Абонент поза зоною обслуговування, але в зоні інтересів

Алла Єрьоменко 7 квітня, 18:32
газ деньги

Читайте також

Попри тайм-аут, який має намір взяти енергорегулятор із 10 квітня мінімум на три місяці, уряд України пообіцяв МВФ запровадити абонентську плату за газ до 1 серпня 2017 р. НКРЕКП стверджує, що до початку опалювального сезону 2017–2018 рр. вартість газу, включаючи його транспортування й розподіл, для споживачів не зміниться.

28 березня Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики й комунальних послуг (НКРЕКП), прийняла рішення про введення в дію з 1 квітня абонентської плати за розподіл газу. У тарифи на розподіл газу закладено витрати оператора ГТС — ПАТ "Укртрансгаз" на транспортування газу магістральними газопроводами до газорозподільних систем і послуги облгазів за розподіл і доставку газу споживачам. Причому розмір абонплати має залежати від потужності й типу лічильника газу.

На думку регулятора, абонплата на розподіл для найпоширенішого типу лічильника G4, а це, вважає НКРЕКП, близько 54% від загальної кількості абонентів і майже 80% від загального споживання природного газу в країні, становитиме близько 92 грн/місяць.

Коли влада усвідомила, чим може обернутися рішення регулятора, відразу згадала про потребу діалогу з тими самими абонентами, вони ж — виборці. А наступні вибори либонь не за горами.

Регулятор викликав вогонь на себе

Рішення регулятора підірвало насамперед політикум і суспільство. Прем'єр Володимир Гройсман 1 квітня був змушений заявити, що уряд звернувся до НКРЕКП із закликом призупинити й переглянути своє рішення.

Під час погоджувальної ради Верховної Ради 3 квітня парламентська фракція "Батьківщина" Юлії Тимошенко, Радикальна партія Олега Ляшка, опозиція, тобто більшість у буквальному значенні слова, заявили, що цей "додатковий податок" на громадян, що й без того бідують, треба терміново скасувати. Юлія Тимошенко закликала владу прийняти звернення до Кабміну та НКРЕКП про неприпустимість запровадження такої абонплати. Олег Ляшко пообіцяв заблокувати у вівторок трибуну ВР, якщо рішення регулятора не буде скасовано, що в принципі й зробили. 

І тільки Ірина Луценко з фракції "Блоку Петра Порошенка" стверджувала, що ціни на газ для українців у зв'язку із запровадженням абонентської плати з 1 квітня 2017 р. не зміняться. За її словами, для більшості українців, згідно з даними Нацкомісії, загальний платіж за газ або знизиться, або залишиться незмінним. "І тільки для 4% українців рахунок збільшиться на 50 грн. НКРЕКП уже готує зниження тарифів на комунальні послуги на цю суму", — заявляла вона 3 квітня.

Того ж вечора президент Петро Порошенко звернувся до Кабміну й НКРЕКП, обурено заявивши про неприпустимість запровадження абонплати за газ для населення. І зажадав від Кабінету міністрів і Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики й комунальних послуг, призупинити дію відповідного рішення до того моменту, "поки не буде знайдено погодженого рішення, яке передбачало б непідвищення тарифів і (увага!) поширення субсидій на всі види платежів для всіх, хто цього потребує".

Принциповий момент полягає в тому, що рішення НКРЕКП може скасувати (призупинити, змінити) або сама Нацкомісія, або ж її рішення можна скасувати в судовому порядку. Адже регулятор за ідеєю має бути незалежним від законодавчої й виконавчої влади.

Про розподіл плати за газ і його транспортування

Фактично плата за розподіл газу до скандального рішення НКРЭКУ включалася в ціну газу. І механічний розподіл плати безпосередньо за газ як товар і послуги з його доставки (тобто на два платежі) не мало би призвести до збільшення загальної суми платежу. Якби не дві суттєві обставини. По-перше, плата за доставку газу не підлягає субсидуванню. Якщо врахувати, що в Україні понад половина споживачів газу одержують субсидії на оплату житлово-комунальних послуг або користуються пільгами, то, виходить, що другу платіжку — за розподіл газу — громадяни мають оплачувати по повній. По-друге, абонплата буде величиною постійною, що залежить від потужності й типу вашого лічильника газу. Як підрахував регулятор, більшість громадян використовує лічильник типу G4, і плата за таку потужність підключення до газорозподільної мережі становитиме 92 грн/місяць. Але це, як то кажуть, середня температура по лікарні.

