"ТАКО" йде в атаку

Віктор Симоненко 27 березня 2015, 00:00
зерно

Читайте також

 

Минулого тижня прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк подав до парламенту низку законопроектів, які мають спростити ведення бізнесу в Україні, а також поліпшити позиції країни в міжнародних рейтингах. Однак безкарність багатьох аферистів із-поміж банківських позичальників повністю нівелює ефект від цих документів, якщо держава не почне опікуватися інтересами інвесторів на ділі, а не лише декларативно.

"Зернове" вбивство

Банківська система й бізнес переживають непрості часи та шукають нові способи для цивілізованого співіснування. Більшість банкірів із розумінням ставляться до тимчасових складнощів клієнтів, пропонують програми розстрочки та інші лояльні умови роботи. До 90% клієнтів погоджуються на це, аби не псувати кредитної історії.

Та от випадки, коли вдаються до повних неплатежів без будь-яких альтернатив виходу із ситуації, зустрічаються дедалі частіше. Один із таких прикладів — конфлікт аграрного холдингу "Технологічна аграрна компанія об'єднана" ("ТАКО", фактичний засновник — Дмитро Колесник) із низкою українських банків, у яких підприємці позичили близько 90 млн дол. Зокрема, в "Райффайзен Банку Аваль", Приватбанку, Unicredit Bank, ПУМБу, "Креді Агріколь Банку", Мегабанку. При цьому протягом 2014 р. кредити перестали обслуговуватися, а на переговори щодо реструктуризації аграрії не йшли.

Історія перестала бути повсякденною, коли при спробі стягнути заставу на території одного з сільгосппідприємств Житомирської області від кулі охоронців "ТАКО" загинув співробітник служби безпеки, залучений банкірами. Ще чотирьох було поранено. Як тільки ситуація стала надбанням громадськості, в "ТАКО" відразу відхрестилися від причетності до цієї історії.

"Власником зерна, яке представники банку ПУМБ намагалися без належних документів і законних підстав вивести зі складів, була агрофірма ТОВ "Деас Трейд", а не "ТАКО"… ми зазначаємо, що в компанії "ТАКО" фактично немає конфлікту з банком ПУМБ. Є лише небажання банку йти на компроміс із позичальником щодо виплати кредитної заборгованості… Саме тому "ТАКО" має намір продовжувати обробляти свої землі й намагатися розрахуватися за отриманими кредитами", — зазначили в агрохолдингу, водночас звинувативши банкірів у рейдерській атаці.

Кредитів уникають за схемами

Своєю чергою, банкіри переконані, що "ТАКО" має до конфлікту прямий стосунок. А той факт, що зерно належало інший компанії, — лише наслідок маніпуляцій із документами для уникнення сплати кредитів. Зерно кілька разів фіктивно перепродували спочатку "Стивідорній компанії "Херсонський морський термінал" (Київ), а потім — "Деас Трейд" (засновник — компанія з Сейшельських Островів, статутний капітал 100 грн). Це було зроблено для того, щоб власне врожай, який був заставою за кредитом ПУМБ, не дістався банку. 

Банкіри оприлюднили схему в офіційному зверненні до генерального прокурора та правоохоронних органів. Згідно з повідомленням прес-служби, "ТАКО" без згоди банку переоформила паї, з яких мав бути зібраний заставлений урожай, на родинну компанію ТОВ "Аграрні системні технології". Це формально дає змогу тепер стверджувати, що до зерна, вирощеного на орендованих уже цією компанією полях, банкіри не матимуть стосунку. Заковика полягає в тому, що ТОВ "АСТ" із засновником у Британії є правонаступником ліквідованого ПП "Колос" (код ЄДРПОУ 03568089 у них однаковий), засновником якого була особисто Тетяна Колесник — сестра Дмитра Колесника. Це дає підстави стверджувати, що "АСТ" і "ТАКО" — компанії як мінімум родинні.

Ще одна схема полягає в організації процесів фіктивного банкрутства "ТАКО" і ще одного родинного підприємства — ТОВ "Інкон" (його офіс також заставлено в банку при видачі кредитів). Наприкінці 2014 р. обидві компанії перереєстровано з центру Києва на Троєщину, крім того, їм змінили керівництво. До "Інкона" позов про стягнення боргів на 500 тис. грн (порівняйте з 20 млн дол. загального боргу "ТАКО" за кредитами УСБ) подало вже знайоме нам ПП "Стивідорна компанія "Херсонський морський термінал". А от проти "ТАКО" виступив новий гравець: 750 тис. грн вимагає ТОВ "Укрзернопром-Бердичів". Цікавий збіг: його засновника — херсонське ТОВ "Стоктайм" у судах намагається зробити банкрутом ПАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" (Херсон).

Крім переоформлення договорів і створення умов для фіктивного банкрутства позичальників, банкіри також стикаються з протидією законному розгляду справ проти "ТАКО" у судах. Зокрема, у грудні 2014-го — січні 2015 р. Unicredit Bank ініціював звернення стягнення на іпотеку майнових поручителів (приміщення офісу ТОВ "Інкон"), стягнення заборгованості з поручителів (Тетяни й Дмитра Колесників), а також виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на транспорт і техніку "ТАКО". На сьогодні у заставі банку перебувають не тільки сільськогосподарські машини, а й автомобілі представницького класу, якими продовжують користуватися Колесник і його соратники, зокрема, три автомобілі Range Rover, Mercedes S500.

Суди викликають сумнів

На думку банкірів, суди, що розглядають справи за участі фінустанови, необґрунтовано зволікають із їх розглядом. Наприклад, суддя Господарського суду м. Києва Артем Селивон призначив експертизу в справі про стягнення майна ТОВ "Інкон", щоб визначити його вартість. А оскільки вже відомо, що "Інкон" готують до фіктивного банкрутства, цілком імовірно, що активів на момент завершення експертизи просто фізично не буде.

Ще один приклад суддівської "небайдужості" до ситуації — розгляд позовів "ТАКО" про визнання недійсними виконавчих написів про стягнення заставленої техніки й транспорту в цьому ж Госпсуді Києва. За даними Unicredit Bank, боржник подав близько 15 однакових позовів із метою визначити прийнятного для них судді з розгляду цієї справи. З них лише три прийняв один і той самий суддя. Схема полягала в тому, що поки система не вибрала потрібного суддю, до справи не підкладали квитанції про сплату мита. За неофіційною інформацією, суддя, якого так довго шукали "позивачі", раніше працював у Госпсуді Донецької області…

Очевидно, що ситуація навколо невиконання "ТАКО" і родинними компаніями зобов'язань за кредитними договорами з допомогою шахрайських схем і використання судової системи згубно впливає на інвестиційний клімат України. За неповерненими кредитами стоять десятки тисяч вкладників, які очікують своїх депозитів. А небажання фінансистів зв'язуватися з цілою галуззю може перерости в дефіцит продовольства. І те й друге може мати непередбачувані соціальні наслідки.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.33
EUR 28.60