Газові метаморфози

газ

Читайте також

 

Поки що на ринку газу хаос, і, схоже, нам ще дуже далеко до справді конкурентного вітчизняного газового ринку.

Бажання взятися за перо в мене не було доти, доки не зіштовхнувся з тим, що нині відбувається на газовому ринку України. Ще два з половиною роки тому в статті "Східноєвропейський хаб: програма дій" (див. DT.UA №28 від 9 серпня 2013 р.) я казав і переконував у необхідності системної, саме системної, планомірної роботи з упровадження в Україні європейських правил роботи на ринку газу. Отже, його інтеграції з торговельними зонами наших європейських сусідів. 

У 2015-му, здавалося, крига скресла — у квітні парламент ухвалив прогресивний Закон "Про ринок природного газу", завдяки насамперед роз'яснювальним зусиллям команди "Нафтогазу України". Але поспішне впровадження закону в практику господарювання в жовтні 2015 р., лише через п'ять місяців після його прийняття, уже тоді наштовхувало на думку, що бажане превалює над реальним. Європейські країни, у тому числі й східноєвропейські, йшли до нинішнього стану своїх енергетичних ринків, включаючи газові, мінімум три-чотири роки.

Зробити все запропоноване Законом "Про ринок природного газу", навіть з допомогою європейських консультантів, за п'ять місяців, на мій погляд, було неможливо. Насамперед через відсутність належного досвіду та, якщо хочете, тренінгу. Доречна от яка аналогія. Перш ніж сісти за кермо купленого автомобіля (якщо, звичайно, ви не авантюрист(ка)-самогубець), ви навчаєтеся на курсах і складаєте іспит на права водія. Чому ж цей аспект — освітній — повністю випав з поля зору осіб, відповідальних за реформу газового ринку країни?

Крім того, досвід упровадження Третього енергопакета ЄС показує й переконує, що в кожній країні необхідно враховувати її особливості, а це потребує додаткового часу. Але навіть у вересні 2015 р., коли вже було зрозуміло, що ми не встигаємо за законом, бажання "відрапортувати" насамперед європейському співтовариству взяло гору.

А варто було б внести поправки до прийнятого закону, перенести терміни введення в дію низки його статей на 2016 р. Тобто встановити перехідний період. Не кажу вже про сирість і неоднозначність тлумачень цілого ряду підзаконних актів. Але замість цього ми в черговий раз "героїчними зусиллями" долаємо численні труднощі та нестиковки, намагаємося поспішно реалізувати намічені цілі, не завжди достеменно розуміючи наслідки прийнятих рішень і дій.

Про "модні слова" та монополізацію

Однак зараз треба думати про майбутнє. Саме сьогодні. Не казав би про це, якби не побачив низки негативних тенденцій: на ринку газу — хаос, а "модними" новими словами з нового закону, на кшталт "номінація", "алокація" та ін., прикривається монополізація ринку "Нафтогазом України".

На чому ґрунтується моє твердження? Розглянемо за складовими.

1. Сплата ПДВ при імпорті природного газу. "Нафтогаз" звільнений від цієї процедури, інші імпортери платять. Вочевидь, це свідомо ставить їх у дискримінаційні умови порівняно з НАКом. Звільнення "Нафтогазу України" від сплати ПДВ, на мою думку, може діяти при створенні стратегічних резервів природного газу, рішення про витрачання якого приймають або Кабінет міністрів (профільне міністерство), або відповідне державне агентство. У всіх інших випадках правила мають бути однаковими для всіх учасників ринку газу.

2. Резервування (купівля) компанією вхідних потужностей, у цьому разі — на виході зі словацької ГТС. "Нафтогаз" викупив (до 2017 р.) 37,8 млн кубометрів газу на добу, у тому числі постійної — 27,2 млн кубометрів/доба з наявних 40 млн пропускної здатності.

Наголошу: НАК "Нафтогаз України" при цьому не порушує ні європейського, ні українського законодавства. Європейського — тому що вихід зі словацької ГТС в Україну (Будінце) не належить до юрисдикції ЄС. Українського — тому що вихід зі словацької системи не регулюється й нашим законодавством (можливо, крім антимонопольного). Компанія купила ці потужності на відкритій процедурі Open Season. Але те, що дух вільної конкуренції при цьому порушується, очевидно.

І от чому. Будь-який продавець та імпортер газу в Україну словацькою ГТС із того самого Будінце зобов'язаний (поки діє контракт НАКу на резервування потужності при поставках газу з Будінце в Україну) спочатку купити в... "Нафтогазу" потужності для транспортування газу в газотранспортну систему України, яка поки що, нагадаю, підконтрольна тому самому "Нафтогазу".

"Нафтогаз" повинен мати преференції при поставці газу для захищених категорій користувачів, у тому числі й імпортних газопоставок для створення стратегічних резервів газу (про це — трохи нижче). Ці обсяги повинні визначатися енергетичним балансом. Решта обсягів пропускної здатності мають викуповуватися на відкритих аукціонах за прозорими процедурами.

Страховий запас: необхідно розбиратися!

3. Страховий запас. Це питання на слуху в усіх учасників ринку газу. Спочатку страховий запас мали намір не без подачі тієї самої НАК установити в розмірі спочатку 100%, потім 50% запланованого місячного обсягу поставки природного газу. У Верховній Раді давно вже зареєстровано законопроект народного депутата Альони Бабак про 10-відсотковий страховий запас. Але коли в депутатів дійдуть руки до голосування за такі поправки, невідомо.

Слід зазначити, що "Нафтогаз України" де-факто та де-юре звільнений від вимоги формувати страховий запас. У Польщі, наприклад, усі імпортери повинні мати 30-денний страховий запас; у Франції до 2014 р. страховий запас зобов'язані були мати постачальники тільки при поставці газу так званим захищеним (соціально) споживачам; у Болгарії страховий запас повинен мати тільки Bulgargaz (його статус та обов'язки подібні "Нафтогазу") тощо. А в Італії та Угорщині — інша модель ринку. Там існують стратегічні резерви газу (прийняті відповідні законодавчі акти).

Перші несміливі кроки для формування стратегічних резервів газу Україна зробила, прийнявши в червні 2015 р. "Порядок формування та використання засобів стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду" (постанова Кабміну від 24 червня 2015 р. №459). На мою думку, це найкращий підхід у нашій ситуації. 

Однак у будь-якому разі навіть якщо й запроваджувати вимогу про страховий запас, то поступово, наприклад упродовж двох-п'яти років. Адже й так наявність фінансової гарантії фізичного страхового запасу, сумарне підвищення тарифів на транспортування та розподіл газу призведуть до підвищення ціни на газ для кінцевих споживачів.

Вітаю запізнілу пропозицію "Нафтогазу України" про необхідність мати страховий запас тільки при поставці газу захищеним споживачам.

Кому — на вхід, іншим — на вихід: тарифи мають бути уніфіковані!

Названі вище умови тією чи іншою мірою розглядалися, зважаючи на монопольне становище НАК "Нафтогаз України". Та є й спільні питання, які безпосередньо впливають на всіх суб'єктів ринку. Насамперед це впровадження системи тарифів "вхід-вихід" відповідно до європейської моделі газового ринку (те, що таку систему потрібно впроваджувати, зрозуміло, питання тільки, як?). Це, безумовно, прогресивний підхід. Але є кілька запитань до авторів методології визначення ставок тарифу та регулятора — НКРЕКП, який затвердив її:

— чи аналізував хтось фінансові потоки при встановленні цих тарифів і податкові зобов'язання ПАТ "Укртрансгаз", у тому числі й платежі від "Нафтогазу" при імпорті газу? А також, якщо ми кажемо про зберігання газу в наших ПСГ і транзит через вітчизняну ГТС інших постачальників, крім "Газпрому": чи платитимуть вони за такими ставками за газотранспортні послуги української ГТС? Це не риторичне запитання. Нині розглядаються пропозиції України з використання частини української ГТС при реалізації проекту Eastring. Отже, питання вартості послуг при транзиті "європейського газу" набуває першорядного значення;

— як співставити умови "вхід-вихід" для компаній-імпортерів із країн ЄС і використання старих тарифів для АТ "Газпром" при транзиті, як про це казав міністр Демчишин?

— чому тариф на вхід у ГТС для імпортерів установлено з січня 2016 р., а для газодобувних компаній в Україні — з квітня?

Можливо, фінансові гарантії мають встановлюватися диференційовано, наприклад, залежно не тільки від обсягу поставки, а й від фінансового стану постачальника та історії компанії, у тому числі кредитної. Адже жоден європейський газотрейдер не продасть вам газ без здійснення перевірки вашого фінансового стану, так званої процедури комплаєнсу.

Це вже зараз пропонують і "Нафтогаз" разом із "Укртрансгазом". Представники цих компаній були в складі груп із розробки кодексів. Виникає запитання: чому ці пропозиції з'явилися тільки зараз, і хто відшкодує фінансові втрати учасників ринку?

Окремо хочу зазначити, що всі здійснювані на газових ринках зміни і в нас, і в Європейському Союзі не є самоціллю. Вони потрібні, щоб забезпечити конкуренцію та мінімально можливі ціни для кінцевих користувачів. Тому в інтересах споживачів зробити вітчизняний ринок максимально відкритим.

Є, звичайно, ще ціла низка запитань. Це й перехід ПАТ "Укртрансгаз" як мінімум до добового комерційного балансування, що дає змогу щодоби підбивати баланс газу в ГТС, причому по кожному постачальнику та споживачу, і навчання диспетчерських служб газорозподільних підприємств роботі в нових умовах (передача оператору ГТС — "Укртрансгазу" оперативної інформації про те, кому та які обсяги газу поставляються, але й це ще не все). Можна зазначити й відсутність станом на
25 січня 2016 р. фінансового забезпечення транспортування природного газу (20% від планованого місячного обсягу поставки) в "Нафтогазу України" і газодобувних підприємств (газ для власних потреб) для "Укртрансгазу", а також інше.

Усі проблеми ринку газу не можуть вирішуватися кулуарно в НКРЕКП, "Нафтогазі" або зацікавленими чиновниками та депутатами. Необхідна постійно діюча незалежна платформа, на якій із залученням суб'єктів ринку можна було б оперативно обговорювати шляхи та варіанти вирішення всіх питань, а не гарячково шукати виходи з глухих кутів після прийняття тих чи інших нормативних документів.

Тому ще раз нагадаю: конкурентний ринок газу створюється в Україні для споживачів. Тож їхні організації (ради, асоціації й та ін.), а також великі промислові споживачі обов'язково мають брати участь у таких обговореннях. Можливо, варто створити раду ринку та провести її акредитацію як у регулятора, так і в профільних міністерствах, а також у Раді економічних реформ при президенті України. Вважаю, що такий шлях є єдино можливим, якщо ми хочемо побудувати в Україні справді конкурентний ринок, однаково лояльний до всіх його учасників.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
5 коментарів
  • alexvingaz 22 февраля, 11:09 На жаль ідеологія сьогоднішньої системи управління газовим ринком активно сприяє відторгненню фахівців, які розуміють сутність дій керманичів цїєї системи.Тому було б дуже добре проводити обговореня та публічне висвітлення процесу реформування газового ринку на майданчику газети, яка має свою власну незалежну позицію. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Олег Саванчук 21 февраля, 18:26 Вважаю, що створення такого майданчика для обговорення та подальшого висвітлення у ЗМІ думок та пропозицій фахівців дуже потрібне всім учасникам ринку газу. Наприклад, зменшення норм/тарифів природного газу для населення з подальшим рішенням суду щодо незаконності цього рішення було б неможливим, якби державні органи, що приймали це рішення, дослухались до фахівців щодо наслідків таких нефахових та волюнтаристських дій. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • alexvingaz 21 февраля, 11:22 Поки не буде відкритоі та прозороі конкуренціі, ринку газу не буде, як немає його і зараз. Ось такий парадокс: директиви,закони,кодекси і РЕГУЛЯТОР є, а ринку газу не має. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Roman_Hi 20 февраля, 14:19 1. "Чому ж цей аспект — освітній — повністю випав з поля зору осіб, відповідальних за реформу газового ринку країни?" - тому, що керувати нафтогазовою галуззю призначено дилетантів. Подивіться, хто очолює Нафтогаз, Укртрансгаз, Укргазвидобування, Мінпаливенерго, НКРЕКП… , як і при кому вони вперше зайшли в ті структури та як «зростали»! 2. «Можливо, варто створити раду ринку та провести її акредитацію… Вважаю, що такий шлях є єдино можливим, якщо ми хочемо побудувати в Україні справді конкурентний ринок, однаково лояльний до всіх його учасників.» - по-перше, вже є негативний приклад діяльності схожої «нової» 20-річної бюрократичної структури як Рада ОРЕ (http://www.er.gov.ua/doc.php?c=8); по-друге, така «постійно діюча незалежна платформа» за участю всіх (!) учасників газового ринку (а не лише виробників та постачальників) апріорі не зможе «оперативно обговорювати шляхи та варіанти вирішення всіх питань»; (див. ПРОДОВЖЕННЯ)
    Roman_Hi 20 февраля, 14:20
    (ПРОДОВЖЕННЯ) по-третє, не варто видумувати колесо – досвід подібних реформ в країнах Європи та Північної Америки свідчить, що лише за активності громадського суспільства, але без довіри до державних органів та без політичної волі, про реформи годі й говорити (хоч і на десятках «платформах»). 3. Що робити? – постійно і всеохоплююче реалізовувати принцип 3-х «П» (думати і діяти як Професіонал, Патріот, Порядна людина), навчаючи та підтримуючи в цьому молодь. Успіхів!
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.99
EUR 29.15