Знову ж, теоретично, якщо з тарифу віднімають частку за транспортування газу, то сам газ як товар має подешевшати. Це логічно. Нова ціна газу як товару становитиме 4942 грн/тис. куб. м, але до неї треба додати граничну торговельну націнку газопостачальної компанії 3,2% і ПДВ. У результаті має вийти максимум 6120 грн/тис. куб. м. Тобто паливо подешевшає лише на 12%. Може, трохи більше, якщо постачальник виставить не максимальну ціну. Але на це навряд чи слід розраховувати.

Із абонплатою трохи складніше. Це буде щомісячна фіксована сума, яка не залежить від обсягу спожитого газу, але залежить від максимальної потужності лічильника газу, встановленого в споживача. Види лічильників за пропускною здатністю бувають різні — для газових котлів, колонок і газових плит. От за цим параметром кожному й нарахують абонплату.

Поки що передбачається, що для населення тариф за розподіл (абонплата) буде нижчий, ніж для промислових споживачів. Однак протягом трьох років тарифи для побутових і непобутових споживачів вирівняють.

Якби рішення регулятора не призупинили, то з 1 квітня тариф на розподіл газу для побутових споживачів компанії "Київоблгаз" становив би 2,549 коп./куб. м на годину, для промислових — 3,607 коп./куб. м на годину (всі тарифи без ПДВ). Для побутових і непобутових споживачів ПАТ "Київгаз" тариф буде однаковим — 1,273 коп./куб. м на годину. Повний список тарифів (абонплати) НКРЕКП опублікувала на своєму сайті. Тож можна довідатися, у скільки та за яких умов обійдеться абонплата клієнтам кожної газорозподільної компанії країни.

Своєю чергою, експерти підрахували, що запровадження "плати за потужність" збільшить щомісячний платіж для абонентів у 2–5 разів. І найбільше доведеться платити тим, у кого немає лічильника газу (такі громадяни платитимуть за нормами, встановленими Кабміном), і тим, хто використовує найменше газу — тільки для приготування їжі. Таких абонентів у країні близько 40%.

Як споживачі газу стали абонентами

Якщо сказати коротко, то в результаті зобов'язань уряду України перед МВФ (усе заради кредитів…). Причому зобов'язання ці Україна взяла на себе добровільно ще у 2016 р. От тільки в меморандумі, який ще недавно був доступним на сайті НБУ, а потім його вилучили, ці зобов'язання виглядали трохи інакше.

 

На всі обвинувачення регулятора голова НКРЕКП, зі свого боку, заперечив і прем'єр-міністру України, і всім узагалі, заявивши, що нові тарифи на розподіл природного газу розраховувались уже за новою методикою, встановленою регулятором, згідно з якою оплата повинна здійснюватися не за фактично розподілений газ, а виходячи із приєднаної потужності кожного споживача, незалежно від того, скільки той спожив газу по факту, що по своїй суті є аналогом абонплати.

У суперечці дійшло до того, що 4 квітня 2017 р. Дмитро Вовк на своїй сторінці у Facebook як доказ своєї правоти виставив фотоскан сторінки неопублікованого на той час Меморандуму з МВФ, що був підписаний президентом, прем'єр-міністром, міністром фінансів, головою Національного банку України.

При цьому із зазначеного скану видно, що уряд дійсно взяв на себе зобов'язання застосувати "тариф на розподіл газу й опалення на основі потужності, що дозволить перенести деяку частину вартості на літні місяці", більш того, уряд навіть виставив для себе це як новий структурний маяк перед МВФ.

"E. Політика в енергетичному секторі

23. Ми продовжимо свої зусилля з підвищення адресності соціальної допомоги, посилимо стимулювання домогосподарств до ощадливості та продовжимо здійснювати видатки в межах бюджетних лімітів. З цією метою ми знизили норми споживання з 5,5 до 5,0 куб м на 1 кв. м для індивідуального опалення, і з 65 до 51 кВт/год. за 1 кв. м електроенергії, що використовується для індивідуального опалення, і з 0,0548 до 0,0431 Гкал на 1 кв. м для централізованого опалення, починаючи з 1 травня 2017 р.(структурний маяк, що залишився з кінця вересня 2016 р., і попередній захід для цього перегляду). Крім того, до кінця липня 2017 р. ми (i) переглянемо інші параметри системи комунальних субсидій домогосподарствам (КСД) для поліпшення адресності; (ii) запровадимо коригування соціальних норм у непікові місяці протягом опалювального сезону; та (ііі) застосуємо тариф на розподіл газу й опалення на основі потужності, що дозволить перенести деяку частину вартості на літні місяці — всі зміни набудуть чинності з 1 травня 2017 р. (новий структурний маяк). Таким чином, це дозволить обмежити видатки на субсидії з оплати комунальних послуг 47 млрд грн у 2017 р.".

