Блиск ільменіту та убогість Житомирщини

Віктор Конев 12 квітня 2013, 21:35
№14_14

Читайте також

Особливість Житомирської області в тому, що в її надрах багато мінеральних ресурсів: ільменіти, кварцити, граніти, лабрадорити. Парадокс, але, можливо, саме тому цей регіон України є дотаційним. Отака міні-Африка, де що багатші надра, то більше голодних смертей серед населення. Утім, до паралелей з Африкою ми повернемося трохи нижче. Що ж до Житомирської області, то 9 квітня спроба влади проштовхнути через сесію облради рішення про виділення "Надрам України" 6 тис. га земель під розробку ільменітових родовищ вилилася в силове протистояння з пікетниками із сіл, які мають піти під бульдозер. Ті спробували взяти штурмом будівлю облради, щоб у сесійній залі викласти свою точку зору. Усе обійшлося зламаними дверима, а рішення про виділення землі депутати все-таки скасували. Однак поляризація типу: населення — з одного боку, а ворожа йому влада — з іншого, відбулася. При цьому місцеві політики та політика взагалі були, на моє глибоке переконання, вторинним чинником у цій веремії, і навіть місцеві опозиціонери не надто завзято піарилися під час стихійного вибуху емоцій.

Експлуатація ресурсів в умовах України — це не додавання, а віднімання

Первинне ж те, що великий бізнес тягнеться до ільменіто-апатитових родовищ Житомирщини, а місцеве населення не хоче бачити в себе ні крокуючих екскаваторів, ні кар'єрів (див. DT.UA №45 від 7 грудня 2012 р. "Продається область на вивіз. Недорого"). Тому що абсолютно переконане: експлуатація ресурсів в умовах України (на відміну, наприклад, від Норвегії) — це не додавання, а віднімання: ресурси викачають, екологію регіону вгроблять, населення люмпенізують.

А от влада Житомирської області будь-що прагне здати великому бізнесу землі з чималими запасами ільменітів, апатитів, кварцитів і гранітів: і згори наказують, і свій інтерес напевно є. Інакше як зрозуміти дивний парадокс: ресурси добуваються, колони вантажівок із тими самими гранітами йдуть із кар'єрів вдень і вночі, а райони та сільради сидять на дотації?! Як стверджує Ольга Фльорко, голова Торчинської сільради (Коростишівський район), у землях якої багато гранітів та ільменітів, левова частка гранітних кар'єрів у районі — нелегальні. Про жодну соціальну відповідальність добувачів і обробників каменю не йдеться, зарплата працівникам виплачується в конвертах, а відходи каменеобробки зливаються в найближчу канаву.

№14_12
Ландшафти Житомирщини: крокуючі екскаватори, їдкий пил і кислотні озера…

І це відбувається на очах у районної та обласної влади, яка вже два десятиліття веде розмови про впорядкування видобутку граніту в області. "Те саме буде і з титановими рудниками, тільки вже в грандіозних масштабах, — переконана Ольга Петрівна. — А місцеве населення для бізнесу — лише перешкода".

Отже, виразники думки місцевого населення заявляють приблизно таке: "Не потрібно нам ваших "золотих гір", залишіть нам наші ліси, поля та луки". Справді, чи треба ламати через коліно населення та поспіхом роздавати родовища титанових руд тільки тому, що так хочеться великому бізнесу? Якщо точніше, то чи треба віддавати ільменітові поклади одному бізнесмену — Дмитру Фірташу, який став, крім іншого, "титановим магнатом"?..

№14_15
«Останній титанщик» України Григорій Осауленко: «30% вихідної сировини летить у відвали! Ніде у світі немає такого марнотратства!»

"Не смійте віддавати землю під видобуток ільменіту — третина сировини летить у відвали! Нехай перероблять те, що вже накопали"

— Титанової сировини достатньо і без освоєння нових родовищ, — стверджує Григорій Осауленко, у минулому заступник міністра промисловості та, як він сам себе називає, "останній титанщик України". — Розпочну з того, що ільменітовий концентрат з Іршанського та Вільногірського ГЗК використовується здебільшого для виробництва двоокису титану — білого пігменту. Він зараз виробляється на "Сумихімпромі" та "Кримському титані" в Армянську. Однак технологія його виробництва дуже застаріла. 30% вихідної сировини летить у відвали! Це не слова, це дані аналізу. Ніде у світі немає такого марнотратства!

