Узаконена (не)спроможність

Роман Якель 22 жовтня, 00:00
экономика

Читайте також

Незважаючи на радісні висновки експертів і громадських організацій про те, що "реформа місцевого самоврядування — єдина успішна з усіх розпочатих в Україні", Кабмін, судячи з усього, знову планує затвердити у перспективних планах формування територій громад областей неспроможні (вважайте — малоспроможні) громади, які зародилися у 2016 р. Діюча методика формування спроможних громад — це, на думку високих урядовців, потрібна річ, але коли вельми кортить від неї відступити, то нічого страшного в цьому немає. Дивись, благенькі громади дооб'єднаються, зміцніють і стануть мимоволі спроможними і зможуть виконувати визначені державою повноваження.

Наступного 2017 р., окрім 158 діючих, 209 новоутворених об'єднаних громад мають перейти на прямі міжбюджетні відносини з Мінфіном.

Тернопільщина стала лідером в Україні за кількістю об'єднаних територіальних громад (ОТГ). Тут уже діють 26 ОТГ. Зауважимо, що невдовзі — 11 і 18 грудня — відбудуться перші вибори у 182 ОТГ України. У десяти з них, які розташовані на Тернопільщині, обиратимуть голову і депутатів. Отож сумарно в цій області з 2017 р. працюватимуть 36 об'єднаних громад.

Для визнання спроможності нових громад облдержадміністрація повинна включити їх у Перспективний план формування територій громад (фактично, внести зміни до вже діючого плану), облрада — схвалити його, а Кабмін своєю постановою повинен затвердити цей документ. Неважко здогадатися, що зазначені органи це зроблять, а Кабмін заплющить очі на неспроможність значної кількості ОТГ, які стартують з нового року: якщо треба в ім'я вищої мети — значить треба.

Так відбулося торік. Громади, в тому числі на Тернопіллі, об'єдналися "як-небудь", адже об'єднання, згідно із законом, добровільне. За наслідки ніхто не відповідає. І вийшло, що з деякими утвореннями (як, наприклад, Колодненською чи Лопушненською громадою) районна влада має проблеми: спостерігається відсутність підготовлених кадрів, а управління освітою і медициною, в тому числі первинною, лягло на плечі районів.

Неспроможність нових громад теж видно неозброєним оком. На Тернопільщині, наприклад, утворилися Чернихівська, Трибухівська, Коцюбинецька ОТГ, куди поки що входять лише по 2 сільські ради. Але ці громади йдуть на перші вибори
18 грудня.

Зважаючи на подальші ризики, місцева влада мала би більш активно роз'яснювати населенню: якщо територіальні громади не об'єднаються добровільно, то об'єднання зрештою буде примусовим. Бо не можуть тривалий час існувати малі необ'єднані громади, і епоха "олійних плям" повинна таки завершитися. Віце-прем'єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко, який нещодавно відвідав Тернопільську область з робочою поїздкою, переконував журналістів: "Ми надали можливість приєднання населених нових громад до вже діючих (при цьому високий гість не уточнив, наскільки завершеною є ця можливість. — Р.Я.). Якщо нова громада не є спроможною, то вона має приєднувати до себе нові громади. В нас є інструменти, щоб зробити її спроможною". А перший заступник міністра В'ячеслав Негода був лаконічним: "Завдання влади — створити спроможні громади, які самі дбатимуть про свій розвиток". Та нардепи ніяк не приймуть у другому читанні (перше читання відбулося 20 вересня) законопроект №4772, який реально дав би зелене світло приєднанню і посилював спроможність громад. Отже, твердження урядовців і надалі лишаються тільки обіцянками.

Так, чимало громад вирішили добровільно об'єднатися, бо відчули, окрім сприятливої податкової бази (про це DT.UA писало неодноразово), низку інших переваг. Віднедавна їхні бюджети можуть поповнюватися ще й за рахунок певних видів плати за надання адміністративних послуг (адмінзборів за державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, плати за скорочення термінів цієї реєстрації та плати за надання інших послуг, пов'язаних з такою реєстрацією), але за рахунок лише цих можливостей фінансових проблем регіонів не вирішити.

Парламент блокує та затягує не лише розгляд законопроекту №4772, а й цілої низки нормативних актів, необхідних для подальшого втілення реформи. Зокрема йдеться про законопроекти №4390, 4355, 4386, 4209, 4676 та інші. Документи мають на меті посилити фінансову базу громад, удосконалити механізми формування спроможних ОТГ, вдосконалити функціонування інституту старости тощо. Втім, парламентарі не квапляться із розглядом надважливих для реформи питань.

Ініціатори об'єднання громад переконані, що все-таки вдасться зламати спротив лобістів з боку місцевих державних адміністрацій, органів Держгеокадастру, і буде прийнято у другому читанні хоча б законопроект №4355, за яким ОТГ передаються у власність землі державної власності за межами населених пунктів, і громади зможуть ними повноцінно розпоряджатися (окрім, звісно ж, земель оборони, природно-заповідного фонду та інших, які мають важливе значення для держави). А це — ще одне важливе джерело зростання доходів. Виконавчим органам місцевих рад також буде делеговано низку повноважень державного контролю за використанням і охороною земель.

Однак на радість від майбутнього фінансового достатку уже зараз падають тіні смутку. Уряд ретельно проаналізував, що внаслідок змін до податкового і бюджетного законодавства власні доходи ОТГ за перше півріччя 2016-го порівняно з минулорічним аналогічним періодом, тобто до часу об'єднання, зросли істотно, більш як утричі — майже на 1 млрд грн. І тому у проекті держбюджету на 2017 р. і пов'язаних з ним законопроектах Кабмін вирішив, так би мовити, на розбагатілі об'єднані громади та міста обласного значення перекласти додаткові повноваження: фінансування оплати праці непедагогічних працівників у школах, оплату комунальних послуг та енергоносіїв у закладах освіти й охорони здоров'я, проїзд пільгових категорій у громадському транспорті, підвищені внаслідок рішення НКРЕКП тарифи на зовнішнє освітлення... Увесь цей тягар обійдеться місцевим бюджетам у кругленьку суму — понад 32 млрд грн. Водночас обласним і районним бюджетам передбачено значний компенсаційний ресурс — 14,9 млрд грн. Дивна логіка: роздрібнені сільські, селищні та міські громади можуть розраховувати на частку вказаної суми у вигляді дотацій, а об'єднаним громадам і містам обласного значення до цього велетенського пирога — зась.

Тому й автори об'єднання нових громад не приховують занепокоєння таким підходом. Наприклад, у 2017 р. стартує Великодедеркальська об'єднана громада (вона включатиме поки що п'ять сільських рад з населенням 3700 жителів). Діючий сільський голова Великих Дедеркал Іван Данилюк вже нині стурбований, що значну частину коштів, яка б мала бути спрямована на розвиток громади, доведеться вкидати на утримання закладів  освіти і медицини. З ним солідарний і селищний голова Залісців Любомир Фесик (тамтешня громада на старті об'єднає десять сіл і селище з населенням 6000 жителів).

У затвердженій Кабміном у квітні 2014 р. Концепції реформи місцевого самоврядування і територіальної організації влади державна підтримка ОТГ має тривати упродовж п'яти років. Але державний ресурс для цього теж обмежений. На  2017 р. Мінрегіонбуд просить у Мінфіну передбачити у держбюджеті наполовину менший, ніж торік, обсяг окремої субвенції на розвиток інфраструктури для діючих громад ОТГ — 0,5 млрд грн. Бо міністерство сподівається закласти 1,5 млрд грн на підтримку нових громад — їм потрібно більше грошей. Згода.

Та, як на мене, мінусом є те, що порядок надання субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ не передбачає співфінансування з місцевими бюджетами. Усі 100% коштів надходять з державної скарбниці. А міг би діяти порядок, схожий з фінансуванням будівництва, ремонтів чи реконструкцій об'єктів з Державного фонду регіонального розвитку. Тут передбачена участь місцевих бюджетів (на 2016-й — не менш як 10%). І ця частка, найімовірніше, у 2017 р. зросте. Мабуть, правий був віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко, який під час візиту на Тернопільщину зазирнув у майбутнє: кожна громада повинна розробити карту доходів, де було б видно резерви доходів, як вони задіяні по роках. І таким чином  отримувати кошти, щоб спрямовувати їх для співфінансування об'єктів з державою. Та чи не залишиться це побажання ще однією черговою "дорожньою картою" успішної реформи?

В Україні майже завжди добрі справи зроблено навпаки. У цьому разі вийшло традиційно: спочатку покликали до життя об'єднані громади, а потім напрацьовуємо законодавчу базу для цього. Якщо ж громади йдуть попереду, підкріпившись фінансовим ресурсом, то чому ж їх не загнуздати? Нехай крокують у ногу з усіма органами місцевого самоврядування, щоб іншим не було заздрісно. І нехай центральну владу не підштовхують до якнайбільшого сприяння місцевому самоврядуванню!

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 25.90
EUR 27.56