Новий Меморандум з МВФ було підписано 2 березня 2017р. До цього діяв Меморандум, підписаний 1 вересня 2016 р. Текст зазначеного Меморандуму було виставлено на сайті НБУ, але станом на 16.00 5 квітня цей текст раптово зник із сайту Національного банку. При цьому більш ранні посилання на текст Меморандуму від 1 вересня 2016 р.  відкривають не Меморандум 2016 р., а додатковий лист про наміри, підписаний 29 березня 2017 р.

При цьому на сайті НБУ, попри зникнення Меморандуму за 2016 р., присутній Меморандум за 2015 р. 

Суть цієї історії полягає от у чому. Справа в тому, пояснює експерт енергоринку Олексій Кучеренко, що в Меморандумі від 1 вересня 2016 р. (навіть якщо він зникнув із сайту НБУ, він є в розпорядженні редакції — див. документ на сайті DT.UA) передбачалося зобов'язання уряду "відокремити тарифи на транспортування і розподіл газу від вартості газу як товару":

Погодьтеся, вимога "відокремити тарифи на транспортування і розподіл газу від вартості газу як товару" принципово відрізняється від нової вимоги "застосуємо тариф на розподіл газу й опалення на основі потужності, що дозволить перенести деяку частину вартості на літні місяці".

То хто ж і яким чином замінив вимогу у новому Меморандумі з МВФ від 2 березня 2017 р.? Кому вигідна така підміна понять? Чому зник текст Меморандуму 2016 р. із сайту НБУ? І, головне, чи свідомо такі зміни зобов'язань уряду щодо встановлення тарифів на розподіл газу й опалення на основі потужності підписувалися президентом, прем'єр-міністром, міністром фінансів, головою Національного банку України, щоб сьогодні, усвідомивши наслідки для суспільства, скасовувати чи призупиняти рішення НКРЕКП?

Слід зазначити, що Законом України "Про ринок природного газу" чітко визначено поняття розподілу природного газу. Так, відповідно до статті 1.35 зазначеного закону "розподіл природного газу — господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу".

Статтею 1.35 цього закону також окремо визначено, що таке розподіл потужності: "розподіл потужності — надання, встановлення умов та порядку реалізації, а також здійснення інших процедур, пов'язаних із правом користування потужністю об'єкта газової інфраструктури".

Виходячи з цих двох окремих понять можна дійти висновку, що лише одне підлягає ліцензуванню та державному регулюванню тарифів — це розподіл природного газу.

Тому, вважає О.Кучеренко, НКРЕКП, встановивши з 1 квітня 2017 р. тарифи на розподіл у вигляді абонплати за розподіл потужності, здійснив підміну понять, визначених законом. Але розподіл потужності не підлягає ні ліцензуванню, ні державному регулюванню тарифів.

Як зменшити абонплату за потужність

До слова, одне з найбільш спірних питань — про плату за невикористовувану потужність — можна вирішити досить просто. Принаймні таке рішення передбачено у змінах до Кодексу ГРМ. Споживач має право звернутися із заявою про зменшення потужності, і оператор ГРМ зобов'язаний протягом трьох місяців безплатно встановити йому лічильник меншої потужності. Або ж розрахувати абонплату виходячи з меншої потужності навіть без заміни лічильника.

Кодекс ГРМ, розділ 6, гл. 6, п. 2:

"При письмовому зверненні споживача про зменшення типорозміру комерційного ВОГ в точці вимірювання:

якщо комерційний ВОГ було встановлено Оператором ГРМ без дотримання вимог пункту 4 глави 2 розділу X цього Кодексу, Оператор ГРМ протягом 3 календарних місяців з дати звернення споживача забезпечує за власний рахунок заміну комерційного ВОГ із зменшеним типорозміром та забезпечує зміну даних приєднаної потужності об'єкта споживача згідно з вимогами цього Кодексу;

в інших випадках (за умови дотримання вимог пункту 4 глави 2 розділу X цього Кодексу) заміна комерційного ВОГ забезпечується Оператором ГРМ (з урахуванням необхідності коригування даних приєднаної потужності об'єкта споживача згідно з вимогами цього Кодексу) за рахунок споживача у строк, що не повинен перевищувати: для побутового споживача — три календарні місяці з дати компенсації споживачем затрат Оператора ГРМ на заміну комерційного ВОГ; для споживача, що не є побутовим, — у строк, письмово узгоджений між Оператором ГРМ і споживачем.

