкручування інфляційних процесів. А в Україні на такі "дрібниці" не звертають увагу, і на торгах часто створюється нездорова конкуренція..."

Місцевий малий і середній деревообробний бізнес упевнений: така спотворена конкуренція призводить до монополізації ринку переробки деревини великими компаніями, а малим загрожує банкрутство.

Аукціони з продажу необробленої деревини, запроваджені ще у 2007 р., мали на меті сформувати конкурентне середовище, де відкрито, прозоро і на ринкових умовах формуватимуться ціни на необроблену деревину. Постійні аукціони на біржі були покликані стати запобіжником від різкого коливання і обвалу цін на деревину. Первинну функцію ці аукціони таки виконали. До речі, Тернопільська агропромислова біржа за 20 років діяльності нагромадила чималий досвід у їх проведенні.

Аукціонні торги деревиною на сьогодні приваблюють дедалі більше учасників. Коли попервах їх у Тернополі збиралося до десятка, то тепер — понад сотню. "Збільшення кількості учасників торгів звузило простір для маніпуляцій", — каже голова обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Ростислав Лещишин. І тому його відомство не зафіксувало системних порушень, допущених під час останніх аукціонів.

Але в Україні будь-яку здорову ідею можуть спотворити з точністю до навпаки. З одного боку, практика продажу лотів за стартовими цінами (зокрема, середнім і великим компаніям) — неприйнятна. За інформацією обласного територіального відділення Антимонопольного комітету, на аукціоні в травні нинішнього року лише 14% лотів були продані вище від стартової ціни. Ряд лотів за початковою ціною реалізували і в серпні... Продавці деревини — держлісгоспи мали б пам'ятати, що, відпускаючи свій товар за цінами, нижчими від ринкових, і вони, і держава через податки втрачають додаткові доходи.

Проте, з іншого боку, має бути розумна межа ціни, бо інакше матеріали для будівельних, оздоблювальних робіт чи меблі стають не по кишені пересічному споживачеві.

Начальник Тернопільського обласного управління лісового і мисливського господарства Олег Яремко розставляє свої акценти: "Малий і середній бізнес не може конкурувати з великими компаніями, які приходять на аукціони з інших областей. А саме місцеві виробники створюють на Тернопіллі робочі місця, платять податки в місцеві бюджети. Крім того, Тернопільщина не є лісистою областю. І тому згубно в ній створювати ажіотаж на торгівлі цінними породами дерев, особливо дубом. А останні аукціони з продажу необробленої деревини, як стверджують місцеві деревообробники, засвідчили: саме товариство "Цунамі" не дає можливості придбати дуб іншим покупцям. Для нього цікаво виграти лот із надією, що, можливо, вдасться взяти кращий сорт чи більшу товщину цієї деревини..."

Уже майже рік Кабінет міністрів розглядає нове Положення про організацію і порядок проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, розроблене керівниками Державного агентства лісових ресурсів, обласних управлінь лісового господарства, лісопереробниками та громадськими організаціями. А в ньому передбачено проведення аукціонів у два етапи: у першій сесії участь беруть лише місцеві переробники, а в другій — місцеві та з інших областей. Цей документ ніяк не вийде за межі урядових кабінетів.

Але аукціони на біржі — це інструменти, по суті своїй, спрямовані на підвищення ціни. А конкуренція — лише тло. Та й, власне, біржа — місце для купівлі-продажу з боку великих компаній. Смішно, щоб у західних країнах невеличке деревообробне підприємство купувало на біржі декілька чи декілька десятків кубометрів деревини для несерійного виробництва, наприклад виготовлення індивідуальних чи декоративних меблів. Хоч би який порядок продажу деревини на аукціонах було сформовано, для малого бізнесу слід передбачити можливість купувати невеликі обсяги лісової сировини за прямими договорами з держлісгоспами.

А поки що малі місцеві лісопереробники викручуються як тільки можуть: з одного боку, в Україні з минулого року діє десятирічна заборона на експорт необроблених лісоматеріалів, а з іншого — приватні підприємці та малі підприємства часто не можуть за доступними цінами придбати деревину на аукціоні, щоб потім її переробляти. Замкнене коло?

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 25.77
EUR 27.74