Крім того, у відвали потрапляє й побічний продукт виробництва двоокису титану — сірчаний ангідрид (SO3), у результаті реакції якого з водою утворюється сірчана кислота та яким запаскуджено все навколо підприємств. Зокрема, виробництво в Армянську вбиває унікальний Сиваш! А ще 35 років тому на Запорізькому титаномагнієвому комбінаті була розроблена за моєї участі безвідхідна технологія виробництва двоокису титану. Що ж до ГЗК — Іршанського та Вільногірського, то, крім того, що під час збагачення близько 5% ільменіту йдуть у відвали, на Іршанському взагалі не видобувається циркон, який, зокрема, дуже необхідний для виробництва паливних елементів для АЕС.

На думку Григорія Григоровича, якщо застосовувати вже наявні безвідхідні технології виробництва білого пігменту, якщо зайнятися переробкою відвалів або, інакше, "хвостів" на Іршанському та Вільногірському ГЗК, у яких вміст ільменіту — близько 5%, то роботи вистачить на найближчі п'ять років. То навіщо розпочинати розробку нових родовищ, до речі, досить бідних за вмістом титану? Наш співрозмовник переконує, що технології, якими він володіє, дозволять зробити переробку відвалів економічно доцільною. Крім того, це дасть змогу рекультивувати земельні ділянки, де велися розробки, і бути впевненим, що надалі до них повертатися не доведеться.

Заступник губернатора: "І надалі ми залучатимемо інвестиції в промисловість, у тому числі в добувну"

Наступний наш співрозмовник — заступник голови Житомирської облдержадміністрації Віктор Куницький. Автор звернувся до нього із запитанням, а що, власне, за метушня з періодичними викидами емоцій відбувається навколо титанових родовищ області та чому ті, чиї будинки буквально стоять на титані, не в захваті від такого, здавалося б, щасливого збігу обставин?

На початку розмови Віктор Генріхович повідомив, що Житомирська область за минулий рік показала понад 16% економічного зростання. При цьому понад 50% позитивної динаміки припадає на добувну галузь. Цього року, на його думку, зберігається така сама позитивна тенденція.

— І надалі ми залучатимемо інвестиції в промисловість, у тому числі в добувну, — наголосив В.Куницький. — Необхідно створювати робочі місця, необхідно розвивати видобуток ільменітів. Але все це має відбуватися відповідно до законодавства та без шкоди для екології. Потрібно все робити так, щоб люди раділи приходу інвестора!

Відповідаючи на запитання, чому ж вони не радіють, Віктор Куницький зазначив, що 9 квітня до облради прийшли лише 300 людей, а це далеко не все населення трьох районів області, де планують добувати ільменіти. На його думку, тут примішується й політика також.

№14_16
Вони не хочуть, щоб у їхніх городах копали титанову руду

Разом з тим він визнав, що далеко не на всіх видобувних підприємствах створено нормальні умови роботи і платиться гідна зарплата. Він також не став заперечувати існування нелегальних гранітних кар'єрів і підпільних каменеобробних цехів, які звалюють відходи виробництва куди заманеться. Заступник губернатора підкреслив, що бореться і боротиметься надалі з цими явищами. Що ж стосується тих сільрад, де народ не хоче, щоб на їхній території добувався титан, — буде так, як того хоче народ.

Геолог-алмазник Віктор Підвисоцький: "Головний симптом "африканізації" — дика, неприкрита корупція на всіх рівнях"

Та все ж таки чому так виходить: і в Житомирській області, і в Україні загалом є величезні ресурси, а ВВП на душу населення у нас у півтора разу менший, ніж в Анголі (3800 дол. проти 6200 дол.), і втричі менший, ніж у Ботсвані (12500 дол.)? Це запитання автор поставив доктору геолого-мінералогічних наук, відомому у світі фахівцю з алмазів Віктору Підвисоцькому.