Про прийняте рішення щодо зменшення типорозміру комерційного ВОГ Оператор ГРМ письмово повідомляє споживача протягом десяти робочих днів з дати звернення споживача. Якщо Оператор ГРМ у визначений строк не здійснив заміну комерційного ВОГ, розрахунок споживача за послуги розподілу природного газу з дати прострочення заміни комерційного ВОГ здійснюється, виходячи з приєднаної потужності (Wmax), як для типорозміру комерційного ВОГ, який мав бути встановлений".

Одвічні антагоністи — облгази і "Нафтогаз"

Проте так вважають далеко не всі. Зокрема ті самі облгази, які безпосередньо і займаються розподілом газу. Якраз вони обома руками за запровадження абонплати. Для них це можливість отримувати регулярну плату незалежно від сезонності і мати стабільні кошти на ремонти, зарплату тощо. І хоча якість послуг облгазів і особливо стан мереж у багатьох викликає чимало запитань, без коштів ні аварій не ліквідуєш, ні хоч якогось ремонту не здійсниш.

У зв'язку з цим 3 квітня Group DF Дмитра Фірташа, якій належить близько 70% газорозподільних компаній в Україні, виступила із заявою з приводу запровадження НКРЕКП "плати за потужність". У ній зазначено, що "кампанія, розгорнута проти запровадження НКРЕКП "плати за потужність", базується на дилетантстві й неправді. По суті вона є провокацією політиків-популістів, які хочуть одержати дивіденди на критиці запровадження міжнародних правил білінгу. У зв'язку з цим вважаємо за потрібне заявити таке:

1. Виділення "плати за потужність" проводиться в повній відповідності з Законом України "Про ринок природного газу" (розробленим за ініціативою партії "Народний фронт"). Крім того, виділення "плати за потужність" проводиться в повній відповідності з існуючою практикою ЄС і відповідає низці Директив і Регламентів ЄС. Зокрема:

Директиві 2009/73/ЄС про загальні правила внутрішнього ринку природного газу й про скасування Директиви 2003/55/ЄС, Регламенту (ЄС) 715/2009 про умови доступу до мереж транспортування природного газу, яким скасовується Регламент (ЄС) 1775/2005, Директиві 2004/67/ЄС про проведення заходів для забезпечення безпеки поставок природного газу.

Крім цього, підпунктом b пункту 33 розділу Е "Політика в енергетичному секторі" Меморандуму про економічну й фінансову політику (Лист про наміри від 1 вересня 2016 р. №14168/0/2-16 президента України, уряду України й Національного банку України до Міжнародного валютного фонду) зазначено, зокрема, що з метою сприяння повної лібералізації газових тарифів ми будемо вносити подальші зміни в постанову Кабінету міністрів України №758 від 1 жовтня 2015 г. для того, щоб розділити тарифи на транспортування й розподіл газу від вартості газу як товару.

2. Даний платіж "за потужність" не новий. Плата за послуги з транспортування газу була завжди. Суть же нововведення в тому, що нині цю плату виокремили в платіжках для споживачів із зазначеної в них раніше загальної ціни газу. Це виокремлення й зміна методики розрахунків приведе до зниження загальної ціни газу більш як для 85% кінцевих споживачів-домашніх господарств у середньому на 4%.

3. Плата за послуги з доставки газу кінцевим споживачам обґрунтована й необхідна. Такі послуги адмініструють понад 75 тис. людей, що працюють у газотранспортній галузі, вони виконуються великою кількістю газоперекачувальних станцій та іншого обладнання, що виконує та обслуговує поставки газу.

4. Ми вважаємо, що реальне джерело корупції й проблеми високої ціни на газ для кінцевих споживачів закладено у його завищеній ціні, встановленій для НАК "Нафтогаз України" у розмірі 6,09 грн/куб. м, яка не має нічого спільного з реальною собівартістю газу, видобутого в Україні. Тоді як частина ціни за газ, виділена на оплату послуг із транспортування, становить лише близько 12% від його загальної ціни і з трудом покриває витрати газотранспортних компаній".

З урахуванням вищевикладеного Group DF закликала політиків припинити обманювати людей щодо зростання ціни на газ унаслідок зміни форми рахунків на його оплату. Група вважає, що виокремлення ціни транспортування із загальної ціни газу не призводить до збільшення загальної ціни на газ для кінцевих споживачів.

Коли вже глава НКРЕКП Дмитро Вовк під загальним тиском заявив, що 10 квітня регулятор призупинить своє рішення про абонплату мінімум на три місяці для проведення додаткових консультацій, з'явилася заява НАК "Нафтогаз України". Держкомпанія закликала уряд ліквідувати монополію Group DF на ринку поставок газу для населення.

Нагадаю, що "Нафтогаз" вдавався до спроб узяти під свій контроль цей сегмент ринку. Але поки що його дії безуспішні.

Єдине, у чому НАК згодна й навіть вітає заяву Group DF, яка де-факто утримує монопольне становище на ринках розподілу й поставок газу для населення, то це в необхідності об'єктивно оцінити роль компаній, задіяних у забезпеченні газом побутових споживачів.

"Нафтогаз" звертає увагу на те, що так звані газзбути — псевдопостачальники газу, переважна більшість яких належить Group DF, — непотрібні посередники на ринку газу для населення, не несуть відповідальності й ризиків, пов'язаних із поставками газу, і не створюють додаткової цінності для споживачів.

"Нафтогаз" просить уряд України, регулятора ринку НКРЕКП й АМКУ розглянути можливість усунення безпідставної монополії групи Дмитра Фірташа в цьому важливому сегменті ринку газу.

Держкомпанія також закликає, згідно з вимогами чинного законодавства України, забезпечити прозорість функціонування ринку розподілу газу — природної монополії, також контрольованої переважно Group DF.

Із приводу поставок газу НАК нагадує, що постановою Кабінету міністрів №187 від 22 березня 2017 р. про покладання спеціальних обов'язків (ПСО) визначено перелік так званих газопостачальних підприємств, яким "Нафтогаз" зобов'язаний надавати газ для потреб населення в необмеженій кількості за заявкою такого підприємства.

Однак вищезгадана постанова з ПСО взагалі-то не стосується операторів газорозподільних мереж і встановлення їм тарифу. Але це до слова.

"На території ліцензованої діяльності кожного облгазу визначено тільки по одному підприємству, яке має право одержати газ у "Нафтогазу" на пільгових умовах. Секретаріат Енергетичного співтовариства, членом якого є Україна, уже звернув увагу на той факт, що ця ситуація створює необґрунтовані переваги для цих компаній і закриває даний сегмент ринку від конкуренції.

При цьому "Нафтогаз", який відповідає за формування достатнього ресурсу газу, не має доступу до даних про обсяги його фактичного використання побутовими споживачами й не має ніяких гарантій щодо оплати поставлених обсягів з боку визначених постановою підприємств. Ці підприємства зазвичай не мають істотних активів і не здатні гарантувати розрахунків.

Таким чином, "Нафтогаз" змушений виконувати заявки на поставку газу на пільгових умовах в обсягах, визначених псевдопостачальниками, які мають монопольний і неконтрольований доступ до споживачів.

Повноцінний постачальник газу має брати на себе ризик достатності ресурсу й ризик ціни. Тобто, по-перше, самостійно забезпечувати необхідний ресурс газу в межах споживання газу своїми клієнтами. По-друге, самостійно видобувати газ, імпортувати його або купувати на оптовому ринку за вільними цінами, які можуть коливатися щохвилини, але при цьому надавати можливість для споживача зафіксувати на договірний період ціну придбання газу.

Ці функції поки що виконує "Нафтогаз", але оплату за це фактично одержує Group DF", — зазначають у НАКу.

"Нафтогаз" запевняє, що готовий запропонувати на розгляд уряду рішення, яке дасть змогу усунути з процесу поставок газу населенню з ресурсів "Нафтогазу" непотрібних посередників від Group DF. У такому разі газ зі свого ресурсу поставлятиме безпосередньо "Нафтогаз".

При цьому будь-які інші компанії, які виконуватимуть функції повноцінного постачальника, зможуть поставляти газ для цієї категорії споживачів з інших ресурсів.

В облгазах і названих НАКом газзбутах говорять, що й зараз ніхто не заважає НАКу цього робити. А причина того, що немає охочих іти в цей сегмент ринку, на їхню думку, не в монополії облгазів, а в невеликій маржі та необхідності величезної роботи зі споживачами.

У свою чергу, "Нафтогаз" зазначає, що, крім ринку поставок газу (продажу газу кінцевим споживачам), Group DF контролює також надзвичайно велику частку ринку розподілу газу (послуги з транспортування газу розподільними мережами, по яких він доставляється до кінцевих споживачів).

"Ринок розподілу газу є природною монополією, тобто створення конкуренції на ньому не вважається економічно доцільним. У країнах ЄС на природні монополії накладають жорсткі вимоги з прозорості та підзвітності. Тарифи операторів мереж регулюються з метою захисту споживачів від необґрунтованих витрат, з одного боку, і стимулювання належних інвестицій в інфраструктуру — з іншого.

Компанія, що виконує функцію розподілу газу, відповідає за належне утримання мереж і обладнання, забезпечення оптимального тиску в розподільних мережах, ведення обліку використаних обсягів газу, підключення й відключення споживачів.

В Україні компанії-оператори розподільних мереж (так звані облгази) є чи не найзакритішими учасниками ринку. Зокрема, "Нафтогазу" не відомо, кому саме та в яких кількостях поставляється пільговий газ із ресурсів "Нафтогазу" для побутових та інших споживачів, і чи не поставляється насправді частина цих обсягів промисловим клієнтам.

При цьому, на відміну від інших операторів природних монополій, що здійснюють закупівлі відповідно до Закону "Про публічні закупівлі", облгази не користуються системою ProZorro і не розкривають своїх витрат у достатній для аналізу формі. Тому споживачам невідомо, наскільки обґрунтованими є витрати облгазів, які потім враховуються в тарифах на розподіл.

Крім того, всупереч вимогам Закону "Про ринок природного газу", оператори газорозподільних мереж дотепер користуються мережами безплатно. Зокрема, вони не здійснюють ніяких виплат державі, місцевим громадам, кооперативам або іншим організаціям, які будували ці мережі своїм коштом.

Якісне й прозоре управління газорозподільними мережами є умовою роботи повноцінного ринку газу в Україні, у тому числі для забезпечення вільного вибору постачальників на рівні побутових споживачів. "Нафтогаз" сподівається на якнайшвидше усунення порушень і наведення порядку в цьому сегменті ринку", — наголошують у НАКу.

У заявах і "Нафтогазу", і Group DF є розумні аргументи. Зрозуміло, що кожна сторона відстоює свою точку зору. Але очевидно, що регулятору й уряду, а також АМКУ доведеться шукати соломонове рішення. Та чи можливий прийнятний і зважений компроміс за такого суспільно-політичного вирування пристрастей і при тому, що обіцянки Україна дала МВФ добровільно? Так чи інакше, а до вересня ця проблема має бути вирішена й абонплата запроваджена. Питання в тому, за якою методикою її рахуватимуть?

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
  • Republic 8 апреля, 12:53 «НКРЕКП може скасувати незалежно від законодавчої й виконавчої влади» - підміною понять, визначених законом, в Україні ЗАХИЩАЮТЬ інтереси олігархів-злодіїї: у 2010 році КС України СВОЇМ неправомірним рішенням допоміг «януковичам» у ПАРЛАМЕНТСЬКО-президентській республіці усе прибрати до своїх ненажерливих рук; Прокуратура України СИСТЕМНО відмовляється реагувати на звернення громадян на підставі КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ інформації [information confidentiality] про тих, кого заявники вважають ЗЛОДІЯМИ; існування в Україні «найзакритіших учасників ринку»; «Мемора́ндумами з МВФ» Влада України маскує ФАКТИЧНЕ - «рукотворне від олігархів-злодіїв» - зубожіння (ст. 22 Конституції Украни: «…не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод») громадян України, разом з усіма їхніми майбутніми НАЩАДКАМИ. Подяка Богдану Хмельницькому за те, що своєю гординею він загнав українців у ДУХОВНЕ кріпацтво! Ось вже 26 років мандруємо «пустелею», щоби оте прокляття - «від гетьмана» - ПОКИНУЛО нас. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.76
EUR 28.75