Зерноекспортна логістика: "А президент знає? — Ні, Ставніцер знає! Президент, як і всі, платить!"

Рита Рєзнік 5 лютого, 00:00
порт

Читайте також

 

"Латифундисти "мають" країну, а зернові термінали "мають" латифундистів!" — якось так, езоповою мовою "95 Кварталу", можна описати ситуацію, що за багато років склалася в Україні в одній з найважливіших сфер діяльності, яка зачіпає і фермера, і "латифундиста", і держбюджет, і Пенсійний фонд…

І хоч як несподівано це не пролунало б, але цією сферою є зерноекспортна логістика в Україні. Адже наша держава претендує на перші місця у світовому табелі про ранги країн–експортерів сільгосппродукції. І дедалі більше залежить від успішності цього сектора, який останнім часом формує до 15% ВВП і до 40% його валютних надходжень, ставши ледь не національною ідеєю у країні, яка практично втратила важку індустрію 

Зерноекспортна логістика — це переважно приватні зерноперевалочні термінали в морських портах, які, з одного боку, здійснюють експорт зерна з України, а з другого — заробляють на цьому колосальні гроші. Портові термінали, сумарна одноразова місткість яких становить близько 3 млн т, останніми роками забезпечують близько 40 млн т експорту зерна, олійних культур, шротів олійних культур і гранульованих пшеничних висівок.

Та справа ще й у тому, що вартість перевалки зерна (тобто його переміщення з вагонів на судно) бере участь у ціноутворенні на зернові культури в гривні на всій території України, для всіх продавців–споживачів–покупців від аграріїв до держави з її "інструментами", а також для експортерів, борошномелів, спиртовиків...

Уся країна в цьому питанні "танцює від пічки" — вартості зерна на борту судна (на умовах FOB), обумовленої світовим ринком. За винятком… А ось далі, при умовному зворотному русі логістичним ланцюжком углиб країни, першою цифрою, що відраховується зі світової ціни для цілей внутрішнього ціноутворення, є вартість перевалки зерна в портах.

В Україні (на "глибокій воді", з сертифікацією та сюрвеєм) вона становить для експортерів 20–22 дол./т. У Євросоюзі, куди Україна прагне, — 5,5–6,5 дол./т.

На більшості вітчизняних терміналів класична схема розрахунків за цю послугу така: 3–6 дол./т у гривні — на рахунок українського оператора термінала для покриття його витрат в Україні, решта 14–17 дол./т — на офшорні материнські рахунки за кордоном. Цілком очевидно, що це робиться для приховування ненормальної норми прибутку та ухиляння від її оподаткування на сотні мільйонів доларів США.

А для вітчизняних виробників результатом такого "ціноутворення" на перевалку зерна в портах є заниження закупівельних цін на зерно (причому по всій країні) та на все вирощене, а не тільки на експортоване. Як наслідок — зменшення виручки від продажу зерна на внутрішньому ринку на 18–20 млрд грн на рік. Саме стільки наші "найконкурентніші" у світі аграрії, (і фермери, і "латифундисти", і господарства того самого президента) щороку недоотримують за вирощене ними зерно. Фактично, завищена ціна перевалки генерує викривлене цінове тло на ВСЬОМУ внутрішньому зерновому ринку країни.

Як бачимо, ця гігантська сума майже дорівнює втратам АПК країни від нещодавньої законодавчої "стрижки" спецрежиму ПДВ, що викликала грудневі аграрні бунти під ВР і по всій країні. Але при цьому ніхто й не згадав у ході акцій протесту про бенефіціарів зерноперевалочного бізнесу, зацікавлених у подальшому монопольному "доїнні" країни.

Оскільки головними зерноекспортними воротами України є Одеська область із трьома її мегапортами, саме тут сформувався головний центр спостереження та недопущення антимонопольного, відкритого й прозорого доступу незалежних компаній до розвитку подібного бізнесу на Чорноморському узбережжі. Найбільш ефективний механізм для цього — маніпулювання (за підтримки підконтрольних органів місцевого самоврядування) рухом прибережних земель та не/узгодженням розробки проектів використання земель водного фонду для цілей будівництва та експлуатації об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а простіше кажучи — причалів із зерновими терміналами.

