Корпоративна несумісність

Алла Єрьоменко 26 лютого, 00:00
нафтогаз

Читайте також

 

Хоч би якою формою прикривали Міненерговугільпром і "Нафтогаз" зміст структурної та корпоративної реформи, суть у тому, що вони, або їхніми руками, намагаються контролювати потоки, які вислизають, — ресурсні, отже, і грошові. Відмінність у тому, що НАК "Нафтогаз України" — хоча поки що й на 100% державне, але все-таки акціонерне товариство. І за планом або без нього все йде до приватизації підприємств, які входять до групи "Нафтогазу". Отже, об'єктивно НАК має бути зацікавлена в еволюції свого бізнесу — вже краще очолити цей процес, ніж опинитися за його бортом.

Міненерговугільпром не комерційна організація, а елемент, орган державної виконавчої влади. На сьогодні деякі підприємства паливно-енергетичного комплексу, як кажуть, ще перебувають у його віданні. Хоча щороку базових підприємств енергогалузі з держвласністю стає дедалі менше.

Міненерговугільпром фактично не управляло "Нафтогазом України" з 2000-х років. Це було прерогативою президентів і прем'єрів. Почесна місія міністерства зводилася до підписання контрактів із менеджерами НАКу та керівниками компаній, які входять до цієї групи. Та й то тільки з тими, з ким велять вищестоящі товариші. Після прийняття навесні 2015 р. парламентом Закону "Про ринок природного газу" стало очевидно, що навіть цю почесну місію в Міненерговугільпрому відберуть.

Детонатором процесу стала груднева постанова Кабміну №1002 про термінову передачу 100% акцій холдингу НАК "Нафтогаз України" в управління Міністерства економічного розвитку та торгівлі. Хоча насправді революцію в управлінні компаніями та всім держхолдингом "Нафтогаз України" покликана здійснити реформа корпоративного управління (докладно див. DT.UA №41 від 31 жовтня 2015 р.). Коли буде реально реформований "Нафтогаз", ще побачимо, але те, що кермо влади переходить до створюваної на нових умовах наглядової ради як НАКу, так і компаній, які входять у його орбіту, схоже, стало вже процесом незворотним. Понад те, цю практику Мінекономрозвитку має намір втілити в усіх стратегічно важливих держпідприємствах. А після публічного скандалу, який вибухнув у зв'язку з тим, що, за словами голови Мінекономрозвитку Абромавичуса, котрий подав у відставку, йому намагалися нав'язати заступників, один із яких претендував на роль "смотрящего" за "Нафтогазом", про керівну роль Міненерговугільпрому, як і будь-якого іншого міністерства, над НАКом і мови бути не могло.

З орбіти Міненерговугільпрому навіть формальна влада над НАКом вислизає зі швидкістю світла. Відповідно до урядової постанови "управління 100 відсотками акцій держави Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" здійснює Міністерство економічного розвитку та торгівлі". Відповідно до нового статуту компанії "не допускається втручання та перешкоджання господарській діяльності компанії з боку органів державної влади, політичних партій і громадських організацій, їх посадових і службових осіб". А також "управління корпоративними правами (акціями, частками) юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є "Нафтогаз", компанія здійснює самостійно через свої уповноважені органи відповідно до статуту". Склад наглядової ради компанії формують п'ять чоловік, яких затверджує Мінекономрозвитку та торгівлі як акціонер компанії. Міненерговугільпром повинно було передати акції "Нафтогазу" у Мінекономрозвитку впродовж десяти днів. А "Нафтогаз" — "забезпечити в тижневий строк державну реєстрацію статуту" і прийняти до 1 квітня 2017 р. відповідні документи.

Що залишається Міненерговугільпрому? Вугільна, нафтопереробна та теплова енергетика практично давно вже в приватних руках. Тепер забирають ще й "Нафтогаз". А розробляти та впроваджувати державну політику в приватизованому ПЕК нецікаво. От і з'явилося "загальне бачення Міненерговугільпрому про розподіл ключових державних активів у ПЕК серед державних органів влади". А то що ж виходить — усе Фонду держмайна та Мінекономрозвитку?! Ні, Міненерговугільпром пропонує розділити ті самі "ключові держактиви" (коли інакше не виходить) з Мінекономрозвитку. Словом, використати століттями перевірений принцип "розділяй і владарюй".

За версією Міненерговугільпрому, озвученою 19 лютого міністром Володимиром Демчишиним під час круглого столу, скликаного ПЕКівським комітетом Верховної Ради, управління держпідприємствами, корпоративні права яких сьогодні перебувають у "Нафтогазу України", слід передати в управління Мінекономрозвитку, створивши при цьому держхолдинг. До нього, вважає Демчишин, мають увійти: нафтогазовидобувні — ПАТ "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" (з нафтовидобувних міністр назвав поки що тільки напівдержавне ПАТ "Укрнафта"), переробні — ПАТ "Укртатнафта" (Кременчуцький НПЗ, контрольований групою "Приват" Коломойського. — А.Є.) та інші підприємства, виробники електроенергії — НАЕК "Енергоатом", ПАТ "Укргідроенерго".

Більш того, у Міненерговугільпромі вважають, що й структурну реформу "Нафтогазу" треба підкоригувати, залишивши НАКу виключно трейдингові функції (постачальник останньої надії). Та й то лише до закінчення реформування НАКу.

Міненерговугільпром, за словами Демчишина, вважає, що вимогам Третього енергопакета відповідатиме запропонована ними реорганізація управління — перепідпорядкування Міненерговугільпрому всіх компаній-операторів, які транспортують енергоносії: ПАТ "Укртрансгаз" (включаючи ГТС і ПСГ як єдину компанію), ПАТ "Укртранснафта" (сьогодні її корпоративними правами, 100% акцій яких належать державі, реально почав управляти "Нафтогаз" — після тривалого "самоврядування" "приватівського" менеджменту), а також державної НЕК "Укренерго".

Словом, якщо ці плани Міненерговугільпрому здійсняться, то за фактом вийде такий собі енерготранспортний монстр. Дуже зручно: усі потоки під єдиним контролем. Навіщо тоді було й починати це з проєвропейським газовим законодавством, Третім енергопакетом, розподілом функцій тощо?

Цілком зрозуміло, що "Нафтогазу" така реформа ні до чого. НАК реформу, насамперед корпоративного управління та структурну (себе й компаній холдингу), бачить інакше. Не те щоб версія "Нафтогазу" була невразливою, але все-таки вона не так відверто відгонить монополізмом. Хоча НАК і намагається зберегти за собою не суто трейдерську функцію, уготовану їй міністерством, а все-таки одержати чималі права корпоративного управління (про це трохи пізніше).

Першочерговим завданням у держкомпанії вважають виконання вимоги законодавства про відокремлення діяльності з транспортування газу, використовуючи модель Ownership Unbundling (OU). Ця модель, переконують у НАКу, передбачає виконання найбільш жорстких вимог до незалежного оператора ГТС. Насамперед ідеться про його незалежність.

Голова НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв закликає якомога швидше, бажано, до завершення судових розглядів із "Газпромом", створити нову компанію — оператора української ГТС, щоб можна було залучити до неї капітал іноземного інвестора.

Іноземний партнер (партнери) у цьому разі необхідний насамперед "для забезпечення комфорту та гарантії прозорості (ГТС України. — А.Є.) для всіх європейських партнерів", переконаний Коболєв. Але спочатку потрібно здійснити структурну реформу як "Укртрансгазу", так і "Нафтогазу", а також впровадити загальноприйняті в цивілізованому світі норми та правила корпоративного управління.

Андрій Коболєв вважає, що Україна може зберегти транзит газу тільки за умови залучення іноземного партнера в ГТС. А також вирішення спору з російським "Газпромом". За його словами, близько 73% доходу становить плата за транзит "газпромівського" газу українською ГТС. "З росіянами ми або домовимося про платежі за новими тарифами, або змусимо їх це зробити (платити за новими тарифами. — А.Є.) через арбітражний суд", — уточнив голова "Нафтогазу".

Голова НАКу вважає, що зі структури нинішнього "Укртрансгазу", який оперує й газотранспортною системою (транспортування), і підземними сховищами газу (зберігання), у нову структуру буде виокремлено до 70% об'єктів, що входять до нинішньої інфраструктури ГТС.

При цьому новий оператор перебуватиме вже не в корпоративній структурі "Нафтогазу", а прямо підпорядковуватиметься Фонду держмайна (або іншому уповноваженому держоргану), якому й буде передано в управління 100% держакцій нового оператора ГТС. "Це підприємство під назвою, припустімо, "Магістральні газопроводи України" і буде оператором української ГТС", — нагадав голова "Нафтогазу".

Можливо, для когось це відкриття. Тому нагадаю, що DT.UA уже розповідало про плани створення нового оператора ГТС і розподіл функцій "Нафтогазу" відповідно до вимог Третього енергопакета (див. №25 від 11 липня 2014 р., "Unbundling*. Спроба друга", а також №20 від
6 червня 2014 р. "Unbundling*"). Відтоді ситуація змінилася — було ухвалено прогресивний Закон "Про ринок природного газу". Тепер ідеї розподілу — це вже законодавчий обов'язок.

Залишу поки що за дужками цього матеріалу болюче питання розподілу нинішнього оператора ГТС — ПАТ "Укртрансгаз" і створення самостійного оператора зі зберігання газу. Уже тому, що питання це остаточно не вирішене, і думки щодо цього розходяться ще більше, ніж погляди Міненерговугільпрому та НАКу на реформу корпоративного управління.

Однак скажу, що Коболєв наголосив, що до нової газотранспортної компанії, не обтяженої зобов'язаннями колишньої, необхідно буде залучити інвестора, щоб не тільки зберегти транзит для України, а й не допустити реалізації російського плану "Північний потік-2". Тому, переконаний голова НАКу, необхідно поспішати з її створенням, тому що процеси інвентаризації та інші, насамперед юридичні, питання займуть багато часу.

Голова "Нафтогазу" уточнив, що в "Укртрансгазу", який виступає сьогодні оператором ГТС, в оперативному управлінні поки що залишаться й підземні сховища газу (12 сховищ на континентальній території України та Глібовське в анексованому РФ Криму; їхня загальна потужність становить близько 31 млрд кубометрів). Хоча, за його словами, і це потрібно обговорювати — ПСГ можуть бути виведені в окрему компанію. Зокрема, як вважає Коболєв, ґрунтуючись на вивченні досвіду європейських країн, окреме підприємство-оператор, створене на основі затребуваних українських підземних сховищ газу, буде прибутковим і не повинно входити до компанії, яка управляє ГТС. Тим самим стосовно ПСГ України буде нівельована недовіра, що десятиліттями культивується "Газпромом" у європейських газотрейдерських компаній, Єврокомісії та Енергетичного співтовариства.

Також Коболєв заявив, що приватизацію "Укргазвидобування" можна розпочинати тільки після того, як ціна природного газу в Україні стане ринковою, тобто за умови, що видобутий в Україні та імпортований газ зможуть бути однаково конкурентними, насамперед за ціною. Оптимістичний прогноз виведення ціни газу на ринковий рівень — квітень 2017 р. Це буде реальним, уточнив Коболєв, після проведення аудиту, підтвердження запасів вуглеводнів на родовищах і площах, які розробляються держкомпанією "Укргазвидобування", очищення її від нерентабельних активів і контрактів та позбавлення від паразитуючих на ній "партнерів".

Кінцевою метою реформи корпоративного управління та структурної реструктуризації НАК "Нафтогаз України" після 2017 р. (бажано до 2019–2020 рр.) у компанії, за словами Коболєва, бачать приватизацію більшості держпідприємств — публічних акціонерних товариств, корпоративними правами яких сьогодні управляє НАК або які ще юридично їй належать.

Водночас міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин й очолюване ним відомство категорично проти моделі корпоративної реформи управління та структури "Нафтогазу". Глава Міненерговугільпрому два тижні тому написав листа у Європейську комісію та секретаріат Енергетичного співтовариства, виразивши по суті свою незгоду з моделлю реформування НАК "Нафтогаз України" і нафтогазової галузі.

"Нафтогаз", образно кажучи, у боргу не залишився. Так і вийшло, що Міненерговугільпром і НАК закликали секретаріат Енергоспівтовариства оцінити запропоновані ними моделі корпоративного управління та структурної реформи "Нафтогазу" й енергогалузі країни на відповідність вимогам Третього енергопакета.

Слід сказати, що роль третейського судді в цьому випадку не зовсім влаштовує секретаріат Енергетичного співтовариства. Як висловився його голова Янез Копач, це внутрішня справа України вибирати модель реформування. Головне, щоб вона відповідала Третьому енергопакету.

Я.Копач, до якого тиждень тому письмово звертався Демчишин, під час круглого столу, організованого ПЕКівським комітетом парламенту, сказав: "...знайомий з обома думками й моделями структурного реформування та корпоративного управління "Нафтогазом". Секретаріат Енергетичного співтовариства нині вивчає обидві моделі, запропоновані й Міненерговугільпромом, і "Нафтогазом України".

Однак при цьому він заявив: "Я бачу проблемні аспекти в обох варіантах. І хоч би який з них визнали найбільш відповідним, він все одно потребуватиме адаптації, і тут рішення за Україною". На думку голови секретаріату Енергоспівтовариства, необхідно не тільки оцінити розроблені варіанти на відповідність Третьому енергопакету й дати безапеляційну оцінку, потрібно також запропонувати варіанти її адаптації.

Янез Копач у принципі дав зрозуміти, якою буде відповідь секретаріату Енергоспівтовариства. Але зазначив, що найпростіше сказати "так" або "ні" і що це було б безвідповідально, отже, потрібно запропонувати варіанти вирішення проблеми. Тому секретаріат Енергоспівтовариства має намір запросити 7 березня до Відня потенційних і реальних донорів України та її нафтогазового сектора, щоб почути і їхню думку. Через тиждень після цього, запевнив Копач, секретаріат дасть аргументовану відповідь.

Повторюся, не слід очікувати, що секретаріат Енергоспівтовариства розтягуватиме по кутах енергорингу Міненерговугільпром і "Нафтогаз". Україні доведеться самій робити вибір. У рамках узгодженого з тим самим Енергоспівтовариством Закону "Про ринок природного газу". І не час тягти ковдру на себе жодній із зацікавлених політсил і державних органів. Хоч би як спокусливо виглядали енерго- і грошові потоки. Для чого та кого задумано реформу енергогалузі й "Нафтогазу"? Для споживачів! Вони ж поки що відчули на собі тільки підвищення цін на енергоносії та послуги з їхньої доставки. І сподіваються, що НАК не перетвориться на такий собі корпоратив для обмеженого кола, за який нам усім доведеться дорого платити.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
2 коментаря
  • Ольга Бескид 3 марта, 13:59 Уже здавалось би місяці пройшли з часу висвітлення перших махінацій в УГВ. Пророблена журналістаим та активістами прірва роботи по виведенню шахраїв на чисту воду. Це радує. Радує, що в умовах появи нових Токарів, Прохоренків, Бєляг і їм подібних – знайдуться ті, хто встане на їхньому шляху. Єдине, що в даній ситуації викликає легкий смуток – що верхівка нашої держави ніяк не впливає на реформування держави та її рух в європейському напрямку. Ба, навпаки – наймає цих самих Токарів, Прохоренків, Бєляг і цим гальмує, потужно гальмує рух нашої багатостраждальної неньки-України. Задумайтесь #корупція #укргазвидобування Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Ольга Бескид 2 марта, 13:05 Наткнулась на чудовий огляд, що пропонують «Весті». Висвітлена ще одна корупційна схема Токаря і Бєляги, д вони проводячи тендер залишають для його участі лише «свої» контори. Стаття має назву «Кто свил гнездо коррупции в государственной "Укрзагдобыче"» Я б радила почитати її, адже таккі тіньові схеми схоже лише нарощують оберти в Укргазвидобуванні. #Корупція #укргазвидобування Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Киев 24 °C
Курс валют