Гості з минулого

ПРЕДСТАВНИКИ "СІМ'Ї" ЯНУКОВИЧА ПЕРЕСЛІДУЮТЬ У СУДАХ ОДИН ІЗ НАЙБІЛЬШИХ ІНОЗЕМНИХ БАНКІВ

Чи може прибічник скинутого злочинного режиму, який втік із країни, розраховувати на одержання регулярного прибутку в Україні через рік після перемоги Революції гідності? Так, якщо він усе ще має вплив на судову та правоохоронну системи. Понад те, цей заробіток може приносити майно вартістю в десятки мільйонів доларів, яке за фактом такому персонажу не належить.

Ще близько року тому італійські та австрійські акціонери міжнародної фінансової групи UniCredit були переконані, що масштабний конфлікт з одним із найбільших проблемних позичальників - групою компаній "ІСА Прайм Девелопмент" - нарешті завершився мирно. Сторони резонно вирішили, що десятки паралельних судових процесів даремно вимотують людей, тоді як майно, навколо якого, власне, і виникло протистояння, може давати прибуток усім учасникам процесу.

Перш ніж викласти суть позову, який сьогодні розглядається у Вищому адміністративному суді України, варто великими мазками нагадати "історію любові" UniCredit Bank та "ІСА". У 2007 р. банк видав девелоперу кредит на суму 200 млн дол. для будівництва п'яти бізнес-центрів.

2008-го через кризу кредит обслуговувати перестали. Уже тоді, 2009 р., банк пропонував позичальнику перші лояльні умови реструктуризації заборгованості, однак "ІСА" на це не погоджувалася. Більш того, переговірний процес позичальник використав, аби тихцем вивести майно з-під застави. "Ми з подивом виявили, що всі будівлі було виведено на фізичних осіб або компанії, зокрема, особисто на Олександра Башенка та компанію "Проект А". Це відбувалося без узгодження з банком і легалізувалося через незаконні рішення судів, які згодом були скасовані за позовами банку", - каже директор з ризиків UniCredit Bank Павло Гашковець.

Утім, через кілька років судових позовів (усього сторони провели понад 50 судових протистоянь) сторони все-таки підписали меморандум про взаємодію, за яким майно належить UniCredit Bank, а співвласник "ІСА" Олександр Башенко має можливість управляти офісами, одержуючи частину плати за оренду. При цьому близько 100 млн дол. так і залишилися не погашеними.

Повернення блудного партнера

А от другий учасник процесу - компанія "Проект А" - вважав такий стан справ для себе неприйнятним. За даними журналу Forbes, "Проект А" пов'язаний із банкіром Сергієм Осьмухіним, співвласником відомого у вузьких колах Фінексбанку. ЗМІ стверджують, що він був наближеним до Артема Пшонки, сина тодішнього генерального прокурора. Мабуть, саме відчувши за собою підтримку тодішньої влади та вседозволеність під заступництвом "члена сім'ї", Осьмухін став активно відстоювати в судах права власності на "вежі", в які "Проект А" "проінвестував" за описаною вище сумнівною схемою.

Однак в UniCredit Bank указують на нікчемність відповідних інвестицій, оскільки майно "веж" було в іпотеці. "Банк не давав згоди на укладання договорів інвестування. Без такої згоди ці договори було визнано недійсними судами всіх інстанцій кілька років тому", - зазначає директор з ризиків UniCredit Bank Павло Гашковець.

За даними банку, значну частину кредиту, який було виділено "ІСА" на зведення офісів, було просто виведено на компанії-одноденки. Чи не звідти з'явилися в результаті "інвестиції"?

"Під час безпрецедентного обшуку банку було вилучено величезну кількість документів, які не мали жодного стосунку до справ, за якими обшук нібито проводився.

Усе це відбувалося за вказівкою колишнього голови слідчого управління МВС Миколи Чинчина. А керівником групи з розкриття сейфів UniCredit Bank була Тетяна Куцерубова з Донецька. Попри скарги в прокуратуру, вона продовжує працювати в органах", - розповідає адвокат банку Сергій Шапов.

За його словами, вся оперативна група була привезена з Донецької області, сфабрикувала документи для обшуку. Рішення про вторгнення приймав Ленінський райсуд Донецька. Згодом банк поскаржився на суддю у Вищу кваліфкомісію суддів, але там її дії не вважають протиправними. Позов у Вищий адмінсуд - уже в оскарження дій ВККС - також не дав результатів. Можливо, причина в тому, що суддя, про яку йдеться, за чутками, була - і залишається - тісно пов'язаною бізнес-інтересами з Артемом Пшонкою і колишнім головою Головного слідчого управління МВС Миколою Чинчиним. "Цікаво, що коли банк оскаржив дії міліції, яка не повертає фінустанові її документів, що містять банківську таємницю, то прокуратурою м. Києва було порушено кримінальну справу. Однак нещодавно її закрили, не допитавши нікого з учасників процесу", - зазначає С.Шапов.

Зачіпка для галочки

Непричетність Сергія Осьмухіна та "Проекту А" до об'єктів, які перейшли у власність UniCredit Bank, фінустанова неодноразово доводила в судах. Однак усе це не стало перешкодою для Верховного суду України прийняти на розгляд скаргу про нібито порушення, які мали місце при реєстрації "веж" за UniCredit. Скаргу було подано на рішення Вищого адмінсуду, яким реєстрація визнавалася цілком законною та справедливою (власник майна одержав право ним повноцінно розпоряджатися). При цьому Осьмухін продовжує наполягати, що нерухомість має бути зареєстрована за його компанією.

Надзвичайність розгляду цієї справи у ВСУ полягає в тому, що в Осьмухіна як сторони, чиї права взагалі не зачеплені, не кажучи вже про те, що не порушені, у принципі не мали приймати такої скарги. Понад те, як аргументи позивач наводить не більш ніж технічну формальність, яка не впливає на глобальний стан справ.

"Уявіть, що у вас був автомобіль, але його вкрали разом із документами. Через деякий час автомобіль знайшли, і ви зуміли довести, що він належить вам. Але от техпаспорт на нього вже переоформив злодій. Коли ви пішли переоформляти техпаспорт на себе, злодій, сидячи у в'язниці, починає заявляти, що машина його. Адже в нього є техпаспорт. У нашій ситуації суд мав доручити законному власнику віддати крадений автомобіль у користування злодію до з'ясування обставин", - пояснює історію, що склалася, адвокат банку Сергій Шапов.

Неточність, на яку посилається Осьмухін, - це наявність заборони на відчуження майна, яка була (і залишається) накладеною на бізнес-центри UniCredit Bank. Похідною від такої заборони є формально й неможливість проводити реєстраційні дії з майном. Якби не одне "але". Річ у тім, що заборону було накладено судом на майно за безпосереднім зверненням UniCredit як власника цих будівель. Зареєструвавши майно на себе, банк просто реалізував своє право на розпорядження майном, яке вже й так за рішенням суду належало йому.

Сьогодні справу за вказівкою Верховного суду розглядає Вищий адміністративний суд. Той самий, котрий уже з незрозумілих причин приймав тенденційне рішення по донецькій судді, яка симпатизує Артему Пшонці. Але ще одне рішення на користь прибічників минулої влади може істотно обвалити репутацію ВАСУ, яку заробляли роками. Не виключено, що на суддів нині чиниться безпрецедентний моральний і фінансовий тиск, щоб прийняте рішення прямо корелювало з інтересами влади втікачів. Однак, щоб відбудувати нову країну та створити клімат, який був би максимально сприятливий для приходу інвестицій, такому тиску необхідно всіляко опиратися.