Зміна позицій

Тепер не підприємець ітиме до суду, а контролюючий орган доводитиме в суді необхідність зупинити діяльність підприємства

Мінекономрозвитку подав до парламенту законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мінімізації протиправного втручання правоохоронних органів у господарську діяльність та захисту права власності". Цим документом міністерство пропонує законодавчо заборонити чиновникам і контролюючим органам безпосередньо втручатися в діяльність підприємств. Проте підприємці, які встигли ознайомитися з документом, вважають, що користі від нього бізнесу не так уже й багато…

Принцип рівності

Законопроект містить дві ключові ідеї. Перша - практична реалізація принципу рівності повноважень держави і бізнесу, друга - звуження можливостей використання рейдерських схем. Принципова особливість майбутнього закону полягає в тому, що вже не суб'єкт господарювання буде змушений іти до суду обстоювати свою правоту, а контролюючий орган у судовому порядку доводити, що діяльність підприємства слід призупинити. Якщо закон набере чинності, то ці обмеження поширяться практично на всі міністерства й органи місцевого самоврядування.

"Хороша процедура, - каже львівський бізнесмен Андрій Іонов. - Це світова практика. Не можна віддавати важливі для бізнесу рішення нашим чиновникам. Обов'язково має бути можливість судового захисту". За його словами, сьогодні в силу певних обставин "наїзди" чиновників і перевіряючих організацій різних рівнів в Україні трохи послабилися. Влада багато чого не може собі дозволити. Але ці права нікуди не поділися.

Про рівень шкоди для бізнесу від необмежених можливостей чиновників у квітні минулого року повідомив виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко: "За нашими підрахунками, протягом року держава втрачає до
27 млрд грн від зупинення діяльності підприємств контролюючими органами. Сьогодні 44 установи можуть зупинити бізнес в України без рішення суду. Втрати від цього можуть сягати 1 млрд грн на день. Погодьтеся, це великі кошти". У трійці найактивніших установ, на думку роботодавців, Державна служба з надзвичайних ситуацій, тобто пожежники, Держгірпромнагляд і Державна фіскальна служба.

Ще 2012 року було оприлюднено дані про незаконні побори на будівельному ринку. За підрахунками фахівців, у середньому за рік будівельники витрачали на хабарі чиновникам не менш як 8 млрд грн. Витрати на хабарників з квадратного метра закінченого об'єкта будівництва сягали 10-15% від його собівартості. Наприклад, при реєстрації документів у Мін'юсті тариф "становив 10 дол. з кожного квадратного метра", - повідомляв президент КБУ Лев Парцхаладзе.

Сьогодні Мінекономрозвитку "дозріло" до системних змін. До такого кроку, судячи з пояснювальної записки, міністерство спонукало падіння інвестиційної привабливості України: "Однією з головних проблем є неправомірне втручання правоохоронних органів у діяльність господарюючих суб'єктів. Усе це відбиває бажання здійснювати інвестиції в українську економіку, спонукає підприємців виводити капітали за кордон. Поліпшення інвестиційного клімату в Україні неможливе без мінімізації протиправного втручання правоохоронних органів у господарську діяльність господарюючих суб'єктів і посилення відповідальності співробітників правоохоронних органів".

Мета розробників законопроекту - обмежити можливості для корупційного впливу контролюючих органів у сфері господарської діяльності і встановити, що рішення щодо припинення, позбавлення прав користування, обмеження діяльності підприємств, тимчасової заборони діяльності підприємств, видачі дозволів на право користування або оренди під час ведення бізнесу суб'єктами господарювання ухвалюють виключно суди.

Законопроектом передбачено внесення змін до Лісового, Водного, Земельного і Господарського кодексів, Кодексу про надра, Кодексу адміністративного судочинства, а також низки законів про охорону здоров'я, прокуратуру, захист прав споживачів, інвестиційну діяльність, охорону праці тощо.

Третій не зайвий

На думку керуючого партнера юридичної компанії Prove Group Владислава Кочкарова, цей законопроект - важливий і серйозний сигнал від держави. У разі його ухвалення контролюючі органи й місцеві чиновники будуть змушені діяти виключно через суд. Лише за його рішенням може бути обмежена діяльність підприємства. Законопроект чітко спрямований на захист бізнесу. Однак повністю виключити вплив держави на бізнес влада не може, бо тоді й власне державна влада не буде потрібна. Але тепер це втручання буде обґрунтованим.

Юристи загалом позитивно оцінюють законопроект Мінекономрозвитку. Але разом з тим вважають, що деякі його норми є неоднозначними, через що зберігається загроза адміністративного тиску, а тому потрібні юридичні механізми захисту бізнесу.

В окремих випадках контролюючі органи можуть самостійно ухвалити рішення про обмеження діяльності підприємства, а суд - лише підтвердити правочинність їхніх дій. Саме через цей нюанс, вважають фахівці, діяльність бізнесу може бути зупинена без рішення суду. Так, інспекція з питань захисту прав споживачів може зупинити відвантаження й реалізацію товарів, які, на її думку, не відповідають вимогам нормативних документів.

Право самостійно зупинити роботу суб'єкта господарювання залишено й санітарно-епідеміологічній службі. Судовий розгляд висновку СЕС в першій інстанції може тривати близько тижня, а в разі подання апеляції, термін розгляду якої проектом не регламентується, процес може затягнутися ще на місяць. Крім того, згідно з проектом, апеляційне оскарження може проводитися в письмовій формі, тобто без виклику сторін.

Законопроект дає надію на подолання ще одного ганебного явища в Україні - рейдерства. Тепер у конфлікті між державним органом і підприємством з'являється третя особа - суд. Це має гарантувати об'єктивність і пришвидшити вирішення конфлікту. Тепер головне, щоб у новому законі, який може бути ухвалений уже цього року, не було "білих плям" і статей, які суперечитимуть одна одній. Він має бути зрозумілий кожному і максимально простий у застосуванні.

Домовлятися з суддями

"Якщо досі перевіряючі знаходили якісь порушення, підприємств вони практично не закривали, - розповідає підприємець на умовах анонімності. - Найбільший козир пожежників і санепідемстанції те, що сьогодні більш як половина виробництв не має дозволу на початок робіт. Раніше такий дозвіл видавали за умови дотримання багатьох норм, які фізично й фінансово були дуже затратними. Тому люди запускали виробництво без дозволу, а коли приходили перевіряючі, кожен шукав "аргументи".

Якщо це була виробнича компанія, то вони дивилися, чи дотримано норм техніки безпеки, охорони праці, сангігієни, протипожежних правил тощо. На великих виробництвах пожежники, наприклад, вимагають встановлення пожежних гідрантів. А спробуй на такі площі провести воду, встановити гідранти, пожежну сигналізацію і ще багато чого, якщо людина ще не знає, чи піде в неї бізнес.

Як на мене, залучення судів до вирішення конфліктів дає бізнесу більше можливостей захистити себе, але принципово нічого не змінює. Влада хоче показати, що вона щось робить, але бізнесу від цього користі не буде. Раніше бізнес змушений був "домовлятися" лише з контролюючими структурами, а тепер підприємцям дають можливість відтермінувати вирішення їхніх проблем на певний час, а далі треба буде домовлятися з суддями".

Закон сьогодні і завтра

Закон України
"Про ветеринарну медицину"

Ст. 7. (Державні органи ветеринарної медицини та їх посадові особи) дозволяє:

"обмежувати, забороняти або припиняти відповідно до законодавства господарську діяльність юридичних або фізичних осіб у разі порушення ними ветеринарно-санітарних заходів, встановлених законодавством, якщо такі порушення можуть спричинити безпосередню загрозу життю та/або здоров'ю людей і тварин".

Пропонується:

"звертатися з позовом до суду про обмеження, заборону або припинення відповідно до законодавства діяльності юридичних або фізичних осіб у разі порушення ними ветеринарно-санітарних заходів, встановлених законодавством, якщо такі порушення можуть спричинити безпосередню загрозу життю та/або здоров'ю людей і тварин".

Лісовий кодекс України

Ст. 30. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних рад у сфері лісових відносин:

"Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні ради у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на відповідній території: передають у власність, надають у постійне користування земельні лісові ділянки на землях спільної власності відповідних територіальних громад, власності територіальних громад міст Києва і Севастополя та припиняють права користування ними".

Пропонується:

"передають у власність, надають у постійне користування земельні лісові ділянки на землях спільної власності відповідних територіальних громад, власності територіальних громад міст Києва і Севастополя, звертаються із заявами до суду для прийняття рішення про припинення права користування ними".

Закон України "Про місцеві
державні адміністрації"

Ст. 21. Повноваження в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля:

"… Розробляє і забезпечує дотримання правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зони санітарної охорони джерел водопостачання; обмежує або забороняє використання підприємствами питної води у промислових цілях.

Пропонується:

"… Розробляє і забезпечує дотримання правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зони санітарної охорони джерел водопостачання; звертається із заявою до суду про прийняття рішення про обмеження або заборону використання підприємствами питної води у промислових цілях".