Віктор Тодосійович з промивним лотком, лопатою і рюкзаком за плечима обійшов практично всю "чорну" Африку. Йому добре знайоме це явище: кричущі злидні на тлі незліченних багатств. Він називає його "африканський синдром", а до того, що відбувається з ресурсами в Україні, застосував термін "африканізація". Слово В.Підвисоцькому:

— Надра ряду африканських країн грабують усі, кому не лінь. А місцеві царьки і чиновники живуть у розкоші, виставляючи напоказ свої мільйони і мільярди. Царьки за винагороду дозволяють викачувати з країни все цінне, абсолютно не переймаючись благополуччям своїх громадян. А великі компанії, які розробляють місцеві ресурси, приводять до влади зручних їм царьків, проливаючи річки крові. Якщо транснаціональним корпораціям і недругам України буде вигідно розвалити нашу країну, щоб одержати контроль над її ресурсами, повірте, вони зроблять це! І в них буде достатньо помічників з місцевих царьків.

Що стосується України, то її надра казково багаті. Країна, що розташувалася всього на 0,4% земної суші, де проживає 0,8% населення планети, має у своїх надрах 5% мінерально-сировинного потенціалу світу! В Україні розвідано близько 20 тис. родовищ понад 100 видів корисних копалин. З них 7807 родовищ 94 видів копалин мають промислове значення.

Серед рудних покладів кольорових металів є унікальні родовища титанових руд у Житомирській і Дніпропетровській областях і розвідані родовища золота в Закарпатті. За запасами ртутної руди (Микитівське родовище в Донбасі) наша країна — серед світових лідерів.

Одне з провідних місць у світі Україна посідає і за запасами нерудних корисних копалин. Так, за запасами граніту і лабрадориту, а також каоліну (Житомирщина) Україна поза конкуренцією в Європі. Є в наших надрах і родовища коштовного і напівкоштовного каміння — берилу, аметисту, бурштину, яшми, гірського кришталю (знову Житомирщина).

Надра спустошуються, але країна на Норвегію чи Кувейт не перетворюється. При цьому зовсім очевидні криза соціальних інститутів, розвал охорони здоров'я і деградація системи освіти.

А головні ознаки "африканізації" такі: дика, неприкрита корупція на всіх рівнях. У всіх африканських країнах, де я працював, чиновники навіть незначну карлючку не поставлять, якщо не даси "на лапу". Це по-перше.

По-друге, невелика жменька бувалих людей, для яких закони не писані, володіє основним потенціалом країни, тим, що дала природа і що створено всім суспільством. По-третє, ця жменька вихваляється своїм багатством, демонстративно смітить грошима, тому що не боїться розплати в найближчому і віддаленому майбутньому. А населення мріє лише про те, як набити живіт маніокою та швидше втекти з країни.

На жаль, в українському варіанті користування ресурсами я бачу ту саму модель. І щоб зупинити африканізацію України, треба зупинити корупцію.

№14_17
Доктор В.Підвисоцький в оточенні своїх гвінейських друзів: «Необхідно на порядок підвищити плату за користування надрами, оскільки ставки, які зараз платять власники видобувних підприємств в Україні, у 50–100 разів нижчі, ніж у Європі. Тоді від грабежу можна буде перейти до будівництва» (фото з особистого архіву В.Підвисоцького)

— Ви часто порівнюєте Україну з африканськими державами. У контексті теми як до цього ставитися — пишатися, ображатися?

— Думайте самі. От, наприклад, Гвінея. Ця невелика країна на заході континенту має просто колосальні запаси корисних копалин. Це залізні руди, алмази, золото, уран. А що стосується бокситів (сировина для виробництва алюмінію), то у Гвінеї зосереджено від 40 до 60% їх світових запасів (близько 15–20 млрд т). Однак, попри неймовірно багаті надра, ця держава та її громадяни перебувають за межею бідності — середній річний доход на душу населення у Гвінеї становить лише 380 дол. Тобто в середньому її громадяни живуть на один долар на день. Але якщо врахувати дуже глибоку прірву між багатими і бідними, то більшість громадян цієї країни примудряються виживати взагалі без грошей. І я тому свідок.