На сайті Одеської ОДА ви не знайдете жодного опублікованого рішення про узгодження подібних проектів. Хоча такі проекти є.

Показовим у цьому сенсі є приклад компанії Allseeds, яка побудувала 2015 року в порту "Південний" олійноекстракційний завод з олійноналивним терміналом. Це ледь не єдина такого роду та розміру інвестиція за останні роки в усій країні.

Компанія, яка викликала досить великий інтерес при відкритті заводу, заявила про свої плани щодо подальшого розширення виробництва (з 2,4 тис. до 10 тис. т переробки олієнасіння на добу) з паралельним розвитков елеваторно-складського господарства й транспортної інфраструктури. І все це — на базі власних причалів із зерновим терміналом ємністю до 400 тис. т одноразового зберігання.

Та, судячи з усього, вони взялися за дуже нелегку роботу. Як повідомляв тоді 112 канал, щойно призначений головою Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі, присутній 16 липня 2015 р. на урочистому відкритті підприємства, зробив викривальну заяву: "…в Україні існує монополія на ринку морпортів — власники приватних причалів працюють на картельній угоді та не пускають інші компанії. Це ускладнює інвестиції в регіон, збільшує вартість продукції та створює проблеми для ефективної роботи". Він не назвав приватних стивідорів, які працюють у картелі, але, мабуть, йшлося про сусідів Allseeds, які мають свої причали або вихід до води, зокрема, про найбільший приватний порт "Трансінвестсервіс" (ТІС). Губернатор зажадав від Адміністрації морських портів України видати дозвіл на будівництво причалів у порту "Південний" для Allseeds: "Будь ласка, дайте цьому заводу дозвіл на причал, землю ми знайдемо. Але, будь ласка, не треба весь час захищати маленьку мафію, яка завжди тут орудувала. Дайте причал і можливість вийти тим, хто реально вкладає гроші та створює робочі місця".

Політик такого масштабу знає, що каже! У нормальній країні подібна публічна заява була б приводом для негайного найретельнішого антимонопольного та кримінального розслідування.

Схоже, що присутні на відкритті заводу "бенефіціари" перевалочного бізнесу все це "намотали на вус". І, мабуть, невипадково незабаром гендиректор ТІСу Андрій Ставніцер став радником глави Одеської ОДА, а ТІС — спонсором фонду "На благо Одеси". Хіба не схоже це на "маленьку мафію", яка контролює понад 20% експорту зернових вантажів у країні? Яка тут як уродилася.

Що радять губернатору та його команді такі радники, статки та благополуччя яких прямо залежать від максимальної ексклюзивності їхнього перевалочного бізнесу в одеському регіоні, нам і Google правдиво не розкаже. Можливо, вони порадять губернатору та Ко, наприклад, максимально сприяти своїй же "офшорці" "МВ Карго" в будівництві в "Південному" зернового термінала для американського "Каргілла"! Тут краще відразу співробітничати, а заробляти на "Каргіллі", хоч і менше, ніж сьогодні, але постійно та надійно можна буде на будівництві й потім. Тут варіантів немає — без дружби зі Сполученими Штатами, які в народі прирівняли до "Каргілла", ніяк!

"З рештою, Міхеїле Ніколозовичу, ми й самі впораємося. От тільки Allseeds відразу відмовляти не треба. Ви там у них на відкритті заводу такого наговорили, на весь світ пообіцяли їм землі дати для інвестицій, що відмовляти їм зараз ну ніяк не можна. Шукаємо!" — вочевидь, радить губернатору стивідор Ставніцер.

