Ви ще плетете кошики? Тоді ми йдемо до вас, або Чим завинила третя група?

Поділитися
Ви ще плетете кошики? Тоді ми йдемо до вас, або Чим завинила третя група?
Ідея переведення спрощенців третьої групи на загальну систему оподаткування у владних кабінетах поки що особливо не обговорюється, хоча й проходить апробацію серед підприємців усіх рівнів. Наразі вона є не офіційною позицією якоїсь групи чи партії, а лише - особистою думкою народного депутата Андрія Журжія. На цьому моменті він наголошує особисто.

Ідея переведення спрощенців третьої групи на загальну систему оподаткування у владних кабінетах поки що особливо не обговорюється, хоча й проходить апробацію серед підприємців усіх рівнів. Наразі вона є не офіційною позицією якоїсь групи чи партії, а лише - особистою думкою народного депутата Андрія Журжія. На цьому моменті він наголошує особисто.

Якби в часи Януковича хтось із представників влади чи правлячої коаліції бодай жартома прохопився про такі реформи з можливою ліквідацію спрощеної системи оподаткування, ЗМІ й опозиція негайно б зчинили галас про спробу узурпації влади і руйнування малого та середнього бізнесу. Проте ось уже два місяці у Фейсбуці і на "круглих столах" представники парламенту активно обговорюють таку можливість. У це, схоже, мало хто вірить, але "караван іде".

На думку автора ідеї народного депутата України, першого заступника голови комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Андрія Журжія, ця реформа дозволить зменшити тінізацію фонду заробітної плати, а відтак остання офіційно зросте. При цьому він визнає, що є ризик зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів. Мовляв, за рахунок розширення податкової бази вони, теоретично, мають зрости.

Основна ідея концепції - зведення до єдиної бази всіх вирахувань та нарахувань і встановлення єдиної ставки оподаткування всіх доходів. На першому етапі, у 2016 р. єдина ставка становитиме 29%, на 2018 р. її обіцяють знизити до 20%.

Як зазначив у коментарі на сайті "Майдан" провідний фахівець із податкового права Олександр Мінін, з таким підходом передбачається всі фактичні витрати підприємства у зв'язку з оплатою праці розглядати лише як заробітні плати найманих працівників і застосовувати єдину ставку нового податку до зарплати кожного конкретного працівника. Тобто ані роботодавець, ані робітник не сплачуватимуть жодних інших податків чи соціальних внесків, окрім податку із заробітної плати за єдиною ставкою 29% (пізніше - 20%). Тоді з цього податку фінансуватимуться видатки Пенсійного та інших соціальних фондів і державний бюджет. Зібрані гроші розщеплюватимуться автоматично між відповідними державними реципієнтами.

За тією ж ставкою оподатковуватимуться відсотки, роялті, інші пасивні доходи (крім дивідендів) та доходи від підприємницької діяльності. Для дивідендів ставка визначається з урахуванням податку на доходи, сплаченого платником дивідендів, отож сукупне податкове навантаження для такого доходу становитиме ті ж 29%.

Певні переваги від трансформації системи оподаткування бачать чимало львівських бізнесменів. Як розповів голова Комітету підприємців Львівщини Андрій Гринчук, ключова теза, котра прозвучала в А.Журжія: скільки б ми не зменшували навантаження на заробітну плату, його все одно не можна зменшити до 4% від виручки, які нині є у спрощенців третьої групи. "Це означає, - каже А. Гринчук, - що в бізнесу завжди буде спокуса оформити юристів, бухгалтерів, водіїв, інших працівників не працівниками підприємства, а підприємцями третьої групи. Показовим може бути приклад, коли ви розраховуєтеся в ресторані не готівкою, а карткою. Вставляєте її в термінал, а вас просять здійснити дві-три операції - за кількістю фізичних осіб-підприємців, які "працюють" у ресторані.

А ось розраховуючись готівкою - ви цього не помічаєте: вам приносять нефіскальний чек або попередній розрахунок, де ви бачите загальну суму, ще якісь гроші ви залишаєте на чай. Тобто працює система використання фізичних осіб-підприємців, котрі насправді є найманими працівниками, але оформлені як підприємці. Хтось ліпить вареники, хтось розливає горілку. Я нікого не критикую, бо насправді бізнес виживає. І добре, що виживає, годує найманих працівників, поки є така можливість.

Позитивне у пропонованій концепції таке. Якщо поріг у 20 млн грн не буде перевищений, фіскальна служба не матиме права на коригування витрат. Підприємець, який перебуває на загальній системі оподаткування, платитиме податок від прибутку. Тобто доходи мінус витрати! Юридичні витрати, витрати на бензин, зарплату, мобільний зв'язок тощо. Сьогодні фіскальна служба перевіряє бізнес і нараховує штрафи, пеню... Треба йти в суд і відбиватися. Також важливим елементом пропонованої концепції, без якого вона не працюватиме, є збільшення порогу обов'язкової реєстрації платником ПДВ до 5млн грн".

У такому вигляді, як це презентовано в концепції депутата А. Журжія, життя бізнесу насправді мало б спроститися. Але де гарантія, що у процесі проходження цієї концепції вона буде втілена у чистому вигляді? Що хтось не скаже: а давайте цю ставку залишимо ще на 5 років, цю - на три роки, а цю - взагалі приберемо. Не секрет, що українські платники податку вже мають досвід, коли передбачене Податковим кодексом на наступні роки зменшення ставок податку на прибуток та на додану вартість згодом скасовувалося.

"Наразі для себе я не почув відповіді на запитання: а що робити з ІТ-шниками? В Україні їх, за їхніми ж словами, - продовжує А. Гринчук, - тримає лише найменша ставка оподаткування, яка де-небудь застосовується. Вони сплачують лише 4% єдиного податку та незначний ЄСВ. Як тільки ставка оподаткування зросте, а витрат у них практично немає, - вони з України підуть.

У теорії, думка про переведення підприємців третьої групи на загальну систему оподаткування передбачає застосування "запобіжників": заборона податківцям коригувати витрати з оборотом до 20 млн грн та підвищення порогу обов'язкової реєстрації платником ПДВ до 5 млн. виглядає привабливо. Але постає питання спрощення обліку, на яке відповіді поки що немає, тому важливо почути також думку фахівців із бухгалтерського обліку".

Проти ліквідації спрощеної системи оподаткування категорично виступає виконавчий директор Асоціації, голова регіональної ради підприємців Хмельницької області Олександр Сніховський. Як він зазначає, підприємці, що працюють на спрощеній системі оподаткування, не просять у держави підтримки, а ще й сплачують до бюджету немалі гроші. Наприклад, у 2014 р. до бюджетів усіх рівнів від суб'єктів малого підприємництва області надійшло 789,6 млн грн податкових надходжень. З них суб'єктами підприємництва, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, - 190,1 млн грн.

"Коли в державі економічна криза, ускладнення ведення бізнесу позбавить багатьох підприємців їхніх скромних заробітків. Послуг бухгалтера чи юриста підприємці не зможуть оплачувати. Це дорого. Особливо з урахуванням ще однієї "напасті" - запровадженням касових апаратів". По-друге, за словами Олександра Сніховського, сьогодні серед спрощенців третьої групи є як фізичні особи-підприємці, чий річний дохід не перевищує кількох десятків тисяч гривень, так і бізнесмени середньої руки з доходом у кілька мільйонів гривень. Вони легко можуть найняти й оплатити цілий штат найманих працівників, але особливо не прагнуть це робити, а укладають угоди про співпрацю з тими ж таки спрощенцями третьої групи.

На думку О. Сніховського, владі не потрібно було переформатовувати групи оподаткування. Як відомо, спочатку третя група оподаткування (фізичні особи) сплачували податок із суми до 3 млн грн, а четверта група (юридичні особи) - із суми до 5 млн грн. А ще були 5 і 6 групи з обігом до 20 млн грн. Це вже був зовсім немалий бізнес. Однак торік уряд, без погодження з підприємцями, взяв та й "звалив" цих підприємців в одну купу. Четверту зробили для сільгоспвиробників. У групі спрощенців опинилися як підприємці з дуже низьким доходом, так і люди з високими прибутками. Ніхто не просив владу це робити. Щоб вийти з ситуації, підприємці спрощеної групи оподаткування пропонують народним депутатам прийняти закон 1718, у якому є пропозиції зменшити рівень обороту до 3 млн грн. При цьому дозволити їм працювати без касових апаратів.