Ще один яскравий приклад убогості на тлі безмірного багатства — Зімбабве. За запасами платиноїдів і хромітів ця країна посідає третє місце у світі. При цьому Зімбабве з її 173 дол. ВВП на душу населення — найбідніша країна світу. А змучена міжусобицями Демократична Республіка Конго (ДРК)... Тут є поклади міді, кобальту, цинку, золота, марганцю, кадмію, германію, срібла. Крім того, розвідані запаси і прогнозні ресурси алмазів — найбільші у світі! Але колосальні ресурси принесли населенню ДРК лише незліченні лиха. Кілька десятиліть воєн, грабежів поставили жителів країни на межу виживання. Незважаючи на багатства "під ногами", більшість конголезців голодують, живуть на 20 центів на день, майже 75% від 50-мільйонного населення не одержують медичної допомоги. У результаті боротьби за алмази загинули вже понад сто тисяч чоловік, а два мільйони жителів ДРК залишилися без даху над головою.

Що стосується теми нашої розмови, то треба насамперед підвищити плату за користування надрами, оскільки ставки, які платять власники видобувних підприємств, у 50–100 разів нижчі, ніж у Європі. То підніміть удвічі-утричі, а то й удесятеро плату за кожну одиницю ресурсів, і від грабежу можна переходити до будівництва! Але нинішній український політикум на це не піде, оскільки живе за рахунок тих, хто експлуатує ресурси і кому не потрібні ні Україна, ні тим більше українці.

…А тим часом талановиті фахівці і мисляча молодь тікають з країни, і вже важко говорити про системний розвиток вітчизняної освіти, науки і про виховання молодих учених і менеджерів. Це, мабуть, найочевидніший симптом "африканізації", за яким маячить деградація.

Та хочеться сподіватися, що в Україні знайдеться лідер, подібний сінгапурському Лі Куан Ю, котрий з убогої території, позбавленої всього, навіть прісної води, зумів створити багату країну з динамічною економікою і з населенням, яке з гордістю називає себе сінгапурцями. Або подібний до першого президента Тайваню Цзян Цзінго (який, між іншим, був громадянином СРСР і носив до втечі з Союзу ім'я Микола Єлізаров). Ці видатні діячі оголосили війну головному ворогу — корупції. І перемогли. Цього виявилося достатньо, щоб стати нацією, народом, державою. А коли влада, бізнес і народ думають, як зробити країну кращою, коли інтереси влади, народу і бізнесу збігаються, тоді й починаються економічні чудеса. І цього я бажаю Україні, в якої для дива є ще й величезні мінеральні ресурси.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
8 коментарів
  • Аналитик 31 мая, 15:30 Хвосты Вольногорского ГМК перерабатывает ООО Цветные металлы Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • asd 19 апреля, 14:22 Украина и свобода умерла после гибели В. Черновола Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • прохожий 17 апреля, 11:28 "А може краще всі родовища взяти назад до держави, відкрити на кожного українця банківський рахунок, так як родовища належать народу України (по Конституції), і почне зникати корупція" Ото лафа буде різним чиновничкам! Від голови сільради - до голови кабміну. І ніяка киянка їх не перевірить і не зупинить. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • киянка 15 апреля, 00:36 А може краще всі родовища взяти назад до держави, відкрити на кожного українця банківський рахунок, так як родовища належать народу України (по Конституції), і почне зникати корупція. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Зри в корень 13 апреля, 15:02 Цзян Цзинго (который, между прочим, был гражданином СССР и носил до бегства из Союза имя Николай Елизаров - всего навсего сын Чан Кайши, а в Москве он просто учился...
    Виктор 13 апреля, 19:45
    ...А потом жил в Свердловске и редактировал многотиражную газету «За тяжелое машиностроение», женился на русской девушке Фаине Вахревой, которая на Тайване стала Цзян Фанлян. Когда он, первый демократически избранный президент Китайской республики Тайвань, умер (1988), после него не осталось ни счетов в банках, ни недвижимости - ничего, кроме страны, победившей коррупцию и ставшей "азиатским тигром".
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Сергей 13 апреля, 08:27 А, что, на фото "Доктор В.Подвысоцкий с гвинейскими друзьями" все одеты в яркие одежды. Мы о такой в 1991 году мечтали.
    Виктор 13 апреля, 13:19
    Мы уже почти в Африке, так что любой секонд-хэнд к вашим услугам плюс гуманитарка
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.65
EUR 28.65