"Чорні" проти "зелених", або Співіснування традиційної і відновлюваної енергетики має бути мирним

Юрій Корольчук 27 вересня 2013, 18:35
энергетика

Читайте також

Україна традиційно вважається вугільною державою. І мова не лише про видобуток вугілля для промислових потреб, а й про частку виробництва електроенергії із цієї сировини. Вугільна галузь в Україні розвиватиметься ще не одне десятиріччя. І це буде або осмислений вибір згідно з ухваленою Енергетичною стратегією України до 2030 р., або радше інерційний рух, який був заданий ще за часів радянської України.

Проблеми теплової генерації

Нині теплову генерацію України переслідують спільні для практично всіх підгалузей сучасної вітчизняної енергетики проблеми — подорожчання вугілля, потреба термінової модернізації, відсутність стратегічного інвестора, який здатний і наважиться вкладати необхідні 90 млрд грн у реанімацію та будівництво нових блоків на теплоелектростанціях (ТЕС). Серйозним попередженням стала аварія на Вуглегірській ТЕС. Після довгих місяців розслідування причин аварії виявилося, що пожежа сталася через зношеність від старості трубопроводу для вугільного пилу.

Зниження ролі ТЕС у виробництві електроенергії змушує нині теплову генерацію більше уваги звертати на конкуренцію з боку інших видів виробників електроенергії. Одним із головних аргументів "тепловиків" є поглиблення фінансової ями, в яку скочуватиметься галузь.

"Тепловики" звертають увагу на закриття вугільних шахт, які є постачальниками енергоресурсу для ТЕС, і збільшення виробництва електроенергії відновлюваними джерелами енергії — гідравлічними, вітровими, сонячними, біогазовими та біомасовими електростанціями.

Останній чинник пов'язаний з імовірним переглядом щойно ухваленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 р. Україна прийняла рішення Енергетичного співтовариства про впровадження Директиви 2009/28/ЄС і внесення змін до статті 20 договору про Енергетичне співтовариство. І тим самим взяла зобов'язання щодо досягнення у 2020 р. частки енергії, яку буде отримано з відновлюваних джерел, на рівні 11% в енергобалансі країни.

Однак в енергостратегії залишили інший рівень виробництва електроенергії відновлюваними джерелами — 1,7%, або 4 млрд кВт∙год, у 2020 р. та 4,6%, або 13 млрд кВт∙год, у 2030-му. Навіть якщо до цього додати виробіток великих гідроелектростанцій, то і через 20 років частка відновлюваних джерел енергії не перевищить 10%.

Роль вугілля не зменшиться

Можливе трикратне збільшення виробництва електроенергії із відновлюваних джерел на 2030 р. — із нині задекларованих 13 млрд кВт∙год до 44 млрд — не означатиме, що українська теплова енергетика скорочуватиме споживання вугілля, внаслідок чого доведеться закривати вуглевидобувні шахти.

Базовий сценарій Енергетичної стратегії-2030 передбачає збільшення щорічного виробництва електроенергії у 1,5 разу, або на 94 млрд кВт∙год, — з 188 млрд кВт∙год у 2010 р. до 282 млрд кВт∙год у 2030 р. АЕС у період до 2030 р. мають збільшити виробництво електроенергії на 44 млрд кВт∙год. А ТЕС і ТЕЦ, які спалюють в основному вугілля, — на 29 млрд кВт∙год.

Це означає, що навіть за умови збільшення виробництва електроенергії із відновлюваних джерел до 44 млрд кВт∙год на рік атомна та теплова енергетика повинні будуть разом до 2030 р. збільшити генерацію майже на 40 млрд кВт∙год на рік.

Навіть якщо збільшення виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії відбуватиметься виключно за рахунок стримування розвитку теплової енергетики ТЕС і ТЕЦ (АЕС, ГЕС і ГАЕС будуть збільшувати виробництво відповідно до стратегії), то у 2030 р. "тепловики" вироблятимуть приблизно стільки ж електроенергії, як у 2012 р. (85 млрд кВт∙год).

Україна у будь-якому разі буде розвивати теплову енергетику. Відповідно, буде подовжено терміни експлуатації існуючих енергоблоків, у кращому випадку —будуватимуть нові потужності. Також слід буде розвивати вугільну промисловість, щоб покривати попит на електроенергію, який згідно з прогнозами збільшуватиметься в середньо- і довгостроковій перспективі.

Хоча, ймовірно, у разі інтенсивного розвитку відновлюваної енергетики темпи розвитку атомної і теплової енергетики будуть дещо нижчими, ніж могли би бути, якби відновлювана енергетика не розвивалася взагалі.

Збільшення частки відновлюваних джерел енергії у виробництві електроенергії навіть до 20% має супроводжуватися збільшенням генерації на АЕС і ТЕС. Інакше виникне дефіцит електроенергії, який доведеться покривати за рахунок імпорту. Тому не слід очікувати зниження попиту на українське вугілля з боку теплової енергетики, а тим більше саме із цієї причини — закриття шахт.

Хоча частину шахт справді закриватимуть. Вагома причина — висока собівартість вугілля, яке видобувають деякі шахти. Вугілля виходить майже "золотим", якщо врахувати витрати, які держава несе для здешевлення цього вугілля. За підсумками 2012-го і 2013 р. держава профінансує вугільну галузь на 29,6 млрд грн.

Тарифи зростатимуть однозначно

В Україні відновлювана енергетика інтенсивно розвивається лише останні два роки, і наразі її частка становить менше 1%. Кількість електроенергії, яку генерують місцеві відновлювані джерела, залишається незначною. Проте ціни на електроенергію для комерційних споживачів за останні п'ять років збільшилися більш як удвічі (див. тарифну довідку).

Подальше збільшення частки електроенергії з вітру і сонця у період, поки вона обходитиметься дорожче, ніж електроенергія з того ж таки вугілля, може бути компенсовано збільшенням частки виробництва найдешевшої електроенергії, яку генерують великі ГЕС. Тим паче, що велика гідроенергетика, як і міні-ГЕС, також належить до відновлюваних джерел енергії.

Ціни на електроенергію в Україні зростатимуть незалежно від того, чи буде інтенсивно розвиватися відновлювана енергетика, або ж не розвиватиметься взагалі. Нині тарифи в основному зростають у сфері теплової генерації, яка працює на вугіллі і природному газі.

Ціни на електроенергію із відновлюваних джерел поступово знижуються, тоді як ціни на електроенергію з вугілля, газу мають тенденцію до зростання. Вже зараз українські вітроелектростанції генерують дешевшу електроенергію, ніж ТЕЦ. Подальший розвиток ТЕС і ТЕЦ може призвести до того, що через три-п'ять років ціни на електроенергію з вугілля будуть вищими, ніж ціни на електроенергію з вітру.

Швидше за все, після досягнення цінового паритету збільшення частки електроенергії з відновлюваних джерел буде чинником стримування зростання цін на електроенергію для споживачів, яке буде зумовлене подорожчанням електроенергії з традиційних викопних видів палива.

Водночас зниження "зелених" тарифів у країнах ЄС не тотожне скороченню підтримки відновлюваної енергетики. Тарифи знижуються як логічний наслідок здешевлення обладнання для перетворення енергії з відновлюваних джерел на енергію електричну. Відповідно, зниження вартості обладнання приводить до зниження собівартості електроенергії, яку одержують з відновлюваних джерел. Адже хай там як, але паливо для електростанцій — вітер, сонце, гідропотенціал річок — були, є і будуть безкоштовними.

Реальні ціни на електроенергію з вугілля з урахуванням державних дотацій значно перевищують ті, за якими електроенергія надходить в Енергоринок. Якби держава щороку не підтримувала вугільні шахти за рахунок бюджету, то ціни на електроенергію з вугілля вже зараз були б на 25–30% вищими.

Узагалі проблема підтримки, яку має у світових масштабах традиційна енергетика (у США та ЄС, зокрема), заслуговує на окреме дослідження. Адже саме субвенції не дають тарифам для споживачів стати взагалі захмарними.

Можливо, частково і з цієї причини Євросоюз у 2009 р. прийняв директиву про збільшення частки відновлюваних джерел енергії в кінцевому споживанні енергії до 20%. При цьому більшість країн уже тоді розвивали цю галузь. І навіть ставили перед собою більш амбітні цілі, ніж у цілому по ЄС. Так, Данія, Латвія, Фінляндія, Австрія, Швеція у 2011 р. досягли так званих відновлюваних орієнтирів-2020.

При цьому країнам вдається вирішувати проблему нестабільності генерації електроенергії. Ті ж таки біомасові і біогазові електростанції є стабільними, як і електростанції на вугіллі чи газі. Власне, такі станції використовують для балансування менш стабільних вітрових і сонячних станцій. Це дає змогу водночас зберігати технологічну стабільність національних енергосистем.

Отже, і в Україні можна було би сподіватися, що у майбутньому спостерігатиметься рівнозначний розвиток традиційних "чорних" (вугільних, нафтових, газових) і нетрадиційних "зелених" (відновлюваних) джерел енергії.

 

Тарифна довідка

Прогнозна оптова ринкова ціна на електроенергію протягом останніх п'яти років збільшилася вдвічі. При цьому найбільше зростання, на 46,3%, зафіксоване у 2008 р., а найменше (7,4%) — у 2012 р. Ціни на електроенергію для комерційних споживачів за останні п'ять років збільшилися в 2,3–2,4 разу.

Середньозважена ціна на електроенергію, яку генерують ТЕЦ при спалюванні вугілля і газу, за п'ять років підвищилася в 2,6 разу — з 49,7 коп. за кіловат-годину у 2008 р. до 129 коп. (без ПДВ) у 2012 р.

Середньозважена ціна на електроенергію з вугілля, яку виробляють ТЕС, у період з 2008 по 2012 р. збільшилася майже в 1,8 разу — з 39,9 коп. до 70,5 коп. за кіловат-годину (без ПДВ).

Якби держбюджет не виділив у 2012 р. 14,6 млрд грн для підтримки вугільної галузі, й електрогенеруючі компанії купували вугілля за реальною, а не заниженою собівартістю, то середньозважена ціна на електроенергію з вугілля за підсумками минулого року становила б 87,5 коп. за кіловат-годину.

Якщо така динаміка збережеться, то вже в 2017 р., навіть без урахування багатомільярдних дотацій на вугілля, ціна на електроенергію, яку генерують ТЕС, становитиме 127 коп. за 1 кВт-год.

Величина "зеленого" тарифу на електроенергію, яку генерують вітрові електростанції, у 2012 р. становила 122,8 коп. за кіловат-годину, у 2013 р. стільки ж. Тобто вже торік електроенергія з вітру обходилася українським споживачам дешевше, ніж електроенергія, яку генерують морально і фізично застарілі ТЕЦ, спалюючи вугілля і газ.

Закон "Про електроенергетику" передбачає, що для нових ВЕС, які будуть вводитися в експлуатацію після 2014 р., "зелений" тариф встановлюватимуть на рівні 110,5 коп. за кіловат-годину. Таким чином, електроенергія з вітру після 2015-го або 2016 р. буде обходитися дешевше, ніж електроенергія, яку вироблятимуть ТЕС з українського вугілля. З урахуванням бюджетної підтримки вугільної галузі ціновий паритет вітрової та вугільної електроенергії настане ще раніше.

Також Закон "Про електроенергетику" передбачає зниження "зелених" тарифів для всіх видів відновлюваної енергетики на 10% з 1 січня 2015 р. і на 20% з 1 січня 2020 р. Проте, враховуючи зниження цін на обладнання для електростанцій на відновлюваних джерелах енергії і собівартості виробленої ними електроенергії, а також зниження "зелених" тарифів у країнах ЄС, висока ймовірність того, що Верховна Рада України у 2014 р. внесе зміни до законодавства, і зниження "зелених" тарифів для нових електростанцій буде значнішим, ніж заплановані 10%. Такий прецедент уже мав місце у 2012 р., коли парламент знизив величину "зеленого" тарифу на 27% для нових наземних сонячних електростанцій, які вводяться в експлуатацію після 31 березня 2013 р.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
2 коментаря
  • Владимир 28 сентября, 14:33 Хотелось бы надеяться на продвижение в Украине жидкого альтернативного топлива(биоэтанол-5% в бензин с 2014г, биодизельное топливо ДСТУ 6081:2009 см.сайты www.semenovv.kharkiv.com www.biodiesel.org.ua ). Надеюсь, подписание ассоциации с ЕС будет этому способствовать. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Зеленый 28 сентября, 06:38 "Цены на электроэнергию из возобновляемых источников постепенно снижаются, тогда как цены на электроэнергию из угля, газа имеют тенденцию к росту. Уже сейчас украинские ветроэлектростанции генерируют более дешевую электроэнергию чем ТЭЦ..." В таком случае воникает вопрос: зачем ахметовским ветрякам необходим зеленый тариф? И еще пожелание: прежде чем ссылаться на опыт Запада, посмотрите внимательно на дебаты в Германии по дальнейшему развитию ВИЭ. (Energiewende) Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини