Газова рента — розподіл з віджиманням

Ігор Маскалевич 16 грудня 2016, 23:00
газ

Читайте також

Цього року цілком нормальний механізм видобутку вуглеводнів у рамках угод про розподіл продукції (УРП) успішно довели до абсурду. Це більше схоже на схему "як віджати у держави активи, за можливості нічого не заплативши". 

Йдеться не тільки про нікому не відому і вже тому підозрілу компанію з нідерландською пропискою — Yuzgas, яка виграла конкурс на право укласти УРП щодо Юзівської площі (замість Shell). Список бажаючих значно більший.

Жадібність — це погано. Коли вона двостороння — взагалі проблема. А коли навколо ще й виникли схеми "відносно чесного заробляння грошей", то й узагалі катастрофа.

Коли УРП впроваджувалася, передбачалося, що за рахунок податкових пільг інвестори почнуть буріння на нових майданчиках, видобуваючи складний газ із високою собівартістю. Пільги в цьому випадку компенсували ризики. 

Натомість модель, яка нині пробивається, значно лояльніша до "інвестора" — треба забрати у держави добре розвіданий майданчик, одержати на це пільги. Ризиків мало, прибуток хороший. Звісно, для ініціатора схеми та осіб, що стоять за ним. А от витрати й збитки повісити на державу.

Ще однією особливістю нинішнього розкручування схем УРП є гостра нестача грошей на їх фактичний запуск. Присутнє палке бажання нагрітися, та от із фінансами проблема. У результаті та ж Yuzgas, що обіцяла спочатку інвестувати до 200 млн дол. — "колись потім, якщо складеться", реально могла запропонувати лише 4 млн дол., або в 50(!) разів менше обіцяного, до початку тендера на укладання УРП.

Та й не факт, що навіть 4 млн у неї є. Компанія "гордо" відмовчується на обвинувачення в тому, що активів у неї — максимум на сотню тисяч євро. За кілька місяців так і не спромігшись показати наявність хоч якихось ресурсів. Цим Yuzgas відрізняється (у гірший бік) навіть від ризьких бомжів, які купували "вишки Бойка" при попередній "злочинній владі".

У принципі витрати можна відбити. Навіть відомо, як: замість високоризикового видобутку газу щільних порід (на цьому майданчику з ним уже "пролетів" Shell) новий інвестор може розпочати значно менш витратну операцію розконсервації півтора десятка свердловин звичайного газу. На виході утворюється рента не 29%, а 1,25% і дешевий (за рахунок економії на податках і витратах) газ вартістю в десятки мільйонів доларів.

Власне кажучи, це основна причина, з якої настільки чудова свіжостворена компанія з нульовим досвідом, незрозумілими засновниками й повною відсутністю фінансових ресурсів з'явилася на нашому ринку. І те, що її відразу "не турнули", в українських реаліях означає тільки одне — у схемі багато осіб, що приймають рішення. Тож коли вона судиться з Україною і Кабміном, її засновників легко зрозуміти — практично з рота забирають великий і смачний шматок.

Згадана компанія звернулася в Окружний адміністративний суд Києва з вимогою визнати протиправною відмову Кабінету міністрів поступитися їй часткою в угоді про розподіл продукції з розробки Юзівської площі та зобов'язати уряд схвалити її участь у цьому проекті. До речі, у Кабміні загалом і в Міненерговугільпромі, зокрема, точно є люди, які цей суд із задоволенням програли б. Той факт, що свіжозліплена контора зі статутним фондом в 1000 євро пройшла купу інстанцій, означає тільки одне — є люди на паях. І сидять вони аж ніяк не в самому табельному низу на Грушевського й Банковій.

Втім, Yuzgas, швидше за все, таки накрилася. Судитися компанія, звичайно, буде, проте одержати бажаний для неї та її співучасників результат — це вже навряд чи. Занадто вже гучний вийшов скандал, і надто вже мутно-нехитра вилізла схема. Однак не Yuzgas єдиним. Зараз вдаються до активної спроби розкрутити щось схоже в Полтавській області.

Полтавчан відверто дістала ситуація, при якій вони, видобуваючи близько 40% українського природного газу, одержують натомість дірку від бублика. Назвати компенсацію від "Укргазвидобування" в 20 млн грн хоч трохи адекватною важко. До слова, навіть ці гроші на тлі таких оборотів ПАТ "Укргазвидобування" видає, долаючи жорстку протидію Мінфіну.

Узагалі в Києві ніяк не можуть зрозуміти, що ділитися з місцевою владою доведеться. А місцева влада вже більше року перестала видавати "Нафтогазу України" (а ПАТ "Укргазвидобування" поки що перебуває у сфері відповідальності "Нафтогазу") дозволи на нові ліцензії.

Ситуацію може виправити закон №3038 — залишити 5% нафтогазової ренти в регіонах (для Полтавської і Харківської областей це близько 2 млрд грн). Однак той же Мінфін із завзяттям, гідним кращого застосування, старається, щоб ці гроші надійшли в бюджети не 2017-го, а через рік. У підсумку в регіоні відбувається відкрите саботування видачі НАКу нових ліцензій.

А зараз, схоже, настав новий етап — хочуть забрати три раніше видані ліцензії. У 2011–2012 рр. "Нафтогаз України" одержав три спеціальні дозволи (ліцензії) на пошук і видобуток нафти й природного газу на Будищансько-Чутівській, Оболонській і Писарівській площах. НАК провела там сейсморозвідку, однак до буріння так і не дійшло. Зараз ці площі хочуть віджати і… передати в руки правильному інвестору.

Офіційно все звучить, звісно, більш політкоректно: "Забрати у "Нафтогазу" ліцензії, і провести конкурс, і дати можливість іншим компаніям, зокрема міжнародним, видобувати газ і нафту на території Полтавської області". І зовсім патетично — для того, щоб "нести соціальну відповідальність перед людьми, які є власниками і землі, і надр".

Обласна рада планує прийняти звернення про відкликання цих трьох дозволів уже на наступній сесії. Називатиметься це "Спільне звернення Полтавської облдержадміністрації та обласної ради до прем'єр-міністра України щодо підтримки пілотного проекту пошуку та видобутку вуглеводнів на основі угод з розподілу продукції". Зрозуміло, що про компенсацію витрачених на розвідку грошей не йдеться. При цьому області обіцяють, що "відновлення роботи родовищ дасть області до 300 млн грн на розвиток уже наступного року".

Хоча розрахунки на те, що хтось встигне за рік провести тендер, почати буріння, та ще й отримати прибуток, частиною якого поділиться з регіоном, — це казки віденського лісу. А точніше, спосіб тиску на Київ. Заступник губернатора Андрій Пєсоцький (він же — голова полтавської облорганізації партії "Солідарність") заявив, що в Харкові відбудеться зустріч представників двох областей під головуванням міністра енергетики Ігоря Насалика для обговорення долі цих спецдозволів.

Справедливості заради зазначу, що новий варіант — уже певне урізання "хотілок". Раніше передбачалося просто віджати кілька великих родовищ, перевівши їх у режим розподілу продукції. Називалося це скромно — "конверсія" спецдозволів на користування надрами "Укргазвидобування" в УРП, про що DT.UA вже розповідало (№33 від 17 вересня 2016 р.). Щодо Яблунівського і Машівського родовищ депутатам тієї ж Полтавської облради навіть показували презентацію розподілу грошей.

У список потрапляли Шебелинське, Тимофіївське, Яблунівське, Котелівське родовища. Їхній сумарний видобуток перевищує половину від того, що видобувається "Укргазвидобуванням"! Інвестор при цьому одержував би доступ до розвіданої бази запасів, тобто з мінімальними витратами міг розпочати видобуток. По суті йшлося про ущільнення сітки свердловин, де збиралися проводити гідророзрив пласта.

"Укргазвидобування" при такому варіанті розвитку подій не одержувала натомість не просто нічого, у неї фактично "допомагали" максимально викачати існуючі запаси газу. А от розвідка нових — ну, хлопці, це ваші проблеми. А приватний учасник УРП одержував економію на податках і пільговий газ. Під це навіть підвели ідеологічну базу — "очікувати інвестора на пошукові проекти не варто. Інвестору можуть бути цікаві проекти з інтенсифікації видобутку".

Логічне запитання: чи потрібні країні такі чудові інвестиції? Гроші на інтенсифікацію має і сам "Нафтогаз України".

Оскільки за ініціаторами відбирання ліцензій майже відверто стояла Банкова, то держкомпанії "Укргазвидобування" доводилося одночасно відбивати "хотілки" і, з іншого боку, намагатися не сказати чогось зайвого. Позиція "Укргазвидобування" полягає в тому, що УРП економічно доцільні тільки для виснажених або непріоритетних (читай — невеликих і розташованих далеко від повноцінної інфраструктури) родовищ на ранній стадії розробки. І обов'язково з інвестиціями на геологорозвідку.

Ідеолог нинішньої схеми розподілу продукції і радник міністра енергетики Володимир Ігнащенко, презентуючи її, розповідав, що якби проект "відбору" у НАКу трьох полтавських ліцензійних ділянок вдався (відбувся), то "за умови вкладення в нього 100–110 млн дол. інвестицій за три роки, до 2019–2020 рр., Полтавщина одержала б додатково до 150 тис. т нафти і 70 млн кубометрів газу на рік".

У регіоні вже створили про всяк випадок окрему юрособу для роботи з УРП і розподілу майбутнього прибутку. Про несплачені державі податки скромно промовчали.

Але погодимося — прогрес усе ж таки є. Раніше передбачалося тупо віджати найсмачніші родовища. Тут принаймні доведеться бурити в невідомість. Тобто видобуток буде більш ризикованим. Інша справа, що "Нафтогаз" (тобто "Укргазвидобування") досі в змозі зробити це сам, заплативши податки до бюджету.

Взагалі треба чітко розуміти, що зараз саме за рахунок "Укргазвидобування" і платяться субсидії населенню. Тож спроба знизити базу для ренти — це саме те, що називається "ритися в кишенях населення".

Хоча питання до НАКу теж є. Полтавчани цілком справедливо говорили про те, що буріння на ліцензійних площах НАКу мало розпочатися ще торік. Та й кошторис на розвідку зріс з 22 млн грн до 392 млн, що викликає питання не тільки у полтавчан.

І за всієї, м'яко скажемо, неоднозначності втілення ідей того ж Ігнащенка на практиці там є цілком раціональне зерно. Наприклад, пропозиція дати безплатний і вільний доступ до геологічної інформації, яка збиралася й розроблялася за державні кошти. Закінчити практику постійних змін законодавства (ті ж божевільні стрибки ставки ренти у 2014–2015 рр.). Або припинити нескінченне подовження термінів виконання інвестзобов'язань з розшукових робіт. Перейти до практики видачі спецдозволів на конкурсній основі (без привілеїв держкомпаніям).

Однак необхідні й цивілізовані правила розробки родовищ на основі моделювання. З останнім важко не погодитися. І добре було б подивитися, як у цей критерій вписалася б лобійована радником міністра компанія Yuzgas.

Між іншим, при активній спробі проштовхнути "низькоподаткові" СРП на освоєні родовища, інша ідея - цілком прийнятна - зниження ренти на газ з нових свердловин (до 12%) майже відкрито блокується на рівні Ради і Кабміну.

Те що при цьому побивається стимул до розвитку видобутку з нових майданчиків - мало кого турбує. Люди хочуть "тут, зараз і відразу!" І по 1,25%. А бурити нові площі, це довго і клопітно

Взагалі ж галузі реально потрібно більше прозорості, так як спроби нагріти руки були і будуть.

Так що реально треба більше прозорості — спроби нагріти руки були й будуть. Але на світлі це робити все ж таки помітно важче.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 27.12
EUR 29.31