…Панове, а як ще накажете розуміти компанії-інвестору, яка ще 20 липня 2015 р. звернулася в Одеську облдержадміністрацію з мотивованим проханням про узгодження розробки проекту землекористування для будівництва причалів із зерновим терміналом, те, що відбувається? Разом із олійнодобувним комплексом інвестор має дати одеському регіону до 5 тисяч робочих місць, а також надати додаткові можливості незалежним експортерам на перевалку до 4 млн т зерна, тим самим завдаючи серйозного удару по монопольно встановлених цінах на цю послугу в портах України.

Однак донині Одеська ОДА не спромоглася навіть формально відповісти реальним інвесторам, які через відсутність узгодження проекту землекористування вимушені призупинити проектні роботи з наступних черг виробничого комплексу, друга з яких мала розпочатися вже в середині 2016 р.

Згідно з Законом "Про захист економічної конкуренції", у ситуації, що склалася з розглядом Одеською ОДА клопотання компанії Allseeds про узгодження розробки проекту землекористування наявні "…протизаконні антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, які виражаються в їхній бездіяльності, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження або викривлення конкуренції на ринку…" послуг із перевалки зернових культур з усіма наслідками, що випливають звідси, у вигляді безкінечного грабунку аграріїв і бюджету країни монополістами-стивідорами на мільярди гривень, про які йшлося вище.

Утім, судячи з подій, що відбуваються нині в Одеській ОДА та навколо неї (з обшуками та арештами її чиновників), зайнятий високою політикою та всеукраїнськими проблемами в столиці Міхеїл Саакашвілі, передоручивши оперативну роботу заступникам-помічникам, міг бути й не в курсі того, що коять чиновники, які контролюють кореспонденцію, готують проекти доручень і резолюцій, робочий графік керівництва… У цілому, по суті керують областю.

А стивідори пильно стежать за непорушністю своєї зерноперевалочної вотчини. Вони міцно тримають за горло країну і навіть у кошмарному сні не бажають допустити, що ціни на перевалку впадуть, як це сталося за останні кілька років із ціною перевалки олій — з 15–18 до 7–8 дол./т через розширення пропозиції послуг "олійних" терміналів у портах України.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
4 коментаря
  • Алексей Исарков 29 февраля, 22:17 Ну стаття дійсно на дуже слабкому рівні написана, хоча раціональне зерно є Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Андрей Кузьменко 10 февраля, 00:51 Статья явно заказная, причем сделана на весьма невысоком профессиональном уровне. В частности, авторов были проигнорированы следующие естественные вопросы, проистекающие из его же логики: 1. Если есть проблема с торможением разрешения - так и скажите, где документы, кто тормозит. При чем здесь мифический картель и несчастные крестьяне? 2. Неужели автор призывает к тому чтобы заставлять одних частников работать с другими? Это разве не вмешательство в хоздеятельность? Есть же, слава богу, госпорты - вперёд, неужели кто откажет ? 3. Какая связь между появлением еще одного масляного терминала и снижением цен на перевалку зерна? 4. Даже если построят ещё один зерновой, что помешает его владельцам присоединиться к этому всемирному масонскому заговору, если он вдруг действительно существует? Банальный заказ, причем очень некачественно отработанный. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Sergey Grinevich 8 февраля, 13:45 Все это правильно. Но нужно учитывать, что еще 15 лет назад Немецкая консультативная группа при Правительстве Украины подсчитала, что из 100 долларов выручки за счет экспорта зерна немецкий фермер получает 70 долларов, а украинский крестьянин - 40! Не только на перевалке грабят - элеваторы, ж.д., трейдеры. Но за это время абсолютно ничего не сделано. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Миколай Паращак 6 февраля, 14:26 Нє, ну якщо в Європі 5,5-6,5 дол., а у нас = 20-22 ... та то ж ні в які ворота не лізе !!! Куди дивились і дивляться наші владоможці !!! Та за таку підлість по відношенню до державних інтересів - не руки --- горло перегризати треба !!!! Відповісти Цитувати
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.31
EUR 28.69