Як вважає Олександр Мінін, після аналізу запропонованої концепції складається враження, що найбільше виграють від такої реформи наймані працівники з невисокою заробітною платнею (і, відповідно, роботодавці з відносно великою кількістю таких працівників, тобто насамперед "великий бізнес"), а компенсувати втрати бюджету від зменшення оподаткування їхніх доходів планується за рахунок вищого оподаткування найбільш високооплачуваних фахівців та підприємців третьої групи спрощеної системи оподаткування, чиї податки після переведення на пропоновану систему, по суті, зростуть у багато разів. Наприклад, якщо тепер відрахування у Пенсійний фонд здійснюються лише з нижньої частини високих зарплат, то у складі майбутнього податку "пенсійна складова" стягуватиметься з повної суми зарплати, хоч би якою високою вона була, - при цьому чи це впливатиме на розмір пенсії в майбутньому, і як само, - невідомо.

Таким чином, основною "жертвою" пропонованої реформи виявляться ті, кого заведено називати "середнім класом", зокрема підприємці. І в разі узаконення цієї ініціативи, у що не віриться, все скінчиться масовим безробіттям та виїздом найбільш активної групи людей на заробітки за кордон.

Окремо, на думку Олександра Мініна, слід відзначити марність сподівань на те, що підприємці продовжуватимуть декларувати такі ж доходи, як і раніше, попри багаторазове зростання податку. Таке різке збільшення оподаткування, у поєднанні з невір'ям (для якого, слід визнати, є досить підстав) у здатність держави справді ефективно витрачати зібрані податки, неминуче призведе до переходу певної кількості підприємців у тінь. Для багатьох із них це не буде ані надто складно, ані надто дорого.

Ще гіршим наслідком для України може бути каталізування виїзду висококваліфікованих фахівців за кордон. Особливо це стосується фахівців IT-галузі, - знання та досвід багатьох із них там затребувані. Інші можуть однаково успішно співпрацювати із замовниками будь-якої країни, і вимога до них платити податки на сумірному з європейським рівні неминуче ставить питання переїзду до тієї держави, яка забезпечуватиме за ці податки європейський же сервіс. Звісно, погіршення умов оподаткування, навіть дуже істотне, як таке не може примусити змінити країну проживання, але воно може виявитися додатковим чинником до множини вже існуючих. Цільова аудиторія характеризується відносно молодим віком, відносно високою мобільністю, відносно високим рівнем знання іноземних мов, задіяністю у сферах, де нормою є дистанційна робота (що мало залежить від фізичного місця перебування), наявністю фаху та кваліфікації, на які є високий попит в іноземних роботодавців, тощо. Наведені параметри сукупно можуть помітно збільшити відплив за кордон найбільш освічених та кваліфікованих українців. Програш від цього буде не лише у кількісних показниках бюджетних надходжень, - держава зазнає "якісних" втрат. Буде завдано удару по чи не єдиній галузі, яка є високотехнологічною, в якій Україна є потужним світовим гравцем, яка справді може стати локомотивом економічного зростання країни.

У принципі, згадана вище концепція заслуговує на увагу - насамперед у тому, що стосується реформування оподаткування саме доходів у формі оплати праці. До оподаткування інших видів доходів, насамперед від підприємницької діяльності, за тими ж ставками Олександр Мінін радить поставитися з пересторогою. Негативні наслідки планованого "тотального оподаткування" підприємців можуть переважити або й звести нанівець заплановані розробниками концепції ефекти.

Основним джерелом збільшення доходів бюджету в абсолютному значенні мали б стати "перезапуск" економіки та її зростання, а не намагання вичавити дедалі більше з наявного "джерела", котре "всихає". При цьому у відносному значенні витрати (отже, й доходи) бюджету мають зменшуватися. На сьогодні державні витрати становлять, за різними оцінками, 52-54% ВВП, що занадто багато. За висновками науковців і за емпіричними даними, для економіки та системи державного управління того типу, що ми маємо, ця частка не повинна перевищувати третини від ВВП. Надмірне вилучення державою коштів з економіки вбиває її. Отже, в цілому податкове навантаження має зменшуватися. Таким чином, підсумовує Олександр Мінін, нормальним було б застосування пропонованої концепції лише в частині, що стосується доходів у формі оплати праці, навіть якщо спочатку державні доходи зменшаться. З плином часу цей ефект має компенсуватися в абсолютному значенні збільшенням від економічного зростання, шлях якому ми маємо розчищати.

Коментар

Теодор ДЯКІВ, аналітична група "Народний суверенітет":

- Це політичні рішення людей, які не хочуть мати підприємців із більш-менш розв'язаними руками. У них немає жодної логіки. Якщо говорити про систему оподаткування, то в Україні є величезні резерви і потреба спрощення загальної системи: обліку, контролю, рахунків, взаємостосунків тощо. Натомість нам пропонують знищити спрощену систему оподаткування.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі