Газ зі смаком шоколаду

Роман Іванченко 24 лютого, 23:00
123

Читайте також

На початку 2017-го імпортери скрапленого газу, а згодом і всі причетні до паливного ринку були охоплені відчуттям дежавю. 

З формулюванням "фінансування тероризму" СБУ почала гальмувати на митниці окремі партії скрапленого газу та шукати в них отруйні й сильнодіючі речовини. Згодом Служба безпеки України ініціювала заборону зовнішньоекономічної діяльності, що й було зроблено 6 лютого руками Міністерства економічного розвитку та торгівлі. Через кілька днів СБУ попросила "Укрзалізницю" перевірити цистерни "терористів" на предмет несправностей... Під прицілом спецслужби опинилося півтора десятка фірм, на які за підсумками 2016 р. припадало близько 40% імпорту скрапленого газу.

Схема в точності повторює ноу-хау сумно відомого Сергія Курченка, який у 2011–2013 рр. успішно продавав український пропан-бутан за позахмарними цінами з допомогою блокування конкурентів на митниці. Відмінність лише в тому, що заробляти бенефіціари нинішньої схеми хочуть не на українському, а на російському газі. Влаштований репресованими бізнесменами публічний протест змусив звернути увагу на нового гравця ринку — компанію "Глуско Україна", від якої пахне не тільки кремлівським газом і дизпаливом, а й українським шоколадом.

"27 лютого буде 90 днів, як стоять окремі наші цистерни", — каже лідер полтавського "Автотрансу" Сергій Михайлик. У нього на митниці застрягло 1600 т пропан-бутану, бензину та дизпалива. Понад 2000 т уже два місяці простоюють у компанії "Газтрон-Україна" Владислава Колодяжного. Тут історія особлива: якщо колег по нещастю було зупинено в тому числі й з російським ресурсом, що у відомому ракурсі було подано Службою безпеки, то "Газтрон" привіз казахстанський газ, притім морем. Найбільшого оператора ринку — компанію "Надежда" — Мінекономрозвитку збирається позбавити права на зовнішньоекономічну діяльність за поставку однієї цистерни з метил-ацитиленовою фракцією (МАФ), яка використовується зварниками та була затримана СБУ в грудні. ТОВ "Укрпетролпостач" узагалі не імпортує нафтопродуктів, але все одно опинилося в "розстрільному списку". Туди ж було включено двох експедиторів, які лише супроводжують вантажі та не є їхніми власниками.

У переліку СБУ як відомі гравці на кшталт "Паралелі" Ріната Ахметова, так і, наприклад, трейдер "Лео-Петрол", якому лише два місяці. Усього ж на митниці застрягло близько 4,5 тис. т газу та нафтопродуктів, які замість прибутку щодня генерують своїм власникам величезні збитки (див. табл. 1 і 2).

Чужими руками та білими нитками

Відкривши справу за статтею "фінансування тероризму", СБУ одержала можливість безперешкодно "кошмарити" ринок через таких сателітів, як Енергетична митниця, "Укрзалізниця", поліція, Мінекономрозвитку. При цьому вибрана стаття дозволила спецслужбі не розкривати матеріалів справи, тому все відбувається на підставі листів.

Спочатку СБУ зобов'язала "енергетичку" перевірити скраплений газ на наявність сильнодіючих отруйних речовин. (Тут, кажуть у журналістських колах, почерк видав начальника відділу "К" СБУ Павла Демчину та його заступника Сергія Коваленка, які прославилися у війні з експортерами волоських горіхів. Майбутні борці з корупцією шукали в горіхах шкідників і паразитів.)

Треба сказати, Енергетична митниця під керівництвом Олександра Піковського впоралася із завданням на відмінно — їй знадобилося два місяці, щоб відрапортувати: з допомогою наявного в розпорядженні лабораторного обладнання немає можливості знайти задані речовини. Після цього СБУ приступила до пошуку нової лабораторії.

"Митниця порушує всі можливі регламенти. І ми розуміємо, що інспектори, які необґрунтовано затягують розмитнення, просто залякані слідчими СБУ, які можуть їх "пришити" до справи про тероризм", — каже один із трейдерів, вагони якого також простоюють в очікуванні відбору проб.

У січні спецназ поліції нагрянув на пост митниці Куп'янськ Енергетичний, за чим пішли обшуки в ряді харківських компаній. Облаву під прицілами фотооб'єктивів було проведено за зверненням... ради ветеранів СБУ в Харківській області.

Та нинішня поросль "фахівців" переплюнула гуру "схематозу" Курченка: розуміючи, що затримані вагони ось-ось вислизнуть (які-ніякі, а граничні строки існують), на початку лютого СБУ спрямувала "Укрзалізниці" листа з вимогою перевірити технічний стан заблокованих цистерн. Нібито в служби є інформація про ушкоджені сторонніми особами буксові вузли, що загрожує безпеці руху поїздів і може призвести до їхнього ушкодження та виникнення транспортних подій.

 

 

Чашу терпіння імпортерів переповнили накази МЕРТ №154 й 155, згідно з якими з 18 березня 16 компаній буде позбавлено права на ведення зовнішньоекономічної діяльності.

 

"Нашій компанії 25 років. Нам свої гроші довірили Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий банк, а наша власна держава нам не довіряє, обвинувачує у фінансуванні тероризму", — каже акціонер компанії "Надежда" Віктор Батраченко.

Навіщо знадобилося настільки жорстке "насилування" активу ринку? У випадку з горіхами все зрозуміло: проблеми експортерів вирішувалися легко — 10 тис. дол. з машини. Але в імпортерів скрапленого газу питання таким дідівським способом не вирішувалося. Понад те, кажуть газовики, такі варіанти навіть не пропонувалися.

Якщо на перших етапах блокади були різні версії того, що відбувається, то на сьогодні є впевненість в одному — зачищення на митниці було проведено під нового гравця. Адже має ж хтось заповнити вакуум, що утворився.

Проведена силами спецслужби воюючої країни блискуча спецоперація вирішила відразу два завдання. По-перше, нейтралізувала імпортерів понад 500 тис. т, або третини ринку скрапленого газу в річному вимірі. По-друге, був надісланий сигнал другій половині імпортерів: будете рипатися — станете наступними.

Кум виходить на полювання

Ім'я Віктора Медведчука зазвучало (спочатку пошепки) на паливному ринку в січні минулого року. Відразу після того, як Антимонопольний комітет України дозволив невідомій швейцарській International Trading Partners AG купити акції компанії "Південно-Західне акціонерне товариство трубопровідного транспорту нафтопродуктів", яка, у свою чергу, належала російському монополісту "Транснефть". На балансі цього підприємства перебуває лише один актив — нафтопродуктопровід Самара—Західний напрямок, що пролягає через територію України.

Навколо магістралі для транспортування дизельного палива між Україною та Росією тривали багаторічні судові баталії за право власності, і Україна вже було перемогла. Але в 2015 р. ми різко відмовилися від претензій на трубу, "Транснефть" відразу вирішила її продати швейцарцям, а наш АМКУ оперативно підмахнув. Збіг, та й годі!

Ставимо перше запитання: хто може володіти одночасно впливом в Україні та Росії, щоб реалізувати такий проект?

Однак труба без продукту в ній — брухт. У червні 2016 р. магістраль, яка простоювала два роки, починає наповнюватися дизпаливом. Усі обсяги йдуть із російських НПЗ компанії "Роснефть" — нафтового мегагіганта світового масштабу, очолюваного Ігорем Сєчіним. За фактом над ним у Росії лише одна людина — Владімір Путін.

За даними порталу OilNews, у грудні 2016 р. нафтопродуктопровід прокачав рекордні 190 тис. т, а всього — понад 900 тис. т дизпалива. Якщо такі темпи вдасться утримати, у 2017 р. труба качне близько 2,4 млн т, або майже 50% ринку дизельного палива України. Палива, на якому працюють "Укрзалізниця", армія, промисловість.

Ще одна характерна деталь: щойно запрацювала труба, у Росії заблокували поставки в Україну дизельного палива залізницею. З ринку був викинутий "Лукойл" — історично найбільший російський постачальник нафтопродуктів в Україну. Це ще один дивовижний збіг.

Друге запитання: хто може одержати в кремлівської "Роснефти" такий обсяг палива для поставки в Україну? Це при тім, що в Москві торгівля або просто робота російського бізнесу в Україні, м'яко кажучи, не вітається.

Далі. На початку 2016-го ще одна швейцарська компанія Glusco Energy звертається в АМКУ за дозволом на придбання мережі АЗС "Роснефти" в Україні (номінальний власник ТОВ "Схід"). І хоча комітет кілька разів відмовляв, але у результаті дав дозвіл минулого грудня. За фактом нові власники управляють мережею вже рік, про що як мінімум свідчать зміна більшості топ-менеджерів "Сходу" і поставки палива виключно від компаній, що стали новими власниками.

Glusco Energy є "дочкою" знову ж таки швейцарської Proton Energy, бенефіціаром якої виступає Нісан Моїсєєв. Це абсолютно реальний персонаж, відомий на ринку України ще до початку низки чудесних збігів у просторі та часі. Хоча він швидко став їхньою частиною. Наприклад, ближче до літа з'ясувалося, що Proton є власником контракту з "Роснефтью" на поставку згаданих фантастичних обсягів дизпалива з прокачуванням по трубі.

А в січні 2017 р. стало відомо, що в компанії Proton Energy також є контракт на щомісячні поставки 45 тис. т скрапленого газу виробництва... "Роснефти". Щоб зрозуміти, наскільки це величезний обсяг, досить сказати, що найбільший імпортер за підсумками 2016 р. компанія "Надежда" привезла 120 тис. т пропан-бутану, або в середньому 10 тис. т на місяць.

У розмовах з українськими партнерами Proton уже озвучив, що весь отриманий у Росії обсяг компанія хоче продати в Україні. Компанія "Глуско Україна" у лютому розпочала виставляти на торги перші лоти російського газу обсягом 9–11 тис. т. Маємо ще один збіг: проблеми в імпортерів на тлі появи нового гравця, який зумів домовитися з "Роснефтью" про колосальні обсяги газу.

"На аукціонах "Роснефти" у Росії ми пропонуємо ціни вищі, ніж Proton, але в результаті газ іде їм, а не нам. Ми не розуміємо, як таке може бути", — каже одна з "жертв" СБУ на митниці.

Хвилинка чорного гумору: компанії, які вже 25 років працюють в Україні, обвинувачують у фінансуванні тероризму, гальмують на митниці й хочуть позбавити права на зовнішньоекономічну діяльність, тоді як сотні тисяч тонн російського дизпалива та скрапленого газу від "Роснефти" безперешкодно йдуть в Україну через свіжостворені нікому не відомі "глуски".

Хто ж може реалізувати такий бізнес і так зухвало зачистити ринок з допомогою СБУ, що перебуває у жорсткій вертикалі президента України? "Усе це відбувається, на моє переконання, цілеспрямовано, щоб знищити конкуренцію, посадити нового гравця, який має ім'я, і я назву прізвище Медведчук. Медведчук у цьому випадку є залаштунковим гравцем, діятиме компанія, яка прямо з ним (Медведчуком) не пов'язана, але за нею стоятиме схема Медведчука в партнерстві з чинною владою", — стверджує народний депутат Сергій Лещенко.

Кандидатура Віктора Медведчука, літак якого, всупереч санкціям, єдиний літає з України в Росію прямо, ідеально інсталюється у вищеописаний пазл. Це єдиний офіційний представник Москви в Києві, який, схоже, вирішив монетизувати свій вплив таким прозаїчним шляхом, як торгівля паливом.

Хай там як, але абсолютно очевидно, що без підтримки верхнього поверху української влади не вдалося б не тільки "покарати" імпортерів, а й придбати трубу з заправками. Сама робота СБУ за "паливним" напрямом показує, що без благословення влади не текло б дизпаливо з країни-агресора бурхливими потоками. І на ринках, і в політикумі переконані: українська влада тут не тільки в темі, а й у частці.

А перспектива розвитку проекту досить райдужна й уже написана Сергієм Курченком. За скрапленим газом може відбутися пресинг імпортерів бензину та дизельного палива. З огляду на те, що все так славно виходить, ККД цього нафтогазошоколадного проекту можна збільшити контрабандою: спочатку, як правило, це невеликий обсяг (аргументація на мотив "Петре Олексійовичу, ми так сто разів робили"), але в міру збільшення профіту зростатимуть і обсяги в обхід держбюджету.

Такий сценарій видається неминучим ще й тому, що на легальному трейдингу багато не заробиш, кілька доларів на тонні — такий у цій галузі порядок цифр. При цьому необхідно рознести "абонементи" всій армії держорганів, які забезпечують прикриття бізнесу, а це чималі суми — безплатно виявитися крайніми, як сьогодні Кацуба, Сухомлін, Головач та інші, ніхто не хоче. Треба ж десь узяти ці 100 млн грн у касу та не менше прямо прокурорам, щоб полегшити свою долю...

Та це буде потім, а поки що "дизельною" трубою пробите чергове дно.

 

P.S. Коли верстався номер, стало відомо, що СБУ зробила подання до МЕРТ на зняття санкцій з 15 фігурантів початкового списку, що складається з 16 резидентів і 8 нерезидентів. Подання підписав голова відділу "К" СБУ Павло Демчина (див. документ на сайті DT.UA). Таким чином, дев'ять компаній залишилися під дією наказу МЕРТ. Водночас, за наявними даними, СБУ не закрила жодної справи проти імпортерів. За неофіційними даними, відділ "К" отримав команду продовжити дестабілізацію ввезення скрапленого газу за рахунок розширення списку постачальників.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
Реклама
Останні новини
USD 26.55
EUR 28.89